Поки ми ще допомагаємо забронювати човни нашим курсантам, молодим шкіперам і просто новим гостям-клієнтам на серпень, вересень, жовтень... вже почалося бронювання 2027 року

Якщо вам хочеться на яхтинг на 1-2 тижні, або ви не знаєте як це працює - пишіть нам! Ми розкажемо, допоможемо і знайдемо для вас хороший човен (яхту, моторну яхту або катамаран).

Колоритний і маленький Зларин (Хорватія) біля міста Шибеник — це один із найцікавіших островів Шибенського архіпелагу. Причому його історія не про фортеці чи великі битви, а про море, корали, моряків і дивовижну здатність маленької громади виживати між великими імперіями.

Люди жили тут ще в античні часи.
Археологи знаходили сліди іллірійських поселень, а пізніше острів потрапив до сфери впливу Римської імперії. Проте великих римських міст тут не виникло. Для римлян Зларин був скоріше проміжною стоянкою на морських шляхах уздовж узбережжя Далмації.

Середньовіччя
Після приходу хорватів острів поступово заселяється слов'янським населенням. Перші письмові згадки про Зларин відносять до XIII століття. Як і більшість далматинських островів, він опиняється між інтересами хорватських правителів, угорських королів та Венеційської республіки.

Море залишалося головним джерелом життя:
рибальство;
судноплавство;
оливки;
виноградники.

Венеційська доба (XV–XVIII ст.)
Саме тоді починається золота епоха острова. Зларин входить до складу Republic of Venice. Венеція потребувала моряків, рибалок і торговців, тому місцеві жителі активно працювали на морі.
Але найбільшу славу острову принесли не кораблі, а Червоні корали. Зларин став одним із головних центрів видобутку червоного середземноморського корала.

Місцеві поколіннями займалися кораловим промислом. Червоний корал вважався дуже цінним матеріалом для прикрас. Його продавали по всьому Середземномор'ю. Деякі родини зі Зларина стали досить заможними завдяки цьому ремеслу. Навіть сьогодні острів часто називають: "Острів червоного корала"

XIX століття
Після падіння Венеції у 1797 році острів, як і вся Далмація, переходив від однієї влади до іншої:
Австрія;
Французька імперія Наполеона;
знову Австрія.

За Австро-Угорщини місцеві активно працювали моряками на торговому флоті. Багато чоловіків проводили більшу частину життя в морі.

XX століття
Після Першої світової війни Зларин увійшов до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, а потім Югославії. Після Другої світової війни почалася знайома для багатьох островів історія: молодь переїжджала до міст; населення скорочувалося; старі ремесла поступово занепадали.
Кораловий промисел майже зник через екологічні обмеження та зміну економіки.

Сучасний Зларин
Сьогодні острів має одну дуже незвичну особливість - тут майже немає автомобілів.
Фактично Зларин став одним із символів повільного життя в Далмації.
Сьогодні тут мешкає лише кілька сотень людей, але колись він був набагато жвавішим морським центром.

Тут:
тихі вузькі вулиці;
кам'яні будинки;
соснові ліси;
маленькі бухти для купання;
атмосфера старої Адріатики без натовпів туристів.