Так, по всим сьогоднішнім подіям.
Кукарєки один гучніше іншого, інакше я оці всі "безпрецедентні" заяви з усіх сторін назвати не можу. Краще дивіться за ситуацією на фронті, більше толку буде. А ще краще готуйтесь самі до того, що в один чудовий день візьмете в руки зброю, якщо ще не взяли. Тактика, медицина, й оце все, зайвим ніколи й нікому не буде в нинішніх умовах.
До перемоги треба ще працювати й працювати, бо, ніхто окрім нас самих її нам не принесе.
Кукарєки один гучніше іншого, інакше я оці всі "безпрецедентні" заяви з усіх сторін назвати не можу. Краще дивіться за ситуацією на фронті, більше толку буде. А ще краще готуйтесь самі до того, що в один чудовий день візьмете в руки зброю, якщо ще не взяли. Тактика, медицина, й оце все, зайвим ніколи й нікому не буде в нинішніх умовах.
До перемоги треба ще працювати й працювати, бо, ніхто окрім нас самих її нам не принесе.
Рубрика #вашіпитання , задавати їх можете просто в коменти, або в бот зворотнього зв'язку @litunuabot
П: Таке питання. На скільки я розумію, найчастіше операторів пеленгують засоби РЕР, то власне питання, а чи є сенс розробляти "приманки" які будуть працювати в тих же діапазонах, що й пульти, але відводити, або збивати з пантелику РЕР?
Ідея в тому, щоб потенційно відволікти ворога на якусь умовну скриньку/скриньки, щоб можна було:
1. Виявити їх позиції.
2. Вимусити їх працювати "в нікуди".
3. Заплутати.
Наскільки це може бути актуально?
В: Це актуально, я навіть чув про одну спробу зробити щось подібне, але, вона працювала наче тільки на коротких відстанях, чи щось таке, далі вже палилось що це саме приманка.
П: Таке питання. На скільки я розумію, найчастіше операторів пеленгують засоби РЕР, то власне питання, а чи є сенс розробляти "приманки" які будуть працювати в тих же діапазонах, що й пульти, але відводити, або збивати з пантелику РЕР?
Ідея в тому, щоб потенційно відволікти ворога на якусь умовну скриньку/скриньки, щоб можна було:
1. Виявити їх позиції.
2. Вимусити їх працювати "в нікуди".
3. Заплутати.
Наскільки це може бути актуально?
В: Це актуально, я навіть чув про одну спробу зробити щось подібне, але, вона працювала наче тільки на коротких відстанях, чи щось таке, далі вже палилось що це саме приманка.
Рубрика #вашіпитання , задавати їх можете просто в коменти, або в бот зворотнього зв'язку @litunuabot
П: Є питання. Всі бачили багато відосів як з дронів скидають ВОГ-17. Що ще скидають окрім вогів та американських 40мм гранат?
В: Все що може підійняти дрон фактично, іноді навіть саморобну вибухівку чи ф-ки
П: Привіт. Слава Україні!
Заздалегідь дякую за те що ти робиш те, чого не вмію робити я.
Питання про комплекс вини. Уявимо українця. Не військовий, без досвіду, такий що ніколи навіть військової кафедри не закінчував. Живе давно за кордоном, працює і таке інше. Родини не має. Ні за кого крім себе відповідальності не несе.
24-го перед людиною постає моральний вибір (з огляду на еффективність кожного варіанту):
- зібрати майно, та їхати боронити країну
- працювати далі і донатити усе що може донатити на ЗСУ (притула, повернись живим)
В: Героям Слава!
Ну, я теж не маю родини, й ні за кого окрім себе відповідальності особливо не несу. Про досвід - куча людей прийшла на початку війни добровольцями взагалі без досвіду, й нічого, навчились по ходу дії, я про це писав вище. Але, якщо ти донатиш на ЗСУ дві штуки зелені й більше в місяць, продовжуючи працювати на гражданці, то, ти робиш теж нехілу таку роботу, й комплексу вини не має бути й близько.
Але я не з тих хто буде заспокійливо розповідати "та, ну не воюєте, та й не воюйте, тусіть там собі, оце все, й донатьте 10 гривень в місяць", ні, я з тих хто буде казати що мало вас гризе, що недостатньо робите, якщо дійсно недостатньо робите. Бо я сам себе регулярно питаю "Чи все я роблю для наближення перемоги що можу?".
