У «Вікімедіа Україна» ми зараз організовуємо кілька цікавих вебінарів.
Ось три найближчі:
1️⃣ 20 червня (уже завтра!) — «Вікіпедія та свобода слова»
Поговоримо про те, в яких випадках держава може законно обмежувати поширення вільних знань і чи правильно, що у Туреччині блокували Вікіпедію (спойлер: ні, звичайно).
2️⃣ 23 червня — «Як читати новини критично»
Яким медіям можна довіряти, у чому різниця між джинсою і нативною рекламою та як працюють ЗМІ-сміттярки (самому цікаво послухати, як вони працюють).
3️⃣ 24 червня — «Повага до приватного життя у Вікіпедії» (і не лише у Вікіпедії)
Де межа між енциклопедичною цінністю та правом на приватну інформацію? Що можна написати публічно про людину, а яка інформація захищається законом?
Підписатися на «Вікімедіа Україна», щоб читати більше всього цікавого про Вікіпедію і вільні знання, можна у ФБ (а також у Твіттері й Інстаграмі)
Ось три найближчі:
1️⃣ 20 червня (уже завтра!) — «Вікіпедія та свобода слова»
Поговоримо про те, в яких випадках держава може законно обмежувати поширення вільних знань і чи правильно, що у Туреччині блокували Вікіпедію (спойлер: ні, звичайно).
2️⃣ 23 червня — «Як читати новини критично»
Яким медіям можна довіряти, у чому різниця між джинсою і нативною рекламою та як працюють ЗМІ-сміттярки (самому цікаво послухати, як вони працюють).
3️⃣ 24 червня — «Повага до приватного життя у Вікіпедії» (і не лише у Вікіпедії)
Де межа між енциклопедичною цінністю та правом на приватну інформацію? Що можна написати публічно про людину, а яка інформація захищається законом?
Підписатися на «Вікімедіа Україна», щоб читати більше всього цікавого про Вікіпедію і вільні знання, можна у ФБ (а також у Твіттері й Інстаграмі)
Також щотижня я роблю (англомовний) дайджест новин медіа для The Fix Media.
Здається, виходить цікаво: це не просто перелік новин, цікавих лише для медійників. Намагаюся робити наратив, який розповідає про основні тенденції у світі медіа, технологій і пов'язаних сферах.
Ось два останніх дайджести для прикладу:
* https://thefix.media/2020/06/12/weekly-digest-june12/
* https://thefix.media/2020/06/19/the-fix-weekly-digest-june19/
Підписатися на The Fix можна також у ФБ (а ще у Твіттері).
Здається, виходить цікаво: це не просто перелік новин, цікавих лише для медійників. Намагаюся робити наратив, який розповідає про основні тенденції у світі медіа, технологій і пов'язаних сферах.
Ось два останніх дайджести для прикладу:
* https://thefix.media/2020/06/12/weekly-digest-june12/
* https://thefix.media/2020/06/19/the-fix-weekly-digest-june19/
Підписатися на The Fix можна також у ФБ (а ще у Твіттері).
The Fix
The Fix Weekly Digest: Today’s and Tomorrow’s Challenges - The Fix
Welcome to The Fix’s weekly news digest! Every Friday, we bring you five important news stories from the world ofContinue Reading
Чому Україна настільки бідна порівняно із сусідами?
Фундаментальна стаття для того, щоб знайти відповідь на це питання і трохи краще розібратися в економічній історії незалежної України — лонгрід від VoxUkraine про сім найбільш провальних економічних рішень української влади від початку незалежності.
✔️ Кишеньковий центробанк: політична залежність Національного банку.
✔️ Регулювання цін та експорту.
✔️ Ваучерна приватизація у 90-их.
✔️ Спеціальні економічні зони, необґрунтовані пільги та преференції окремим бізнесам.
✔️ Мораторій на продаж землі.
✔️ Відсутність повноцінної пенсійної реформи.
✔️ Економічно невиправдані тарифи на газ.
