This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
⚡️ВІДБУВСЯ КУРС «ЯК СТАТИ НАУКОВЦЕМ 3.0»!
Для всіх науковців та студентів вересень — розпал роботи. Наукове товариство Львівського університету спільно з Науковими товариствами факультетів організувало курс, де першокурсники мали змогу ознайомитися з різними сторонами наукового життя в університеті.
В межах курсу ми провели:
👉 3 загальноуніверситетські лекції про штучний інтелект у навчанні, можливості в науці та різницю між школою та університетом;
👉 20 заходів на різних факультетах, де ми знайомили першокурсників з науковим середовищем та спільнотою;
👉 30 тренінгів з академічної доброчесности, у яких поширювали культуру доброчесности та розповідали про законодавчі новації;
👉 загалом на курс зареєструвалося більш ніж 500 першокурсників, а тренінги з доброчесности відвідали близько 3000 студентів Університету.
Щиро дякуємо всім відвідувачам та бажаємо продуктивного початку (може, і продовження) вашої науки! 🧬
Творіть науку, а ми будемо поруч 🔭
Для всіх науковців та студентів вересень — розпал роботи. Наукове товариство Львівського університету спільно з Науковими товариствами факультетів організувало курс, де першокурсники мали змогу ознайомитися з різними сторонами наукового життя в університеті.
В межах курсу ми провели:
👉 3 загальноуніверситетські лекції про штучний інтелект у навчанні, можливості в науці та різницю між школою та університетом;
👉 20 заходів на різних факультетах, де ми знайомили першокурсників з науковим середовищем та спільнотою;
👉 30 тренінгів з академічної доброчесности, у яких поширювали культуру доброчесности та розповідали про законодавчі новації;
👉 загалом на курс зареєструвалося більш ніж 500 першокурсників, а тренінги з доброчесности відвідали близько 3000 студентів Університету.
Щиро дякуємо всім відвідувачам та бажаємо продуктивного початку (може, і продовження) вашої науки! 🧬
Творіть науку, а ми будемо поруч 🔭
❤16🥰4😍2💋1
Як би сумно не було, із цим стикаються всі студенти 🎭
Спільно із Психологічною службою ЛНУ ім. Івана Франка, Наукове товариство продовжує курс: «Формула рівноваги: турбота про себе на шляху науковця». Протягом жовтня плануємо провести дві події на тему запобігання академічному виснаженню.
Протягом тренінгів ми поговоримо про:
▫️Тривожні дзвіночки: як помітити виснаження на ранньому етапі;
▫️Нейро: що відбувається з мозком і увагою під хронічним стресом;
▫️ Ритм навчання: як чергувати роботу й відпочинок;
▫️ Біогакінг: сон, рух, харчування, цифрова гігієна;
▫️ Самодопомога й ресурсність: практики відновлення;
▫️ Схема «Що робити, якщо»: план дій, коли стає занадто важко.
⏱ Коли? 7 жовтня о 13:00 та 14 жовтня о 18:00;
🧷Де? Офіс Наукового товариства (вул. С. Крушельницької, 5);
📓Реєстрація: за посиланням.
Турбуйтеся про себе, а ми будемо поруч
Спільно із Психологічною службою ЛНУ ім. Івана Франка, Наукове товариство продовжує курс: «Формула рівноваги: турбота про себе на шляху науковця». Протягом жовтня плануємо провести дві події на тему запобігання академічному виснаженню.
Протягом тренінгів ми поговоримо про:
▫️Тривожні дзвіночки: як помітити виснаження на ранньому етапі;
▫️Нейро: що відбувається з мозком і увагою під хронічним стресом;
▫️ Ритм навчання: як чергувати роботу й відпочинок;
▫️ Біогакінг: сон, рух, харчування, цифрова гігієна;
▫️ Самодопомога й ресурсність: практики відновлення;
▫️ Схема «Що робити, якщо»: план дій, коли стає занадто важко.
⏱ Коли? 7 жовтня о 13:00 та 14 жовтня о 18:00;
🧷Де? Офіс Наукового товариства (вул. С. Крушельницької, 5);
📓Реєстрація: за посиланням.
