Сльози Вітчизни року 1636
Спустошені ми вкрай, кругом росте зневіра.
Насильство диких орд, стрясає світ картеч
І навісна сурма, і кров'ю ситий меч -
Пожерли праці плід - пощо така офіра?
Горять міста довкруж, наругу терпить віра,
Зґвалтовані жінки, знущань пекельний смерч,
Повсюди жах, ганьба, ти - раб і не переч,
Чума, руїни, смерть. Чи є стражданням міра?!
Через міські вали невпинно знову й знов
Три шестиліття вже поток рине кров
І гори мертвяків спинили наші ріки.
Та що там жах, вогонь, голодна смерть, війна,
Що - біль, чума, ганьба, наруга ця страшна,
Коли скарби душі з нас вирвано навіки!
#поезія #Андреас_Ґріфіус #Tränen_Des_Vaterlandes
Спустошені ми вкрай, кругом росте зневіра.
Насильство диких орд, стрясає світ картеч
І навісна сурма, і кров'ю ситий меч -
Пожерли праці плід - пощо така офіра?
Горять міста довкруж, наругу терпить віра,
Зґвалтовані жінки, знущань пекельний смерч,
Повсюди жах, ганьба, ти - раб і не переч,
Чума, руїни, смерть. Чи є стражданням міра?!
Через міські вали невпинно знову й знов
Три шестиліття вже поток рине кров
І гори мертвяків спинили наші ріки.
Та що там жах, вогонь, голодна смерть, війна,
Що - біль, чума, ганьба, наруга ця страшна,
Коли скарби душі з нас вирвано навіки!
#поезія #Андреас_Ґріфіус #Tränen_Des_Vaterlandes
… зіструбуючи з мустангів з ножами і чудернацько пересуваючись на напівзігнутих ногах, як створіння, змушені пересуватись по-чужому, вони зривали з мертвих одяг, хапали за волосся і, проводячи лезами навкруг черепа, шматували і свіжували голі тіла, відрубали кінцівки, голови, патрали незвично білі тулуби, розкидаючи повними жменями нутрощі й геніталії, дехто з дикунів так змастився кровʼю, що, здавалося, ніби вони викачалися в ній, як собаки, а дехто накидався на напівмертвих і вдавався до мужолозтва, гучними криками привертаючи увагу товаришів.