Неймовірна жінка!
Сільвія Ольга Федорук - лікарка, фахівець з лікування раку. Ректор Саскачеванського університету і 17-й вице-губернатор Саскачевана (Канада)!
▫️Ольга народилася у Канаді у родині українських емігрантів. Вона добре вчилася у школі і отримала стипендію для навчання в університеті. Ольга обрала Саскачеванський університет, який потім через багато років очолила (1986 -1989), ставши першою жінкою, що зайняла цю посаду.
▫️Ольга Федорук - науковиця у галузі досліджень медичної фізики (діагностика ракових захворювань). Професор онкології, асоційована член-фізик Університету Саскачевану. Учасниця розробки першого у світі апарата «Кобальт-60» та одного з перших ядерних медичних сканерів. 15 років була членом Канадської Ради з контролю атомної енергії (теж першою жінкою!), консультанткою з ядерної медицини в міжнародному агентстві атомної енергії у Відні. 35 років працювала у раковій клініці (головною медичною фізикинею).
▫️А ще, вона була спортсменкою і занесена у Зал слави канадського керлинга! З 1986 року встановлена премія імені Сільвії Федорук у галузі медичної фізики «За найкращу наукову статтю». Цього ж року Федорук названа «Жінкою року», нагороджена орденом «За заслуги» — вищою нагородою провінції Саскачеван.
📚Вісник Грушевського
Сільвія Ольга Федорук - лікарка, фахівець з лікування раку. Ректор Саскачеванського університету і 17-й вице-губернатор Саскачевана (Канада)!
▫️Ольга народилася у Канаді у родині українських емігрантів. Вона добре вчилася у школі і отримала стипендію для навчання в університеті. Ольга обрала Саскачеванський університет, який потім через багато років очолила (1986 -1989), ставши першою жінкою, що зайняла цю посаду.
▫️Ольга Федорук - науковиця у галузі досліджень медичної фізики (діагностика ракових захворювань). Професор онкології, асоційована член-фізик Університету Саскачевану. Учасниця розробки першого у світі апарата «Кобальт-60» та одного з перших ядерних медичних сканерів. 15 років була членом Канадської Ради з контролю атомної енергії (теж першою жінкою!), консультанткою з ядерної медицини в міжнародному агентстві атомної енергії у Відні. 35 років працювала у раковій клініці (головною медичною фізикинею).
▫️А ще, вона була спортсменкою і занесена у Зал слави канадського керлинга! З 1986 року встановлена премія імені Сільвії Федорук у галузі медичної фізики «За найкращу наукову статтю». Цього ж року Федорук названа «Жінкою року», нагороджена орденом «За заслуги» — вищою нагородою провінції Саскачеван.
📚Вісник Грушевського
І знову сам воюю проти себе —
Два чорти схарапудились в мені.
Один волає: «Зупинись! Не треба!»
Штовхає інший: «Не впиняйся, ні!»
І я іду, і падаю, і знову
Спішу вперед або плетусь назад.
Мені дарма, що брехні і обмови
Об мене торохтять,
Як об гостинець град.
Мені дарма, плюю на остороги,
Топчу улесливості мох.
Мої чорти беруть мене на роги,
І щоб мені не збитися з дороги,
То треба дослухатися обох.
✍️ Василь Симоненко
📚Вісник Грушевського
Два чорти схарапудились в мені.
Один волає: «Зупинись! Не треба!»
Штовхає інший: «Не впиняйся, ні!»
І я іду, і падаю, і знову
Спішу вперед або плетусь назад.
Мені дарма, що брехні і обмови
Об мене торохтять,
Як об гостинець град.
Мені дарма, плюю на остороги,
Топчу улесливості мох.
Мої чорти беруть мене на роги,
І щоб мені не збитися з дороги,
То треба дослухатися обох.
✍️ Василь Симоненко
📚Вісник Грушевського
Машина часу та простору✨
Журнал «Вісник Грушевського» запропонував дійсним членам експедиційного корпусу Української Академії Наук поділитися з нашим читачем роздумами та враженнями про життєдіяльність цього підрозділу.
▫️Тож, вашій увазі цікавенна розповідь Костянтина Слободянюка - член-кореспондента УАН. Головного редактора газети “Нерозкриті злочини”, дійсного члена експедиційного корпусу.
Читайте статтю:
🔹українською
🔸російською
📚Вісник Грушевського
Журнал «Вісник Грушевського» запропонував дійсним членам експедиційного корпусу Української Академії Наук поділитися з нашим читачем роздумами та враженнями про життєдіяльність цього підрозділу.
