https://zona.media/article/2016/18/05/una-95

Це стаття про фейковий суд русні над Українцями.

Редакція радить прочитати цей текст, аби нагадати собі в чому різниця між руснею та людьми.

Русня вже сотні років сповідує традицію катування людей і не відступає від неї в наш світлий вік.
Обивали хавають державну пропаганду і підтримують владу.

Взрощуйте у собі русофобію, поширюйте її на ближніх, так відмиємось від Богданового гріха.

мем > зґвалтування

Цю пасту треба зачитати на похоронах Процика.
Якщо Єгор помре до похорон Процика, то нехай це зробить хтось інший.

———————

Нам всім було не до того, але вк закрив конфи, на місці гд новобудови давно, а з атб навпроти зробили будинок пристарілих.
Нам всім було не до того, бо Процик помер, а ми, ніби як друзі його давні, прийшли хоронити.
Ну як прийшли, хто по успішніше приїхав, хто по невдачніше - той дійти навіть не зміг.
Хоронили по осені, було холодно й мокро, земля, що поглинула труну друга налипала на наші палені нью-беланси, вітер розтріпував волося тих, хто мав волося, а холод проймав тіла тих, хто ще був живий.

Живими були практично всі, а ось Процик помер і ми не стали чекати доки мужики з лопатами закидають його труну, доки зроблять рівний насип і встановлять вінки, лишили їм пляшку водяри а самі пішли з кладовища - згадувати як то ми все жили життя наші і як Процик віджив своє. Згадали ми кожну сварку, кожну пляшку і хапочку, ми випили і дунули за друга, а Кіт в його честь навіть феном поставився. Непомнітно завязалась дискусія: кожен вірив в свою правоту, але ніхто не розумів про що мова.

З рештою порішили: Процика треба відкопати. Кіт мав переконатись, що його хуй справді більший за проциковий, Цейво хотів набити їбало покійному, за що правда, не пам`ятаю, Юськів стверджував, що Процик йому винен шаурму, а Єгор, що Процик винен йому грошей. Всі інші також мали свої причини, хтось навіть по дві. І ми розрили його могилу, познімали вінки, підняли труну, взялись виривати цвяхи з кришки, а Процик допомагав нам як міг зі свого боку, навіть з урахуванням його особливого становища. Ми царапали лаковану поверхню гробу, били по ньому камінням, здирали кришку, рвали й тягнули, робили все, аби зняти її, але усвідомлення сходило на нас з першим промінням ранкового сонця: ми втратили друга, нам ніколи не побачити його знову, він назавжди лишиться по той бік кришки, є речі які не повернути і не змінити, як би ти не старався, ми це розуміли, і це була правда. А все бо ми забули ломік. Ломіком би ізі відкрили.

Френдлі ремайндр:

через 17 днів весна, шановні поїхавші, починайте приймати свої таблетки!

Долучимося до святої війноньки.

Обісцяти рагулів на гуглмапс можна тут:

https://maps.app.goo.gl/SbLXWQXdwQbpDh8w6

Є такий заклад у Львів, зветься @azart.lviv (https://www.facebook.com/azart.lviv) в який вчора я потрапив чисто випадково.
Ну нічо такий заклад, офіціанти привітні, пиво добре,кальян нормально (то не я курив).
Але історія не про те. Зараз послухайте уважно.
Сидимо значить ми, спілкуємся на теми бізнесу, Ітшки і тд і тп, і тут я чую, як на всю катушку лупашить руцкая музіка. Роблю зауваження офіціянту, той каже шо питання зараз вирішиться, але воно не вирішується... Я питаю в чому проблема, він дає банальну відповідь:
- В закладі один з наших інвесторів (якось так) і він сказав не перемикати музику.
(тут до офіціянта притензій нуль)
Я ше сиджу кілька хвилин, і думаю сходити в туалет. Піднмаюсь на перший поверх (так, та шняга в підвалі) а там сидить, так званий інвестор з своїми дружочками-піражочками.
Шоби ви орієнтувались як виглядає "інвестор"... Це величезна, буха, лиса махіна.
Я підходжу і кажу:
- Я клієнт цього закладу, я не хочу шоб грала російська музика (не дослівно, але суть не міняється)
Відповідь "інвестора":
- Шт ти дивишся на мене як баран на нові ворота, наху пішов звідси, вон двері і пішов нахуй звідси!
Моя відповідь (я зараз стараюсь майже хронологічно це все подати):
- Ну ви не знаєте що таке інтернет?
- Нахуй пішов, бо я зараз тобі єбало розібю, нахуй!
Ок, спускаюсь на низ, розказую це колезі, збираюсь, виходжу і кажу ше на вздогін:
- Ну вам пізда! (перейшов на рівень співрозмовника)
Тут підривається якийсь обсосок (дружок інвестора) в спортівних чорних штанах з начосом і червоній кофті, піддлітає до мене і каже:
-Шо? Шо блять, нахуй пішов звідси! Чи тобі пізди дати, шоб ти забув хто ти є? Чи найти тебе і твою сім'ю перехуярити?
От...
Якби не фраза про сімю, мене б не трігерило... та пофіг, типу, бидло слухає в своєму рагульному закладі руцкую музіку, та хай там і скопититься... але!
Обсосок в червоному светрі погрожував моїй сімї, на заувження про руцкую музіку!
Прошу паньство, я людина не злопамятна, але я людина яка не дасть, щоб ображали і погрожували моїй сімї! Andriy Moskalenko прошу перевірити цей заклад!
А вам, мої шановні друзі абсолютно не рекомендую тоди ходити!

Бережи Боже людей які винайшли цю їхню кансел-культуру.

В 2021 можна воювати не вилазячи з ванної.

Чи встигне весь сніг пожовтіти до жовтня?

Учора на 98-році свого життя помер комбатант 1-ої дивізії УНА Іван Фіалка.
Зголосився одним з перших добровольців до дивізії. У Битві під Бродами ваффен-унтершарфюрер зенітного дивізіону СС "Галичина" Іван Фіалка збив з зенітної гармати Flak два літаки супротивника та знищив один танк панцерфаустом.
В оточенні потрапив до більшовицького полону. 11 років провів на важких роботах в Архангельській області. Звільнений 20 серпня 1954 р.
«Я ніколи не пошкодував за своє рішення піти в Дивізію. Ніколи в мене такого не було навіть у думках. Тільки... часами жаль бере, що так не сталося, як гадалося.»
Спочивайте комбатанте.
R.I.P.