Державна програма кредитів під 5-7-9%. Що це таке?
Вчора почала діяти державна програма кредитів, де пропонуються низькі відсотки для кредитів на бізнес. Зазвичай банки видають кредити бізнесу під 18-20% річних. Тут же вони будуть видавати їх під 5-9% (залежно від підприємства).
Як воно працює?
Банк видає підприємцям кредит під нижчі відсотки. Всі умови розписані на сайті програми. Держава відшкодовує банку різницю у кредиті. Наприклад, банк видає кредит під 7% річних згідно з державною програмою. А звичайний кредит він би видав під 18%. Тому 7% гасить позичальник, а 11% - держава.
Для чого це?
Головна мета - стимулювання підприємництва. Чим легше дістати гроші на бізнес, тим більше можливостей його робити. Більше підприємців - більше робочих місць - більше платників податків. У виграші залишаються усі.
Проте, для стимулювання кредитування підприємців одна така програма не допоможе. Звісно, це хороша річ.
Держава повинна створити такі умови, щоб банки самі видавали кредити під низькі % без державних програм (прийняти закони, які захищають кредиторів, знизити облікову ставку і т.д)
Вчора почала діяти державна програма кредитів, де пропонуються низькі відсотки для кредитів на бізнес. Зазвичай банки видають кредити бізнесу під 18-20% річних. Тут же вони будуть видавати їх під 5-9% (залежно від підприємства).
Як воно працює?
Банк видає підприємцям кредит під нижчі відсотки. Всі умови розписані на сайті програми. Держава відшкодовує банку різницю у кредиті. Наприклад, банк видає кредит під 7% річних згідно з державною програмою. А звичайний кредит він би видав під 18%. Тому 7% гасить позичальник, а 11% - держава.
Для чого це?
Головна мета - стимулювання підприємництва. Чим легше дістати гроші на бізнес, тим більше можливостей його робити. Більше підприємців - більше робочих місць - більше платників податків. У виграші залишаються усі.
Проте, для стимулювання кредитування підприємців одна така програма не допоможе. Звісно, це хороша річ.
Держава повинна створити такі умови, щоб банки самі видавали кредити під низькі % без державних програм (прийняти закони, які захищають кредиторів, знизити облікову ставку і т.д)
Що таке СЕП і що нам дасть її перехід в режим 23/7?
СЕП - система електронних платежів від НБУ, яка проводить розрахунки між банками-учасниками.
Наприклад: Ви оплачуєте штраф через Приватбанк. Щоб кошти зарахувались з вашого рахунку на рахунок держави, потрібно щоб Приватбанк переказав кошти Державному казначейству від вашого імені. Саме такі розрахунки між банками проводяться через СЕП.
Усі операції, які проводяться через каси банків або через переказ "платіж за реквізитами" залежать від роботи СЕП.
Зараз система працює з 8:00 до 19:00 у будні дні. Якщо ви захочете перерахувати кошти з одного банку в інший в не робочий час - платіж затримається до наступного робочого дня.
У квітні СЕП перейде на графік роботи 23/7. Не доведеться чекати закінчення вихідних, щоб кошти прийшли на рахунок. Фактично, компанії зможуть виплачувати зарплати та проводити інші операції майже цілодобово і без вихідних.
Для нас, звичайних людей, це хороша річ. Операції проводитимуться швидше, що позитивно вплине на ділову активність. Головне, щоб банки не почали брати додаткових комісій за такі послуги:)
СЕП - система електронних платежів від НБУ, яка проводить розрахунки між банками-учасниками.
Наприклад: Ви оплачуєте штраф через Приватбанк. Щоб кошти зарахувались з вашого рахунку на рахунок держави, потрібно щоб Приватбанк переказав кошти Державному казначейству від вашого імені. Саме такі розрахунки між банками проводяться через СЕП.
Усі операції, які проводяться через каси банків або через переказ "платіж за реквізитами" залежать від роботи СЕП.
Зараз система працює з 8:00 до 19:00 у будні дні. Якщо ви захочете перерахувати кошти з одного банку в інший в не робочий час - платіж затримається до наступного робочого дня.
У квітні СЕП перейде на графік роботи 23/7. Не доведеться чекати закінчення вихідних, щоб кошти прийшли на рахунок. Фактично, компанії зможуть виплачувати зарплати та проводити інші операції майже цілодобово і без вихідних.
Для нас, звичайних людей, це хороша річ. Операції проводитимуться швидше, що позитивно вплине на ділову активність. Головне, щоб банки не почали брати додаткових комісій за такі послуги:)
Що чекає банківську систему у 2020?
Цікаве інтерв'ю від Катерини Рожкової - першого заступника голови НБУ. Коротко про те:
1. Чому епоха наддорогих кредитів та надприбуткових депозитів йде у минуле.
2. Чому кредитування бізнесу має від’ємну динаміку.
3. Чому не тільки від НБУ залежать ставки за кредитами, а і від судів і правоохоронних органів.
4. Чому непрозорість ринку нерухомості стримує іпотеку.
Рекомендую прочитати - https://www.epravda.com.ua/columns/2020/02/12/656951/
Цікаве інтерв'ю від Катерини Рожкової - першого заступника голови НБУ. Коротко про те:
1. Чому епоха наддорогих кредитів та надприбуткових депозитів йде у минуле.
2. Чому кредитування бізнесу має від’ємну динаміку.
3. Чому не тільки від НБУ залежать ставки за кредитами, а і від судів і правоохоронних органів.
4. Чому непрозорість ринку нерухомості стримує іпотеку.
Рекомендую прочитати - https://www.epravda.com.ua/columns/2020/02/12/656951/
Обсяг тіньових операцій в Україні становить 24% ВВП
Це 846 млрд грн. А 702 млрд грн з них - готівкова тіньова економіка.
З них 190 млрд (або 5,3% ВВП) - «тіньова економіка», де ініціаторами розрахунку готівкою є обидві стороні — і продавець, і покупець. Тобто продавець робить знижку на послуги при оплаті готівкою. Він не платить податків, а покупець отримує знижку.
А решта 512 млрд грн (або 14,4% ВВП) — це «пасивна тіньова економіка», де ініціатором розрахунків готівкою є продавець. Тобто покупець платить повну вартість, а продавець просто не показує цих доходів.
Нагадаю, що у 2016 році цей показник становив 34% від ВВП.
Це 846 млрд грн. А 702 млрд грн з них - готівкова тіньова економіка.
З них 190 млрд (або 5,3% ВВП) - «тіньова економіка», де ініціаторами розрахунку готівкою є обидві стороні — і продавець, і покупець. Тобто продавець робить знижку на послуги при оплаті готівкою. Він не платить податків, а покупець отримує знижку.
А решта 512 млрд грн (або 14,4% ВВП) — це «пасивна тіньова економіка», де ініціатором розрахунків готівкою є продавець. Тобто покупець платить повну вартість, а продавець просто не показує цих доходів.
Нагадаю, що у 2016 році цей показник становив 34% від ВВП.
