Друзі, 11.03 ми стали частиною важливого гастрономічного досвіду, який торкнувся найглибших традицій української кухні та поглянув на них з нової перспективи. Ми разом досліджували потужний потенціал зернових, пекли, експериментували, вчилися та надихалися.
Дякуємо кожному з вас, хто приєднався до нас сьогодні! Щиро вдячний друзям - чудовим спікерам, які поділилися своїм досвідом і знаннями, а також усім хто підтримал цю подію CHEF-CHEF 2025 - https://chefs-summit.com/lviv-2025/, але наш шлях не завершується...
Дякуємо кожному з вас, хто приєднався до нас сьогодні! Щиро вдячний друзям - чудовим спікерам, які поділилися своїм досвідом і знаннями, а також усім хто підтримал цю подію CHEF-CHEF 2025 - https://chefs-summit.com/lviv-2025/, але наш шлях не завершується...
❤10🔥2
Про дивовижну історію одного рецепта.
Безсумнівно, найнародніший кондитерський виріб української національної кухні - вергуни або хрусти.
Дійсно, вергуни були і є улюбленими українськими ласощами 100 і більше років. Готували їх із прісного солодкого тіста, замішаного на олії, сметані та яйцях. Розпушувачем у цих виробах сьогодні використовується сода або оцет, і це тісто називали "топленим", бо вергуни саме пряжили, тобто обварювали в киплячому жирі, або, кажучи сучасною мовою, смажили у фритюрі. Якщо вірити кулінарним книжкам, найчастіше як жир використовували саме розтоплений смалець, проте його з успіхом замінювали в пісні дні рослинною олією (яка за старих часів була не настільки популярною).
Відомо безліч рецептів вергунів. Розрізняються вони між собою лише в сировинному наборі, а роблять їх усі переважно однаково. Однак, один рецепт у мене викликав інтерес - це вергуни з книги О. Брайченко "Україна. Їжа та історія", 2021 р.
Мене зацікавив невигадливий інгредієнт - алкоголь у тісті ツ. Мало хто знає, що алкоголь під час додавання в тісто, має властивості розпушувача (як сода або пекарський порошок, наприклад).
Але нагадаю, що історія цієї здоби бере початок із тюркської кухні в XVI столітті, і багато послідовників цієї культури не використовують алкоголь у своїх виробах із борошна злакових культур, пшона чи рису. Схожа випічка сьогодні, в країнах арабського Магрибу ця здоба зветься "дебла", У країнах Азії - "урама" або "чак-чак". Різниця полягає в продуктах, які використовуються. Наприклад, в Україні завжди додають сметану, вершки або молоко. В арабських країнах, замість цукру мед і сік лимона….
https://www.facebook.com/share/19XJpaw8Dk/?mibextid=WC7FNe
Безсумнівно, найнародніший кондитерський виріб української національної кухні - вергуни або хрусти.
Дійсно, вергуни були і є улюбленими українськими ласощами 100 і більше років. Готували їх із прісного солодкого тіста, замішаного на олії, сметані та яйцях. Розпушувачем у цих виробах сьогодні використовується сода або оцет, і це тісто називали "топленим", бо вергуни саме пряжили, тобто обварювали в киплячому жирі, або, кажучи сучасною мовою, смажили у фритюрі. Якщо вірити кулінарним книжкам, найчастіше як жир використовували саме розтоплений смалець, проте його з успіхом замінювали в пісні дні рослинною олією (яка за старих часів була не настільки популярною).
Відомо безліч рецептів вергунів. Розрізняються вони між собою лише в сировинному наборі, а роблять їх усі переважно однаково. Однак, один рецепт у мене викликав інтерес - це вергуни з книги О. Брайченко "Україна. Їжа та історія", 2021 р.
Мене зацікавив невигадливий інгредієнт - алкоголь у тісті ツ. Мало хто знає, що алкоголь під час додавання в тісто, має властивості розпушувача (як сода або пекарський порошок, наприклад).