Статті уже кілька років, але актуальності вона не втратила, раджу почитати.
https://voxukraine.org/longreads/poor-country/index_ua.html
Фундаментальна стаття для того, щоб знайти відповідь на це питання і трохи краще розібратися в економічній історії незалежної України — лонгрід від VoxUkraine про сім найбільш провальних економічних рішень української влади від початку незалежності.
✔️ Кишеньковий центробанк: політична залежність Національного банку.
✔️ Регулювання цін та експорту.
✔️ Ваучерна приватизація у 90-их.
✔️ Спеціальні економічні зони, необґрунтовані пільги та преференції окремим бізнесам.
✔️ Мораторій на продаж землі.
✔️ Відсутність повноцінної пенсійної реформи.
✔️ Економічно невиправдані тарифи на газ.
Статті уже кілька років, але актуальності вона не втратила, раджу почитати.
https://voxukraine.org/longreads/poor-country/index_ua.html
А тут вже справді гарні новини зі світу (української) локальної журналістики
За прикладами державної пропаганди і популізму далеко ходити не треба — можна, наприклад, подивитися на Польщу.
Ось цікавий огляд, що твориться на польському державному телебаченні.
https://www.theguardian.com/commentisfree/2020/jun/25/polish-populism-evening-news-public-broadcaster-presidential-election
Ось цікавий огляд, що твориться на польському державному телебаченні.
https://www.theguardian.com/commentisfree/2020/jun/25/polish-populism-evening-news-public-broadcaster-presidential-election
the Guardian
For a bitter taste of Polish populism, just watch the evening news | Timothy Garton Ash
Poland’s public broadcaster has entered the paranoid realm of the far right. A presidential election shows what is at stake, says Guardian columnist Timothy Garton Ash
Читаєте цей канал і думаєте, що давно пора створити свій власний?
Звертайтесь до мене, даю експертні консультації зі створення каналів, дорого.
А якщо серйозно, то подивіться інтерв'ю зі мною і Захаром про те, як створити свій Телеграм-канал — і навіть розкрутити його так, щоб гордо назвати своїм медіа.
Здається, вийшло доволі цікаво, багато практичних порад. А також трохи філософських роздумів про долю медіа, куди ж без цього.
Звертайтесь до мене, даю експертні консультації зі створення каналів, дорого.
А якщо серйозно, то подивіться інтерв'ю зі мною і Захаром про те, як створити свій Телеграм-канал — і навіть розкрутити його так, щоб гордо назвати своїм медіа.
Здається, вийшло доволі цікаво, багато практичних порад. А також трохи філософських роздумів про долю медіа, куди ж без цього.
YouTube
Як створити своє медіа в Телеграм
Цифровий лікнеп (запис стріму) у форматі інтерв’ю із засновниками телеграм-каналу The Old York Times (t.me/oldyorktimes) Захар Процюк (@zakharprotsiuk) і Антон Процюк (@protanton). Спілкуємось про Телеграм як медіа платформу, про рекламу, ком’юніті, інструментарій…
#архів
До сакрального дня для усіх соросят згадуємо мій традиційний пост про те, чому проголошення незалежності США (не) було помилкою
До сакрального дня для усіх соросят згадуємо мій традиційний пост про те, чому проголошення незалежності США (не) було помилкою
Forwarded from Old York Times / OYT
Американська революція була помилкою (принаймні у 18 столітті). Чи ні?
Останніми роками серед американських лібералів набирає популярності думка, що Американська революція і здобуття незалежності саме в кінці 18 століття — це помилка. Ось, наприклад, у статті на Vox Ділан Метьюз наводить три причини, чому Америка була би кращим місцем, якби Американської революції не сталося:
1️⃣ Якби США не стали незалежними так рано, рабство було б скасоване на 20-30 років раніше. У Британській імперії рабство заборонили у 30-х—40-х роках 19 століття; якби США на той момент залишалися у складі Британії, цей закон поширювався б і на них.
2️⃣ Кращим було би становище корінного населення. Метьюз порівнює США із Канадою, яка залишалася у складі Британської імперії: в Канаді поводилися з індіанцями далеко не ідеально, але і близько не було такого масштабного насильства, як примусові масові переселення індіанців США.