У січні прибуток українських банків склав 6,6 млрд грн, що на 22% більше минулорічного показника.
Минулий рік був хорошим для банківської системи. Банки отримали найбільший прибуток за останні 5 років. І зростання продовжується.
Основними факторами, що вплинули на зростання прибутку є високу операційна ефективність і низькі відрахування в резерви (банки мають певні нормативи щодо резервів у НБУ).
В результаті, доходи банків зросли на 12% до 22,6 млрд грн, витрати - на 8% до 16 млрд грн.
Серед чинників зростання банківського прибутку були:
🔺зростання чистих процентних доходів банків на 4% до 7,3 млрд грн (заробіток від кредитів та інвестицій банку);
🔺зростання чистих комісійних доходів банків на 11% до 3,5 млрд грн (заробіток від комісій по проведенню операцій);
🔺позитивний результат від переоцінки і операцій купівлі-продажу - 2,7 млрд грн (тобто переоцінка вартості майна, яке є в заставі банку);
🔺низький обсяг відрахувань банками в резерви - 1,3 млрд грн проти 1,8 млрд грн в 2019 році.
Минулий рік був хорошим для банківської системи. Банки отримали найбільший прибуток за останні 5 років. І зростання продовжується.
Основними факторами, що вплинули на зростання прибутку є високу операційна ефективність і низькі відрахування в резерви (банки мають певні нормативи щодо резервів у НБУ).
В результаті, доходи банків зросли на 12% до 22,6 млрд грн, витрати - на 8% до 16 млрд грн.
Серед чинників зростання банківського прибутку були:
🔺зростання чистих процентних доходів банків на 4% до 7,3 млрд грн (заробіток від кредитів та інвестицій банку);
🔺зростання чистих комісійних доходів банків на 11% до 3,5 млрд грн (заробіток від комісій по проведенню операцій);
🔺позитивний результат від переоцінки і операцій купівлі-продажу - 2,7 млрд грн (тобто переоцінка вартості майна, яке є в заставі банку);
🔺низький обсяг відрахувань банками в резерви - 1,3 млрд грн проти 1,8 млрд грн в 2019 році.
Податкова амністія. Що це таке?
Податкова амністія - процес, коли людина або компанія, яка раніше приховувала свої доходи (щоб платити менше податків) показує ці доходи державі. І з них вона платитиме (в теперішньому законопроекті) - 5%.
Прогнозують, що цей законопроект вступить в дію 2021 року. Тобто всі громадяни і компанії мають показати "сірі" доходи, сплатити з них 5% і держава не матиме до них ніяких претензій.
Для чого це?
Так держава визнає недосконалість минулої податкової системи і дає шанс всім вийти на рівні умови.
Якщо громадянин відмовиться від амністії, то податкова автоматично нарахує йому 300 тис. грн неоподаткованих доходів. Вони вважатимуться амністованими і з них непотрібно платити податки.
Тобто якщо ви заробили 1,5 млн грн і не сплатили з них податки, то після податкової амністії, від якої ви відмовитеся, доведеться відповісти за 1,2 млн грн.
Податкова амністія - процес, коли людина або компанія, яка раніше приховувала свої доходи (щоб платити менше податків) показує ці доходи державі. І з них вона платитиме (в теперішньому законопроекті) - 5%.
Прогнозують, що цей законопроект вступить в дію 2021 року. Тобто всі громадяни і компанії мають показати "сірі" доходи, сплатити з них 5% і держава не матиме до них ніяких претензій.
Для чого це?
Так держава визнає недосконалість минулої податкової системи і дає шанс всім вийти на рівні умови.
Якщо громадянин відмовиться від амністії, то податкова автоматично нарахує йому 300 тис. грн неоподаткованих доходів. Вони вважатимуться амністованими і з них непотрібно платити податки.
Тобто якщо ви заробили 1,5 млн грн і не сплатили з них податки, то після податкової амністії, від якої ви відмовитеся, доведеться відповісти за 1,2 млн грн.
Топ найбільших платників податків у 2019 році.
Перше місце в рейтингу зайняло АТ «Укргазвидобування», компанія заплатила в бюджет 47 млрд грн.
На четвертому місці «ПриватБанк» - дані про суму сплаченого податку відсутні. Згідно з дослідженням, він піднявся на 22 позиції.
П'ятірку найбільших платників податків замикає «Укрзалізниця» - 16 млрд грн.
Перше місце в рейтингу зайняло АТ «Укргазвидобування», компанія заплатила в бюджет 47 млрд грн.
На четвертому місці «ПриватБанк» - дані про суму сплаченого податку відсутні. Згідно з дослідженням, він піднявся на 22 позиції.
П'ятірку найбільших платників податків замикає «Укрзалізниця» - 16 млрд грн.
Знаєте що є запорукою хорошої економіки?
Не дешеві кредити, велике виробництво і т.д. Запорукою хорошої економіки є стабільність!
Тому що коли підприємець впевнений в завтрішньому дні - він може робити бізнес. Він не боїться, що його валюта знеціниться через рік. Він знає, що взявши кредит - зможе його віддати. Знає, що його активи не захопить країна-агресор (на сході) та знає, що держава не міняє свого політичного курсу раз пів року.
Саме стабільність допомагає будувати потужні економіки. І вона в першу чергу відображається суверенності держави та єдиному політичному курсі.
У нас вже 3-тій уряд за календарний рік. Подивимось, як це вплине на нашу економіку🤓
Не дешеві кредити, велике виробництво і т.д. Запорукою хорошої економіки є стабільність!
Тому що коли підприємець впевнений в завтрішньому дні - він може робити бізнес. Він не боїться, що його валюта знеціниться через рік. Він знає, що взявши кредит - зможе його віддати. Знає, що його активи не захопить країна-агресор (на сході) та знає, що держава не міняє свого політичного курсу раз пів року.
Саме стабільність допомагає будувати потужні економіки. І вона в першу чергу відображається суверенності держави та єдиному політичному курсі.
У нас вже 3-тій уряд за календарний рік. Подивимось, як це вплине на нашу економіку🤓
Forwarded from Останній Капіталіст ✙ (Andrew)
Західні інвестори побоюються, що українська влада вирішила змінити курс країни і припинити розпочаті реформи.
Про це повідомляє liga.net
Видання повідомляє, що прізвища Гончарука, Маркарової, Мілованова, Рябошапки і Ситника прямо вказані у звіті Morgan Stanley від 5 березня. У ньому банкіри радять клієнтам скоротити позиції в українських єврооблігаціях через невизначеності з новим урядом.
Причини такого висновку:
Morgan Stanley не розуміє, чого очікувати від уряду Дениса Шмигаля. Чи буде його Кабмін продовжувати реформи – головне побоювання банкірів.
З Кабміну пішли ключові, на думку Morgan Stanley, реформатори Оксана Маркарова і Тимофій Милованов.
Замість Маркарової міністром фінансів став Ігор Уманський, який раніше публічно висловлював сумніви у необхідності підтримки МВФ для України.
