Новинка у Ванди Трезор!
Не пропустіть ❤️

Я чесно вигризла своє бюджетне місце в елітній ІТ-Академії, але через дурний системний збій на нього зарахували ще й нестерпного та самовпевненого мажора Лавріна Тарнавського. Оскільки місце лише одне, то ректор дав нам три місяці й умову: хто опиниться нижче в студентському рейтингу в кінці семестру, збирає речі і вилітає з університету. Ну, поборотися можна, бо я точно краща цього типа!
Але нас ще й поселили в гуртожитку в одну кімнату, перегородивши її тонкою стіною, через яку чути буквально кожен шурхіт. І я рішуче налаштована перемогти цього вискочку й виграти цю війну, от тільки що робити, якщо у мій план зненацька втручається несподіване кохання?
👇👇👇
https://booknet.ua/book/pomilka-404-kohannya-b458779

— Впораюся, — сухо відрізаю я й повільно ловлюся за запропоновану ним руку.
— От і чудово. Ходімо, кохана, — посміхається він куточками вуст, і ми рушаємо назад до сходів тераси.
Подумки зітхаю. Мене дратує оте його «кохана». Напевно в реальному житті я не захочу аби мене так називав справжній коханий, бо такі слова, завжди будуть нагадувати мені Мартіна та мою дурість.
📖🔥📚
https://booknet.ua/book/fatalnii-poclunok-mlyardera-b458517

Знижки!

📚 Таємниця олігарха

https://booknet.ua/book/tamnicya-olgarha-b449257

📚 Няня для сина мільйонера

https://booknet.ua/book/nyanya-dlya-sina-mlionera-b441618

📚 Фатальна ніч з босом

https://booknet.ua/book/fatalna-nch-z-bosom-b452020


📚 Принцеса мого коханого шефа

https://booknet.ua/book/princesa-mogo-kohanogo-shefa-b444825

📚Новорічно-різдв'яна казка

https://booknet.ua/book/novorchno-rzdvyana-kazka-chastina-b395512

📚 Спокуса для лихого

https://booknet.ua/book/spokusa-dlya-lihogo-b415008

📚ЗНИЖКА📚📖

— Що ви робите? — Налякано допитувалася дівчина. — Ви не маєте жодного права забирати мої документи.
— Помовч, Еріко, бо ще слово, і я піду, залишу твої паспорти, і цю машину тобі. Ти просила мене піти на поступки, я пішов, тож не розумію, чого ти ще хочеш тепер? Чи може, ти передумала?
— Ні. — Тихо видавила.
— Якщо ні, то ось тобі ручка й аркуш, пиши. — Простягнув їй теку, та все інше.
Дівчина розгублено дивилася на чоловіка, серце вискакувало з грудей від хвилювання. Недобрі передчуття оселилися в мізках.
— Пиши! — Суворо ще раз наказав чоловік. — «Розписка. Я...», далі прізвище, ім’я та по батькові. Добровільно зобов’язуюсь задовольняти, та належати як жінка, Кравченко Олегу Миколайовичу, цілий місяць. З 29 червня по...
— Я не буду цього писати, і належати вам теж не буду...
✨✨✨
https://booknet.ua/book/kupalska-nch-b416750

Уже вранці о 6.00⬇️

📖..Таня повертається до кімнати й зачиняє за собою двері. Проте за мить знову їх відчиняє.
Це натяк? Та я згадую про стіл, про який вона говорила напередодні. Заглядаю до кімнати: стільниця під клавіатуру стоїть збоку, прихилена до шафи. А на столі...
Чорт, фотографії, про які вона згадувала, акуратно складені зображенням догори. Я втрачаю дар мови, ще навіть не підійшовши до столу. ...
📖⬇️
https://booknet.ua/reader/spokusa-mlionera-2-b458381?c=5111673&p=1

Мирного неба! БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ🙏

🍁📚🍁🍃📚🌿📖
Спустившись униз, взуваю осінні чоботи на босу ногу і чимчикую на вулицю. Зла як чорт. Цей неадекват мене розбудив, тож я не заспокоюся та не засну, доки не скажу йому все, що думаю.
За кілька хвилин уже стою перед воротами Канцера і тисну на кнопку домофона. Але мені ніхто не відповідає, тому починаю гамселити кулаком по воротах. Я доб’юся свого. Гримаю у металеву браму, а подумки іронізую: «Ану виходь, чудовисько волохате, на бій нерівний... Зараз я тебе порву як тузик грілку».
Почувши кроки зі сторони двору, я припиняю гримати і відступаю. Невже таки вийде? Я вже налаштовуюся обкласти свого ненависного сусіда з ніг до голови компліментами. Бо в нас, відколи він сюди приїхав, трабли. Але я вчасно стрималася, бо ворота мені прочинив сонний чоловік у формі охорони.
— Доброї ночі, пані. Вам кого?
Я спантеличено кліпаю кілька разів, а тоді випалюю:
— Того, що щойно в’їхав сюди на мотоциклі.
— Пані, перепрошую, але тут нікого не було, — надто впевнено заявляє чоловік.
Мене в цю мить підкинуло. Цей нахаба явно намагається зліпити з мене дурепу. Але не вийде.
— Послухайте, шановний. У мене є відео, на якому видно, що мотоцикл щойно в’їхав у ці ворота. Тож або ви кличете сюди цього клятого байкера...
— Або що? — визирає з-за охоронця чоловік у байкерському екіпіруванні.
Нервово кліпаю великими очима, дивлячись на чоловіка, який вмикає світло та звертається до охоронця:
— Михайле Васильовичу, спасибі. Далі я сам.
Охоронець залишає нас самих. Я закладаю руки на грудях і, поправляючи капюшон від халата, пильно дивлюся на чоловіка зі звішеним шоломом на руці.
🍁🍁🍁
https://booknet.ua/book/mi-nenavisnii-susd-b459087