Турбуйтеся про себе, а ми будемо поруч
❤13👍1🥰1
НОБЕЛІВСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ В УНІВЕРСИТЕТІ 🎉
Щороку на початку жовтня кільком дослідникам телефонують зі Стокгольма та Осло і повідомлять про їхню перемогу. Ми не чекатимемо дзвінка й проведемо власний «Нобелівський тиждень» 📞
🎙 4 жовтня: подкаст «Annus mirabilis»
«Рік чудес» — так називають 1905-й, коли Айнштайн опублікував чотири статті, що змінили фізику. Усі випуски вийдуть одночасно, тож слухайте у власному порядку.
📜 5–12 жовтня: колонки про кожну премію в день її оголошення.
🏛 17 жовтня: «Нобелівський день» і «МайжеНобелівська премія»
Фінал тижня — велика подія в Будинку вчених. Науковці світового рівня наживо розповідатимуть про кожного з цьогорічних нобелівських лавреатів. Уперше ми проведемо МайжеНобелівську премію, під час якої кожне Наукове Товариство факультетів представить власні наукові роботи в ігнобелівській традиції.
📅 Коли: 17 жовтня, 11:00–17:30
📍 Де: Будинок вчених (вул. Листопадового Чину, 6)
🔗 Реєстрація: за посиланням.
Творіть науку нобелівського рівня, а ми будемо поруч 🔭
Щороку на початку жовтня кільком дослідникам телефонують зі Стокгольма та Осло і повідомлять про їхню перемогу. Ми не чекатимемо дзвінка й проведемо власний «Нобелівський тиждень» 📞
🎙 4 жовтня: подкаст «Annus mirabilis»
«Рік чудес» — так називають 1905-й, коли Айнштайн опублікував чотири статті, що змінили фізику. Усі випуски вийдуть одночасно, тож слухайте у власному порядку.
📜 5–12 жовтня: колонки про кожну премію в день її оголошення.
🏛 17 жовтня: «Нобелівський день» і «МайжеНобелівська премія»
Фінал тижня — велика подія в Будинку вчених. Науковці світового рівня наживо розповідатимуть про кожного з цьогорічних нобелівських лавреатів. Уперше ми проведемо МайжеНобелівську премію, під час якої кожне Наукове Товариство факультетів представить власні наукові роботи в ігнобелівській традиції.
📅 Коли: 17 жовтня, 11:00–17:30
📍 Де: Будинок вчених (вул. Листопадового Чину, 6)
🔗 Реєстрація: за посиланням.
Творіть науку нобелівського рівня, а ми будемо поруч 🔭
❤14👍2
🎙НОБЕЛІВСЬКИЙ ПОДКАСТ «ANNUS MIRABILIS» ВЖЕ ОНЛАЙН
Поки Стокгольм і Осло готуються до оголошень, ми поговорили з шістьма викладачами Університету про те, що найважливішого сталося в науці й літературі за рік ⚡️
👉 Фізіологія та медицина — Соломія Бичкова про персоналізовану генну терапію, «Оземпік» і CAR-T проти ракових пухлин;
👉 Фізика — Богдан Мелех про нові відкриття астрофізики, Кіпа Торна і каву на Сихові;
👉 Хімія — Микола Тупичак про редагування геному, клік-хімію й пошук ліків від раку;
👉 Література — Ярина Тарасюк про те, за що дають Нобеля і хто з українців на нього заслуговує;
👉 Премія миру — Олексій Мороз про цьогорічних претендентів і про те, чому премії так і не отримав Ганді;
👉 Економічні науки — Назар Демчишак про штучний інтелект, екологію та євроінтеграцію української економіки.