▫️Тож, вашій увазі цікавенна розповідь Костянтина Слободянюка - член-кореспондента УАН. Головного редактора газети “Нерозкриті злочини”, дійсного члена експедиційного корпусу.
Читайте статтю:
🔹українською
🔸російською
📚Вісник Грушевського
Літературно-науковий вістник
І РОБОТА, І СПОСІБ ЖИТТЯ… | Літературно-науковий вістник
Журнал «Вісник Грушевського» запропонував дійсним членам експедиційного корпусу Української Академії Наук поділитися з нашим читачем роздумами та
30 травня у 1819 році у Київі народився Собко Петро Іванович. Видатний інженер і вчений у галузі будівельної механіки та залізничної справи.
▫️У 1840 закінчив інститут корпусу інженерів шляхів сполучення в Петербурзі, потім викладав у ньому. Він перший у Російській імперії викладав будівельну механіку як окрему галузь. 1853 року організував лабораторію випробування будівельних матеріалів. У 1857 році був відряджений до США вивчати будову мостів. З 1869 року працював начальником служби тяги і рухомого складу Петербурзько-Варшавської залізниці.
▫️Залишив низку праць з будівельної механіки і залізничного будівництва, зокрема підручники і посібники («Пам'ятна книжка для інженерів та архітекторів», 1854). Конструктор низки мостів й інших споруд. Зокрема, 1839—1840 під керівництвом Станіслава Кербедза спроектував висячий міст через Неву. Застосував сталеві елементи у дерев'яних мостових фермах (фермах Гау).
📚Вісник Грушевського
▫️У 1840 закінчив інститут корпусу інженерів шляхів сполучення в Петербурзі, потім викладав у ньому. Він перший у Російській імперії викладав будівельну механіку як окрему галузь. 1853 року організував лабораторію випробування будівельних матеріалів. У 1857 році був відряджений до США вивчати будову мостів. З 1869 року працював начальником служби тяги і рухомого складу Петербурзько-Варшавської залізниці.
▫️Залишив низку праць з будівельної механіки і залізничного будівництва, зокрема підручники і посібники («Пам'ятна книжка для інженерів та архітекторів», 1854). Конструктор низки мостів й інших споруд. Зокрема, 1839—1840 під керівництвом Станіслава Кербедза спроектував висячий міст через Неву. Застосував сталеві елементи у дерев'яних мостових фермах (фермах Гау).
📚Вісник Грушевського
«Настав колапс правової системи... І не вчора настав, і не 2022-го. І не у 2014...»
У нашому журналі нещодавно було опубліковано матеріал «Українська адвокатура під ударом». Обговоренню цієї публікації присвячена зустріч нашого спеціального кореспондента з постійним автором «Вісника Грушевського», професором, доктором юридичних наук та членом Спілки Журналістів України О.С. Саінчиним. Запрошуємо читача до участі у цій бесіді
Читайте інтерв'ю:
🔹українською
🔸російською
📚Вісник Грушевського
У нашому журналі нещодавно було опубліковано матеріал «Українська адвокатура під ударом». Обговоренню цієї публікації присвячена зустріч нашого спеціального кореспондента з постійним автором «Вісника Грушевського», професором, доктором юридичних наук та членом Спілки Журналістів України О.С. Саінчиним. Запрошуємо читача до участі у цій бесіді
Читайте інтерв'ю:
🔹українською
🔸російською
📚Вісник Грушевського
Літературно-науковий вістник
РОЗМОВА З ПРОДОВЖЕННЯМ… | Літературно-науковий вістник
У нашому журналі нещодавно було опубліковано матеріал «Українська адвокатура під ударом». По суті, це бесіда з головою Комітету захисту прав
«За байраком байрак,
А там степ та могила.
Із могили козак
Встає сивий, похилий.
Встає сам уночі,
Іде в степ, а йдучи
Співа, сумно співає:
«Наносили землі,
Та й додому пішли,
І ніхто не згадає.
Нас тут триста, як скло,
Товариства лягло!...»
1847 рік
✍️ уривок з віршу «За байраком байрак», який Тарас Шевченко написав під час перебування у казематі «Третього відділу» в Петербурзі;
Картина «Козацькі могили», автор: заслужений художник України Олег Шупляк (1967 р.н.).
А там степ та могила.
Із могили козак
Встає сивий, похилий.
