Ви самі гівно, а я помилка

song.link | via

Братці, життя це повна шляпа

Мне снилось недавно -
Апрель, капель и прозрачность небес,
Захваченный русскими Кремль
И взорванный ХХС

Как падали звёзды с Кремля,
Кресты с КГБшных церквей
Раздавлена красная тля,
Что вышла спасать мавзолей

И голем, который там гнил,
Бензином облит и сожжён,
Некрополь советских могил
Сломал экскаватор ковшом

И нету свободных столбов,
На каждом ютятся тела
Чекистов, министров, ментов -
Аукнулись им их дела

Тела государственных шлюх,
Тела лживых теле-блядей.
Отдельно подвешен на крюк
"Самый вежливый из людей"

Он умер от страха давно,
А рядом отдёргался клон...
Проснулся от света в окно.
Как жалко, что это был сон.

2015 г.

Я наче увісні, сон це власне я

Я все на тій же лавці
На нашій лавці
Чекаю тебе
Твій сміх
Твій плач

Коли-небудь
Розсіється туман
І страх піде
І горе
злість

Шкода, що світ тобі сниться тепер без мене

Мене переповнюють емоції, але я не маю слів щоб їх описати

Неначе я німий

Я піду, я пошукаю слова

Відписуйтесь, тут буде лише моє ниття

Утіхи світу не бувають без журби

Де радість - там журба, де втіха - там страждання,
Либонь, свого хреста ніхто ще не уник.
Троянд без колючок не бачив садівник,
Хто навіч всміхнений, чаїть в душі зітхання.

Хто почестей зажив - обсядуть нарікання,
Багатства хто добувсь - той в клопотах весь вік,
Безжурно також талан на сум прирік
І душу йому теж жере хробак страждання.

Відколи сонце нам відкрило небозвід,
Осяявши мене і мій блідавий вид,
З тих пір мені щодень в тривозі серце б'ється.

О світе, сліз юдоль! Щасливі лише ті,
Хто перш, ніж прикрости зазнати у життя,
Із лона матері до раю вознесеться.

#поезія #Андреас_Ґріфіус #Tränen_Des_Vaterlandes