Але нагадаю, що історія цієї здоби бере початок із тюркської кухні в XVI столітті, і багато послідовників цієї культури не використовують алкоголь у своїх виробах із борошна злакових культур, пшона чи рису. Схожа випічка сьогодні, в країнах арабського Магрибу ця здоба зветься "дебла", У країнах Азії - "урама" або "чак-чак". Різниця полягає в продуктах, які використовуються. Наприклад, в Україні завжди додають сметану, вершки або молоко. В арабських країнах, замість цукру мед і сік лимона….
https://www.facebook.com/share/19XJpaw8Dk/?mibextid=WC7FNe
👍14❤1
2ч.
Один із найбільш ранніх рецептів цієї випічки (подяка Marianna Dushar) носив назву "Заячії вуха", його можна знайти в книжці Е. Левицької "Русская пекарня или Наука как варить и печи", 1906 р.
- 28 дкг (280 г) борошна,
- 2 ліжок квасної сметани,
- 7 дкг (70 г) масла,
- 2 жолтокъ,
- 2 цілихъ яєцьъ,
- солі пушку
Сучасну ж назву "вергуни" можна знайти у збірці А. Сіяльської "СБОРНIКЪ булочныхъ, кондитерекіхъ кулінарныхъ рецептов", 1911 р.
- 8 жовтків,
- 1 яйце,
- 1/2 склянки цукру,
- ложечка кориці,
- 1 склянка густих вершків,
- 1/2 фунта мигдалю і борошна, скільки знадобиться.
Однак, З. Клиновецька у своїй книзі "Страви й напої на Україні", 1913 р., розміщує рецепти з додаванням рому в тісто під час замісу, за аналогією з папушниками, що їх готували в дорогих домівках кінця 18 і початку 19 століть. Але привнесла від себе в рецептуру "родзинку", а саме, додавати горілку в жир.
Дійсно - спирт або ароматичні горілки чи настоянки (наприклад, ялівцева горілка) додають під час приготування смальцю для поліпшення смаку. Але додають у смалець, подібно до молока (молоко для поліпшення кольору кінцевого продукту) - у процесі охолодження жиру, під кінець за температури близько 70-80 градусів. Додавання ж горілки в розпечений жир - небезпечно! Горілку або спирт, так вважалося раніше, вносили у фритюри для того, щоб (так вважають автори рецептів) вироби менше вбирали жир.
Я процетую Олену Молоховець із книжки "Подарок молодымъ хозяйкамъ", 1866-1901 р.
"... гусяче або свиняче сало навпіл з російською олією або фритюром #297 розжарити, в глибокому сотейнику, влити столову ложку горілки (чому пиріжки не будуть так жирно жирні)." /хочу уточнити, під "русским маслом" інколи розуміли - чухонське масло.
Отже, важко сказати, наскільки ром можна порівняти з традиційною українською кухнею, тож чимало кулінарів і кондитерів виключали його з народних рецептів, викреслювали не через те, що вважали його чужорідним продуктом, а скоріше через те, що українські рецепти вергунів найчастіше готували на кислій сметані чи молоці, і зайвий "покращань" у вигляді вигляді спиртного був не доречний. Спирт або горілку чи ром додавали там, приклад - "хворост", де були відсутні в рецептурах кисломолочні продукти.
Наприклад рецепти хрустів у кулінарній книзі О. Франко "1-ша українська загальнопрактична кухня", 1929 року. Тут як розпушувач використовується оцет.
- 1/2 кг борошна,
- 1 ст. ложку олії,
- 2 ст. ложки цукру,
- 1 яйце,
- 1 ст. ложку оцту,
- 1/2 склянки сметани.
Один із найбільш ранніх рецептів цієї випічки (подяка Marianna Dushar) носив назву "Заячії вуха", його можна знайти в книжці Е. Левицької "Русская пекарня или Наука как варить и печи", 1906 р.
- 28 дкг (280 г) борошна,
- 2 ліжок квасної сметани,
- 7 дкг (70 г) масла,
- 2 жолтокъ,
- 2 цілихъ яєцьъ,
- солі пушку
Сучасну ж назву "вергуни" можна знайти у збірці А. Сіяльської "СБОРНIКЪ булочныхъ, кондитерекіхъ кулінарныхъ рецептов", 1911 р.