П: Є питання. Всі бачили багато відосів як з дронів скидають ВОГ-17. Що ще скидають окрім вогів та американських 40мм гранат?
В: Все що може підійняти дрон фактично, іноді навіть саморобну вибухівку чи ф-ки
П: Привіт. Слава Україні!
Заздалегідь дякую за те що ти робиш те, чого не вмію робити я.
Питання про комплекс вини. Уявимо українця. Не військовий, без досвіду, такий що ніколи навіть військової кафедри не закінчував. Живе давно за кордоном, працює і таке інше. Родини не має. Ні за кого крім себе відповідальності не несе.
24-го перед людиною постає моральний вибір (з огляду на еффективність кожного варіанту):
- зібрати майно, та їхати боронити країну
- працювати далі і донатити усе що може донатити на ЗСУ (притула, повернись живим)
В: Героям Слава!
Ну, я теж не маю родини, й ні за кого окрім себе відповідальності особливо не несу. Про досвід - куча людей прийшла на початку війни добровольцями взагалі без досвіду, й нічого, навчились по ходу дії, я про це писав вище. Але, якщо ти донатиш на ЗСУ дві штуки зелені й більше в місяць, продовжуючи працювати на гражданці, то, ти робиш теж нехілу таку роботу, й комплексу вини не має бути й близько.
Але я не з тих хто буде заспокійливо розповідати "та, ну не воюєте, та й не воюйте, тусіть там собі, оце все, й донатьте 10 гривень в місяць", ні, я з тих хто буде казати що мало вас гризе, що недостатньо робите, якщо дійсно недостатньо робите. Бо я сам себе регулярно питаю "Чи все я роблю для наближення перемоги що можу?".
Вибачте що поки не пишу, але ми тут трохи працюєм, мало часу. Приємно все ж злітати сьогодні з населеного пункту, по якому позавчора тільки розвідку здалеку проводив :)
Рубрика #вашіпитання , задавати їх можете просто в коменти, або в бот зворотнього зв'язку @litunuabot
П: Що там, як ситуація у вас на фронті? А то в каналі тихо щось
В: Трохи згодом розкажу, коментувати щось актуальне військовослужбовцям ЗСУ заборонено 😁
П: Що там, як ситуація у вас на фронті? А то в каналі тихо щось
В: Трохи згодом розкажу, коментувати щось актуальне військовослужбовцям ЗСУ заборонено 😁
Писав цей текст ще пару місяців тому в один локальний військовий чатик, тому вибачаюсь за орфографію, матюки, й все таке, мені лінь то все виправляти короч, скопіпащу "як є" 😅
Сторі на тему "неробітьтакблядь".
"Пацани, бліц-опитування.
Позавчора вашу позицію в посадкі розносили вже третій день, й тут почали штурмувати, попутно обстрілюючи з танка, ви з боєм відійшли до іншої, тягнучі на собі трьохсотих й пару двухсотих, цілих вас залишилось аж 4 людини, ті хто вас штурмували під нашим зустрічним вогнем наче теж відійшли, но ета нєточна. Вчора вас назначили на іншу позицію через поле від вашої залишеної, але на залишеній у вас деякі речі й ничка, що ви зробите:
1) Попросите дроноводів злітати й глянуть що там взагалі
2) Звернетесь до командування що мол так і так, пизда панове, там цінна хуйня дуже лежить досі скоріш за все, допоможіть якось
3) Візьмете з собою ще людей, добре вам знайомих й не зайнятих особо зараз, й обережно по посадкі будете підходити до старої позиції збоку
4) Втупу, через поле сухого рапсу, майже в людський зріст, з кучею нерозірваних снарядів й ще хуй пойми чим в ньому, попрете вдень в лоб на стару позицію, там же стопудово нікого нема, ну, по меншій мірі вам так здається, нікого іншого при цьому особо не попередивши, окрім пари людей з сусідньої позиції
Й вгадайте що обрали герої нашої історії так сказать 😁
P.S Четвертого героя цієї сторі тільки от через півдня найшли, контуженого. Двоє +- норм відійшли, третій вийшов якраз на мою позицію, й ледь не був пристрілений своїми же, благо вчасно встиг заорать місцевий локальний пароль.