3️⃣ Зараз би в США була досконаліша система правління. Наразі Штати дотримуються президентської системи, в той час як більшість розвинутих країн Британської Співдружності — більш, на думку автора, досконалої парламентської. Крім того, у США могла б залишитися конституційна монархія, яку автор вважає найефективнішою системою правління. На думку Метьюза, в сучасних умовах уряди в конституційних монархіях є, дещо парадоксально, більш прозорими та демократичними, саме через брак політичної легітимності монархів, яка утримує їх від тиску на демократичні уряди.
Однак, звичайно, далеко не всі американці дотримуються такої точки зору. На тому ж Vox Джефф Стайн пояснює, чому критика історичних подій та осіб є невиправданою — і чому Американська революція не була помилкою. Основні тези Стайна такі:
1️⃣ Так, Батьки-засновники США справді були рабовласниками і сексистами, погано ставилися до корінного населення. Утім, революція стосується широких народних мас, а не вузького прошарку еліти.
2️⃣ Так, незалежність для США не означала незалежності для чорношкірих та індіанців. Однак все одно дух Американської революції був рушієм прогресу — зокрема і щодо звільнення рабів та емансипації жінок в майбутньому.
Однак найсильніший аргумент проти твердження «Американська революція була помилкою» — в тому, що не можна міряти іншу епоху сучасними мірками:
«Проблема в тому, що застосовуючи погляди на расу і гендер 21 століття до контексту 18 століття, ми ризикуємо упустити справжній спадок Революції. Батьки-засновники справді були расистами за будь-якими сучасними стандартами. Але навіть для свого часу Революція була рушієм як для расової, так і для економічної рівності — і може залишатися актуальною для цих цілей і через 240 років».
Антон
Останніми роками серед американських лібералів набирає популярності думка, що Американська революція і здобуття незалежності саме в кінці 18 століття — це помилка. Ось, наприклад, у статті на Vox Ділан Метьюз наводить три причини, чому Америка була би кращим місцем, якби Американської революції не сталося:
1️⃣ Якби США не стали незалежними так рано, рабство було б скасоване на 20-30 років раніше. У Британській імперії рабство заборонили у 30-х—40-х роках 19 століття; якби США на той момент залишалися у складі Британії, цей закон поширювався б і на них.
2️⃣ Кращим було би становище корінного населення. Метьюз порівнює США із Канадою, яка залишалася у складі Британської імперії: в Канаді поводилися з індіанцями далеко не ідеально, але і близько не було такого масштабного насильства, як примусові масові переселення індіанців США.
3️⃣ Зараз би в США була досконаліша система правління. Наразі Штати дотримуються президентської системи, в той час як більшість розвинутих країн Британської Співдружності — більш, на думку автора, досконалої парламентської. Крім того, у США могла б залишитися конституційна монархія, яку автор вважає найефективнішою системою правління. На думку Метьюза, в сучасних умовах уряди в конституційних монархіях є, дещо парадоксально, більш прозорими та демократичними, саме через брак політичної легітимності монархів, яка утримує їх від тиску на демократичні уряди.
Однак, звичайно, далеко не всі американці дотримуються такої точки зору. На тому ж Vox Джефф Стайн пояснює, чому критика історичних подій та осіб є невиправданою — і чому Американська революція не була помилкою. Основні тези Стайна такі:
1️⃣ Так, Батьки-засновники США справді були рабовласниками і сексистами, погано ставилися до корінного населення. Утім, революція стосується широких народних мас, а не вузького прошарку еліти.
2️⃣ Так, незалежність для США не означала незалежності для чорношкірих та індіанців. Однак все одно дух Американської революції був рушієм прогресу — зокрема і щодо звільнення рабів та емансипації жінок в майбутньому.