- 8 жовтків,
- 1 яйце,
- 1/2 склянки цукру,
- ложечка кориці,
- 1 склянка густих вершків,
- 1/2 фунта мигдалю і борошна, скільки знадобиться.
Однак, З. Клиновецька у своїй книзі "Страви й напої на Україні", 1913 р., розміщує рецепти з додаванням рому в тісто під час замісу, за аналогією з папушниками, що їх готували в дорогих домівках кінця 18 і початку 19 століть. Але привнесла від себе в рецептуру "родзинку", а саме, додавати горілку в жир.
Дійсно - спирт або ароматичні горілки чи настоянки (наприклад, ялівцева горілка) додають під час приготування смальцю для поліпшення смаку. Але додають у смалець, подібно до молока (молоко для поліпшення кольору кінцевого продукту) - у процесі охолодження жиру, під кінець за температури близько 70-80 градусів. Додавання ж горілки в розпечений жир - небезпечно! Горілку або спирт, так вважалося раніше, вносили у фритюри для того, щоб (так вважають автори рецептів) вироби менше вбирали жир.
Я процетую Олену Молоховець із книжки "Подарок молодымъ хозяйкамъ", 1866-1901 р.
"... гусяче або свиняче сало навпіл з російською олією або фритюром #297 розжарити, в глибокому сотейнику, влити столову ложку горілки (чому пиріжки не будуть так жирно жирні)." /хочу уточнити, під "русским маслом" інколи розуміли - чухонське масло.
Отже, важко сказати, наскільки ром можна порівняти з традиційною українською кухнею, тож чимало кулінарів і кондитерів виключали його з народних рецептів, викреслювали не через те, що вважали його чужорідним продуктом, а скоріше через те, що українські рецепти вергунів найчастіше готували на кислій сметані чи молоці, і зайвий "покращань" у вигляді вигляді спиртного був не доречний. Спирт або горілку чи ром додавали там, приклад - "хворост", де були відсутні в рецептурах кисломолочні продукти.
Наприклад рецепти хрустів у кулінарній книзі О. Франко "1-ша українська загальнопрактична кухня", 1929 року. Тут як розпушувач використовується оцет.
- 1/2 кг борошна,
- 1 ст. ложку олії,
- 2 ст. ложки цукру,
- 1 яйце,
- 1 ст. ложку оцту,
- 1/2 склянки сметани.
❤10🔥3
3ч.
Останній рецепт вергунів, який якнайправильніше вказував склад продуктів (за винятком маргарину, як заміни густих вершків початку 19-го століття) - збірник технологічних карт "Страви української кухні", 1951 р.
Борошно пшеничне - 50
Молоко - 20
Яйця - 4
Цукор - 7
Маргарин - 5
Сіль - 0,5
Сода - 0,5
Кориця - 0,5
Олія - 6
Цукрова пудра - 3
Другу згадку про алкоголь, як інгредієнт української кухні, ми зможемо побачити лише через півстоліття - це книга колективу авторів "Українські страви", 1961 р.- 3 склянки борошна,
- 1/2 склянки сметани,
- 3 жовтки,
- 1 ст. ложка цукру,
- 1/4 чайної ложки солі,
- 2 ст. ложки рому або коньяку.
Пізніше І. Фельдман "Кухня народів СРСР" , 1987 г.
- Борошно 480,
- Сметана 125,
- Яйце (жовток) 3 шт,
- Цукор 25,
- Ром або коньяк 40.
У 1989 році ГУРУ української випічки Д. Цвець у своїй книзі "Солодке печиво", 1989 р., технологічно вказала алкоголь у вигляді спирту але дає нам право вибору...
- 300 г борошна,
- 3 жовтки, яйце,
- 50 г цукру,
- 50 г маргарину,
- 1 ст. ложка оцту або спирту
- 1-2 ст. ложки сметани,
- Сіль.
Отже, застосування алкоголю як розпушувача бере свій початок з 19-го століття, причому деякі автори використовували його більше як ароматичну добавку у вигляді рому або коньяку і лише Дар'я Цвек вказала спирт, як варіант заміни оцту. Алкоголь у тісті доречний лише там, де в рецептурі відсутні кисломолочні продукти.
