Маяк Porer Lighthouse (хорв. Porer). Це один із найвідоміших маяків Хорватії — він стоїть на маленькому скелястому острівці неподалік південного краю Істрії.

Цікаві факти:
• маяк побудований у XIX столітті — у 1833 році; 
• висота вежі — близько 35 метрів; 
• його добре видно з миса (національний парк) Каменяка та з моря під час яхтингу навколо Премантури;
• всередині навіть є апартаменти, де можна переночувати просто посеред Адріатики.

Бути шкіпером — це зовсім не тільки «красиво стояти за штурвалом».

З боку може виглядати просто: сонце, море, кермо, легка усмішка.
Але за цим — зовсім інша реальність.

Шкіпер — це людина, яка одночасно:
⚓️ знає правила навігації і відповідає за безпеку всіх на борту;
⚓️ вміє швартувати яхту так, щоб не було «ой» у марині;
⚓️ розуміє конструкцію судна — від двигуна до електрики;
⚓️ може полагодити дрібні поломки, а інколи й серйозніші речі просто посеред рейсу;
⚓️ приймає рішення, коли погода змінюється швидше, ніж план;
⚓️ і головне — тримає спокій та бере відповідальність за людей.

Штурвал — це лише частина історії.
Набагато важливіше те, що відбувається «всередині процесу».

Бо яхтинг не про картинку. Він про компетентність, досвід і здатність бути лідером тоді, коли це справді потрібно. 

Якщо хочеш - ми навчимо. І ти почнеш насолоджуватися цими процесами, а не боятися їх. Ще й ліцензію міжнародну видамо.

Пиши нам!

Ровінь — це той випадок, коли місто виглядає так, ніби його намалювали аквареллю 🎨

Вузькі вулички, кольорові будинки, стара венеційська архітектура і церква Святої Євфимії, що ніби виростає прямо з моря.

Але найкращий спосіб побачити Ровінь — не з суші, а з яхти. Вибачте нам всі туристичні автобусні фірми )) Але це наша правда.

Бо з води він відкривається зовсім інакше:
▫️ старе місто піднімається прямо з узбережжя, як декорація;
▫️ захід сонця фарбує фасади в золото;
▫️ уздовж берега — десятки маленьких островів і бухт;
▫️ а поруч — спокій Адріатики, без натовпів і шуму.

Яхта тут дає те, чого не дає готель: ти не просто «відвідуєш місто» — ти заходиш у нього з моря, як це робили колись венеційські купці.

Ровінь ідеально вписується в маршрут яхтингу в Істрії:
короткі переходи, красиві стоянки, купання в кришталевій воді і вечори з видом на старе місто. І в якийсь момент ловиш себе на думці: ти не просто в Хорватії — ти живеш посеред листівки.

Ми покажемо вам це місто, розкажемо про нього... Якщо захочете - ми зупинимося біля нього і ви зможете відвідати його ресторани, таверни, галереї, дослідити історичні дворики та вулики. Якось, коли ви приїдете в тур до нас або на навчання

Біля Ровіня (Істрія) на острові знаходиться маяк Svjetionik Sveti Ivan na pučini — у перекладі маяк Святого Івана у відкритому морі.
Його ще місцеві називають “Lanterna”.

Коротко про нього:
розташований приблизно за 4 км від Ровіня, на окремому скелястому острівці;
побудований у 1853 році за австрійської адміністрації;
має характерну кам’яну вежу і будівлю доглядача.

Чому Lanterna?

Істрія століттями була під сильним впливом Венеційської республіки;
в регіоні широко використовувалася італійська та венеційська говірка;
слово lanterna в італійській означає “ліхтар / світильник”.

Тобто “Lanterna” — це просто розмовна, народна назва маяка як “світла в морі”.
Svjetionik Sveti Ivan na pučini - це довго ))
Рибалки, моряки й місцеві історично не користувалися довгими назвами — вони казали простіше:
“Lanterna” = той, що світить у морі.

І ця назва прижилася настільки, що інколи її використовують навіть у туристичних описах.

Сучасна яхта — це вже давно не лише про “вітрила, компас і удачу”.

Сьогодні на борту є речі, які для старих мореплавців виглядали б як магія:

⚓️ електричні лебідки — коли замість “тягнути всім екіпажем” достатньо натиснути кнопку;
⚓️ автопілот — який тримає курс, поки ти п’єш каву з ромом і дивишся на горизонт;
⚓️ VHF рація — постійний зв’язок з маринами, яхтами і берегом;
⚓️ електричний спуск якоря — без боротьби з ланцюгом і вагою;
⚓️ анемометри — показують швидкість і напрям вітру в реальному часі;
⚓️ навігаційні дисплеї, GPS, картплотери — де ти бачиш своє місце в морі з точністю до метра.

І тут уявляєш: Генрі Морган, Френсіс Дрейк, інші легендарні капітани…
Сидять на борту і дивляться на весь цей набір технологій.

Мабуть, вони були б найуспішнішими моряками в історії. Без штормів, помилок, втрат курсів і “куди ми взагалі пливемо?”.

Але… ні. Не були б. Бо для всього цього треба дизель, 220 на березі, GPS та супутники в небі.

Так що про старих піратів і “удачливих” моряків будемо читати в книгах.
А на сучасних безпечних яхтах будемо ходити в чартер з туристами та курсантами. До речі, зараз завдяки крутим дослідникам і письменникам все більше з‘являється якісних цікавих книг про моря і морське УКРАЇНСЬКОЮ. Цікаво?