Однак найсильніший аргумент проти твердження «Американська революція була помилкою» — в тому, що не можна міряти іншу епоху сучасними мірками:
«Проблема в тому, що застосовуючи погляди на расу і гендер 21 століття до контексту 18 століття, ми ризикуємо упустити справжній спадок Революції. Батьки-засновники справді були расистами за будь-якими сучасними стандартами. Але навіть для свого часу Революція була рушієм як для расової, так і для економічної рівності — і може залишатися актуальною для цих цілей і через 240 років».
Антон
The Economist підвезли цікавий графік. Книжки, критичні до Трампа, продаються краще за книжки його прихильників.
Дві книжки журналістів-розслідувачів Майкла Волффа і Боба Вудварда — найбільші бестселери. Їх продано майже по мільйону копій у твердій обкладинці. Книжки Джеймса Комі (колишній директор ФБР) та Гілларі Клінтон перетнули 500 тисяч проданих копій.
Нашуміла книжка Джона Болтона і плановані «вибухові» спогади племінниці Трампа поки що не встигли потрапити в цей рейтинг, але майже точно потраплять.
Книжки прихильників Трампа і критиків його критиків, so to speak, продаються не так гарно. Перша причина очевидна — «одкровення» і плітки завжди цікавіше читати, ніж панегірики. Друга — демографічна. Ліберали читають більше книжок, ніж консерватори, а ще в Америці просто трошки більше демократів, ніж республіканців.
Дві книжки журналістів-розслідувачів Майкла Волффа і Боба Вудварда — найбільші бестселери. Їх продано майже по мільйону копій у твердій обкладинці. Книжки Джеймса Комі (колишній директор ФБР) та Гілларі Клінтон перетнули 500 тисяч проданих копій.
Нашуміла книжка Джона Болтона і плановані «вибухові» спогади племінниці Трампа поки що не встигли потрапити в цей рейтинг, але майже точно потраплять.
Книжки прихильників Трампа і критиків його критиків, so to speak, продаються не так гарно. Перша причина очевидна — «одкровення» і плітки завжди цікавіше читати, ніж панегірики. Друга — демографічна. Ліберали читають більше книжок, ніж консерватори, а ще в Америці просто трошки більше демократів, ніж республіканців.
The Economist
Donald Trump’s presidency has been a gift for booksellers
Excoriating accounts have sold better than sycophantic ones
Цікава стаття про те, як коронавірус впливає на національні стереотипи.
Традиційно шведи вважали датчан веселими, але нерозважливими; датчани шведів — занадто розважливими і занудними. Але внаслідок підходу Швеції до боротьби з пандемією ці ролі перевернулися на 180 градусів.
Швеція встановила дуже мало обмежень, а Данія встановила суворий карантин. У результаті рівень інфекцій у Швеції значно вищий, датчани не хочуть впускати шведів до себе, а шведи комплексують, що їх вважають безтурботними носіями інфекції.
https://www.economist.com/europe/2020/07/04/covid-19-is-scrambling-scandinavian-stereotypes
Детальніше про унікальний підхід Швеції до боротьби з коронавірусом я писав раніше: https://t.me/long_telegram/30
Правда, з того часу, здається, стало більш зрозуміло, що цей підхід не дуже працює.
Традиційно шведи вважали датчан веселими, але нерозважливими; датчани шведів — занадто розважливими і занудними. Але внаслідок підходу Швеції до боротьби з пандемією ці ролі перевернулися на 180 градусів.
Швеція встановила дуже мало обмежень, а Данія встановила суворий карантин. У результаті рівень інфекцій у Швеції значно вищий, датчани не хочуть впускати шведів до себе, а шведи комплексують, що їх вважають безтурботними носіями інфекції.
https://www.economist.com/europe/2020/07/04/covid-19-is-scrambling-scandinavian-stereotypes
Детальніше про унікальний підхід Швеції до боротьби з коронавірусом я писав раніше: https://t.me/long_telegram/30
Правда, з того часу, здається, стало більш зрозуміло, що цей підхід не дуже працює.
The Economist
Covid-19 is scrambling Scandinavian stereotypes
Danes used to think of Swedes as meticulous and reliable. No longer
Присвячується усім, хто носить в метро маски на бороді, на вусі і в кишені.
