Ну от що це за хуйня?

8 березня 🌷
23 февраля 🫡
9 мая день победи 🇻🇳⚔
Новий год ☃️
Річниця Жовтневої Революції🔥 🌎🔥

Dank sei also der Natur für die Unvertragsamkeit, für die mißgünstig wetteifernde Eitelkeit, für die nicht zu befriedigende Begierde zum Haben oder auch zum Herrschen! Ohne sie würden alle vortreffliche Naturanlagen in der Menschheit ewig unentwickelt schlummern. Der Mensch will Eintracht; aber die Natur weiß besser, was für seine Gattung gut ist: sie will Zwietracht. Er will gemächlich und vergnügt leben; die Natur will aber, er soll aus der Lässigkeit und untätigen Genügsamkeit hinaus sich in Arbeit und Mühseligkeiten stürzen, um dagegen auch Mittel auszufinden, sich klüglich wiederum aus den letztern heraus zu ziehen. Die natürlichen Triebfedern dazu, die Quellen der Ungeselligkeit und des durchgängigen Widerstandes, woraus so viele Übel entsprangen, die aber doch auch wieder zur neuen Anspannung der Kräfte, mithin zu mehrerer Entwickelung der Naturanlagen antreiben, verrathen also wohl die Anordnung eines weisen Schöpfers; und nicht etwa die Hand eines bösartigen Geistes, der in seine herrliche Anstalt gepfuscht oder sie neidischer Weise verderbt habe.

Тому нехай буде благословенна природа за неуживливість, за заздрісне суперницьке славолюбство, за ненаситну спрагу володіти і панувати! Без них усі чудові природні задатки людства лишалися б назавжди нерозвиненими. Людина хоче злагоди, але природа краще знає, що для її роду добре; і вона хоче розбрату. Він хоче жити безтурботно і весело, а природа бажає, щоб він вийшов зі стану недбальства та бездіяльного достатку і занурився з головою в працю і зазнав труднощів, щоб знайти способи розумного позбавлення від цих труднощів. Таким чином, природні спонукальні причини, джерела
нетовариськості та загального спротиву, що викликають стільки лих, але й при цьому безперервно спонукають людину до нової напруги сил і, отже, до більшого розвитку природних задатків, чудово виявляють устрій, створений мудрим творцем; і тут зовсім ні до чого злий дух, який нібито втручається в чудове улаштування, створене творцем, або з заздрості псує його.

Це зовсім не хтось із романтиків кругу "Бурі та натиску", і тим паче не Ніцше. Це Іммануїл Кант, у своєму есе "Idee zu einer allgemeinen Geschichte in weltbürgerlicher Absicht".

Круг замикається: колись німці, наймужніший з обрамлених цивілізованістю народів Європи (українці були найбільш мужнім з нецивілізованих) завжди, блукаючи через ілюзії розуму, верталися, хоча б і на мить, до свого духовного батька - Геракліта.

До речі, цікава згадка про злого духа: Гете, долаючи принесений Європі Церквою дуалізм, робить цього злого духа, у обличчі Мефістофеля, другом Бога, що штовхає людину до необхідних пригод.

Найбільший тягар

«Що, якби в день або в ніч твого найсамотнішого усамітнення підкрався до тебе демон і сказав тобі: «Це життя, таким як ти прожив і живеш його, ти муситимеш прожити ще раз і ще незліченну кількість разів; і нічого в ньому не буде нового, але кожен біль і кожне задоволення, кожна думка і кожен подих і все невимовно мале і велике у твоєму житті щоразу наново повертатиметься до тебе, і щоразу у тому-таки порядку і у тій послідовности — навіть отой павук і оце місячне світло між деревами, так само, як оця мить і я сам. Вічний пісочний годинник буття перевертатиметься знову й знову — і ти разом з ним, піщинка у піску!».

Хіба ти не кинувся б навзнак, скрегочучи зубами і проклинаючи демона, що таке напророчив? Чи тобі довелось пережити жахливу мить, коли ти відповів би йому: «Ти — Бог, і ніколи я не чув нічого більш божественного!». Якби заволоділа тобою ця думка, вона перетворила б тебе і, можливо, розчавила б тебе; питання, що супроводжує все і вся: «Хочеш ти повторення цього ще раз, і ще незліченну кількість разів?», — важким тягарем лягло б на всі твої вчинки! Або наскільки добре мав би ти ставитися до самого себе і до життя, щоб не жадати більше нічого, крім цього остаточного вічного посвідчення, скріпленого печаткою?»

