Председатель Xi друг Украина, Китай консервативный страна богатый экономика, дотации Украина, товарищ Xi давать много юань, богатый экономика победить евробюрократы и Россия.

А ещё над Малышевой смеются...

Представьте себе: многие люди, испытывающие внутреннюю потребность в религиозности, все ещё насилуют себя прочтением Библии и церковными службами, при наличии в открытом доступе хороших переводов Бхагавад-Гиты!

В Украине существует такое постыдное занятие среди некоторых националистов, как похвалы в сторону покойного Маккейна и тому подобных пережитков Холодной Войны и маккартизма...

Сознание таких людей является полной копией, но со знаком минус, их оппонентов – марксистов, оценивающих мировые процессы через призму классовой бортьбы.

А ведь главная тайна идеологий заключается в том, что их формальная часть постоянно меняется. То, что вчера называли коммунизмом – сегодня уже будет национальным социализмом, что вчера было социал-демократией – сегодня будет коммунитаризмом. И всегда так происходит, потому что идеологии на практике крайне условны. Есть, конечно, корневые принципы, но все очень сильно зависит от людей, руководящих процессом.

Вполне очевидный вывод из всех этих споров вокруг политических компасов и идеологий: политическая теория отличается от жизненной практики. В ходе практики люди используют рекламу, пропаганду, фразы-лозунги: одно всегда называется другим, и подразумевает третье.

Вот здесь, например, всерьёз называют Трампа фашистом. Хотя, казалось бы: при чём тут вообще англосаксонский расизм и капиталистическое неравенство, против которого борятся эти обвинители Трампа, к фашизму? Тем более, что страна-носитель этих явлений против стран фашизма воевала в 1940х, и победила фашистов...

А среди умеренных правых популярным является отношение к кубинской революции как к чему-то плохому (к таким рассуждениям добавляют всякие свидетельства отсталости «кубинского совка», и тому подобное), хотя по факту строился там национальный социализм, и цель революции состояла в достижении настоящего суверенитета – для этого и выгнали латифундистов, банкиров и мафию, работавших в интересах США и других стран.

Туда же Вьетнам: на деле происходила национально-освободительная война. В сознании идейных антикоммунистов (очень глупое самоопределение, кстати) – мировая война цивилизованного капиталистического строя против мирового коммунизма.

АКС знову вирушає у сплав! 🛶🛶🛶

Запрошуємо тебе зустріти вихідні дні на човнах близ черкаської області — в районі Мошногір‘я. 16-17 жовтня ми зійдемо на воду по маршруту колишнього рукава Дніпра, по Ірдинському болоту. Хутчіш кидай геть усі свої надважливі справи й вирушай подалі від міста разом із нами! Незвідані краї Внутрішньої України кличуть!

Усім бажаючим прийняти участь — писати сюди 🥁

Фидель Кастро уважительно высказывался про Франсиско Франко за «отпор влиянию США», а когда каудильо преставился в 1975 – устроил в Кубе трёхдневный траур. Фидель такого не делал даже после смерти Мао в 1976.

Трішки про гіг-економіку, страйки кур'єрів Bolt та "новий" ринок праці👷🏻 💼 🛵 💥 ⚰️

Ґійом Фай свого часу, як тільки з'явився інтернет, зауважив, що це нововведення не сильно змінить економіку. Ба більше, універсальна система миттєвого зв'язку з будь-якою точною світу є значно менш революційною для цієї сфери, аніж винайдення телефона, але саме по собі воно вирішує ряд проблем з витратами в реалізації економічних взаємин — від покупки товарів до працевлаштування. Прикладом оптимізації економічної сфери життя за допомогою інтернету є гіг-платформи, на яких капіталіст може геть не виконувати ряд зобов'язань у наймі праці. І додає (позитивне в нашій оптиці) зауваження, що «цивілізація, повністю заснована на звеличуванні ринкового суспільства, утвердженні фінансових цінностей як єдино вірних та розміщенні економіки в положення абсолютного привілею (як у соціалістичній, так і в капіталістичній формах), цілком може загинути через кризу тієї сфери діяльності, яку сама розмістила в серці світу»... Та поки до цього ще далекувато, давайте поговоримо про гіг-економіку.

Ймовірно, всі з вас уже стикалися з Uber, Glovo чи Bolt або ж принаймні чули про ці ресурси, проте мало хто знає як воно працює і в яких умовах перебувають «робітники» у вигляді Равшана чи Васі на мопеді з брендованою сумкою-холодильником. І це уже не якийсь там мікроскопічний прошарок. В Україні за збігом цілої низки причин за останні 3 роки зміг сформуватися цілий клас гіг-робітників. Якщо раніше люди здебільшого мали основне місце роботи і лише іноді зверталися до якогось підробітку «на стороні», то зараз ця ситуація кардинально змінюється на користь гіг-економіки. Аналітики пророкують, що до 2025 року на світовому «ринку праці» ця сфера займатиме близько 3 трильйонів доларів річного обігу. По суті, ми маємо справу з цілком новим видом праці у нашій (та й світовій загалом) економічній системі, тож варто зосередити увагу на тому, що це таке і якими можуть бути ризики для робітників цієї сфери — окрім, звісно ж, примусової депортації з країни, якщо ти Равшан, чи заточки в печінці від етнокорпоративних спільнот гловерів-равшанів, якщо ти Вася (з точки зору корпорацій дивитися на цю проблему марно, адже корпорації нам грошей на просування консервативно-революційної повістки не дадуть).