🍁📚🍁Останні години знижок🍁📚

Будинок на щастя

Я сказала, «Ні», біля вівтаря, хоча ще годину тому пурхала від щастя, та планувала щасливе сімейне життя з Романом. Але один кількасекундний момент, розбив мої плани вщент. В моєму серці моментально зародилася ненависть до мого коханого.
Своєю відмовою біля вівтаря, я осоромила свою сім’ю, і стала вигнанцем в ній. А батько, то й взагалі знати мене не хоче, бо своєю відмовою, я зруйнувала всі його плани...

https://booknet.ua/book/budinok-na-shchastya-b430688
🍁📚🍃📖🍁
Мільйонер за парканом

https://booknet.ua/book/mloner-za-parkanom-b445413

🌺Вітаю!🌺
Уже о 6.00 розділ від Тані⬇️

📖"...— Куди ми... їдемо? — запитую, тамуючи страх разом з подихом.
— До мене додому, — відповідає тоном, якого я завжди боялася.
— Для... чого?!
— Ти більше не житимеш там сама. ..."
📖⬇️
https://booknet.ua/reader/spokusa-mlionera-2-b458381?c=5117344&p=1

Мирного неба! БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ🙏

📖🍁📚🍁
Мартін миттєво скорочує відстань між нами до небезпечного мінімуму. Я навіть не встигаю відсахнутися, як його кремезна постать затуляє від мене весь світ. Чоловік нахиляється нижче, заглядає мені просто в очі, і його подих обпікає мої щоки, які й без того палають.
— Запам’ятай, солодка, — майже шипить він мені просто у вуста, і в його голосі виразно чується сталь. — Зараз ти маєш абсолютно всі привілеї від мене. Тобі дозволено набагато більше, ніж будь-кому іншому в цьому будинку. Але якщо ти не заспокоїшся і продовжиш цей безглуздий бунт — він діятиме виключно проти тебе самої. — Він нервово ковтає, незворушно дивлячись у мої очі. — Ти зараз вважаєш, що тобі нічого втрачати? Хочу запевнити, ти помиляєшся. І повір мені, якщо ти доведеш мене до сказу, я буду змушений перейти до інших методів... І тобі точно не сподобається те, що почне відбуватися. — нахилившись іще ближче. — А що щодо твоїх правил гри, то не хвилюйся. Я їх обов’язково врахую.

https://booknet.ua/book/fatalnii-poclunok-mlyardera-b458517

📖"...Малі таргани вже, напевно, сплять — вікно Маніної спальні без світла. А от вікно Оксани виходить на інший бік будинку, і тому не можу знати, чи вона зараз там. Та й чи варто тривожити її нервову систему, теж не знаю. Але дуже хочу її побачити. І поцілувати. А ще обійняти й притиснути до стіни, як кілька вечорів тому... із тими самими наслідками. ..."
📚⬇️
"ВЕСІЛЛЯ В МІЛЬЯРДЕРА"

Мирного неба! БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ🙏

📖— Оля! — протягує руку перша. Брудну від сажі. Ще й без рукавиці.

Кліпаю.

Нема слів:

Переді мною стоїть опудало. Персонаж із мультфільму мого дитинства: Кузя. Тільки надто дорослий на вигляд і на зріст. І лупає на мене не менш чорними очима... Схоже, зовсім не розуміє хто перед нею.

—Умгу. — зітхаю. Здається, хтось мене таки неправильно зрозумів і замість садовниці прислав мені сажотрусницю.

—Що ти так вирячився на мене? Що брудна?? Так це ж я... для мільярдера! Стараюся... Посидь у вітальні, зараз дам розпорядок, щоб тобі каву принесли. Його ще нема, а в мене повно роботи, тож... вибачай — розважити розмовами тебе не вийде!

Чомусь озираюся.

— Не вийде, значить?.. — торкаю пальцем щойно підбиту шваброю губу.— Значить так, Оля... Руки мити і до мене в спальню! На килимок! Бі-гом!
📚⬇️
"ПОПЕЛЮШКА ДЛЯ МІЛЬЯРДЕРА"

Мирного неба!❤️

❗️📚Максимальна знижка на "ВЕСІЛЛЯ В МІЛЬЯРДЕРА"❗️
А вже о 01:00 оновлення⬇️

📖"...У коридорі нікого. І це трохи заспокоює натягнуті нерви. Кілька вдихів, і я у вітальні на першому поверсі, де запах кави говорить мені, що я таки не одна.
—Господи, зроби так, щоб ніхто нічого не бачив... — бубоню собі під ніс.
— Мамо! — Маня гукає десь із двору. Мабуть під вікном.
— Що?!
— Макс приїхав!
І серце робить кульбіт. Саме цього я й боялася.
Але варто мені звернути до кухні і підняти очі, як я стикаюся з поглядом Макса. Він стоїть посеред кухні. У чорній сорочці. З ключами в руці. А на його пальці... моя білизна.
Господи! Де він їх узяв!? ..."
📚⬇️
"ВЕСІЛЛЯ В МІЛЬЯРДЕРА"💝

Мирного неба! БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ🙏