Слухайте в будь-якому порядку, а з 5 по 12 жовтня перевіряйте разом із нами, чиї прогнози справдилися 😉
🔗 Усі випуски — за посиланням
Творіть науку нобелівського рівня, а ми будемо поруч 🔭
Поки Стокгольм і Осло готуються до оголошень, ми поговорили з шістьма викладачами Університету про те, що найважливішого сталося в науці й літературі за рік ⚡️
👉 Фізіологія та медицина — Соломія Бичкова про персоналізовану генну терапію, «Оземпік» і CAR-T проти ракових пухлин;
👉 Фізика — Богдан Мелех про нові відкриття астрофізики, Кіпа Торна і каву на Сихові;
👉 Хімія — Микола Тупичак про редагування геному, клік-хімію й пошук ліків від раку;
👉 Література — Ярина Тарасюк про те, за що дають Нобеля і хто з українців на нього заслуговує;
👉 Премія миру — Олексій Мороз про цьогорічних претендентів і про те, чому премії так і не отримав Ганді;
👉 Економічні науки — Назар Демчишак про штучний інтелект, екологію та євроінтеграцію української економіки.
Слухайте в будь-якому порядку, а з 5 по 12 жовтня перевіряйте разом із нами, чиї прогнози справдилися 😉
🔗 Усі випуски — за посиланням
Творіть науку нобелівського рівня, а ми будемо поруч 🔭
❤20❤🔥3⚡2👍1🤯1
🔬Лавреати Нобелівської премії з фізіології або медицини 2026 року
Нобелівська асамблея Каролінського інституту ухвалила рішення присудити премію спільно Карлові Дайссероту, Петерові Геґеманну та Ґеорґові Наґелю «за відкриття, пов'язані зі світлокерованими іонними каналами та оптогенетикою».
📎 Геґеманн і Наґель відкрили каналродопсин — білок з унікальними властивостями. Вони встановили, що хоч би в яку клітину вводили цей білок, вона набувала чутливості до світла. Дайссерот увів ген каналродопсину в нервові клітини щурів і, освітлюючи їх синім світлом, зумів викликати нервовий імпульс. Згодом йому вдалося змусити цей світлокерований перемикач нервових клітин запрацювати в мозку живих мишей. Цей метод керування нервовими сигналами за допомогою світла нині називають оптогенетикою, і він стрімко набув світового значення.
Слідкуйте за подіями Нобелівського тижня разом із Науковим товариством ЛНУ ім. Івана Франка 👥
Нобелівська асамблея Каролінського інституту ухвалила рішення присудити премію спільно Карлові Дайссероту, Петерові Геґеманну та Ґеорґові Наґелю «за відкриття, пов'язані зі світлокерованими іонними каналами та оптогенетикою».
📎 Геґеманн і Наґель відкрили каналродопсин — білок з унікальними властивостями. Вони встановили, що хоч би в яку клітину вводили цей білок, вона набувала чутливості до світла. Дайссерот увів ген каналродопсину в нервові клітини щурів і, освітлюючи їх синім світлом, зумів викликати нервовий імпульс. Згодом йому вдалося змусити цей світлокерований перемикач нервових клітин запрацювати в мозку живих мишей. Цей метод керування нервовими сигналами за допомогою світла нині називають оптогенетикою, і він стрімко набув світового значення.
Слідкуйте за подіями Нобелівського тижня разом із Науковим товариством ЛНУ ім. Івана Франка 👥
❤18👍1🔥1
🔭Лавреат Нобелівської премії з фізики 2026 року!
Королівська шведська академія наук ухвалила рішення присудити премію Френсісові Гальзену «за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження».
📎 Френсіс Гальзен заклав підвалини цілком нового різновиду астрономії. Він запропонував використати льодовиковий лід на Південному полюсі, щоб реєструвати невловимі частинки — нейтрино. Так постала нейтринна обсерваторія IceCube, здатна відстежувати нейтрино, що походять із далекого космосу.
Слідкуйте за подіями Нобелівського тижня разом із Науковим товариством ЛНУ ім. Івана Франка 👥
Королівська шведська академія наук ухвалила рішення присудити премію Френсісові Гальзену «за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження».
📎 Френсіс Гальзен заклав підвалини цілком нового різновиду астрономії. Він запропонував використати льодовиковий лід на Південному полюсі, щоб реєструвати невловимі частинки — нейтрино. Так постала нейтринна обсерваторія IceCube, здатна відстежувати нейтрино, що походять із далекого космосу.