Гіг-компанії за визначенням пропонують робітникам нові види часткової зайнятості і короткострокових трудових контрактів замість довгострокових трудових відносин з роботодавцем на основі штатного працевлаштування. У таких відносинах нема "робітників", але є "посередники". Логіка компаній загалом полягає у поєднанні різноманітних юридичних лазівок цієї форми надання послуг, що зменшує витрати на утримування робітників та максимально прикріплює (закріпачує?) за ними робітників як «посередників». Це проявляється на всіх рівнях. Іноді вони можуть гарантувати фіксований заробіток, але ніколи не виходять за ці рамки, бо інакше ті, хто у них працює, розглядатимуться як штатні співробітники і їм доведеться забезпечувати медичне страхування та надавати інші пільги тимчасовим працівникам. Що призведе до «непотрібних витрат», адже нащо забезпечувати робітника гарантіями, якщо можна цього не робити??? Як приклад, Uber дуже уважно стежить за тим, аби робочі відносини ґрунтувалися на простій угоді, що має суто фінансовий та транзакційний характер. У такій системі немає трудового договору, хоча є всі його складові: виконання праці, отримання за це винагородження та перебування у підлеглих відносинах. Ти ніби погоджуєшся добровільно бути посередником у виконанні роботи, за що компанія дає тобі винагороду, а якщо ти щось зробиш не так — то випише штраф. Праця лише умовно є «гнучкою та добровільною», але по факту компанія отримує величезний ресурс робітників, яких можна експлуатувати як безособові механізми, користуючись одною лиш лазівкою у термінах...

(продовження нижче, щось ми сьогодні незвично багатослівні 👇🏻👇🏻👇🏻)

В дійсності це є «хибною самозайнятістю», коли де-юре ти посередник, але де-факто працюєш під керівництвом роботодавця в підлеглих відносинах на тих же умовах, що і штатні робітники, але без будь-якого трудового договору (звісно є різні випадки, але ми описуємо переважну більшість). Відповідного соціального забезпечення не передбачається, адже як такого немає і трудового договору. Працівники не мають захисту від несправедливого звільнення, не мають права на додаткові виплати (це іноді приховується від виглядом «коефіцієнтів») і на отримання мінімальної заробітної плати, оплачуваної відпустки чи допомоги на випадок хвороби. Ну і, між іншим, такі компанії платять менше податків (як приклад, у 2021 році гіг-економіка за підрахунками «коштуватиме» Великобританії 3,5 млрд фунтів стерлінгів). Усе це є чинниками прекаризації неосвіченого (у нашому випадку вища освіта здебільшого = взагалі відсутність освіти як такої) економічно активного населення — робітники переходять від постійних трудових відносин з гарантіями на нестійкі форми зайнятості, що веде до втрати ними соціально-трудових прав, які були згадані вище.

На цьому фоні цілком зрозумілою є поява прагнення мати якусь більш цілісну картину свого кур'єрського життя — мати бачення, що матиме певну перспективу стабільності, чого бажає будь-який нормальний пролетар епохи модерну (ми, до речі, не віримо у постмодерн). Відповідно до цього прагнення державі варто було би врегулювати гіг-економічні відносини, не давати можливості експлуатувати робітників користуючись красивими словами про рівну співпрацю. У багатьох країнах юридична класифікація гіг-робітників досі обговорюється: компанії класифікують їх як "підрядників", тоді як профспілкові організації лобіюють класифікацію як "робітників", що юридично вимагає від компаній надання повного набору пільг...

Нинішньому урядові такі питання взагалі не цікаво вирішувати, тут же немає вкрай важливої для пересічного українця проблеми антисемітизму. Однак, коли потрібно десь знайти зайві гроші, уряд може вигадати щось для легалізації фрілансерів, як це було з «Дія-сіті», що по-факту хоча й надало якоїсь змоги реєстрації для програмістів, але натомість ввело кабальні умови з, відповідно, зайвим податковим навантаженням. Більше можете почитати про це ось тут. Ну а компанії, раз на це не зважає держава, практично не зважають на реакцію з боку "підрядників". Зараз на слуху протести кур'єрів Bolt, що вимагають від компанії нормальних умов для праці — про це постійно пишуть наші допельгангери-доходяги з Вінниці група Авангард, уламки недобитків різних лівацьких організацій по типу чорного комітету чи автономного опору 😵‍💫

З одного боку може здатися, що ця проблема стосується виключно зумерів, коричневих мігрантів та фріків, і нам як правим (попри цілком високий градус репрезентативності як зумерів, так і фріків — коричневих мігрантів все-таки у нас поменше...) взагалі не варто сувати у це носа, проте соціальна реальність все одно наздожене тебе, як швидко від неї не тікай, і з ростом чисельності некваліфікованої молодої робочої сили, що не втекла до Польщі на батракування, проблема гіг-економіки лише зростатиме. І охоплюватиме все більші маси молоді, якій не лишатиметься нічого іншого, окрім як підвозити їжу з мака якомусь сойджак куколд айтішнікові за 40 гривень... хто про них подбає? хто дасть їм майбутнє? Ну, наприклад, АКС... наприклад майбутнє..... у лавах націонал-революційної авангардистської армії, раз усі все-одно пророкують на найближчі декади тотальний колапс світової фінансової системи та, ширше, сучасного світу 👉🏻👈🏻

Длинный, но важный текст. Не поленитесь прочитать.