Тиск на Ситника і заміна Рябошапки – можлива ознака відкату антикорупційної реформи.
Також говориться, що в четвер вдень українські єврооблігації з погашенням в 2032 році подешевшали відразу на 3%.
Morgan Stanley вважають, що пропозиція Шмигаля про перегляд бюджету на 2020 рік збільшення зарплат і пенсій не допоможе: "уряду доведеться розширювати дефіцит бюджету, що не сподобається МВФ, або підвищувати податки, що малоймовірно".
У фінансовому агломераті також не згодні з затвердження нового прем'єра, що зміцнення гривні у 2019 році ("плюс" 14,5% до долара - ЕП) нашкодило промисловості, але не вплинуло на добробут українців. Morgan Stanley бачить в цьому натяк на те, що гривню потрібно девальвувати. "Враховуючи незалежність НБУ, не дуже зрозуміло, якими інструментами збирається користуватися уряд, щоб послабити гривню", – зазначають автори звіту.
Ім'я нового міністра фінансів Ігоря Уманського згадується окремим рядком у переліку ризиків, які бачить Morgan Stanley. Від його дій багато в чому буде залежати ключова характеристика уряду Дениса Шмигаля – співробітництво України і МВФ.
У виданні пишуть, що процес переговорів за новою програмою з МВФ (у грудня 2019 Фонд попередньо погодив Україні 5,5 млрд дол на три роки, але офіційно програма не підтверджена - ЕП), швидше за все, затягнеться, навіть якщо Україна найближчим часом виконає два інших завдання - прийняття законів про ринок землі і про банківське регулювання (так званий "антіколомойскій" - ЕП).
Про це повідомляє liga.net
Видання повідомляє, що прізвища Гончарука, Маркарової, Мілованова, Рябошапки і Ситника прямо вказані у звіті Morgan Stanley від 5 березня. У ньому банкіри радять клієнтам скоротити позиції в українських єврооблігаціях через невизначеності з новим урядом.
Причини такого висновку:
Morgan Stanley не розуміє, чого очікувати від уряду Дениса Шмигаля. Чи буде його Кабмін продовжувати реформи – головне побоювання банкірів.
З Кабміну пішли ключові, на думку Morgan Stanley, реформатори Оксана Маркарова і Тимофій Милованов.
Замість Маркарової міністром фінансів став Ігор Уманський, який раніше публічно висловлював сумніви у необхідності підтримки МВФ для України.
Тиск на Ситника і заміна Рябошапки – можлива ознака відкату антикорупційної реформи.
Також говориться, що в четвер вдень українські єврооблігації з погашенням в 2032 році подешевшали відразу на 3%.
Morgan Stanley вважають, що пропозиція Шмигаля про перегляд бюджету на 2020 рік збільшення зарплат і пенсій не допоможе: "уряду доведеться розширювати дефіцит бюджету, що не сподобається МВФ, або підвищувати податки, що малоймовірно".
У фінансовому агломераті також не згодні з затвердження нового прем'єра, що зміцнення гривні у 2019 році ("плюс" 14,5% до долара - ЕП) нашкодило промисловості, але не вплинуло на добробут українців. Morgan Stanley бачить в цьому натяк на те, що гривню потрібно девальвувати. "Враховуючи незалежність НБУ, не дуже зрозуміло, якими інструментами збирається користуватися уряд, щоб послабити гривню", – зазначають автори звіту.
Ім'я нового міністра фінансів Ігоря Уманського згадується окремим рядком у переліку ризиків, які бачить Morgan Stanley. Від його дій багато в чому буде залежати ключова характеристика уряду Дениса Шмигаля – співробітництво України і МВФ.
У виданні пишуть, що процес переговорів за новою програмою з МВФ (у грудня 2019 Фонд попередньо погодив Україні 5,5 млрд дол на три роки, але офіційно програма не підтверджена - ЕП), швидше за все, затягнеться, навіть якщо Україна найближчим часом виконає два інших завдання - прийняття законів про ринок землі і про банківське регулювання (так званий "антіколомойскій" - ЕП).
Карантин та економіка
Напевне вже всі чули про те, що сьогодні в Україні ввели карантин. А м. Київ його ще й розширило і закрило роботу ТЦ. Та чи справді потрібен такий хід при теперішніх умовах?
З однієї сторони, у нас здоров'я громадян. І за допомогою карантину держава хоче захистити їх і зупинити розповсюдження хвороби. Безпека громадян - один з пріоритетів держави. Та чи справді є у цьому потреба при одному хворому на всю країну?
А от економіка від цього отримає непоганий удар. "Діра" в бюджеті за цей рік уже понад 22 млрд. грн. Додамо до цього зростаючий курс долара та обвал світових фондових бірж. Бізнес зароблятиме менше, відповідно, заплатить менше податків. Економічна активність в країні знизиться. Не забуваймо і про зміну уряду.
Усі ці фактори можуть принести нам дуже негативні новини вже до літа.
А як ви вважаєте, потрібен карантин?
Напевне вже всі чули про те, що сьогодні в Україні ввели карантин. А м. Київ його ще й розширило і закрило роботу ТЦ. Та чи справді потрібен такий хід при теперішніх умовах?
З однієї сторони, у нас здоров'я громадян. І за допомогою карантину держава хоче захистити їх і зупинити розповсюдження хвороби. Безпека громадян - один з пріоритетів держави. Та чи справді є у цьому потреба при одному хворому на всю країну?
А от економіка від цього отримає непоганий удар. "Діра" в бюджеті за цей рік уже понад 22 млрд. грн. Додамо до цього зростаючий курс долара та обвал світових фондових бірж. Бізнес зароблятиме менше, відповідно, заплатить менше податків. Економічна активність в країні знизиться. Не забуваймо і про зміну уряду.
Усі ці фактори можуть принести нам дуже негативні новини вже до літа.
А як ви вважаєте, потрібен карантин?
В період карантину і всесвітньої паніки, пропоную глянути на основні економічні події і вплив вірусу на економіку.
1. Верховна Рада зробила податкові канікули
Звільнили ФОП від сплати ЄСВ на 2 місяці, скасували штрафи за несвоєчасну виплату споживчих кредитів, скасували планові перевірки та відтермінували впровадження РРО.
Усі ці заходи спрямовані на допомогу підприємцям і хоч якесь утримання належного рівня економіки.
Адже, чому коронавірус впливає на економіку?
Все дуже просто. Люди закриваються вдома, бізнеси закриваються на карантин. Хотів би потратити гроші - та не можеш. Економічна активність в країні падає. Підприємці втрачають гроші і закриваються назавжди. Держава недоотримує величезну суму податків. Відповідно падає ВВП і вся економіка йде на дно.
2. Курс долара перевалив за 27 грн (а готівковий - за 28)
Зміну курсу викликає в першу чергу паніка і очікування ще гіршого становища. І скільки б валюти НБУ не продавало - стримати зростання не вдається.