Вони підійшли через поле, почали заходити на позицію, чуть не маршевим шагом, й тут їх помітили охуєвші орки, яких було раза в 3-4 більше, й які сиділи вже там
Пацани чудом з'їбались кароч, їм вслід ще чи ПТУРа, чи то рпг не пожалкували аж.
Добре що четвертого знайшли, його контузило так, що він взагалі слабо орієнтується в просторі, й каже що дуже гудить башка, й його пошуки то взагалі окрема історія, добре що він хоч в тому пиздеці не проїбав рацію"
Сторі на тему "неробітьтакблядь".
"Пацани, бліц-опитування.
Позавчора вашу позицію в посадкі розносили вже третій день, й тут почали штурмувати, попутно обстрілюючи з танка, ви з боєм відійшли до іншої, тягнучі на собі трьохсотих й пару двухсотих, цілих вас залишилось аж 4 людини, ті хто вас штурмували під нашим зустрічним вогнем наче теж відійшли, но ета нєточна. Вчора вас назначили на іншу позицію через поле від вашої залишеної, але на залишеній у вас деякі речі й ничка, що ви зробите:
1) Попросите дроноводів злітати й глянуть що там взагалі
2) Звернетесь до командування що мол так і так, пизда панове, там цінна хуйня дуже лежить досі скоріш за все, допоможіть якось
3) Візьмете з собою ще людей, добре вам знайомих й не зайнятих особо зараз, й обережно по посадкі будете підходити до старої позиції збоку
4) Втупу, через поле сухого рапсу, майже в людський зріст, з кучею нерозірваних снарядів й ще хуй пойми чим в ньому, попрете вдень в лоб на стару позицію, там же стопудово нікого нема, ну, по меншій мірі вам так здається, нікого іншого при цьому особо не попередивши, окрім пари людей з сусідньої позиції
Й вгадайте що обрали герої нашої історії так сказать 😁
P.S Четвертого героя цієї сторі тільки от через півдня найшли, контуженого. Двоє +- норм відійшли, третій вийшов якраз на мою позицію, й ледь не був пристрілений своїми же, благо вчасно встиг заорать місцевий локальний пароль.
Вони підійшли через поле, почали заходити на позицію, чуть не маршевим шагом, й тут їх помітили охуєвші орки, яких було раза в 3-4 більше, й які сиділи вже там
Пацани чудом з'їбались кароч, їм вслід ще чи ПТУРа, чи то рпг не пожалкували аж.
Добре що четвертого знайшли, його контузило так, що він взагалі слабо орієнтується в просторі, й каже що дуже гудить башка, й його пошуки то взагалі окрема історія, добре що він хоч в тому пиздеці не проїбав рацію"
З приводу сьогоднішніх обстрілів:
"Життя триває, точиться війна...", як писав, свого часу, Анатолій Лупиніс.
Їх ще буде багато, не нехтуйте власною безпекою, йдіть до укриттів, як лунає тривога.
На фронті той хто не окопується, й не ховається під час обстрілу, той довго не живе.
В тилу окопуватись не обов'язково, але лиш тому, що й так вистачає підвалів й всього іншого.
Не нехтуйте власною безпекою коротше, повторюсь.
Не треба давати московитам зайвого приводу станцювати на наших кістках.
В кінці кінців, ми ще маємо станцювати на їхніх.
"Життя триває, точиться війна...", як писав, свого часу, Анатолій Лупиніс.
Їх ще буде багато, не нехтуйте власною безпекою, йдіть до укриттів, як лунає тривога.
На фронті той хто не окопується, й не ховається під час обстрілу, той довго не живе.
В тилу окопуватись не обов'язково, але лиш тому, що й так вистачає підвалів й всього іншого.
Не нехтуйте власною безпекою коротше, повторюсь.
Не треба давати московитам зайвого приводу станцювати на наших кістках.
В кінці кінців, ми ще маємо станцювати на їхніх.
До речі, запощу таки повністю вірш, цитату з якого навів вище. Й рекомендую прогуглити хто такий був Анатолій Лупиніс, тим з вас, хто не зна. Епічнєйша людина, як на мене, яка трохи випередила час. Й воювала з ордою ще до того, як це стало мейнстрімом так би мовити.