Правда, аргумент про 40-відсоткове сповільнення зростання пандемії в Німеччині подіє не так гарно, як реальні перевірки і штрафи, наприклад.
Правда, аргумент про 40-відсоткове сповільнення зростання пандемії в Німеччині подіє не так гарно, як реальні перевірки і штрафи, наприклад.
Forwarded from Вокс Україна/VoxUkraine
😷 Носити чи не носити. Зі значним пом'якшення карантину в багатьох куточках України маски на людях помітити дедалі важче, в кращому випадку вони прикривають підборіддя українців. І раптом ви комусь нагадали вдягти маску, вам гиркнули, що вони даремні, і ви шукаєте раціональний аргумент, чому маски носити треба - ось він. Носіння масок для обличчя зменшує темпи зростання випадків COVID-19 приблизно на 40% у Німеччині.
🇩🇪 В Німеччині також носіння масок на обличчі в громадських місцях також була предметом суперечок. І так, досить складно виокремити ефект носіння масок на поширення COVID -19. Але німецькі економісти придивились уважно на місто Єна з населенням трохи більше 100 000 осіб в землі Тюрингія.
Там людей зобов’язали носити маски набагато раніше, ніж в інших регіонах Німеччини (6 квітня проти 27 квітня). Більше того - там провели велику комунікаційну компанію “Єна покаже маски”, закликаючи людей їх носити.
На жаль, іншої ідентичної Єни, де можна було би маски не носити, щоб визначити від них ефект, в нас немає, тому економісти підібрали максимально подібні міста серед тих де раніше запровадили маски і пізніше, і за допомогою певних моделей порівняли їх.
📉 Розрахунки показують, що якщо глянути на регіон, в якому кількість випадків COVID-19 з одного дня на інший зростала на 10%, за наявності масок це відсоток склав би лише 6%. Для Єни результати найпоказовіші.
Можливо тому, що вони впровадили маски одними з першим, а ще можливо через хоторнський ефект - люди могли сприйняти вимогу масок як важливий сигнал, що треба дотримуватись і інших норм дистанціювання, через це загальне поширення хвороби значно сповільнилось.
💁🏼♀️ Мораль в цій історії проста: маски - вигідний, менш економічно шкідливий та сумісний з демократичними принципами запобіжний захід проти ковіду.
https://voxeu.org/article/unmasked-effect-face-masks-spread-covid-19
🇩🇪 В Німеччині також носіння масок на обличчі в громадських місцях також була предметом суперечок. І так, досить складно виокремити ефект носіння масок на поширення COVID -19. Але німецькі економісти придивились уважно на місто Єна з населенням трохи більше 100 000 осіб в землі Тюрингія.
Там людей зобов’язали носити маски набагато раніше, ніж в інших регіонах Німеччини (6 квітня проти 27 квітня). Більше того - там провели велику комунікаційну компанію “Єна покаже маски”, закликаючи людей їх носити.
На жаль, іншої ідентичної Єни, де можна було би маски не носити, щоб визначити від них ефект, в нас немає, тому економісти підібрали максимально подібні міста серед тих де раніше запровадили маски і пізніше, і за допомогою певних моделей порівняли їх.
📉 Розрахунки показують, що якщо глянути на регіон, в якому кількість випадків COVID-19 з одного дня на інший зростала на 10%, за наявності масок це відсоток склав би лише 6%. Для Єни результати найпоказовіші.
Можливо тому, що вони впровадили маски одними з першим, а ще можливо через хоторнський ефект - люди могли сприйняти вимогу масок як важливий сигнал, що треба дотримуватись і інших норм дистанціювання, через це загальне поширення хвороби значно сповільнилось.
