​​Тільки нещодавно я показувала, що купила на акції 1+1=3, як Vivat вигадав щось новеньке. Цього разу це розпродаж книг на вагу. Мені здається, чи це мрія будь-якого книголюба? Адже на кілограм ваги можна придбати дві, а то і три книги! Або ще і ще…

Щоб купити книги на кг,
з 9 по 12 січня шукай промарковані книжки на окремій поличці в книгарнях Vivat за акційною ціною:

❗️ 25 грн за 100 гр книжок

Де?
📚 м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 8
📚 м. Львів, Галицька площа, 12

Ох ці неймовірні художні засоби 🥴

​​Що ви читали в шкільні роки? Саме поза класом і чи цікавило вас читання по шкільній програмі?

Я обожнювала читати ще із зовсім юного віку, тоді я «приговорила» все, що стояло на полицях батьківської бібліотеки. Пам'ятаю, як в старших класах неочікувано зрозуміла, що сюжет «Старого і море» Гемінгвея мені відомий, хоча я його точно не читала. Потім знайшла цю стару і зашарпану книжку вдома, а мама розповіла, що я обожнювала її в дитинстві та постійно перечитувала (дивний смак, але ладна).

В хід йшло все, а в підлітковому віці навіть шаблонні жіночі романчики із маминої бібліотеки (грішили таким?): Джоанна Ліндсей, Джудіт Макнот, Кет Мартін, Сімона Вілар... Мені справді соромно, що з добру сотню прочитаних мною книг займають ці штамповані історії, які складаються з «вони зустрілися, він захотів її трахнути, вона не оцінила, потім передумала, вони разом, але потім з'являються проблеми, які намагаються їх розлучити» і часто це в концепті середньовіччя або довкола типу історичних подій.
Іноді мені здається, що треба повертатися до такої літератури, тоді я читала виключно в задоволення, а не часом через «не можу», бо треба виписати дуже важливу думку на канал 🤪

Що я читала (з адекватного) і які книги стали моїми улюбленими:
🪴 «Колгосп тварин» Джорджа Орвелла. Це була початкова точка відліку до розуміння, що совок — це анітрохи не класно, як це говорив кожен рот-придаток до пустоголових совкодрочерів, а страх, окупація, несправедливість та смерть невинних. Хочу перечитати знову.

🪴 «Нетерпіння серця» Стефана Цвейга. А це було перше розчарування, що любовні романи не завжди закінчуються хеппі ендом. Історія про кохання фізично обмеженої дівчини до молодого, красивого чоловіка, для якого страх соціального осуду був сильнішим, ніж жага любові. А може і не страх, а банальне небажання ламати своє життя. Читати більше не хочу (читала рази три), але досі ношу в серці любов до цієї історії.

🪴 «Консуело» Жорж Санд. Історичний та захопливий роман про циганку, яка стала всесвітньо відомою співачкою та який важкий шлях вона пройшла заради цього (друга частина скотилася в любовну дикуху зі смертями та летаргічним сном, але хай буде). Так-так, в підлітковому віці я читала тільки романи 🤪

🪴 «Деліріум» Лорен Олівер. Йой, я справді забула за цю книгу. А вона доволі варта уваги (хоча б підлітків), жаль тільки, що українською її досі не видали 🥲
Перша моя антиутопія про світ, де любов вважають хворобою та змушують всіх, хто досяг 18-річчя, проходити спеціальну процедуру очищення, яка лишає пацієнтів без будь-яких почуттів. Звісно, головна героїня буде протистояти цьому. До речі, має цікаву екранізацію з Еммою Робертс в головній ролі ☺️

🪴 «Прокажена» Гелени Мнішек. Читала я її як раз опісля цих всіх шаблонних і вульгарних романчиків. Для мене цей роман був як ковток свіжого повітря: ніжний, чуттєвий, в стилі сестер Бронте/Джейн Остін про сильне кохання, якому не судилося розгорітися через соціальну нерівність закоханих. Дія роману відбувається в Польщі. В контексті подій сьогодення та нової дружби з поляками, мені знову захотілося зануритися в вир знатних дам та пишних балів тогочасної Польщі.

А що читали ви в дитинстві/підлітковому віці? І чи соромно вам за це? 🤭

▶️ @b00k_thief