Офіційна заява Білого дому про посередницькі зусилля США у переговорах між Україною та Росією: «Зеленський рухається у неправильному напрямку у мирних переговорах...[...] Американські платники податків вклали мільярди доларів у ці зусилля і вистачить. Президент Трамп засмучений. Його терпіння закінчується».

Спецпредставник Білого дому в Україні Кіт Келлоґ про свої переговори з делегацією України: «Позитивні переговори у Лондоні з Андрієм Єрмаком. Настав час рухатися вперед відповідно до директиви президента Трампа про війну між Україною та Росією: припинити вбивства, досягти миру та поставити Америку на перше місце».

Wall Street Journal: Трамп повідомив своїм помічникам, що переговори щодо України виявилися складнішими, ніж він сподівався.

Британська Financial Times: Європейські союзники Києва намагаються схилити Зеленського до територіальних поступок – Німеччина та Франція побоюються виходу США з переговорів щодо мирного врегулювання в Україні.
==
Висновок щодо Трампа: все свідчить за те, що він не в захваті від ідеї тягнути цю лямку далі, якщо є зручний привід її з себе скинути і зайнятись якщо не чимось менш проблемним і з більшою ймовірністю успіху, то хоча б гольфом. Але це, звісно, не скасує переходу до суто торговельних відносин з Україною – в плані продажу зброї в тому числі (дивні вимоги Путіна припинити не тільки «постачати», але й «продавати» зброю Україні – надто дивні, цього гарантовано не зрозуміють ані виборці, ані промислове лобі, ані, відповідно, Трамп).

Висновок щодо Європи: вони поки не визначились, і дії Трампа лиш ускладнюють визначення.

З одного боку, чимдалі більша ймовірність, що НАТО йде до свого кінця і до переродження в інші глобальні оборонні альянси. США самі демонстративно відмовились і продовжують відмовлятись від статусу лідера. Хоча наступного року тенденція може змінитись: насуваються вибори-2026 до Палати представників, на яких демократи мають всі шанси перехопити більшість в республіканців – і змінити порядок денний, відповідно. А все ж більшість американців виросла зі світоглядом «громадян планетарної імперії, що має хоч якийсь свій інтерес в кожній точці на глобусі».

З іншого боку, Європі вигідний вихід США з переговорного процесу як перезавантаження ситуації і взагалі взаємин з континентом. В сенсі, для наступного входу, але вже на нових умовах. Адже Європа очікує нападу Росії буквально за 1,5-2 роки. Можливо, якщо США за другим заходом почнуть з іншого напрямку, то результат буде кращим.

Те, що повністю чи принаймні надовго дистанціюватись від проблем Європи в США не вийде, можна вважати аксіомою. Варто лиш додати до формули 2027-й рік, коли Китай обіцяє завершити своє переозброєння. Як показав досвід, зазвичай авторитарні режими, щойно завершують переозброєння, максимум через рік здійснюють крупний напад на сусідів. Отже, всього лише за 2-3 роки США найпевніше знадобиться Європа як союзник на континенті проти оновленої армії КНР з купою територіальних претензій (які прецедент Криму, якщо такий все ж буде допущено, посилить і легітимізує). І досвідчені та переозброєні ЗСУ знадобляться також. Максимум, чого варто очікувати від Росії, - що вона хоча би відкрито не долучиться до Китаю. Союзник з неї ніякий.

Але це все – про кардинальне перезавантаження ситуації після сьогоднішнього провалу. Однак ніде не дівається інший чинник: Європі все ж вигідно було б продовжити вже наявний процес, нехай безрезультатний. Його затягує Путін, та й інші не поспішають? Добре. Європі не вигідно, щоб Путін в будь-який спосіб виплутався зараз з бойових дій в Україні – бо тоді він почне негайно готуватись до бойових дій проти Балтії і Польщі (про що вже заявляли окремі європейські високопосадовці з профільних відомств). Тому краще хай команда Трампа продовжує тягнути цю волинку без особливих результатів. Бажано – чимдовше.

