Forwarded from ✙ Перша приватна мемарня
Хто не зміг бути під судом - маєте змогу сьогодні випити з дві каві в компанії хороших людей, і дати зрозуміти чортам, що від свого блядства вони не відмиються.
#СтерненкуВолю
#СтерненкуВолю
Forwarded from Andrii
>About 2 years ago I was hit on my motorcycle . The salvaged my foot but I would never be able to walk on it. I elected to have it amputated. I asked the doctors to keep it. I signed some papers. I got it back, and with the help of some friends cooked a portion of the tibialis anterior.
>6.5 / 10
>6.5 / 10
Менше бомбило би, якби донька привела знайомитися:
Anonymous Poll
29%
хлопця москаля
71%
хлопця негра
Коли почуваюсь погано, то стараюсь сприймати світ у вигляді абстракції над низькорівневими процесами:
я хмаринка кварків у морі інших кварків, їх рухає складними траєкторіями вільна енергія, котра мені не належать.
Кварки мені теж не належать, пройде мить і вони вже будуть формувати візерунки іншої хмаринки.
А коли мені добре, то включаю індивідуалізм: Я є мною і ніхто більше мною не є. Стільки років будую і пізнаю це моє Я, що не варто виставляти однаковість складу матерії проти моєї самості.
Але більшість часу мені просто нормально, тож про такі речі я не думаю.
Я думаю про те, що поїсти та коли поспати, тривожусь за минучі речі й хвилююсь через речі неминучі.
Буває мене хвилює повітря. Кожен подих заносить в моє тіло мільярди атомів, що побували в інших істотах. Можливо в тисячах людей!
Атоми кисню приєднуються до клітин крові та розносяться по моєму організму, живлять мозок, м'язи й цюцюрку, як робили це з поколіннями людей до мене. Вони побували в красивих, всратих, хворих, здорових, молодих, старих, в невинних і в повіях.
А тепер насолодись феноменологією світу разом зі мною:
Ці слова породились в моїй голові електричними імпульсами між нейронами, передались рухом електронів до м'язів, штовхнули пальці в кнопки, потрапили в Інтернет, до твого девайсу, світлом з монітора у твої очі, у твій мозок і ось вже твої кварки вибудувались в порядки якими я настріляв тобі в голову.
https://i.imgur.com/BSpKhks.jpeg
я хмаринка кварків у морі інших кварків, їх рухає складними траєкторіями вільна енергія, котра мені не належать.
Кварки мені теж не належать, пройде мить і вони вже будуть формувати візерунки іншої хмаринки.
А коли мені добре, то включаю індивідуалізм: Я є мною і ніхто більше мною не є. Стільки років будую і пізнаю це моє Я, що не варто виставляти однаковість складу матерії проти моєї самості.
Але більшість часу мені просто нормально, тож про такі речі я не думаю.
Я думаю про те, що поїсти та коли поспати, тривожусь за минучі речі й хвилююсь через речі неминучі.
Буває мене хвилює повітря. Кожен подих заносить в моє тіло мільярди атомів, що побували в інших істотах. Можливо в тисячах людей!
Атоми кисню приєднуються до клітин крові та розносяться по моєму організму, живлять мозок, м'язи й цюцюрку, як робили це з поколіннями людей до мене. Вони побували в красивих, всратих, хворих, здорових, молодих, старих, в невинних і в повіях.
А тепер насолодись феноменологією світу разом зі мною:
Ці слова породились в моїй голові електричними імпульсами між нейронами, передались рухом електронів до м'язів, штовхнули пальці в кнопки, потрапили в Інтернет, до твого девайсу, світлом з монітора у твої очі, у твій мозок і ось вже твої кварки вибудувались в порядки якими я настріляв тобі в голову.
https://i.imgur.com/BSpKhks.jpeg