Ви просите - як рецепт найсмачніший?
Від Ольги Франко, відповім я!
Пробуйте, експериментуйте та розвивайте українську кухню!
Останній рецепт вергунів, який якнайправильніше вказував склад продуктів (за винятком маргарину, як заміни густих вершків початку 19-го століття) - збірник технологічних карт "Страви української кухні", 1951 р.
Борошно пшеничне - 50
Молоко - 20
Яйця - 4
Цукор - 7
Маргарин - 5
Сіль - 0,5
Сода - 0,5
Кориця - 0,5
Олія - 6
Цукрова пудра - 3
Другу згадку про алкоголь, як інгредієнт української кухні, ми зможемо побачити лише через півстоліття - це книга колективу авторів "Українські страви", 1961 р.- 3 склянки борошна,
- 1/2 склянки сметани,
- 3 жовтки,
- 1 ст. ложка цукру,
- 1/4 чайної ложки солі,
- 2 ст. ложки рому або коньяку.
Пізніше І. Фельдман "Кухня народів СРСР" , 1987 г.
- Борошно 480,
- Сметана 125,
- Яйце (жовток) 3 шт,
- Цукор 25,
- Ром або коньяк 40.
У 1989 році ГУРУ української випічки Д. Цвець у своїй книзі "Солодке печиво", 1989 р., технологічно вказала алкоголь у вигляді спирту але дає нам право вибору...
- 300 г борошна,
- 3 жовтки, яйце,
- 50 г цукру,
- 50 г маргарину,
- 1 ст. ложка оцту або спирту
- 1-2 ст. ложки сметани,
- Сіль.
Отже, застосування алкоголю як розпушувача бере свій початок з 19-го століття, причому деякі автори використовували його більше як ароматичну добавку у вигляді рому або коньяку і лише Дар'я Цвек вказала спирт, як варіант заміни оцту. Алкоголь у тісті доречний лише там, де в рецептурі відсутні кисломолочні продукти.
Ви просите - як рецепт найсмачніший?
Від Ольги Франко, відповім я!
Пробуйте, експериментуйте та розвивайте українську кухню!
🔥10❤7👍1
Друзі скоро буде Великдень і ми всі пектимемо Паски, Папушники та і великодніх голубів - Коломбо ツ
Погодьтеся, немає нічого смачнішого за цукати, приготовані власноруч!
Представляю вам один з уроків мого мінікурсу «Про Папушник» https://www.lavrbread.com/masterclass/panettone .
Його більш спрощений варіант і без моєї підтримки в особистих повідомленнях на навчальній платформі LAVR.School - https://lms.lavr.school/courses/papushnik
Цукаты: ❤️
Рецепт яким я хочу поділитися це напівфабрикат для тіста ніж солодощі для ваших дітей ツ.
Я давно використовую цей рецепт у своєму хлібопеченні, особливо в здобній випічці, такій як папушники, панеттоне, пандоро, штолени та іншій. Чукати, які я готую, мають невелику солодкість (цукор у них 1:1) і великий вміст вологи - саме такі чукати здатні подовжити свіжість делікатесної здоби, бо вони є не тільки ароматизатором, але й вологоутримувальним агентом.
Як їх приготувати?
На 450 г. апельсинових кірок нарізаних кубиком закладіть у сотейник або каструлю. Залийте сотейник водою так, щоб вона не доходила до країв на 3 см. Додайте чайну ложку солі та півчайної ложки соди - це буде наш шовковий розчин, який видалить гіркоту з апельсинових кірок.
Поставте на плиту і нагрійте до кипіння до появи піни (але не кип’ятіть). Злийте воду через друшляк. Залийте зукати вже чистою водою і повторіть операцію з нагріванням 4 рази.
Після того, як ваші цукати будуть вилужені, на останньому етапі злийте всю воду і додайте чисту воду 120-150 г., додайте цукор 450 г. і нагрійте масу до киміння і розчинення цукру. Зніміть з плити і залиште остигати на 2-3 години - повторіть операцію 3 рази. На останньому етапі нагрейте масу до кипіння і розкладіть готову цукатну масу по банках для тривалого зберігання.