Та й відсутність результатів... Будь-яка угода про припинення вогню, а тим більше мирна угода не варта нічого – такий тепер світ. Це виключно спроба для політичної еліти закріпити за собою певні статуси. Наприклад, для Трампа - «Я миротворець».
==
(Продовження нижче)

(Продовження)
==
Якщо Трамп все ж не вийде з процесу і не піде на повне перезавантаження, а продовжить попередні зусилля, то ясно, що Рубіо зокрема і Білий дім загалом тиснутимуть на нас (однак чим? постачання зброї вже, фактично, припинене, на дані розвідки ми вже навчені не розраховувати, знайшли обхідні шляхи отримання, без ненадійного схильного до грубого шантажу партнера). Але варто зважати, що Трамп і щодо вирішення проблеми війни з Росією, і щодо інших питань не закладає плани на 5 чи 10 років: бо наступного року демократи, як свідчить значна частина аналітиків, мають шанси виграти вибори до Палати представників та отримати більшість. І які б не були складені зараз плани, всі вони проваляться у випадку зміни балансу у федеральній владі. Тому ті плани, найімовірніше, просто не складають більше як на найближчі місяці.

Ми в дуже неприємній ситуації, однак насправді без вибору. Номінально ніби пропонуються дві альтернативи. Або погодитись на відмову від територій і мати 1-2 роки на підготовку армії до наступного нападу. Або не погодитись в розрахунку на допомогу Європи, продовжити воювати, втрачати людей і помалу території, а за 1-2 роки мати знов ті самі переговори, однак набагато жорсткіші.

Другий варіант ніби гірший. Якщо продовжувати війну на виснаження за європейські гроші (якщо вони їх забезпечуватимуть і якщо того вистачатиме) без США. При цьому Трамп, ймовірно, буде займатися шкідництвом та саботажем проти нас – просто характер такий. В результаті втратити ще більше чоловіків, інфраструктури та територій. Через півроку, рік або два роки бойових дій - отримати ще більш невигідні умови миру... Виглядає, ніби це абсолютно нераціональний вибір.

Так, якби ми мали справу не з Росією. Бо найменша згода на визнання територіальних загарбань – і після підписання першого ж документу Путін викотить негайно вимоги: а чому це тільки Крим?! Він і так російським був, є і буде! Давайте розглядати справжні територіальні неузгодженості: про самовизначення 4-х регіонів, де місцеві мешканці вирішили бути з Росією! А ще є російськомовні території, які теж підтримують російський вибір, їх позицію Україна теж має поважати!..

Тобто, по факту виходить, що згода на оплату припинення вогню невеликою частиною територій зараз – це згода віддати мінімум половину держави вже завтра. А незгода – це розтягування процесу. Але до цього процесу регулярно додаються якісь нові глобальні чинники і щось міняється. Тобто, ми все ж маємо шанс вижити і викрутитись, хоча легко не буде. Хоча Путін все одно ротом Пєскова вже викотив вимоги про 4 території.

В контексті переговорів: на цей момент виглядає так, що мали моргнути ми, погодившись на визнання пропозицій США. Але ми не моргнули. І тепер всі сторони визначаються, а що далі і що їм більш вигідно. І не забувають про Китай.
--
І ще один момент стосовно короткого припинення вогню на 1-2 роки: ніхто не може відповісти – а що буде, коли після цієї перерви Росія нападе знову (а вона нападе)? В сенсі, чи погодяться українці знов занурюватись в жах війни?

Трамп планує заборонити благодійним організаціям фінансувати проєкти за кордоном, постраждає Україна, – ЗМІ 

Президент США Дональд Трамп хоче видати указ, який заборонить неприбутковим організаціям Сполучених Штатів надавати гранти за межами країни, - пише The New York Post із посиланням на дані проінформованого співрозмовника.

Зазначається, що указ буде спрямований на так звані «501(c)(3)» – організації, які підпадають під відповідний розділ Податкового кодексу США щодо звільнення від сплати податків.

Якщо рішення буде реалізовано, обмеження також торкнуться релігійних організацій, які надають гранти за кордон, а також невеликих благодійних фондів, які надають допомогу у разі війни або стихійних лих.

