У дитинстві мрії дуже прості — і дуже справжні.
Ми з братами мріяли про яхту ще тоді, коли про яхти майже нічого не знали. Лише спостерігали за ними з берега із захватом.
Спочатку ми уявляли себе мореплавцями на плоту. Насправді ж стояли на нашому дерев‘яному містку з палицями-веслами в руках і “керували океаном”. Потім були металеві вагани - такі великі ванни-«корита», які в нашій уяві легко ставали човнами. Але вагани були прив‘язані до берега мотузкою метрів 3-4, щоб маленькі мореплавці були не дуже дальнього плавання.
Потім — різні гумові човни, перші спроби відчути велику воду під собою, спіймати щуку або карасів.
Згодом — морські ялики в Криму. Вони не були нашими, але ми часто каталися і навіть керували ними, вчилися відчувати вітер і хвилю. Потім з’явилася своя металева “Казанка” — справжній човен. І двигун "Нептун-23" до неї, який Павло купив ще в старших класах. Потім знову був ялик з вітрилом — але вже свідомий, свій (нам старші друзі дали в управління).
А далі сталося те, що колись здавалося фантазією: ми побудували реконструкцію середньовічного човна з прямим вітрилом і веслами.
Потім в керуванні була яхта типу “Ассоль”. А згодом — купили справжню велику (за мірками Херсона) яхту, побудовану в Нідерландах.
Мрії не збуваються миттєво. Вони збуваються крок за кроком. Через цікавість, помилки, холодну воду, мозолі і перші рішення. Багато було всякого...
Але ось тепер ми — шкіпери, які за сезон ходять на різних великих яхтах та катамаранах
+ у нас своя школа шкіперів, в якій ми навчаємо інших ходити під вітрилами, керувати моторними човнами і видавати офіційні документи ISSA.
+ у нас в управлінні катамаран Lagoon 51 фут
А які мрії були у вас у дитинстві? І які з них вже стали реальністю?
Ми з братами мріяли про яхту ще тоді, коли про яхти майже нічого не знали. Лише спостерігали за ними з берега із захватом.
Спочатку ми уявляли себе мореплавцями на плоту. Насправді ж стояли на нашому дерев‘яному містку з палицями-веслами в руках і “керували океаном”. Потім були металеві вагани - такі великі ванни-«корита», які в нашій уяві легко ставали човнами. Але вагани були прив‘язані до берега мотузкою метрів 3-4, щоб маленькі мореплавці були не дуже дальнього плавання.
Потім — різні гумові човни, перші спроби відчути велику воду під собою, спіймати щуку або карасів.
Згодом — морські ялики в Криму. Вони не були нашими, але ми часто каталися і навіть керували ними, вчилися відчувати вітер і хвилю. Потім з’явилася своя металева “Казанка” — справжній човен. І двигун "Нептун-23" до неї, який Павло купив ще в старших класах. Потім знову був ялик з вітрилом — але вже свідомий, свій (нам старші друзі дали в управління).
А далі сталося те, що колись здавалося фантазією: ми побудували реконструкцію середньовічного човна з прямим вітрилом і веслами.
Потім в керуванні була яхта типу “Ассоль”. А згодом — купили справжню велику (за мірками Херсона) яхту, побудовану в Нідерландах.
Мрії не збуваються миттєво. Вони збуваються крок за кроком. Через цікавість, помилки, холодну воду, мозолі і перші рішення. Багато було всякого...
Але ось тепер ми — шкіпери, які за сезон ходять на різних великих яхтах та катамаранах
+ у нас своя школа шкіперів, в якій ми навчаємо інших ходити під вітрилами, керувати моторними човнами і видавати офіційні документи ISSA.
+ у нас в управлінні катамаран Lagoon 51 фут
А які мрії були у вас у дитинстві? І які з них вже стали реальністю?
❤7
Коли природа створює краще фото, ніж будь-який фільтр!
Заходимо в затоку після емоційного сейлінгу проти вітру — око радіє, а серце кричить. Не втрималися від легкого хайкінгу, щоб побачити цю красу з висоти. І так, це реальний колір. Без фільтрів (майже).
Коли навколо — такі пейзажі, внутрішня батарейка організму перезаряджається миттєво.
Нехай у 2026 році ваша внутрішня батарейка ніколи не сідає повністю й завжди вчасно заряджається.
Заходимо в затоку після емоційного сейлінгу проти вітру — око радіє, а серце кричить. Не втрималися від легкого хайкінгу, щоб побачити цю красу з висоти. І так, це реальний колір. Без фільтрів (майже).
Коли навколо — такі пейзажі, внутрішня батарейка організму перезаряджається миттєво.
Нехай у 2026 році ваша внутрішня батарейка ніколи не сідає повністю й завжди вчасно заряджається.
❤8
Святкові мають бути не тільки стіл і настрій, а й човни
Зі святом
Зі святом
👍10👏2
Поки свята святкуються, ми з командою не можемо сидіти без діла. Робота над сайтом lets-boat.com не переривається вже понад місяць (а до того він ще два місяці жив у моїй і дизайнерській голові). Пауза була хіба що на Святвечір і зустріч Нового року.
Але поки створення сайту триває, ви вже можете написати мені або брату або бізнес-прфілю @letsboat —
і ми розповімо вам:
- як стати шкіпером і отримати ліцензію ISSA,
- як орендувати човен у будь-якій точці світу,
- куди найкраще вирушити в морський тур.
Саме в цьому команда Let’s Boat є експертом — і з радістю допоможе зробити це для вас.
P.S.
Третє фото, до речі, зовсім свіже:
піднімався на щоглу для сервісу вказівника вітру і заодно зробив для сайту кілька кадрів красивих човників зверху — ділюся з вами
Але поки створення сайту триває, ви вже можете написати мені або брату або бізнес-прфілю @letsboat —
і ми розповімо вам:
- як стати шкіпером і отримати ліцензію ISSA,
- як орендувати човен у будь-якій точці світу,
- куди найкраще вирушити в морський тур.
Саме в цьому команда Let’s Boat є експертом — і з радістю допоможе зробити це для вас.
P.S.
Третє фото, до речі, зовсім свіже:
піднімався на щоглу для сервісу вказівника вітру і заодно зробив для сайту кілька кадрів красивих човників зверху — ділюся з вами
❤4👍2
Народна мудрість:
якщо лимони в снігу - значить сьогодні, мабуть, в море не підемо.
якщо лимони в снігу - значить сьогодні, мабуть, в море не підемо.
👍7😁6❤4
Безмежно вдячні другу Андрію, який встиг вивезти наші сімейні архіви і фото з будинку в Херсоні на лінії вогню...
Встиг, бо будинку і все що в ньому було - вже нема. А на фото, які збереглися, чудово видно, що човни ми любили з дитинства, росли, жили та навчались "на воді"...
А ще тут молодий батько, який був моряком і один з перших прищепив нам любов до човнів, вузлів та морських історій
Час іде, історія продовжується.
Let's Boat
Встиг, бо будинку і все що в ньому було - вже нема. А на фото, які збереглися, чудово видно, що човни ми любили з дитинства, росли, жили та навчались "на воді"...
А ще тут молодий батько, який був моряком і один з перших прищепив нам любов до човнів, вузлів та морських історій
Час іде, історія продовжується.
Let's Boat
❤8🔥5👍3😍2