Готівка випереджає міжбанківський ринок більш ніж на 1 грн. Це зв’язано також з тим, що готівка в країні зараз обмежена. Кордони закриті, авіаперевезення також. В країні фактично немає можливості отримати готівкові $. Тому й курс значно випереджає міжбанк. Адже попит росте, а пропозиція ніяк не змінюється.
3. ФРС знизила облікову ставку до 0%
США також старається допомогти власній економіці. Тому вони знижують власну облікову ставку до 0%.
Що це значить?
Банки можуть видавати кредити під мізерний (або 0) відсоток. Тим самим держава хоче стимулювати (або хоча б втримати на рівні) і виробництво, і споживання. Компанії зараз не продають власні товари, бо немає попиту. А віддавати кредити, взяті раніше - потрібно. Тому держава пропонує перекредитуватись без % і тим самим допомагає корпораціям встояти.
Адже коли декілька великих корпорацій збанкрутують (бо не зможуть віддати кредит), то посиплеться вся система, як картковий будиночок.
1. Верховна Рада зробила податкові канікули
Звільнили ФОП від сплати ЄСВ на 2 місяці, скасували штрафи за несвоєчасну виплату споживчих кредитів, скасували планові перевірки та відтермінували впровадження РРО.
Усі ці заходи спрямовані на допомогу підприємцям і хоч якесь утримання належного рівня економіки.
Адже, чому коронавірус впливає на економіку?
Все дуже просто. Люди закриваються вдома, бізнеси закриваються на карантин. Хотів би потратити гроші - та не можеш. Економічна активність в країні падає. Підприємці втрачають гроші і закриваються назавжди. Держава недоотримує величезну суму податків. Відповідно падає ВВП і вся економіка йде на дно.
2. Курс долара перевалив за 27 грн (а готівковий - за 28)
Зміну курсу викликає в першу чергу паніка і очікування ще гіршого становища. І скільки б валюти НБУ не продавало - стримати зростання не вдається.
Готівка випереджає міжбанківський ринок більш ніж на 1 грн. Це зв’язано також з тим, що готівка в країні зараз обмежена. Кордони закриті, авіаперевезення також. В країні фактично немає можливості отримати готівкові $. Тому й курс значно випереджає міжбанк. Адже попит росте, а пропозиція ніяк не змінюється.
3. ФРС знизила облікову ставку до 0%
США також старається допомогти власній економіці. Тому вони знижують власну облікову ставку до 0%.
Що це значить?
Банки можуть видавати кредити під мізерний (або 0) відсоток. Тим самим держава хоче стимулювати (або хоча б втримати на рівні) і виробництво, і споживання. Компанії зараз не продають власні товари, бо немає попиту. А віддавати кредити, взяті раніше - потрібно. Тому держава пропонує перекредитуватись без % і тим самим допомагає корпораціям встояти.
Адже коли декілька великих корпорацій збанкрутують (бо не зможуть віддати кредит), то посиплеться вся система, як картковий будиночок.
Що робиться з бюджетом?
Однією з важливих економічних новин в країні є новий проєкт бюджету на 2020 рік. Що це і для чого - давайте розберемось.
Що таке державний бюджет?
Кожного року, держава складає величезний документ, де повністю планує свої доходи та витрати. Кожне міністерство подає цифри, які їм необхідні на наступний рік, а Міністерство Фінансів підбиває це все разом в один документ. Саме цей документ показує, які напрямки держава збирається розвивати в наступному році. Там же і дається макроекономічний прогноз і фіксується курс $ (ну тобто береться за основу для розрахунків), адже часто доходи залежать саме від курсу валют (наприклад, митниця).
Для чого його змінювати?
Економіка всього світу й України, сильно страждає від коронавірусу (а точніше - від спричиненого ним карантину). Підприємства зупинили свою діяльність. Люди без роботи - а значить не мають грошей. Економічна активність в країні знижується. Податків держава отримує менше.
Також потрібно більше коштів (які не планували) у сферу медицини. Загалом, те що планувалось 6-9 місяців тому і те, що є зараз - зовсім різні речі. Тому потрібно оперативно реагувати на такі зміни та, відповідно, змінювати бюджет на більш реалістичний.
Що там “назмінювали”?
У законопроєкт (який сьогодні не прийняли), пропонували зменшити доходи бюджету на 122,9 мільярда гривень. Також планують створити спеціальний фонд боротьби з коронавірусом на 97,1 мільярда гривень. Декілька днів тому був скандал з цим законопроєктом, адже хотіли забрати велику кількість витрат з інфраструктури та культури.
У цій версії їх залишили на рівні (або дещо зменшили), проте урізали видатки на субсидії, децентралізацію і т.д (список є тут). Витрати хочуть збільшити на поповнення резервного фонду, виплати пенсій, надбавок до пенсій та підвищень пенсій, обслуговування державного боргу та виплату зарплат шахтарям.
І що далі?
Законопроєкт сьогодні не прийняли, а отже, він йде на доопрацювання. Проте звільнила з посади двох міністрів - фінансів і охорони здоров'я.
Зараз, більш важливими є закон про вільний ринок землі та “антиколомойський” закон (закон, який закриє діру в законодавстві, через яку Коломойський може повернути “ПриватБанк”).
Прийняття цих 2-х законів дозволить нам отримати кредит від МФВ на 10 млрд $, який зможе хоч трішки допомогти нашій економіці. Тому що зараз вийшло так, що неочікуваних витрат додалось, а очікуваних доходів ми позбулись. Вийшла діра, яку будем закривати кредитом (нічого нового).
Однією з важливих економічних новин в країні є новий проєкт бюджету на 2020 рік. Що це і для чого - давайте розберемось.
Що таке державний бюджет?
Кожного року, держава складає величезний документ, де повністю планує свої доходи та витрати. Кожне міністерство подає цифри, які їм необхідні на наступний рік, а Міністерство Фінансів підбиває це все разом в один документ. Саме цей документ показує, які напрямки держава збирається розвивати в наступному році. Там же і дається макроекономічний прогноз і фіксується курс $ (ну тобто береться за основу для розрахунків), адже часто доходи залежать саме від курсу валют (наприклад, митниця).
Для чого його змінювати?
Економіка всього світу й України, сильно страждає від коронавірусу (а точніше - від спричиненого ним карантину). Підприємства зупинили свою діяльність. Люди без роботи - а значить не мають грошей. Економічна активність в країні знижується. Податків держава отримує менше.
Також потрібно більше коштів (які не планували) у сферу медицини. Загалом, те що планувалось 6-9 місяців тому і те, що є зараз - зовсім різні речі. Тому потрібно оперативно реагувати на такі зміни та, відповідно, змінювати бюджет на більш реалістичний.
Що там “назмінювали”?
У законопроєкт (який сьогодні не прийняли), пропонували зменшити доходи бюджету на 122,9 мільярда гривень. Також планують створити спеціальний фонд боротьби з коронавірусом на 97,1 мільярда гривень. Декілька днів тому був скандал з цим законопроєктом, адже хотіли забрати велику кількість витрат з інфраструктури та культури.