Слідкуйте за подіями Нобелівського тижня разом із Науковим товариством ЛНУ ім. Івана Франка 👥
❤13🙏1
Наукове товариство ЛНУ ім. Івана Франка 🎓
🔭Лавреат Нобелівської премії з фізики 2026 року! Королівська шведська академія наук ухвалила рішення присудити премію Френсісові Гальзену «за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного…
У нашому подкасті «Annus Mirabilis» у випуску з фізики ми передбачили, що цьогорічну Нобелівську премію може перемогти тема з астрофізики. Так і сталось!
Можете подивитися наші наступні відео і знати все наперед 🙈
Можете подивитися наші наступні відео і знати все наперед 🙈
❤11❤🔥1🔥1
🧪Лавреати Нобелівської премії з хімії 2026 року
Королівська шведська академія наук ухвалила рішення присудити премію Анрі Б. Каґанові та Соай Кенсō «за відкриття нелінійних ефектів та автокаталізу в асиметричному органічному синтезі».
📎 Анрі Б. Каґан відкрив новий спосіб керувати хімічними реакціями. Він дає змогу отримувати більший надлишок однієї з дзеркальних форм молекули, ніж досі вважали можливим. Це відкриття стало революційним для хіміків, які розробляють реакції для виробництва ліків, харчових ароматизаторів, запашних речовин і нових матеріалів.
📎 Соай Кенсō створив першу хімічну реакцію, у якій утворюється лише одна з можливих дзеркальних форм. Досі такого не вдавалося досягти нікому, крім самого життя. Реакцію Соай вважають одним із найвидовищніших хімічних експериментів в історії.
Слідкуйте за подіями Нобелівського тижня разом із Науковим товариством ЛНУ ім. Івана Франка 👥
Королівська шведська академія наук ухвалила рішення присудити премію Анрі Б. Каґанові та Соай Кенсō «за відкриття нелінійних ефектів та автокаталізу в асиметричному органічному синтезі».
📎 Анрі Б. Каґан відкрив новий спосіб керувати хімічними реакціями. Він дає змогу отримувати більший надлишок однієї з дзеркальних форм молекули, ніж досі вважали можливим. Це відкриття стало революційним для хіміків, які розробляють реакції для виробництва ліків, харчових ароматизаторів, запашних речовин і нових матеріалів.
📎 Соай Кенсō створив першу хімічну реакцію, у якій утворюється лише одна з можливих дзеркальних форм. Досі такого не вдавалося досягти нікому, крім самого життя. Реакцію Соай вважають одним із найвидовищніших хімічних експериментів в історії.
Слідкуйте за подіями Нобелівського тижня разом із Науковим товариством ЛНУ ім. Івана Франка 👥
❤14
📚Лавреатка Нобелівської премії з літератури 2026 року!
Цьогоріч Нобелівський комітет присудив премію канадській письменниці Енн Карсон «за сміливий і новаторський творчий доробок, який у грайливому діалозі з класичною традицією створив нові форми для сучасної літератури».
📎 Упродовж усієї кар'єри Енн Карсон поєднувала поетичну творчість із перекладацькою роботою та викладанням у різних університетах. Майже вся її література народжується на перетині одержимости філолога словом і прагнення поета до нового сенсу. Сама письменниця називає етимологію слів відправною точкою всієї своєї роботи.
Слідкуйте за подіями Нобелівського тижня разом із Науковим товариством ЛНУ ім. Івана Франка 👥
Цьогоріч Нобелівський комітет присудив премію канадській письменниці Енн Карсон «за сміливий і новаторський творчий доробок, який у грайливому діалозі з класичною традицією створив нові форми для сучасної літератури».
📎 Упродовж усієї кар'єри Енн Карсон поєднувала поетичну творчість із перекладацькою роботою та викладанням у різних університетах. Майже вся її література народжується на перетині одержимости філолога словом і прагнення поета до нового сенсу. Сама письменниця називає етимологію слів відправною точкою всієї своєї роботи.
Слідкуйте за подіями Нобелівського тижня разом із Науковим товариством ЛНУ ім. Івана Франка 👥
❤12🔥1
🕊Лавреатка Нобелівської премії миру 2026 року
Норвезький Нобелівський комітет присудив премію Наві Піллай «за зусилля, спрямовані на утвердження миру та міжнародного права».