Погодьтеся, немає нічого смачнішого за цукати, приготовані власноруч!
Представляю вам один з уроків мого мінікурсу «Про Папушник» https://www.lavrbread.com/masterclass/panettone .
Його більш спрощений варіант і без моєї підтримки в особистих повідомленнях на навчальній платформі LAVR.School - https://lms.lavr.school/courses/papushnik
Цукаты: ❤️
Рецепт яким я хочу поділитися це напівфабрикат для тіста ніж солодощі для ваших дітей ツ.
Я давно використовую цей рецепт у своєму хлібопеченні, особливо в здобній випічці, такій як папушники, панеттоне, пандоро, штолени та іншій. Чукати, які я готую, мають невелику солодкість (цукор у них 1:1) і великий вміст вологи - саме такі чукати здатні подовжити свіжість делікатесної здоби, бо вони є не тільки ароматизатором, але й вологоутримувальним агентом.
Як їх приготувати?
На 450 г. апельсинових кірок нарізаних кубиком закладіть у сотейник або каструлю. Залийте сотейник водою так, щоб вона не доходила до країв на 3 см. Додайте чайну ложку солі та півчайної ложки соди - це буде наш шовковий розчин, який видалить гіркоту з апельсинових кірок.
Поставте на плиту і нагрійте до кипіння до появи піни (але не кип’ятіть). Злийте воду через друшляк. Залийте зукати вже чистою водою і повторіть операцію з нагріванням 4 рази.
Після того, як ваші цукати будуть вилужені, на останньому етапі злийте всю воду і додайте чисту воду 120-150 г., додайте цукор 450 г. і нагрійте масу до киміння і розчинення цукру. Зніміть з плити і залиште остигати на 2-3 години - повторіть операцію 3 рази. На останньому етапі нагрейте масу до кипіння і розкладіть готову цукатну масу по банках для тривалого зберігання.
❤24🔥3👍2
Друзі, серед вас є щасливчики - хто був зі мною у Львові на Chef-Chef 2025 - ви отримаєте повну інструкцію з pilovbone (пловної булочки).
Але не переживайте - ті хто не встиг ツ…
Для вас моя улюблена бріош і рецепт начинки ツ. Все у ваших руках - будьте креативними!👇
Рецепт:
Brioches - це масляниста, ніжна бріош.... Писати про неї, розповідати її рецепт можна тільки в тому випадку, якщо шматочок теплої бріоші лежить перед вами.
Рецепт, який ви знайдете нижче, це моя інтерпретація базових рецептів приготування цієї дивовижної здоби. Але в неї є характер!
Коли візьметеся готувати бріош, пам'ятайте, що це та сама випічка, для якої потрібні терпіння і терпимість. Вона готується заздалегідь, напередодні, її тісто неможливо м'яке, і навіть може здатися вам рідким, але залиште його на ніч у холодильнику, і вранці воно вас здивує.
Вам знадобиться:
🔸440 Борошно пшеничне в.с.
🔸190 Яйце
🔸100 Молоко
🔸100 Масло
🔸80 Цукор
🔸24 Дріжджі свіжопресовані
🔸8 Сіль
🔸Ваніль @kotanyi_ua
1. Масло має бути замороженим (це єдиний парадокс цього рецепта). Дріжджі осмотолерантні.
2. Сіль розчиніть у молоці.
3. Змішати всі рідкі інгредієнти окрім олії, сіль і 1/3 частину цукру та ретельно перемішати.
4. Додати борошно і замісити 2-3 хв на 1-ій швидкості тістоміса. Додати наступну 1/3 частину цукру і замісити 8-9 хв на 2-ій швидкості.
5. Додати охолоджене масло, 1/3 частину цукру, що залишилася, і остаточно вимісити тісто. Температура тіста наприкінці замісу не більше 26-28C.
6. Тісто помістіть у миску, накрийте плівкою і приберіть на 60-80 хв у тепле місце. Тісто має збільшитися в об'ємі в 2 рази з 2-ма або 3-ма складаннями під час первинної вистоювання.
7. Потім тісто добре обімніть і приберіть
у холодильник на 12 годин (там воно теж продовжить підніматися).