💁🏼♀️ Мораль в цій історії проста: маски - вигідний, менш економічно шкідливий та сумісний з демократичними принципами запобіжний захід проти ковіду.
https://voxeu.org/article/unmasked-effect-face-masks-spread-covid-19
CEPR
Unmasked! The effect of face masks on the spread of COVID-19
Confronted with a novel, aggressive coronavirus, Germany implemented measures to reduce its spread since March 2020. Requiring people to wear face masks in public places has, however, been a subject of controversy and isolating the effect of mask-wearing…
З одного боку, історія про потьомкінські села й накрутку статистики, а з іншого — гарний приклад того, як змінюються наші поняття про роботу.
https://www.bloomberg.com/news/articles/2020-07-07/in-china-selling-online-or-e-sports-player-now-counts-as-a-job
https://www.bloomberg.com/news/articles/2020-07-07/in-china-selling-online-or-e-sports-player-now-counts-as-a-job
Bloomberg.com
Blogging and Playing E-Sports Now Count as Jobs in China
China has broadened the definition of a job to include more flexible forms of work for fresh graduates, as the government struggles with high unemployment due to the coronavirus downturn.
Усі побігли проводити вебінари, і я побіг. Розповів про те, як працює Вікіпедія, як її редагувати і як створити статтю про себе (спойлер: краще не треба).
Конспект тут: https://ms.detector.media/internet/post/25028/2020-07-10-kolektsiya-informatsii-yak-rozpochati-robotu-z-vikipedieyu/
Запис вебінару тут: https://www.youtube.com/watch?v=L8V4AYVdsP8&t=27s
Конспект тут: https://ms.detector.media/internet/post/25028/2020-07-10-kolektsiya-informatsii-yak-rozpochati-robotu-z-vikipedieyu/
Запис вебінару тут: https://www.youtube.com/watch?v=L8V4AYVdsP8&t=27s
А якщо найбільші економіки будуть зростати в Азії, то найбільші за населенням країни — в Африці.
Якщо все піде за планом, у 2100 році 5 із 10 найбільш населених країн будуть в Африці (джерело).
Якщо все піде за планом, у 2100 році 5 із 10 найбільш населених країн будуть в Африці (джерело).
Завтра проводимо вебінар для журналістів про Вікіпедію — як її використовувати у своїй роботі (наприклад, як не писати безглузді новини про неї або як правильно використовувати безкоштовні фотки із Вікіпедії).
Має бути справді корисно, реєструйтесь.
Детальніше у ФБ-події.
Має бути справді корисно, реєструйтесь.
Детальніше у ФБ-події.
Forwarded from better-call-martynov (Anton Martynov)
Поговорили з Марком Лівіним про бізнес, роботу на державу та нові проекти - Notio та «Лабораторія».
«...Видавці розпродають книжки, щоб отримати оборотний капітал. Це робиться через дисконт і знижки. Тобто, якщо книга не йде за рекомендованою роздрібною ціною, її скидають у сток. Це нормальна практика, але треба активно працювати маркетингу з назвами в перший рік після їхнього видання й тримати асортимент у наявності, щоб забезпечувати широку пропозицію. Книжка – не продукт щоденного споживання та має інші параметри оборотності. Якщо не буде довгого хвоста й широкої пропозиції українських видавців, вона завжди є у видавців російських»
https://www.the-village.com.ua/village/city/city-interview/299551-anton-martinov-pro-vihid-iz-nashogo-formatu-robotu-v-ministerstvi-i-novi-proekti
«...Видавці розпродають книжки, щоб отримати оборотний капітал. Це робиться через дисконт і знижки. Тобто, якщо книга не йде за рекомендованою роздрібною ціною, її скидають у сток. Це нормальна практика, але треба активно працювати маркетингу з назвами в перший рік після їхнього видання й тримати асортимент у наявності, щоб забезпечувати широку пропозицію. Книжка – не продукт щоденного споживання та має інші параметри оборотності. Якщо не буде довгого хвоста й широкої пропозиції українських видавців, вона завжди є у видавців російських»
https://www.the-village.com.ua/village/city/city-interview/299551-anton-martinov-pro-vihid-iz-nashogo-formatu-robotu-v-ministerstvi-i-novi-proekti
The Village Україна
Інтерв'ю. Тиражувати сенси. Антон Мартинов про вихід із «Нашого формату», роботу в міністерстві і нові проєкти
Чому Мартинов пішов зі свого проєкту й що зараз відбувається з українським книжковим ринком