У цій версії їх залишили на рівні (або дещо зменшили), проте урізали видатки на субсидії, децентралізацію і т.д (список є тут). Витрати хочуть збільшити на поповнення резервного фонду, виплати пенсій, надбавок до пенсій та підвищень пенсій, обслуговування державного боргу та виплату зарплат шахтарям.
І що далі?
Законопроєкт сьогодні не прийняли, а отже, він йде на доопрацювання. Проте звільнила з посади двох міністрів - фінансів і охорони здоров'я.
Зараз, більш важливими є закон про вільний ринок землі та “антиколомойський” закон (закон, який закриє діру в законодавстві, через яку Коломойський може повернути “ПриватБанк”).
Прийняття цих 2-х законів дозволить нам отримати кредит від МФВ на 10 млрд $, який зможе хоч трішки допомогти нашій економіці. Тому що зараз вийшло так, що неочікуваних витрат додалось, а очікуваних доходів ми позбулись. Вийшла діра, яку будем закривати кредитом (нічого нового).
hromadske
Уряд зареєстрував законопроєкт про зміни до бюджету через коронавірус: на що зменшать видатки?
Кабінет міністрів України зареєстрував законопроєкт про зміни до державного бюджету на 2020 рік. Зміни вносять через економічну кризу, яку викликала пандемія коронавірусу та карантин.
Гіпотеза постійного доходу
Під час карантину трошки більше вдарився у вивчення економічних теорій і різноманітних гіпотез. І найцікавішими (і актуальними в цей час) хочу поділитись з вами.
Про що гіпотеза?
Припускають, що люди, намагаючись оцінити, скільки вони можуть витратити, беруть до уваги постійний дохід. Тобто те, скільки вони планують заробляти впродовж всього свого життя, не зважаючи на їхні поточні економічні умови
Що це означає?
Щоб оцінити свій постійний дохід, люди дивляться на те, скільки вони будуть заробляти в майбутньому. Відштовхуючись від цього, люди беруть кредити, які погашають через декілька років, відкладають частину доходів, а решту витрачають на повсякденні потреби.
Це означає, що якщо люди несподівано збільшують свій поточний дохід, то швидше за все, вони просто його відкладуть. І вони не будуть витрачати ці гроші, поки не переконаються, що це постійний приріст, а не тимчасовий.
І що нам з цього?
В економіці це означає, що тимчасовий приріст доходу громадян не буде сприяти збільшенню попиту. Тому для держави немає ніякого сенсу стимулювати попит у короткотерміновій перспективі, оскільки це не допоможе.
Реальний приклад?
Декілька тижнів тому, США оголосило що роздасть по $1200 кожному дорослому, в якого сімейний дохід менше ніж $99 тис. Тобто так Штати хочуть стимулювати попит.
Але якщо глянемо з боку цієї гіпотези, то такі заходи не допоможуть США збільшити попит і розрухати економіку. Люди просто відкладуть гроші до кращих часів.
Під час карантину трошки більше вдарився у вивчення економічних теорій і різноманітних гіпотез. І найцікавішими (і актуальними в цей час) хочу поділитись з вами.
Про що гіпотеза?
Припускають, що люди, намагаючись оцінити, скільки вони можуть витратити, беруть до уваги постійний дохід. Тобто те, скільки вони планують заробляти впродовж всього свого життя, не зважаючи на їхні поточні економічні умови
Що це означає?
Щоб оцінити свій постійний дохід, люди дивляться на те, скільки вони будуть заробляти в майбутньому. Відштовхуючись від цього, люди беруть кредити, які погашають через декілька років, відкладають частину доходів, а решту витрачають на повсякденні потреби.
Це означає, що якщо люди несподівано збільшують свій поточний дохід, то швидше за все, вони просто його відкладуть. І вони не будуть витрачати ці гроші, поки не переконаються, що це постійний приріст, а не тимчасовий.
І що нам з цього?
В економіці це означає, що тимчасовий приріст доходу громадян не буде сприяти збільшенню попиту. Тому для держави немає ніякого сенсу стимулювати попит у короткотерміновій перспективі, оскільки це не допоможе.
Реальний приклад?
Декілька тижнів тому, США оголосило що роздасть по $1200 кожному дорослому, в якого сімейний дохід менше ніж $99 тис. Тобто так Штати хочуть стимулювати попит.
Але якщо глянемо з боку цієї гіпотези, то такі заходи не допоможуть США збільшити попит і розрухати економіку. Люди просто відкладуть гроші до кращих часів.
Дефолт. Що це і які наслідки?
Дефолт - невиконання державою своїх боргових зобов’язань. Тобто, країна не може повернути гроші кредиторам, бо в неї їх просто немає.
Чому може виникнути дефолт?
Україна набрала кредитів від різних країн та іноземних організацій. Також, продала велику кількість ОВДП. Через ситуацію з коронавірусом, доходи бюджету зменшаться (про це я писав раніше).
Кредити віддавати потрібно. І так само потрібно не тільки підтримувати життя у країні, а ще й розвивати її. Для цього всього потрібно гроші. Відповідно, зі зменшенням доходу потрібно сильно врізати державні витрати (що навряд чи комусь сподобається).
Що стається під час дефолту?
Перш за все, після дефолту борги НЕ пропадають. Якщо уряд скаже, що ми взагалі нічого не будемо платити, то будуть міжнародні суди, арешти української власності за кордоном, резервів, що зберігаються у закордонних банках, чи вкладень в закордонні цінні папери.
Через дефолт падає курс валюти (у 2-3 рази), росте інфляція. Через те, що країна оголошує дефолт - вона не може брати гроші в кредит закордоном (крім МВФ, Світового Банку і т.д). Також іноземні інвестори забирають свої гроші з країни.
Зв’язки з зовнішнім світом погіршуються, а оскільки вся економіка вже давно глобалізована - страждає бізнес. Люди залишаються без роботи. Водночас, в держави грошей сильно не прибавляється, а тому починаються затримки по виплаті пенсій та інших соціальних виплат.
Як його уникнути?
Тут відповідь проста - кредит від МВФ. Тобто, держава просто перекредитовує один борг іншим. У МВФ приблизно у 2 рази нижча відсоткова ставка, ніж в інших кредиторів. Також, перевагою кредиту в МВФ є те, що вони видають кредит при виконанні певних умов.
Тобто МВФ не просто дає гроші, а змушує уряд робити певні реформи, які сприятимуть розвитку економіки. Так добре і для країни, і для МВФ (адже вони так себе страхують від неповернення боргу).
Дефолт - невиконання державою своїх боргових зобов’язань. Тобто, країна не може повернути гроші кредиторам, бо в неї їх просто немає.
Чому може виникнути дефолт?
Україна набрала кредитів від різних країн та іноземних організацій. Також, продала велику кількість ОВДП. Через ситуацію з коронавірусом, доходи бюджету зменшаться (про це я писав раніше).