8. Вранці підпиліть стіл борошном, викладіть тісто і починайте ділити, не допускаючи нагрівання тіста.
9. Розділіть на рівні частини, сформуйте з них кульки і викладіть у форму близько одна до одної
до одного (вони не повинні заповнювати всю форму). Накрийте тканиною або плівкою і залиште на 1,5 години. Булочки виростуть в об'ємі та займуть більшу частину форми.
10. Духовку розігрійте до 190 °С. Випікайте бріош 20-30 хвилин (орієнтуйтеся за своєю духовкою).
https://www.instagram.com/p/CPq3a8GBN50/?igsh=MW94cXIxejd5eWtqYQ==
Але не переживайте - ті хто не встиг ツ…
Для вас моя улюблена бріош і рецепт начинки ツ. Все у ваших руках - будьте креативними!👇
Рецепт:
Brioches - це масляниста, ніжна бріош.... Писати про неї, розповідати її рецепт можна тільки в тому випадку, якщо шматочок теплої бріоші лежить перед вами.
Рецепт, який ви знайдете нижче, це моя інтерпретація базових рецептів приготування цієї дивовижної здоби. Але в неї є характер!
Коли візьметеся готувати бріош, пам'ятайте, що це та сама випічка, для якої потрібні терпіння і терпимість. Вона готується заздалегідь, напередодні, її тісто неможливо м'яке, і навіть може здатися вам рідким, але залиште його на ніч у холодильнику, і вранці воно вас здивує.
Вам знадобиться:
🔸440 Борошно пшеничне в.с.
🔸190 Яйце
🔸100 Молоко
🔸100 Масло
🔸80 Цукор
🔸24 Дріжджі свіжопресовані
🔸8 Сіль
🔸Ваніль @kotanyi_ua
1. Масло має бути замороженим (це єдиний парадокс цього рецепта). Дріжджі осмотолерантні.
2. Сіль розчиніть у молоці.
3. Змішати всі рідкі інгредієнти окрім олії, сіль і 1/3 частину цукру та ретельно перемішати.
4. Додати борошно і замісити 2-3 хв на 1-ій швидкості тістоміса. Додати наступну 1/3 частину цукру і замісити 8-9 хв на 2-ій швидкості.
5. Додати охолоджене масло, 1/3 частину цукру, що залишилася, і остаточно вимісити тісто. Температура тіста наприкінці замісу не більше 26-28C.
6. Тісто помістіть у миску, накрийте плівкою і приберіть на 60-80 хв у тепле місце. Тісто має збільшитися в об'ємі в 2 рази з 2-ма або 3-ма складаннями під час первинної вистоювання.
7. Потім тісто добре обімніть і приберіть
у холодильник на 12 годин (там воно теж продовжить підніматися).
8. Вранці підпиліть стіл борошном, викладіть тісто і починайте ділити, не допускаючи нагрівання тіста.
9. Розділіть на рівні частини, сформуйте з них кульки і викладіть у форму близько одна до одної
до одного (вони не повинні заповнювати всю форму). Накрийте тканиною або плівкою і залиште на 1,5 години. Булочки виростуть в об'ємі та займуть більшу частину форми.
10. Духовку розігрійте до 190 °С. Випікайте бріош 20-30 хвилин (орієнтуйтеся за своєю духовкою).
https://www.instagram.com/p/CPq3a8GBN50/?igsh=MW94cXIxejd5eWtqYQ==
❤33🔥8👍3
Друзі… пропоную вашій увазі мій давній, але перевірений рецепт млинців! Смажте їх на пательні (ваніль і горіхову олію за бажанням можна не додавати ツ).
Пригостіть своїх рідних цими смаколиками!
Млинці, по суті, – це той самий хліб, тільки плаский і солодкий ツ. Важко сказати, хто звів їх на кулінарний трон, проте у Франції готують дивовижні Crêpes Versatile.
Це найпростіший, проте надзвичайно смачний рецепт млинців! Неповторного аромату цим crêpes надає невелика кількість секретного інгредієнта – коричневого масла (або «beurre noisette» французькою). Його часто називають «олія лісового горіха», а ще воно може бути відоме як гхі (घी, Ghee). Ні, це не зовсім топлене масло… Воно солодше, духмяніше та має напрочуд приємний горіховий присмак.