Встає сам уночі,
Іде в степ, а йдучи
Співа, сумно співає:
«Наносили землі,
Та й додому пішли,
І ніхто не згадає.
Нас тут триста, як скло,
Товариства лягло!...»
1847 рік
✍️ уривок з віршу «За байраком байрак», який Тарас Шевченко написав під час перебування у казематі «Третього відділу» в Петербурзі;
Картина «Козацькі могили», автор: заслужений художник України Олег Шупляк (1967 р.н.).
У ПОХОДІ ЗА ІСТИНОЮ…
Продовжуючи серію розмов про «Експедиційний корпус» – науковий підрозділ НДІ «Пам’яті» ім. Г.С. Попова, наш спеціальний кореспондент зустрівся з Мариною Валеріївною Бербер – експертом-психосамологом «Академії прикладних наук», секретарем керівника ОРВ УАН академіка Мальцева Олега Вікторовича, науковим співробітником НДІ «Пам’яті», дійсним членом Експедиційного корпусу та експертом-поліграфологом.
Читайте інтерв'ю:
🔹українською
🔸російською
📚Вісник Грушевського
Продовжуючи серію розмов про «Експедиційний корпус» – науковий підрозділ НДІ «Пам’яті» ім. Г.С. Попова, наш спеціальний кореспондент зустрівся з Мариною Валеріївною Бербер – експертом-психосамологом «Академії прикладних наук», секретарем керівника ОРВ УАН академіка Мальцева Олега Вікторовича, науковим співробітником НДІ «Пам’яті», дійсним членом Експедиційного корпусу та експертом-поліграфологом.
Читайте інтерв'ю:
🔹українською
🔸російською
📚Вісник Грушевського
Літературно-науковий вістник
У ПОХОДІ ЗА ІСТИНОЮ… | Літературно-науковий вістник
Продовжуючи серію розмов про «Експедиційний корпус» – науковий підрозділ НДІ «Пам'яті» ім. Г.С. Попова, наш спеціальний кореспондент зустрівся з Мариною
⚔️Козачі прапори 17 століття, що зберігаються у Військовому музеї Стокгольма.
Джерело: журнал «Експедіція»
📚Вісник Грушевського
Джерело: журнал «Експедіція»
📚Вісник Грушевського
ЧАС ОБРАВ НАС…
«Світовій науці відомо: глобальні імперії і раніше, траплялося, процвітали та згасали. Агонізували та розпадалися. А після аварії через деякий час намагалися відновитися. І прагнули реваншу. І хоча зрештою він ніколи не вдавався, але дров, як кажуть, наламати вдавалося. Причини, звісно, були різні. Але досить і такої: як не зрозумілі були ресурсні інтереси, за будь-яких планів, задумів, намірів повернення у минуле завжди призводило до поразки. Роботи ряду відомих вчених переконливо показують: це абсолютне божевілля. Хоча очевидна закономірність. Крах імперій починається зі спроб реваншу...»
✍️ фрагмент інтерв'ю із науковцями Максимом та Наталією Лепськими:
Читайте:
🔹українською
🔸російською
📚Вісник Грушевського
«Світовій науці відомо: глобальні імперії і раніше, траплялося, процвітали та згасали. Агонізували та розпадалися. А після аварії через деякий час намагалися відновитися. І прагнули реваншу. І хоча зрештою він ніколи не вдавався, але дров, як кажуть, наламати вдавалося. Причини, звісно, були різні. Але досить і такої: як не зрозумілі були ресурсні інтереси, за будь-яких планів, задумів, намірів повернення у минуле завжди призводило до поразки. Роботи ряду відомих вчених переконливо показують: це абсолютне божевілля. Хоча очевидна закономірність. Крах імперій починається зі спроб реваншу...»
