Життя …

Сонце і дощ,
діти і старенькі,
Спів пташок і молитви 🤍

Хресна дорога у Зарваниці 2024

Христос посеред нас!
Є і буде.

Дякую 🤍

Сім’я 🥰

«…можемо спробувати підрахувати, скільки часу ми присвячуємо ій. Маємо 24 години в добі, сім днів у тижні, а це разом - 168 годин! Середньостатистичний парафіянин 1,5 години перебуває у неділю в церкві, дай Боже, щоб щодня молився по 5-7 хвилин вранці й увечері - це ще близько 1,5 години. Увесь час разом в ідеалі становить 3 години. Однак чи так є насправді? Коли навіть так було б, це засвідчує про сумний факт: ми не більше 2% свого часу віддаємо Богові, а 98% вкладаємо в земне, яке рано чи пізно у будь-якому разі залишимо.

До прикладу, середностатистичний протестант (вірний протестантських Церков чи спільнот) проводить у своєму храмі чотири години, не
кажучи ще про приватну молитву. А нам, коли Божественна літургія в неділю триває понад годину, здається, що це вже задовго. Віруючий юдей перебуває на молитві пів години вранці і пів години ввечері, до того ж шість годин у суботу в синагозі. Більшість мусульман моляться 5-7 разів на день. Скільки разів і як довго молимося ми? До речі, таку практику молитви мусульмани запозичили від християн. Цю практику зберігають і в деяких наших монастирях, де моляться богослуження 7-9 разів на день.

Чи ми правильно інвестуємо свій час? Напевно, якби це був особистий бізнес (справа), то ніхто з нас так би не чинив, адже жодна особа, яка мислить, не вкладає гроші у нерентабельне виробництво, однак ми насправді чомусь вкладаємо майже ціле своє життя, свій час у те, що не має перспективи. Знаємо це, однак і далі інвестуємо своє унікальне життя у щось цілковито «неприбуткове». Як би це не було сумно, однак статистика - річ чітка, і вона нам показує, що всіх нас реально в нашому житті цікавить не Господь і не перебування з Ним, а земне буття. 3 огляду на це, стає чітко зрозуміло, що нам не дуже цікаво бути на землі з Богом.
Але як тоді буде у вічності, де з Господом потрібно «бути 24 години на добу і всіх 168 годин на тиждень», і так цілу вічність? Саме тому, щоб ми могли любити Бога більше, нам необхідно менше любити земне і, відповідно, менше йому приділяти часу, а більше - вічному. Що маємо зробити? Знайти час на Бога, тобто на молитву - як на спільну, так і на
особисту».

«Школа молитви»
Владика Венедикт Алексійчук

Бо ти, о Господи, даєш світло моєму світлу; освітлюєш, мій Боже, мою темінь.

Псалом 18(17)

Улюблена донбасько-галицька братія 🙌🏻
на Службі Божій 🫡

2-й стрілецький батальйон ДУК ПС
Донецький екзархат Української Греко-Католицької Церкви

Псалом 18

Він мовив: Люблю тебе, Господи, моя сило! Господи, моя скеле, моя твердине мій визвольнику, мій Боже, моя скеле, що до неї прибігаю; ти мій щит, ріг спасіння мого, мій захисте!
До Господа, похвали гідного, візву я і від ворогів моїх спасуся.
вилі смерти мене оточили і погибельні потоки мене налякали.
Оплели мене пута Шеолу, смертельні сіті мене охопили.
У моїй скруті до Господа візвав я, заволав до Бога мого. І він почув мій голос із свого храму, і моє благання дійшло до вух його.

Про КОЖЕН день Страсного тижня.

Що відбувалось у Єрусалимі у ці дні: від неділі в’їзду Господнього в Єрусалим до неділі Воскресіння.

Від капелана Ігоря Плохого:

https://www.youtube.com/live/jX37ukLzt9Q?si=2t0UIpBj9vtWH62_

Господи, тих, хто в полі,
Оборони від недолі,
Від вражої злої волі,
Від зневіри і втрат -

Міццю їх душі наповни,
Воїв-героїв жертовних,
Жаром - серця невгамовні,
Скріпи їх силу стократ.

Господи, тим, хто в полоні,
Свої простягни долоні,
Визволи їх із неволі,
Вирятуй із біди.

Матері віддай сина,
Тата верни дитині,
Любого мужа дружині
Крізь туман приведи.

Господи, тих, хто втратив,
Сина, мужа чи брата,
Коханого ачи тата,
А може, сестру чи жону, -

Огрій їх серця розбиті,
Їх рани навчи зцілити,
Від болю не дай одуріти
Через кляту війну.

