¿Y de nosotros quién va a hablar? Si no nos dejamos ver

я завжди буду твоїм світлом у темряві

ніч. і знову я тремчу в кутку кімнати.
бо страшно.
страшно дорослішати, майбутнє обирати.
чому я так цього боюсь, сама не знаю.
я дуже боюся помилитися.
боюсь не стати кимось у житті.
хочу назавжди залишитися дитиною, без цих турбот.
опинитися в тій хатинці, побудованій з сестрою із стільців.
а поки що, я в кутку кімнати.
зі страхом і тремтячими руками та зі сльозами на очах.

don't be afraid to stand alone
don't be afraid to stand outside your comfort zone
i know it's hard away from home
and it ain't easy all alone

Аромат холодного поту

І гарячої розпусти заполонив кімнату

Хто ми є один для одного?

Роздягнені до самого серця

Споглядаючи віч на віч

Ти чому мовчиш? Я ж тебе чую

Але від тебе лиш одне зітхання

Море поту, сліз та поцілунків.


Слів не треба, та тебе я чую

- Ми могли б стати друзями?

- в наступному житті, обов'язково станемо

в його очах я бачила життя,
в його руках- усе, чого шукала.
та серце рве в мені ці почуття.
щоб зберегти себе, я все зламала

yo siempre seré tu luz en la oscuridad,
un faro eterno, un sueño de verdad.
cuando las sombras intenten vencer,
mi brillo en tu alma hará renacer.