Можна припустити, що міст є нерозрізним (статично є довгою балкою, що опирається не на дві, а на дюжину опор). З метою регулювання зусиль крайні прогони нерозрізної балки зазвичай роблять довжиною 0,7...0,75 від довжини середніх прогонів.

Це дає нам діапазон крайніх прогонів в 14,7 ... 15,5 м.

Коефіцієнти 0,7...0,75 є дуже орієнтовними, і у випадку збірних залізобетонних мостів застосовувалися вибірково (коли були доступні балки). Перерахувати моста на коротші крайні прогони — задача нескладна. Ставлю на те, що крайні прогони -- довжиною по 12 метрів. Тобто всього їх 9 (рис. 4).

На фотці з дрона (рис. 5) можна чітко побачити початок моста (така собі лінія пряма) та характерний перелом трохи далі.

Заміри по супутнику: ширина моста 12 метрів. Перелом на відстані 12 метрів від початку моста (рис. 6). Припускаю, що це вісь проміжної опори, що підтверджує мою гіпотезу про крайні 12-метрові прогони.

Міст пошкоджений у другому прогоні, при першій же проміжній опорі.

Оскільки він нерозрізний -- прогонова будова є суцільною ковбасою, як на рис. 7 зверху -- то і пошкодження статично-схематично можна подати так, як на рис. 8 знизу.

Такі пироги, кохані. Йдіть вчитися на мостовиків, і буде вам щастя ❤️

Це наш Уля 👇🏻

>трошки ми вбили, трошки нас вбили