Господи, тих, хто чекає,
Хто очей не змикає,
Хто надію втрачає
З невідання і розпук,

Хто в зневірі й знемозі
Може впасти в дорозі,
Навчи їх, наш милий Боже,
Не опускати рук.

Боже великий, єдиний,
Оборони Україну,
Дай її дітям відважним
Встояти у борні.

Світло хай тьму переможе,
Згине орда ворожа,
Зішли нам всім сяйво віри
І промінь надії мені.

Святий Боже, Святий Кріпкий,
Святий Безсмертний, помилуй нас.
Посеред бою, посеред болю,
Наш Милий Боже, храни всіх нас.

https://youtu.be/K5Z8Lxldhks?si=uuJE-ojyT7PpBUhn

Нова пісня-молитва від Юрія Йосифовича

«Тому, власне, що страждав і сам був випробуваний, він може допомогти тим, що проходять через пробу».

Боже, ми помираємо…
Але і Ти помер /добровільно/
Боже, ми страждаємо,
Але і Ти страждав /надміру сильно/
Боже, часом страшно,
Але і Тобі було, як людині…
і як Богу, щоб твої не зневірились,
коли по-людському все виглядатиме
програним, втраченим, марним.

Навчи нас молитися з Тобою
у Гетсеманському саду, у поті й крові
перед страшними подіями,
на які Ти добровільно пішов
/ми добровільно йдемо/
Господи, пройди з нами цю темінь.
І навчи йти за Тобою
навіть з хрестом на Голготу.
І очікувати Воскресіння.

Дай нам, Боже, з Тобою воскреснути!

Слово Івана Золотоустого в день святої Пасхи

Хто побожний і боголюбивий, нехай радіє цим величним і світлим святом. Хто розумний слуга, нехай весело ввійде в радість Господа свого. Хто потрудився постом, нехай сьогодні отримає нагороду. Хто від ранньої години став до праці, нехай тепер одержить справедливу заплату. Хто по дев’ятій годині прийшов, нехай дякує Богові і радісно святкує. Хто по дванадцятій годині прибув, нехай не тривожиться, бо йому ні в чому не буде відмовлено. А хто не встиг і на третю годину, нехай приступить без вагання. І хто прибув лише на п’яту годину, нехай не боїться, що запізнився.

Бо Владика милосердний. Він приймає останнього, як і першого. Він задовольняє однаково і того, хто спізнився, і того, хто працює від ранку. І останнього він милує і про першого дбає; і тому щедро дає і цього обдаровує. І вчинки він приймає, і наміри вітає; І зроблене шанує, і щирі бажання він хвалить.

Ось тому й увійдіть усі в радість Господа свого, і перші й останні прийміть однаково нагороду! Багаті й бідні веселіться разом! Витривалі й недбайливі шануйте цей день! Звеселіться сьогодні ті, що постили, і ті, що не постили! Господня трапеза готова – розкошуйте всі! Пасха свята – нехай ніхто не виходить голодний! Усі відживляйтеся святом віри, всі споживайте з багатства Божої доброти!
Нехай ніхто не нарікає на вбогість, бо царювання все людне настало. Нехай ніхто не засмучується гріхами, бо прощення з гробу всім засіяло!

Нехай ніхто не боїться смерти, бо смерть Спасителя нас визволила; знищив її той, кого вона тримала. Ад полонив той, хто до аду зійшов: Зазнав він смутку, зіткнувшись з його тілом.
Передбачивши це, пророк Ісая голосно кликав: Ад засмутився, стрінувши долі тебе... Засмутився, бо знищений; засмутився, бо зневажений. Засмутився, бо смерть на нього прийшла. Засмутився, бо зруйнований. Засмутився, бо зв’язаний.

Взяв людину, а на Бога натрапив. Взяв землю, а стрінув небо. Взяв, що бачив, і впав через те, чого не добачив. Де твоє, смерте, жало? Де твоя, аде, перемога?
Воскрес Христос – і ти звалений. Воскрес Христос – і попадали демони. Воскрес Христос – радіють ангели. Воскрес Христос – і життя вільно пливе.

Воскрес Христос, – і не стало в гробах ні одного мертвого, бо Христос устав із мертвих і початок воскресіння настав спочилим. Йому слава і влада на віки вічні. Амінь.

Христос Воскрес!
Воскресне Україна!

З Воскресінням Христовим, українці! Нехай Господь, Який переміг смерть, дарує і нам остаточну перемогу над ворогом і смертю, яку він несе.