Отже, починаймо…
Щоб підсилити так звану dessertiness (десертність) тіста, за бажанням додаю 2 чайні ложечки цукру й вміст одного стручка ванілі.
Алгоритм дій:
1. Покладіть у блендер 1 3/4 склянки (приблизно 420 мл) ультрапастеризованого молока (раджу вливати частинами), 4 великі яйця та 1/2 чайної ложки солі.
2. Збийте суміш упродовж кількох секунд.
3. Додайте 190–200 г універсального борошна (підійде будь-яке локальне). Увімкніть блендер і збивайте тісто 20–30 секунд.
4. Влийте секретний інгредієнт – 6 ст. л. (приблизно 85 г) beurre noisette – і продовжуйте збивати ще 10 секунд.
Перелийте готове тісто у зручний посуд і залиште його настоюватися щонайменше на 10 хвилин – можна й до 24 годин. Якщо не плануєте смажити млинці найближчі пів години, приберіть тісто в холодильник.
Коли будете готові випікати crêpes, перевірте консистенцію: тісто має нагадувати густі вершки. Якщо воно занадто густе, додайте ще 1/2 склянки (приблизно 120 мл) молока.
Смачного!
Пригостіть своїх рідних цими смаколиками!
Млинці, по суті, – це той самий хліб, тільки плаский і солодкий ツ. Важко сказати, хто звів їх на кулінарний трон, проте у Франції готують дивовижні Crêpes Versatile.
Це найпростіший, проте надзвичайно смачний рецепт млинців! Неповторного аромату цим crêpes надає невелика кількість секретного інгредієнта – коричневого масла (або «beurre noisette» французькою). Його часто називають «олія лісового горіха», а ще воно може бути відоме як гхі (घी, Ghee). Ні, це не зовсім топлене масло… Воно солодше, духмяніше та має напрочуд приємний горіховий присмак.
Отже, починаймо…
Щоб підсилити так звану dessertiness (десертність) тіста, за бажанням додаю 2 чайні ложечки цукру й вміст одного стручка ванілі.
Алгоритм дій:
1. Покладіть у блендер 1 3/4 склянки (приблизно 420 мл) ультрапастеризованого молока (раджу вливати частинами), 4 великі яйця та 1/2 чайної ложки солі.
2. Збийте суміш упродовж кількох секунд.
3. Додайте 190–200 г універсального борошна (підійде будь-яке локальне). Увімкніть блендер і збивайте тісто 20–30 секунд.
4. Влийте секретний інгредієнт – 6 ст. л. (приблизно 85 г) beurre noisette – і продовжуйте збивати ще 10 секунд.
Перелийте готове тісто у зручний посуд і залиште його настоюватися щонайменше на 10 хвилин – можна й до 24 годин. Якщо не плануєте смажити млинці найближчі пів години, приберіть тісто в холодильник.
Коли будете готові випікати crêpes, перевірте консистенцію: тісто має нагадувати густі вершки. Якщо воно занадто густе, додайте ще 1/2 склянки (приблизно 120 мл) молока.
Смачного!
❤13👍4🔥2🤔1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
☝️Як не дивно я люблю цвіль - найпростіші гриби і І їхніх супутників по життю - бактерії ツ Чому? Ми гості на їхній планеті!
Но що спільного між міцелієм плісняви та сиром брі, закваскою та хлібом?
Плісняві гриби з’явилися на Землі ще 200 мільйонів років тому. Вони можуть як спричинити хвороби, так і рятувати життя. А ще — мають неймовірно красивий вигляд!
Цвілеві гриби — це мікроорганізми, що формують розгалужені міцелії без великих плодових тіл. Вони належать до мікроміцетів — мікроскопічних грибів та грибоподібних організмів. Ці гриби буквально всюдисущі, адже здатні розвиватися практично в будь-якому середовищі. Вони процвітають там, де тепло, волого та є джерело живлення. При цьому їхній ріст майже нічим не обмежений, якщо їжа доступна.
