#думки_вголос
Часто, коли мова йде про сучасний стан на ринку, звучить думка про джунів та їхню нелегку долю. І, хоч я й згоден із тим, що ситуація далека від бажаного стану речей, маю одне зауваження. Річ у тім, що відчутна частка як роботодавців, так і кандидатів, чомусь досі керуються поняттям джуна, яке вже дуже застаріло.

Через це компанії відмовляються від найму джунів, а кандидати свідомо лишаються в цих застарілих рамках, що призводить до очевидного — і ті і ті не хочуть змінюватися, і як наслідок, одні лишаються без інженерів, а інші без роботи.

Індустрія змінюється, до того ж стрімко, як ніколи до того. Той рівень знань та навичок, яких раніше цілком вистачало, аби вважатися джуном, а подекуди й мідлом, нині переходять до категорії "вимог за замовчуванням", тобто очікуються від людини, яка лише думає потикати носа в ІТ.

В першу чергу треба змінити наше сприйняття цих вимог. Те, що досі продається більшістю курсів (і я кажу не лише про школи, а й про безкоштовні онлайн продукти), вже не є розкішним максимумом, а ледь-ледь дошкрябує до необхідного мінімуму.

Суто технічні навички й знання поступово відходять на задній план, особливо, якщо вони не підкріплені іншими навичками, зокрема тим самим продуктовим мисленням, вмінням вирішення задач бізнесу та інших речей, які ми досі вважаємо маркетинговою маячнею.

Ще одна суттєва проблема сьогодення — гайп. Індустрія знаходиться в перехідному періоді, через який проходили безліч інших галузей, коли змінювалися технології, на яких ґрунтувалися ці галузі. Очевидно, що з появою інструменту, який робить те, що до того робило десять людей, першою думкою буде звільнити тих десять людей. Але, як показує історія, з часом зʼявляються нові робочі місця, галузь переживає новий бум. Але в іншому вигляді, з іншим фокусом, іншими критеріями.

Згадайте книжкову справу. З появою друкарського пресу зник цілий прошарок професій. Але чи зникла індустрія? Чи стало там працювати менше людей? Просто подивіться на галузь сьогодні. Вона настільки далека від того, чим була сотні років тому, як космічні кораблі від брички.

Що бізнесу, що фахівцям потрібно змінюватися. Змінювати своє бачення того, хто є джуном, мідлом, синьйором. Сьогодні ця лінія розмивається настільки, що й дійсно людина з неглибокими технічними знаннями, але хорошими софт навичками та клепкою в голові, може робити більше, аніж бородань, який чудово пише код, але при цьому лише пише код.

Це не катастрофа, це кінець світу. Просто ми в такий час, що дійсно треба бігти щодуху, аби просто тримати екпрес прогресу просто в полі зору.

І так, як би не було прикро, наздоженуть його далеко не усі. Це теж треба враховувати. Багато з нас, навіть ті, хто в індустрії вже давно, просто не витримають темпу.

Тому треба вчитися не лише писати код, а, насамперед, створювати продукт, результат. А код тепер — не основна цінність, а лише засіб вираження рішення проблеми.

Як саме цього досягнути — я, на жаль, універсального рецепту не маю. Це покладається на вас самих. Шукайте способи, досліджуйте, експериментуйте, усвідомте свою цінність і потреби ринку. Можливо, ваша цінність в тому, чого ринок ще не чекає, хто зна.

Головне не сидіть камінцем на тому, чого ринок вже не чекає.

Якось так.

@babichdev

Ринок може вже й не чекає чогось, а от я на ваші вподобайки чекаю.