Кредити віддавати потрібно. І так само потрібно не тільки підтримувати життя у країні, а ще й розвивати її. Для цього всього потрібно гроші. Відповідно, зі зменшенням доходу потрібно сильно врізати державні витрати (що навряд чи комусь сподобається).
Що стається під час дефолту?
Перш за все, після дефолту борги НЕ пропадають. Якщо уряд скаже, що ми взагалі нічого не будемо платити, то будуть міжнародні суди, арешти української власності за кордоном, резервів, що зберігаються у закордонних банках, чи вкладень в закордонні цінні папери.
Через дефолт падає курс валюти (у 2-3 рази), росте інфляція. Через те, що країна оголошує дефолт - вона не може брати гроші в кредит закордоном (крім МВФ, Світового Банку і т.д). Також іноземні інвестори забирають свої гроші з країни.
Зв’язки з зовнішнім світом погіршуються, а оскільки вся економіка вже давно глобалізована - страждає бізнес. Люди залишаються без роботи. Водночас, в держави грошей сильно не прибавляється, а тому починаються затримки по виплаті пенсій та інших соціальних виплат.
Як його уникнути?
Тут відповідь проста - кредит від МВФ. Тобто, держава просто перекредитовує один борг іншим. У МВФ приблизно у 2 рази нижча відсоткова ставка, ніж в інших кредиторів. Також, перевагою кредиту в МВФ є те, що вони видають кредит при виконанні певних умов.
Тобто МВФ не просто дає гроші, а змушує уряд робити певні реформи, які сприятимуть розвитку економіки. Так добре і для країни, і для МВФ (адже вони так себе страхують від неповернення боргу).
НБУ та Міністерство фінансів. Яка різниця?
Дуже часто стикаюсь з тим, що люди не розуміють різниці між Міністерством Фінансів і Національним Банком. Спробую максимально просто пояснити різницю в цьому пості.
В економічній теорії сказано, що Центральний Банк може бути як приватний (США), напівдержавний (Японія) або повністю державний (Україна). Проте всюди це окрема інституція, яка незалежна від політики.
Головні завдання НБУ - стабілізація курсу гривні, зменшення інфляції та регулювання банків. Тобто, НБУ абсолютно незалежна “компанія”, яка займається фінансовою (а не економічною) стабільністю держави. НБУ самостійний орган, на який не має впливати політика.
Голова НБУ призначається Верховною Радою терміном на 7 років. Процедура зміни голови є досить складною і це зроблено саме для того, щоб держава якнайменше впливала на дії НБУ.
НБУ працює як бізнес. Він заробляє гроші, а прибуток в кінці року перераховує в бюджет.
Міністерство фінансів - головний бухгалтер в країні. Воно займається проведенням всіх операцій з державним бюджетом, виплатою кредитів та новими запозиченнями.
Міністерство фінансів не впливає на кількість доходів чи витрат бюджету, воно лише їх рахує і розподіляє, куди потрібно. Гроші заробляє митниця, податкова служба, державні підприємства і т.д. Куди витрачати гроші (глобально) - вирішує Верховна Рада.
Єдиний шлях, як МінФін може отримати гроші для держави - взяти їх в кредит. НБУ ж може їх і надрукувати. Тобто, МінФін розміщує облігації, а НБУ друкує гроші і їх купує.
Фактично, НБУ може і не друкувати нових грошей для України, якщо вважає, що це зашкодить фінансовій стабільності держави. Тому й зараз держава сподівається на кредит від МВФ, а не на новенькі надруковані гривні (бо кредит від МВФ не нашкодить гривні так як друк нових грошей)
Дуже часто стикаюсь з тим, що люди не розуміють різниці між Міністерством Фінансів і Національним Банком. Спробую максимально просто пояснити різницю в цьому пості.
В економічній теорії сказано, що Центральний Банк може бути як приватний (США), напівдержавний (Японія) або повністю державний (Україна). Проте всюди це окрема інституція, яка незалежна від політики.
Головні завдання НБУ - стабілізація курсу гривні, зменшення інфляції та регулювання банків. Тобто, НБУ абсолютно незалежна “компанія”, яка займається фінансовою (а не економічною) стабільністю держави. НБУ самостійний орган, на який не має впливати політика.
Голова НБУ призначається Верховною Радою терміном на 7 років. Процедура зміни голови є досить складною і це зроблено саме для того, щоб держава якнайменше впливала на дії НБУ.
НБУ працює як бізнес. Він заробляє гроші, а прибуток в кінці року перераховує в бюджет.
Міністерство фінансів - головний бухгалтер в країні. Воно займається проведенням всіх операцій з державним бюджетом, виплатою кредитів та новими запозиченнями.
Міністерство фінансів не впливає на кількість доходів чи витрат бюджету, воно лише їх рахує і розподіляє, куди потрібно. Гроші заробляє митниця, податкова служба, державні підприємства і т.д. Куди витрачати гроші (глобально) - вирішує Верховна Рада.
Єдиний шлях, як МінФін може отримати гроші для держави - взяти їх в кредит. НБУ ж може їх і надрукувати. Тобто, МінФін розміщує облігації, а НБУ друкує гроші і їх купує.
Фактично, НБУ може і не друкувати нових грошей для України, якщо вважає, що це зашкодить фінансовій стабільності держави. Тому й зараз держава сподівається на кредит від МВФ, а не на новенькі надруковані гривні (бо кредит від МВФ не нашкодить гривні так як друк нових грошей)
Державне регулювання цін
Чи потрібно нам, щоб держава контролювала ціни на продукти (принаймні на найбільш соціально-важливі)?
Як завжди, державне регулювання цін має дві сторони медалі. З однієї сторони, це дає певну “стабільність” малозабезпеченим людям. Вони точно знають, що в разі необхідності базові продукти не будуть коштувати захмарних цін. При державному регулюванні цін на маски, вони не коштували б по 50 гривень на початку карантину.
При державному регулюванні цін, ніби то виграє кінцевий покупець. Адже, держава забезпечує доступну ціну на необхідні товари.
Проте завжди є інша сторона медалі. По-перше, якщо є державна регуляція, значить є орган, який це регулює. А це додаткове джерело як для корупції, так і для державних витрат (зарплати ж платити треба).
По-друге, якщо ціна буде невигідною для виробників, то вони просто перестануть виробляти товар. І споживачам не буде що купляти. Чудовим прикладом є СРСР з фіксованими цінами, які приводили до масового дефіциту товару.
Якщо ж говорити про природні монополії (Укрзалізниця, Укрпошта, комунальні послуги і т.д), то державна регуляція може бути корисним інструментом (як показує Західна практика)
А що ви про це думаєте? Потрібен нам контроль за цінами?
Чи потрібно нам, щоб держава контролювала ціни на продукти (принаймні на найбільш соціально-важливі)?
Як завжди, державне регулювання цін має дві сторони медалі. З однієї сторони, це дає певну “стабільність” малозабезпеченим людям. Вони точно знають, що в разі необхідності базові продукти не будуть коштувати захмарних цін. При державному регулюванні цін на маски, вони не коштували б по 50 гривень на початку карантину.
