Наша молода частина ліво-ліберального комсомолу, яка в церкву ходила хіба що в дитинстві з бабусею за руку, дуже любить говорити про заборону всього і вся

Я не сперечаюсь, що серед УПЦ МП є агенти впливу рф, і це не означає, що треба забороняти всю інституцію.
Це означає, що треба відкривати кримінальні справи на конкретних підозрюваних, і якщо їх визнають винними — садити їх в тюрму.
Такій моїй точці зору є три основні причини:

1️⃣ Я противник "коврових бомбардувань" — де-факто масових репресій, хай і мягких (заборона, а не посадки). Такого не має бути в демократичних суспільствах.
2️⃣ УПЦ МП дійсно була в фаворі українського політичного керівництва до 2014 року і особливо — до отримання томосу ПЦУ.
Тоді деякі ієрархи УПЦ МП використовували свій політичний вплив аби здійснювати тиск на УПЦ КП.
І навіть тоді УПЦ МП не закликало до прямої заборони УПЦ КП на державному рівні (хоча боротьба між конфесіями продовжувалась).
3️⃣ Мої особисті цінності йдуть в пряме протиріччя із забороною хай і такої, що нам не подобається, проте все ж апостольської церкви в країні, громадянином якої я є.

Я раніше мав можливість поспілкуватись із декількома священниками ПЦУ і семінаристом на той момент ще УПЦ КП. Всі вони висловлювали обережне, проте або нейтральне, або помірно-прихильне ставлення до УПЦ МП. Жоден не говорив про необхідність заборони.

Окрім того, два священники висловили кілька цікавих, при чому цілком утилітарних (тобто зрозумілих далеким від релігії людям) тез:
1️⃣ В ПЦУ криза монашества. Монахів доволі мало, на відміну від білого священства.
Якщо позбавити УПЦ МП лавр і монастирів, то яких монахів заселяти в ці лаври і монастирі? Якщо немає кого, то нащо відбирати?
2️⃣ Потужні богословські академії за деякими вийнятками також переважно в УПЦ МП. Що з ними робити?
- Теж закрити? Якщо так, то випуск молодих православних священників в Україні значно скоротиться. Нащо це робити?
- Передати ці академії ПЦУ? А що робити із викладацьким складом? Якщо звільнити, то див. пункт про зменшення випуску молодих православних священників.
Окрім того, значна частина викладацького складу, які щось та таки розуміють у богослів'ї, виїдуть в інші православні країни. Нащо втрачати цінні богословські кадри?
- Якщо цих викладачів перевести в ПЦУ (тих, хто погодиться), то яка різниця, в якій церкві вони знаходяться? Це будуть ті ж люди. Бо Церква як така — це люди, а не будівлі із куполами в формі цибулинок.

Я греко-католик і прямого відношення до православ'я не маю, проте я не можу не бачити рух в середині ПЦУ та УПЦ в сторону один одного.

Такими прикладами є, наприклад, от. Кирило Говорун, єпископ УПЦ, який надзвичайно критично ставиться до РПЦ аж до того, що закликає визнати ідеологію "русскаґо міра", яку пропагує РПЦ, не просто неофашистською, а єретичною.
Така позиція дуже відомого за кордоном українського православного богослова (він викладає зараз у Стокгольмі) є надзвичайного сильною заявою, а зважаючи на те, що він є єпископом церкви, яка формально підпорядковується РПЦ, надає його словам ще більшої сили в очах іноземців.
Навіщо відштовхувати подібних йому людей прямою забороною їх церкви?
Окрім того, от. Кирило не раз запрошувався до лекцій у, наприклад, Волинську Богословську Академію, яка є частиною ПЦУ, що вказує на рух двох церков до взаємодії.

Окрім того, існує і активно діє Софійське братство, київське об'єднання священників і мирян обох церков, напрямлене на єднання і згладжування протиріч.
Якщо самі священники і активні миряни церков не закликають до заборони один одного, а бажають співпраці і взаєморозуміння, то нащо травити одну з цих церков?

Але, звісно ж, атеїсти/агностики із ліво-ліберальної частини суспільства знають краще.
Давайте заборонимо цілу православну церкву в переважно православній країні, бо там все від ФСБ, все просто як дрова.

Що може піти не так?