#Воскресіння #перемога #батальйон_Хаммера #ДУК

Друга світова, як і Перша - направду велика трагедія людства. "Пам'ятати лихоліття страшної війни", молитися за усіх жертв цієї "чужої війни", що пожерла міліони - важливо.

❓Але ... Чому 8 травня? І чому примирення? Це мені не зрозуміло.

⚔️8 травня 1945-го ще продовжується Друга світова війна... До 2 вересня (чому не цей день пам'яті?).

❗8 травня 1945 - Україна наново окупована комуністичною чумою. Ріки крові, катування, вбивства, тюрми, заслання - це все в розпалі..і це лише початок.

⚔️8 травня 1946-го - війна для України НЕ завершилась. Почалась активна боротьба УПА тепер вже не з німцями, а із московським окупантом і тривала ще довго... (в принципі, триває досі).

*В останні дні війни була також створена Дивізія СС Галичина у складі німецької армії із українських добровольців, яка підтримувалась капеланами з УГКЦ. Дивізійники свято відчували потребу воювати ПРОТИ червоної чуми, яка наступала... Бо вже бачили "перші совіти".

◼️Війна не завершилась примиренням. Завершилась капітуляцією і жорстокою розправою над Німеччиною, Японією і їх населенням...

Комунізм 🇻🇳 не був подоланий. Вплив СРСР поширився на Східну Європу. І сьогодні існує у інших формах 🏳️‍🌈.

А ще 8-ме це близько до 9-го. Тому мені не дуже подобається ця дата ...

текст 8.05.2021 р.

Христос Воскрес!

Що це означає для нас?
Як зустріти Воскреслого?
Бути Оригінальним?

Про це поговоримо разом із братом Данилом Коласою /семінаристом Ординаріату Східніх Католицьких Церков у Австрії/ під відкритим небом поруч Тернопільського озера (на Єлесейських полях) вже завтра - 14 травня о 17:30!

Приходь і запрошуй друзів!

Ці хлопці не дали ворогу взяти Часів Яр до 9 травня🦾

Сюжет Новинарні про воїнів 2-го стрілецького батальйону 67 омбр ДУК.

Дивитися👇🏻👇🏻👇🏻
https://youtu.be/2vc_gJlxfsA?si=m7NVb4sMIxX2YR-Q

До мене підійшли ТЦКшники під час моєї відпустки у Львові.
Я був в цивільному.
Звідки їм знати хто я?)
Перевіряють документи, показую паспорт.
Прошу пред‘явити посвідчення, що підтверджує посадову відповідність особи і наказ коменданта області.
Все виймають і показують.
Подивились на мене і старший каже:
«Молодий чоловіче, а проїдемо з нами в центр комплектації».
Питаю:
«Для чого?»
Відповідає:
«Для перевірки облікової документації».
Інші хлопці насторожуються в очікуванні мого спротиву або втечі))
Я кажу:
«А поїхали!».
ТЦКшники здивувались, але провели мене до бусіка.
Я загрузився, дую дудку, питаю старшого:
«Чого пішли в цю невдячну професію?».
Відповідає:
«Відправили по пораненню й інвалідності. А ти шо, служити не спішиш?»
Кажу:
«Нєа. Піду, тільки після дєпутатів жирних.»
Старший заглючив і замовк.
Вигружаємся. Ідем на прохідну.
Тупим хвилин 20, чекаєм.
Тоді підходить дівчинка, скеровує в розподільчу кімнату.
Я вже не стримую посмішки, зупиняю їх і виймаю свої посвідчення офіцера та інваліда війни.
Кажу:
«Всьо, побавились. Я пішов.»
Старший чухається:
«А нашо ти соглашався і коники строїв?».
Кажу:
«Чекав, коли будете мене піздити! Не почали».
Я розвернувся й пішов, а вони роздумливо улибались у спину.
⠀
Висновок сторітейлу простий.
⠀
1. Дурачки є усюди. Вам ніколи не покажуть випадок без «пакувань» і криків.
Цього ніхто не буде дивитись.
Але таких випадків тьма тьмуща.
2. Не треба зважати на те, що не пішли сини депутатів.
Треба зважати на те, що пішли ми.
3. Служба - не значить загибель.
Але Тиса - значить ганьба.
4. В нас немає іншої України, тож ви не знайдете її ані в Польщі, ані в Канаді.
Якщо ваше серце спокійно стукає після спалених у Маріку й Бучі дітей, тоді в мене погані новини для вас:
Україна дасть вам свободи рівно так само,
як ви надали Їй захисту.

🪖 шолтис