Як приклад, йдеться про християнську благодійну організацію World Vision International, яка у 2023 році надала понад $70 млн грантів Україні.

До таких організацій також входять Червоний Хрест США, Армія порятунку та Samaritan’s Purse.

https://censor.net/n3548354

✅ Підписатися

Вчора був насичений день і я трохи пропустив, який п#здець відбувся з родиною Коболєва-Панаіотіді.

Кілька днів тому, я вже писав, чому не можна захоплюватися санкціями проти власних громадян. Санкції від Зеленського – це не правосуддя, а підміна судової системи суб'єктивною оцінкою президента, який сам вирішує, хто "розбійник" і сам же його карає.

На жаль, Україна продовжує скочуватися до диктатури. Фанати президента кажуть, що наш диктатор хороший, бо він бореться проти поганого диктатора путіна. Але це так не працює. Диктатори не бувають хорошими. Навіть, якщо вони щиро вірять, що роблять добро, необмежена влада рано чи пізно штовхає на злочини проти невинних.

Вчора о 6.30 відбувся обшук у Світлани Панаіотіді за справою 2019 року. Слідчі ДБР при цьому викрали і особистий телефон ... Андрія Коболєва, який формально не був ціллю обшуку.

Андрій каже, що його вразила зухвалість і самовпевненість керівника групи. Бо ухвали суду на обшук у мамкиних детективів ... не було!

І тут згадується цитата Кучми: "Це ж було вже!". Бо це справді вже було – за Януковича. Коли закону не було і єдиним законом була воля диктатора. Орли Януковича тупо віджимали бізнеси і ніхто не міг слова сказати, бо суди виконували вказівки Банкової.

І ось ми знову в системі права Януковича/Зеленського. Виглядає так, що українці вийшли на Майдан, щоб замість одного диктатора поставити іншого.

Можна по-різному відноситися до особистості Зеленського. Можна його критикувати, або підтримувати. Але не можна заспокоювати себе, що він не стане диктатором, бо такого не може бути. Те, що роблять силовики ДБР Татарова за правління Зеленського, це і є тоталітарна диктатура в чистому вигляді.

Коли приходять за такими медійними особами і роблять протиправні обшуки, незважаючи на суспільний резонанс і великі можливості для захисту, то що вбереже вас, звичайних людей, коли прийдуть за вами?

Ви скажете, я мене за що? Я нікому не цікавий! Помиляєтеся! Тоталітаризм влаштований так, що під великим фюрером буде купа дрібніших, а до самої селищної ради. І вам так само зруйнують життя, як тим людям, кого відправили на Сибір, бо комусь сподобалася їхня хата, чи дочка не дала НКВДисту.

На жаль просто зараз спостерігаємо, як необмежена влада розбещує необмежено. У нас є всі шанси вийти з війни тоталітарною диктатурою, на жаль.

Serhii Marchenko

Всього зафіксовано 215 повітряних цілей:
- 11 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23 (райони пусків — Брянська, Воронезька, Курська обл.– рф.);
- 37 крилатих ракет Х-101 зі стратегічних бомбардувальників Ту-95мс (район пусків — Саратовська обл.);
- 6 крилатих ракет Іскандер-К (район пусків — Донецька обл.);
- 12 крилатих ракет Калібр (із акваторії Чорного моря);
- 4 керовані авіаційні ракети Х-59/Х-69 із літаків тактичної авіації (район пусків — Бєлгородська обл.);
- 145 ударних БпЛА Shahed/дронів-імітаторів різних типів (із районів Брянськ, Міллерово, Курськ, Приморсько-Ахтарськ – рф.; Чауда - Крим).
Як відпрацювала ППО
Сили протиповітряної оборони знищили 112 повітряних цілей:
- 7 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23;
- 31 крилату ракету Х-101;
- 6 крилатих ракет Калібр;
- 4 керовані авіаційні ракети Х-59/Х-69;
- 64 ударних БпЛА Shahed.
68 російських безпілотників-імітаторів було локаційно втрачено.