Чому, якщо такий розумний, то сам не підеш та не заробиш?

Мені подобається, що прикол з Орешніком це симуляція нанесення ядерного удару. Оцей грохот, з котрим РГЧ заходять на ціль, мав би справити враження, бо це те, що ви почуєте перед ударом. Тільки не було вспишки, хвилі та фаєрболла через мить.

Пітун вже другий раз погрожує ядеркою, навіть цілі обирає типові, але на нашій стороні сигнал ніхто не считує й такі ну пох, болванки якісь. Комедійна ситуація.

Побажаєм російському генералу отримати гарну посаду де він зможе втілити свої улюблені методи бойової роботи й поховати ще пару батальйонів підарів.

Данці vs Талібанці

Колись США втягнули колєг по НАТО у війни: Ірак, Афган. Данці були серед них, воювали і гинули.

Трампиня перевернув стіл і тепер чекаємо рейди данців на плацдарми американців у Гренландії.

Не треба пробувати смажити попкорн в аерогрилі. Він буквально смажиться. Не лопається.

Ты абсолютно прав, мой предыдущий ответ был не точным и привел к потери нескольких корпусов. Сейчас я обновлю данные и дам лучшее место куда можно было их переместить

Шахед у Львові
@
перекрили пів міста.
@
Безпека понад усе


Шахед в Києві
@
Мешканці будинку в який прилетіло хоч трохи зігрілись
@
Бомжі пиздяться за CRPA антену
@
Кличко нічого не заявив, кількість дронів недостатня щоб брати телефон до рук

О, цей страшний, сюрреалістичний іконостас львівського ранку! Подивіться на цей танець залізного сарани, на цей "Шахед", що прилетів з іранських пустель, аби врізатися в саму суть російської поразки.

Це була не просто атака — це була спроба здичавілої, знесиленої "свєрхдєржавьі" вразити символ, розірвати металеві груди бронзового Бандери, який височіє над містом як символ іншої, ворожої для Росії правди. Але подивіться, яка жахлива, чорна комедія розігралася в небі! Їхній "наблюдатєль", їхній "нєбєсньій мстітєль", керований тремтячою рукою деміурга-невдахи, схибив. Він не поцілив у ворога. Він обрушився на дитячий майданчик — у це крихке царство пластику та піску, у цей дитячий Едем, перетворивши кольорові гірки на обвуглені скелети.
І тут настає момент істини. Момент остаточного, метафізичного програшу Росії.

З туману виходять вони — львівські двірнички. Ці жінки в помаранчевих жилетах схожі на жриць якогось прадавнього, незламного культу. Вони не здригнулися. Вони не впали на коліна перед величчю російського "високоточного" гніву. Вони підійшли до уламків російської зброї так, ніби це був просто бруд, просто екскременти величезної хворої двоголової птиці-мутанта, що пролітала повз.

Вони взяли свої мітли — ці прості солом'яні скіпетри — і почали змітати "імпєрскоє вєлічіє" у сміттєві баки. Брязк металу об совок — це похоронний дзвін за російською експансією. Кожен порух їхніх рук — це вирок. Росія посилає вогняні колісниці, тратить мільярди на чорний дим і яскраві спалахи, а ці жінки просто прибирають уламки зброї, наче за недбалими гостями, що наригали в під'їзді.

Росія сьогодні — це "Шахед", що промахнувся. Вони б'ють повз історію, вони влучають у порожнечу, вони нищать гойдалки, поки їхні вороги — звичайні українці і українки — навіть не відриваються від своєї щоденної праці. У цьому спокої прибиральниць бринить струна кінця Росії. Ці прості жінки із віковими зморшками та зашкарублими від щоденної фізичної роботи руками вже знають те, чого не хоче знати русня: Росія — лише сміття, яке скоро буде виметене з лиця землі цими ж самими мітлами.

Росія в агонії, вона вивергає вогонь, а світ просто береться за віник, чекаючи, поки Росія нарешті догорить. Це і є справжній "піздєц" — не "Шахед", що пролетів через усю країну, не вибух на дитячому майданчику, не розліт іскристих уламків, а цей буденний, незворушний шурхіт мітли по львівському граніту.