У Веселій Науці, Ніцше вперше питає: чи готовий ти пережити це все наново? Є два виходи з лабіринту сприйняття зв'язки «біль-насолода» як тягаря.

Один - пропонує ранній буддизм та подібні вчення: це радикальний шлях очищення та відсторонення. Християнська аскетика теж працює в цьому напрямку.

Другий - пропонує Шива-Діоніс: голосно розсміятися та сприймати все як гру, в яку треба грати добре. Японський дзен, адаптувавши для самурайської верстви буддійські техніки, пішов тим же шляхом - як опанувати Вічне Повернення через самого себе.

Визначні риси воїнської верстви - це пристрасність та щирість. Вони часто обертаються подіями, що з міщанської оптики можна назвати лихами.

Дві цитати зі священних індоєвропейських текстів про те, як, зберігаючи такий підхід, не провалюватися у побічні лиха насиченого, чинного життя, і перетворити найбільший тягар на найвище бажання.

З Бгагавад-Гіти:

«Убитий — ти потрапиш на небеса; переможець — ти насолодишся земними благами. Повстань же, о Каунтею, і будь готовий до боротьби!

Визнавши рівносильними радість і скорботу, досягнення і невдачу, перемогу і поразку, — вступи у битву! Так гріха ти уникнеш!»

З Ануттараштіки:

«[Усі ці] стани не є об’єктивними. Вони виявляються [тільки] коли створені (актуалізовані) тобою. Хоча вони й нещирі, вони здаються істинними на мить через помилковість [людських] переживань.

Ця велич Всесвіту народжена твоїми спонуканнями (санкальпами), інакше її б не виникло. Тому ти сяєш у світах своєю всеприсутністю, і хоча ти [по суті] один, твоя природа множинна.

Пізнавши, внаслідок прояву Свідомості через саморефлексію, все те, що відбивається в дзеркалі свідомості, — істинне та хибне, мале та велике, вічне та невічне, затьмарене ілюзією та чисте за своєю природою, — як те, що має природу світла істинного єства (сварупу), будучи тим, чия сила спирається на переживання самого себе, насолоджуйся божественністю всього.»

Чи можливо не жадати Вічного Повернення?

ЗБІР НА АВТОМОБІЛЬ

Відкриваємо збір на автомобіль Mitsubishi L200, який допомагатиме чоті вогневої підтримки сотні Авангарду в успішному виконанні бойових завдань.

Просимо вашої підтримки, розповсюдження та заздалегідь дякуємо всім, хто долучився.

🎯 Ціль: 270 000 грн

🔗 Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2CfQR9PPqu

Нашому начмеду на кейсевак!

Можу запевнити зі 100%-вою вирогідністю, що не існує вчасного моменту ні для чого.

Ніколи не вчасно заводити дітей. Ніколи не вчасно зайнятись спортом. Ніколи не вчасно кинути пити алкашку та палити. Ніколи не вчасно піти в бій. Завжди час невдалий. Завжди період у житті важкий.

Людина, що чекає вчасного - буде завжди рабом нереалізованих можливостей та вчорашнього дню. Вчасно було вчора, ми завжди запізнюємося.

У Хагакуре написано, що період роздуму та прийняття рішень - це те, від чого ти маєш позбутися. Подія - миттєва реакція. Так повинно бути. Хто багато планує та розраховує - той занадто мало діє.

Робити треба вже. Робити треба тут і зараз. Ти не існуєш, доки не дієш свідомо. Будь-яке життя у стані забезпечення своїх життєвих функцій, як то праця за гроші, що дадуть можливість тобі жити, щоб працювати далі - не має сенсу для життя взагалі. Це той самий вегетативний стан.

Свідома дія. Дія всупереч. Той чин, що ламає шаблон буденності - саме це вдихає у тебе життя.

Чи гірше колись померти заради чину, ніж ніколи так і не пожити?

Присутність військових НАТО в Україні виправдана лише у випадку їх відправки на фронт у штурмові підрозділи. Тилові ж бази та інші частини кордонів є кому охороняти.

Мария Оссовская. «Рыцарь и буржуа. Исследования по истории морали»