Коли почуваюсь погано, то стараюсь сприймати світ у вигляді абстракції над низькорівневими процесами:
я хмаринка кварків у морі інших кварків, їх рухає складними траєкторіями вільна енергія, котра мені не належать.
Кварки мені теж не належать, пройде мить і вони вже будуть формувати візерунки іншої хмаринки.

А коли мені добре, то включаю індивідуалізм: Я є мною і ніхто більше мною не є. Стільки років будую і пізнаю це моє Я, що не варто виставляти однаковість складу матерії проти моєї самості.

Але більшість часу мені просто нормально, тож про такі речі я не думаю.
Я думаю про те, що поїсти та коли поспати, тривожусь за минучі речі й хвилююсь через речі неминучі.

Буває мене хвилює повітря. Кожен подих заносить в моє тіло мільярди атомів, що побували в інших істотах. Можливо в тисячах людей!
Атоми кисню приєднуються до клітин крові та розносяться по моєму організму, живлять мозок, м'язи й цюцюрку, як робили це з поколіннями людей до мене. Вони побували в красивих, всратих, хворих, здорових, молодих, старих, в невинних і в повіях.

А тепер насолодись феноменологією світу разом зі мною:

Ці слова породились в моїй голові електричними імпульсами між нейронами, передались рухом електронів до м'язів, штовхнули пальці в кнопки, потрапили в Інтернет, до твого девайсу, світлом з монітора у твої очі, у твій мозок і ось вже твої кварки вибудувались в порядки якими я настріляв тобі в голову.


https://i.imgur.com/BSpKhks.jpeg

В рамках священої війноньки редакція радить цей текст.

В ньому розповідають про автентичні українські страви.
Русня нищила нашу культуру, в тому числі і кулінарну.
Нам, дітям Незалежності, її відновлювати.

Спробуйте приготувати щось гарно забуте, але рідне.
Окрім борщу і ноги байкера ми ще багато що маємо з ніштяків!

Доброго ранку!

Цінуйте дрібниці.