✍️ фрагмент інтерв'ю із науковцями Максимом та Наталією Лепськими:
Читайте:
🔹українською
🔸російською
📚Вісник Грушевського
Літературно-науковий вістник
ЧАС ОБРАВ НАС... | Літературно-науковий вістник
Сьогодні у вітальні «Вісника Грушевського» нашого спеціального кореспондента – компетентні співрозмовники. Маємо честь представити: Максим Анатолійович
✍ _ В РИТМЕ КОРПУСА…
📜Об экспедиционном корпусе ОРО УАН, о времени и о себе – рассказал нашему спецкору Максим Анатольевич Лепский, доктор философских наук, профессор Запорожского национального университета. Максим Анатольевич – председатель исследовательского комитета Социального прогнозирования Социологической ассоциации Украины, академик Украинской академии наук,…
#Компетентный_собеседник
➡ Перейти к статье..._
📜Об экспедиционном корпусе ОРО УАН, о времени и о себе – рассказал нашему спецкору Максим Анатольевич Лепский, доктор философских наук, профессор Запорожского национального университета. Максим Анатольевич – председатель исследовательского комитета Социального прогнозирования Социологической ассоциации Украины, академик Украинской академии наук,…
#Компетентный_собеседник
➡ Перейти к статье..._
✍ _ ПЕРЕД РОМАНОМ…
📜ВПЕРВЫЕ – В «ВЕСТНИКЕ»… Со дня своего рождения в незабываемом 2019 году, журнал наш по жанру – научно-популярный и художественно-публицистический. Широте этой программы он верен по сей день. Читателю адресуются публикации самых разных видов и родов. Информация и расширенная…
#Записи_редактора
➡ Перейти к статье..._
📜ВПЕРВЫЕ – В «ВЕСТНИКЕ»… Со дня своего рождения в незабываемом 2019 году, журнал наш по жанру – научно-популярный и художественно-публицистический. Широте этой программы он верен по сей день. Читателю адресуются публикации самых разных видов и родов. Информация и расширенная…
#Записи_редактора
➡ Перейти к статье..._
✍ _ ВОРИ В ЗАКОНІ В ПОЛІ ЗОРУ НАУКИ…
📜ВІД РЕДАКЦІЇ. Шановний читачу, вибачте за несподівану пропозицію, але – от заплющить, будь ласка, очі. І подумки скажіть: «Вор у законі». Чи так важко зрозуміти, що в ту ж мить принесла ваша уява. Когось, мабуть, на зразок…
#Новини_науки
➡ Перейти к статье..._
📜ВІД РЕДАКЦІЇ. Шановний читачу, вибачте за несподівану пропозицію, але – от заплющить, будь ласка, очі. І подумки скажіть: «Вор у законі». Чи так важко зрозуміти, що в ту ж мить принесла ваша уява. Когось, мабуть, на зразок…
#Новини_науки
➡ Перейти к статье..._
✍ _ ПІСНЯ СЕРЦЯ…
📜Представляти читачеві нашому Олександра Ігнатушу у подробицях мабуть, сенсу небагато. Киянин, відомий театральний та кіноактор, режисер і співак, заслужений артист України, член її Національної спілки кінематографістів. Реєстр його акторських та режисерських робіт зайняв би в нас з вами багато…
#Денник_Пегаса
➡ Перейти к статье..._
📜Представляти читачеві нашому Олександра Ігнатушу у подробицях мабуть, сенсу небагато. Киянин, відомий театральний та кіноактор, режисер і співак, заслужений артист України, член її Національної спілки кінематографістів. Реєстр його акторських та режисерських робіт зайняв би в нас з вами багато…
#Денник_Пегаса
➡ Перейти к статье..._
✍ _ Рельсы в никуда
📜ОТ РЕДАКЦИИ: Внимательный читатель наш уже знаком с литературным творчеством А. С. Шевченко. Настоящим рекомендуем ещё одну посылку Александра Сергеевича, подтверждающую его глубокий писательский интерес к тому, что психологи называют изгибами человеческой души. Я неплохо учился в школе, почти…
#Дела_давно_минувших_дней
➡ Перейти к статье..._
📜ОТ РЕДАКЦИИ: Внимательный читатель наш уже знаком с литературным творчеством А. С. Шевченко. Настоящим рекомендуем ещё одну посылку Александра Сергеевича, подтверждающую его глубокий писательский интерес к тому, что психологи называют изгибами человеческой души. Я неплохо учился в школе, почти…
#Дела_давно_минувших_дней
➡ Перейти к статье..._
✍ _ Кістка у горлі держави
📜До уваги читачів – інтерв’ю з адвокатом, керуючим партнером адвокатського об’єднання «Клочков та партнери», Володимиром Клочковим. – Володимире, до недавнього часу ви очолювали Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ: як пройшов минулий рік для…
#Відверта_розмова
➡ Перейти к статье..._
📜До уваги читачів – інтерв’ю з адвокатом, керуючим партнером адвокатського об’єднання «Клочков та партнери», Володимиром Клочковим. – Володимире, до недавнього часу ви очолювали Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ: як пройшов минулий рік для…
#Відверта_розмова
➡ Перейти к статье..._