Ми випрягли волів, перевернули плуга,
Сідлаємо коней та гостримо списи.
Відкинули жалі, згадали всі наруги,
Прости нас, Господи, помилуй і спаси.
На скресі двох світів стаємо до двобою,
На скресі двох епох гряде шляхетний світ.
Віч-на-віч Нація з безликою юрбою.
Навколо ворогів - суцільний живопліт.
Волога цвіль Європ лоскоче наші ніздрі,
Спекотних Азій тлін судомить рамена.
Чекає бій. Все інше буде... після.
Життя триває. Точиться війна.
Ми випрягли волів, перевернули плуга,
Сідлаємо коней та гостримо списи.
Відкинули жалі, згадали всі наруги,
Прости нас, Господи, помилуй і спаси.
На скресі двох світів стаємо до двобою,
На скресі двох епох гряде шляхетний світ.
Віч-на-віч Нація з безликою юрбою.
Навколо ворогів - суцільний живопліт.
Волога цвіль Європ лоскоче наші ніздрі,
Спекотних Азій тлін судомить рамена.
Чекає бій. Все інше буде... після.
Життя триває. Точиться війна.
Так, поки ще є час писати, й раз вже почав про поезію згадувати, порекомендую вам ще одну поетичну збірку. Ну й запощу свій улюблений вірш з неї, він в мене намертво асоціюється з майданом, коли я був на ньому, теж доволі часто його згадував. Не знаю як можна так вгадати цією збіркою майбутнє, враховуючі що вона написана у 2009 році. Коротше, ось:
http://bukvoid.com.ua/library/oleksandr_danilyuk/zbirka_poeziy_pretoriantsi_pislya_i_do_revolyutsii/
Ножі освячено.
Запалено хрести...
А хтось вночі
запалить
податкову.
- „Каторий час????”
- Час сплачувать борги.
Причастя.
Перебіжчиків відлови.
Розбиті шибки.
Вулканічне скло.
Зубами в брамі відгризаючи шеврона,
Молитись вчиться вже якесь жандармське чмо.
Невідворотність випущена з лона.
Ножі освячено.
Присвячено вірші.
Розібрано паркани і бруківку.
Надворі знахабнілий Листопад.
Надворі спроби перешкодить Вчинку.
Під ноги: листя та шматки газет,
Папери з грифами,
Підлога коридорів.
Пуста квартира. Борщагівка. Лавагет.
Під вартою вчорашніх Командорів.
Дроти провисли.
Безнадійність телеграм.
Ніхто не відповість каліграфічно.
Листо′пад.
Самураї монограм.
Вже ешелоном відправляються у Вічність.
Ніхто не відповість.
Нема кому.
Палають перфокарти. Збій Системи.
Холодний вечір.
Ближче до вогню.
Десь плачуть воском стіни Карфагену.
http://bukvoid.com.ua/library/oleksandr_danilyuk/zbirka_poeziy_pretoriantsi_pislya_i_do_revolyutsii/
Ножі освячено.
Запалено хрести...
А хтось вночі
запалить
податкову.
- „Каторий час????”
- Час сплачувать борги.
Причастя.
Перебіжчиків відлови.
Розбиті шибки.
Вулканічне скло.
Зубами в брамі відгризаючи шеврона,
Молитись вчиться вже якесь жандармське чмо.
Невідворотність випущена з лона.
Ножі освячено.
Присвячено вірші.
Розібрано паркани і бруківку.
Надворі знахабнілий Листопад.
Надворі спроби перешкодить Вчинку.
Під ноги: листя та шматки газет,
Папери з грифами,
Підлога коридорів.
Пуста квартира. Борщагівка. Лавагет.
Під вартою вчорашніх Командорів.
Дроти провисли.
Безнадійність телеграм.
Ніхто не відповість каліграфічно.
Листо′пад.
Самураї монограм.
Вже ешелоном відправляються у Вічність.
Ніхто не відповість.
Нема кому.
Палають перфокарти. Збій Системи.
Холодний вечір.
Ближче до вогню.
Десь плачуть воском стіни Карфагену.