📎 Відданість універсальним правовим принципам і непохитний моральний компас лишаються незмінними впродовж усієї її довгої кар'єри. Цю наскрізну лінію видно від перших років її адвокатської практики, коли вона захищала Нельсона Манделу та інших борців проти апартеїду, до суддівської роботи в одних із ключових міжнародних судових процесів нашого часу. Наві Піллай притягувала до відповідальности держави та національних лідерів і дарувала надію жертвам насильства й збройних конфліктів. На всіх посадах, які вона обіймала, Піллай наголошувала на обов'язку кожної людини й кожної держави дотримуватися верховенства права.
Слідкуйте за подіями Нобелівського тижня разом із Науковим товариством ЛНУ ім. Івана Франка 👥
Норвезький Нобелівський комітет присудив премію Наві Піллай «за зусилля, спрямовані на утвердження миру та міжнародного права».
📎 Відданість універсальним правовим принципам і непохитний моральний компас лишаються незмінними впродовж усієї її довгої кар'єри. Цю наскрізну лінію видно від перших років її адвокатської практики, коли вона захищала Нельсона Манделу та інших борців проти апартеїду, до суддівської роботи в одних із ключових міжнародних судових процесів нашого часу. Наві Піллай притягувала до відповідальности держави та національних лідерів і дарувала надію жертвам насильства й збройних конфліктів. На всіх посадах, які вона обіймала, Піллай наголошувала на обов'язку кожної людини й кожної держави дотримуватися верховенства права.
Слідкуйте за подіями Нобелівського тижня разом із Науковим товариством ЛНУ ім. Івана Франка 👥
❤12🔥1
ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ЛЮДСТВА: МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ 🌍
Ми запрошуємо студентів і аспірантів на IV Міжнародну студентсько-аспірантську науково-практичну конференцію «Глобальні виклики людства: наука, суспільство, індивід». Цьогоріч замість черги доповідей буде жива дискусія, а кожну секцію розпочинатимуть запрошені фахові спікери 🎙
Секції конференції:
🔹 Виклик перед індивідом: людське, нелюдське та міжлюдське;
🔹 Виклик перед державою: війна, її очевидні та неочевидні наслідки;
🔹 Виклик перед суспільством: зміни під впливом цифровізації;
🔹 Виклик перед природою: експлуатація і захист довкілля та працівника;
🔹 Виклик перед наукою: метанаука, відкрите знання та криза наукового авторитету.
❗️тези приймаємо до 30 жовтня, 18:00 (за київським часом);
📅 Коли: 13–14 листопада 2026 року
📍 Де: м. Львів, Головний корпус Львівського університету (вул. Університетська, 1)
🖥 Теми секцій, реєстрація, вимоги до тез і шаблон: на сайті конференції.
Творіть науку, що відповідає на виклики часу, а ми будемо поруч 🔭
Ми запрошуємо студентів і аспірантів на IV Міжнародну студентсько-аспірантську науково-практичну конференцію «Глобальні виклики людства: наука, суспільство, індивід». Цьогоріч замість черги доповідей буде жива дискусія, а кожну секцію розпочинатимуть запрошені фахові спікери 🎙
Секції конференції:
🔹 Виклик перед індивідом: людське, нелюдське та міжлюдське;
🔹 Виклик перед державою: війна, її очевидні та неочевидні наслідки;
🔹 Виклик перед суспільством: зміни під впливом цифровізації;
🔹 Виклик перед природою: експлуатація і захист довкілля та працівника;
🔹 Виклик перед наукою: метанаука, відкрите знання та криза наукового авторитету.
❗️тези приймаємо до 30 жовтня, 18:00 (за київським часом);
📅 Коли: 13–14 листопада 2026 року
📍 Де: м. Львів, Головний корпус Львівського університету (вул. Університетська, 1)
🖥 Теми секцій, реєстрація, вимоги до тез і шаблон: на сайті конференції.
Творіть науку, що відповідає на виклики часу, а ми будемо поруч 🔭
❤19❤🔥6🤩2🔥1🙊1