При державному регулюванні цін, ніби то виграє кінцевий покупець. Адже, держава забезпечує доступну ціну на необхідні товари.
Проте завжди є інша сторона медалі. По-перше, якщо є державна регуляція, значить є орган, який це регулює. А це додаткове джерело як для корупції, так і для державних витрат (зарплати ж платити треба).
По-друге, якщо ціна буде невигідною для виробників, то вони просто перестануть виробляти товар. І споживачам не буде що купляти. Чудовим прикладом є СРСР з фіксованими цінами, які приводили до масового дефіциту товару.
Якщо ж говорити про природні монополії (Укрзалізниця, Укрпошта, комунальні послуги і т.д), то державна регуляція може бути корисним інструментом (як показує Західна практика)
А що ви про це думаєте? Потрібен нам контроль за цінами?
Кейнсіанство
Коли я говорю про кейнсіанство, одразу згадую слова екс-прем’єра Гончарука, який казав: “Я повний профан в економіці, я юрист за освітою. Але шо я розумію? Є дві економічні теорії: монетаризм і кейнсіанська.”. В наступному пості розглянемо монетаризм, а сьогодні хочу розказати про кейнсіанство.
Згадаємо спочатку класичну школу, яка нам каже: “Ринок сам себе врегулює”. Економіка завжди рухається за кривою (ріст - пік - спад - дно), це ще називають “бізнес-циклом”. І ринок сам до цього пристосовується. Класики кажуть, що бізнес-цикл не може призвести до масового безробіття.
Але тоді сталась Велика Депресія в США (1929-1933 р.), де сталось якраз те саме масове безробіття. І тоді такий дядько, як Дж. Кейнс спростував теорію і сказав: “На бізнес-цикли впливає сукупний попит”.
Сукупний попит - загальний попит на всі товари і послуги всередині країни. Наприклад, коли в країні ввели карантин - люди перестали виходити з дому, а частина з них - перестала заробляти. Відповідно, люди не харчувались в ресторанах, кафе, не літали за кордон, не купували так багато одягу і т.д. Сукупний попит в країні впав.
І Кейнс нам каже: “Держава має втручатись в економіку. В час кризи - впливати на сукупний попит і пом’якшувати різкий спад”.
Це означає, що держава має підтримувати:
1. Бізнес, щоб він не закривався (а значить і люди залишались працювати, мали доходи і купували більше)
2. Звичайних людей, щоб вони також купували більше (як от зараз в США видають кожному громадянину $1-1,5 тис.)
Держава може робити це різними шляхами: створювати нові проекти самостійно, проводити активну соціальну політику, знижувати податки. Всі ці заходи з підтримки мають зменшити падіння сукупного попиту, а значить - дати можливість економіці встати на ноги і знову розпочати ріст.
Коли я говорю про кейнсіанство, одразу згадую слова екс-прем’єра Гончарука, який казав: “Я повний профан в економіці, я юрист за освітою. Але шо я розумію? Є дві економічні теорії: монетаризм і кейнсіанська.”. В наступному пості розглянемо монетаризм, а сьогодні хочу розказати про кейнсіанство.
Згадаємо спочатку класичну школу, яка нам каже: “Ринок сам себе врегулює”. Економіка завжди рухається за кривою (ріст - пік - спад - дно), це ще називають “бізнес-циклом”. І ринок сам до цього пристосовується. Класики кажуть, що бізнес-цикл не може призвести до масового безробіття.
Але тоді сталась Велика Депресія в США (1929-1933 р.), де сталось якраз те саме масове безробіття. І тоді такий дядько, як Дж. Кейнс спростував теорію і сказав: “На бізнес-цикли впливає сукупний попит”.
Сукупний попит - загальний попит на всі товари і послуги всередині країни. Наприклад, коли в країні ввели карантин - люди перестали виходити з дому, а частина з них - перестала заробляти. Відповідно, люди не харчувались в ресторанах, кафе, не літали за кордон, не купували так багато одягу і т.д. Сукупний попит в країні впав.
І Кейнс нам каже: “Держава має втручатись в економіку. В час кризи - впливати на сукупний попит і пом’якшувати різкий спад”.
Це означає, що держава має підтримувати:
1. Бізнес, щоб він не закривався (а значить і люди залишались працювати, мали доходи і купували більше)
2. Звичайних людей, щоб вони також купували більше (як от зараз в США видають кожному громадянину $1-1,5 тис.)
Держава може робити це різними шляхами: створювати нові проекти самостійно, проводити активну соціальну політику, знижувати податки. Всі ці заходи з підтримки мають зменшити падіння сукупного попиту, а значить - дати можливість економіці встати на ноги і знову розпочати ріст.
Монетаризм
Як і обіцяв - розбираємо другу економічну теорію, про яку говорив Гончарук.
Монетаризм виник пізніше, ніж кейнсіанство. Мілтон Фрідман (засновник цієї теорії) сильно сперечався з Кейнсом і вважав його теорію невірною. Тому він висунув свою теорію, яку коротко можна пояснити так: “Контроль над грошовою масою чинить вплив на економіку. Збільшуйте грошову масу, щоб досягти економічного зростання, і зменшуйте її, щоб знизити рівень інфляції.”
Про те, що таке грошова маса я писав раніше. Якщо дуже просто - це всі гроші в країні. І Фрідман каже: “Будуть гроші - буде економічна активність”. І це звучить досить логічно.
Якщо у підприємців є можливість брати кредит під дуже низькі %, то існує набагато більша імовірність, що він почне новий бізнес (або розширить існуючий). А це своєю чергою дасть нові робочі місця та податки в бюджет.
Але, як завжди, є інша сторона медалі - інфляція. Якщо грошової маси в країні забагато - буде висока інфляці . Тому, головною задачею держави, згідно цієї теорії, є правильне регулювання грошової маси в країні. Щоб і економічний розвиток був, і інфляція не росла надто сильно.
Варто розуміти, що не існує теорії, яка на 100% правильно і точно опише секрет економічного успіху. Більшість сучасних економік - суміш різноманітних шкіл та економічних теорій.
Монетарній політиці в Україні також приділяють багато уваги. Цим у нас займається НБУ. Саме він регулює облікову ставку (яка впливає на % по кредитах) та декілька інших важливих показників. І зміною цих показників НБУ впливає на інфляцію та кількість грошової маси в Україні.
Як і обіцяв - розбираємо другу економічну теорію, про яку говорив Гончарук.
Монетаризм виник пізніше, ніж кейнсіанство. Мілтон Фрідман (засновник цієї теорії) сильно сперечався з Кейнсом і вважав його теорію невірною. Тому він висунув свою теорію, яку коротко можна пояснити так: “Контроль над грошовою масою чинить вплив на економіку. Збільшуйте грошову масу, щоб досягти економічного зростання, і зменшуйте її, щоб знизити рівень інфляції.”