Цвілеві гриби не мають хлорофілу, тому не здатні до фотосинтезу і потребують готових органічних речовин. Вони харчуються шляхом всмоктування: спершу виділяють ферменти, які розщеплюють їжу, а потім поглинають поживні речовини. Оскільки пліснява не може рухатися в пошуках їжі, вона просто живе в ній. Саме тому ці гриби часто вважають паразитами.
У природі існує безліч видів пліснявих грибів, серед яких Penicillium, Mycorales, Aspergillus, Fusarium, Dematiaceae, Saccharomycetaceae тощо. Особливе значення для людини мають гриби роду Penicillium. Ця зелена пліснява часто з’являється на рослинних субстратах та харчових продуктах. Саме з неї було отримано пеніцилін — перший у світі антибіотик, що врятував мільйони життів.
Не менш важливими є дріжджі — ще одна група грибів, без яких неможливо уявити багато традиційних продуктів. Вони належать до цукроміцетових грибів і відрізняються від плісняви тим, що не утворюють класичного міцелію. Натомість їхні вегетативні клітини розмножуються брунькуванням або поділом. Дріжджі можуть існувати як окремі клітини протягом усього життєвого циклу.
З найдавніших часів люди використовують ці гриби в господарстві. Їхня здатність до спиртового бродіння стала основою для виробництва спирту, вина, хліба та кондитерських виробів. Без дріжджів не було б пухких ароматних булок, хрусткої скоринки багетів, пухирців у шампанському і навіть багатьох улюблених соусів та маринадів.
Отже, пліснява і хліб мають набагато більше спільного, ніж здається на перший погляд. І хоча одна руйнує їжу, а інша створює її, обидві є частиною великої та захопливої науки про гриби!
Но що спільного між міцелієм плісняви та сиром брі, закваскою та хлібом?
Плісняві гриби з’явилися на Землі ще 200 мільйонів років тому. Вони можуть як спричинити хвороби, так і рятувати життя. А ще — мають неймовірно красивий вигляд!
Цвілеві гриби — це мікроорганізми, що формують розгалужені міцелії без великих плодових тіл. Вони належать до мікроміцетів — мікроскопічних грибів та грибоподібних організмів. Ці гриби буквально всюдисущі, адже здатні розвиватися практично в будь-якому середовищі. Вони процвітають там, де тепло, волого та є джерело живлення. При цьому їхній ріст майже нічим не обмежений, якщо їжа доступна.
Цвілеві гриби не мають хлорофілу, тому не здатні до фотосинтезу і потребують готових органічних речовин. Вони харчуються шляхом всмоктування: спершу виділяють ферменти, які розщеплюють їжу, а потім поглинають поживні речовини. Оскільки пліснява не може рухатися в пошуках їжі, вона просто живе в ній. Саме тому ці гриби часто вважають паразитами.
У природі існує безліч видів пліснявих грибів, серед яких Penicillium, Mycorales, Aspergillus, Fusarium, Dematiaceae, Saccharomycetaceae тощо. Особливе значення для людини мають гриби роду Penicillium. Ця зелена пліснява часто з’являється на рослинних субстратах та харчових продуктах. Саме з неї було отримано пеніцилін — перший у світі антибіотик, що врятував мільйони життів.
Не менш важливими є дріжджі — ще одна група грибів, без яких неможливо уявити багато традиційних продуктів. Вони належать до цукроміцетових грибів і відрізняються від плісняви тим, що не утворюють класичного міцелію. Натомість їхні вегетативні клітини розмножуються брунькуванням або поділом. Дріжджі можуть існувати як окремі клітини протягом усього життєвого циклу.
З найдавніших часів люди використовують ці гриби в господарстві. Їхня здатність до спиртового бродіння стала основою для виробництва спирту, вина, хліба та кондитерських виробів. Без дріжджів не було б пухких ароматних булок, хрусткої скоринки багетів, пухирців у шампанському і навіть багатьох улюблених соусів та маринадів.
Отже, пліснява і хліб мають набагато більше спільного, ніж здається на перший погляд. І хоча одна руйнує їжу, а інша створює її, обидві є частиною великої та захопливої науки про гриби!
❤9👍2