Сльози Вітчизни року 1636

Спустошені ми вкрай, кругом росте зневіра.
Насильство диких орд, стрясає світ картеч
І навісна сурма, і кров'ю ситий меч -
Пожерли праці плід - пощо така офіра?

Горять міста довкруж, наругу терпить віра,
Зґвалтовані жінки, знущань пекельний смерч,
Повсюди жах, ганьба, ти - раб і не переч,
Чума, руїни, смерть. Чи є стражданням міра?!

Через міські вали невпинно знову й знов
Три шестиліття вже поток рине кров
І гори мертвяків спинили наші ріки.

Та що там жах, вогонь, голодна смерть, війна,
Що - біль, чума, ганьба, наруга ця страшна,
Коли скарби душі з нас вирвано навіки!

#поезія #Андреас_Ґріфіус #Tränen_Des_Vaterlandes

Я хочу вмерти

Ні

Смерть для слабких
Сильні вибирають страждати
По довше
Більше болю
Більше травм

Читаєм, а не хуйньой маємся

song.link | via