Про те, що таке грошова маса я писав раніше. Якщо дуже просто - це всі гроші в країні. І Фрідман каже: “Будуть гроші - буде економічна активність”. І це звучить досить логічно.
Якщо у підприємців є можливість брати кредит під дуже низькі %, то існує набагато більша імовірність, що він почне новий бізнес (або розширить існуючий). А це своєю чергою дасть нові робочі місця та податки в бюджет.
Але, як завжди, є інша сторона медалі - інфляція. Якщо грошової маси в країні забагато - буде висока інфляці . Тому, головною задачею держави, згідно цієї теорії, є правильне регулювання грошової маси в країні. Щоб і економічний розвиток був, і інфляція не росла надто сильно.
Варто розуміти, що не існує теорії, яка на 100% правильно і точно опише секрет економічного успіху. Більшість сучасних економік - суміш різноманітних шкіл та економічних теорій.
Монетарній політиці в Україні також приділяють багато уваги. Цим у нас займається НБУ. Саме він регулює облікову ставку (яка впливає на % по кредитах) та декілька інших важливих показників. І зміною цих показників НБУ впливає на інфляцію та кількість грошової маси в Україні.
Forwarded from Останній Капіталіст ✙ (Andrew)
Співпраця з МВФ відкриває для України двері для отримання додаткового фінансування від Світового банку, Єврокомісії та урядів Японії і Канади, усі кошти підуть на покриття дефіциту держбюджету.
Про це в інтерв'ю ВВС News Україна заявив голова НБУ Яків Смолій.
За його словами, Україна зможе отримати перший транш за новою програмою співпраці з Фондом у кінці травня - на початку червня, усі кошти підуть на покриття дефіциту держбюджету.
Смолій додав, що до кінця року МВФ може надати Україні до 3,5 млрд доларів. Загальна сума програми, яка триватиме 1,5 року, - близько 5 млрд доларів.
Голова Нацбанку підкреслив, що загальна сума позик від МВФ, які Україна може отримати у 2020-2021 роках і за програмою stand-by, і за програмою розширеного фінансування, що обговорювалася раніше, є однаковою.
"За попередньою домовленостю, усі суми, які ми обговорювали з МВФ та іншими донорами, будуть спрямовані до державного бюджету на покриття дефіциту", - додав він.
Про це в інтерв'ю ВВС News Україна заявив голова НБУ Яків Смолій.
За його словами, Україна зможе отримати перший транш за новою програмою співпраці з Фондом у кінці травня - на початку червня, усі кошти підуть на покриття дефіциту держбюджету.
Смолій додав, що до кінця року МВФ може надати Україні до 3,5 млрд доларів. Загальна сума програми, яка триватиме 1,5 року, - близько 5 млрд доларів.
Голова Нацбанку підкреслив, що загальна сума позик від МВФ, які Україна може отримати у 2020-2021 роках і за програмою stand-by, і за програмою розширеного фінансування, що обговорювалася раніше, є однаковою.
"За попередньою домовленостю, усі суми, які ми обговорювали з МВФ та іншими донорами, будуть спрямовані до державного бюджету на покриття дефіциту", - додав він.
Які пенсійні системи існують?
Сьогодні хочу коротко розказати про те, які пенсійні системи бувають у світі і які системи можна очікувати в Україні. У нас вже давно хочуть прийняти накопичувальну пенсійну систему, але чомусь ніяк не можуть:)
Отже, існують дві базові пенсійні системи:
1. Солідарна.
Функціонує в Україні. Означає, що пенсії платяться з податків працівників. Тобто, я цього місяця сплачую ЄСВ зі своєї зарплати і одразу ці кошти йдуть до моєї бабці у вигляді пенсії.
Зараз у нас достатньо критична ситуація в країні, оскільки на 1 пенсіонера припадає 1.4 працюючих. І при збереженні такої ж демографічної ситуації та солідарної системи - пенсії вирости ніколи не зможуть.
2. Накопичувальна.
В Україні вже декілька років планують ввести загальнообов’язкову накопичувальну систему. Згідно з попередньою версією закону до зарплати мало додатись нове відрахування до 7%. Але воно вже йшло в певний пенсійний фонд (державний чи ні - на ваш вибір). І ці кошти були лише ваші. Пенсійний фонд міг їх інвестувати і заробляти вам %. Такий собі обов’язковий депозит.
3. Добровільна
Водночас, в Україні понад 15 років існують недержавні пенсійні фонди. І кожна людина, за бажанням, може відкладати кошти на свою пенсію там. Більш детально про них написали у цій статті.
Проте не дивно, чому такий закон все ще затримується. Адже, пропонується просто додати ще 7% відрахувань з зарплати. При тому інші податки - не зменшуються. І виходить, що “податкове” (це не зовсім податок) навантаження на людину збільшується.
Що веде до збільшення тіньової економіки і зменшення привабливості країни для інвесторів. А з іншої сторони - ЄСВ зменшити не вийде, адже саме з цих коштів платяться пенсії. І зменшення ЄСВ обов’язково призведе до зменшення пенсій (які у нас і так маленькі).
Сьогодні хочу коротко розказати про те, які пенсійні системи бувають у світі і які системи можна очікувати в Україні. У нас вже давно хочуть прийняти накопичувальну пенсійну систему, але чомусь ніяк не можуть:)
Отже, існують дві базові пенсійні системи:
1. Солідарна.
Функціонує в Україні. Означає, що пенсії платяться з податків працівників. Тобто, я цього місяця сплачую ЄСВ зі своєї зарплати і одразу ці кошти йдуть до моєї бабці у вигляді пенсії.
Зараз у нас достатньо критична ситуація в країні, оскільки на 1 пенсіонера припадає 1.4 працюючих. І при збереженні такої ж демографічної ситуації та солідарної системи - пенсії вирости ніколи не зможуть.
2. Накопичувальна.
В Україні вже декілька років планують ввести загальнообов’язкову накопичувальну систему. Згідно з попередньою версією закону до зарплати мало додатись нове відрахування до 7%. Але воно вже йшло в певний пенсійний фонд (державний чи ні - на ваш вибір). І ці кошти були лише ваші. Пенсійний фонд міг їх інвестувати і заробляти вам %. Такий собі обов’язковий депозит.
3. Добровільна
Водночас, в Україні понад 15 років існують недержавні пенсійні фонди. І кожна людина, за бажанням, може відкладати кошти на свою пенсію там. Більш детально про них написали у цій статті.
Проте не дивно, чому такий закон все ще затримується. Адже, пропонується просто додати ще 7% відрахувань з зарплати. При тому інші податки - не зменшуються. І виходить, що “податкове” (це не зовсім податок) навантаження на людину збільшується.
Що веде до збільшення тіньової економіки і зменшення привабливості країни для інвесторів. А з іншої сторони - ЄСВ зменшити не вийде, адже саме з цих коштів платяться пенсії. І зменшення ЄСВ обов’язково призведе до зменшення пенсій (які у нас і так маленькі).