Forwarded from Plato’s Cave | Печера Платона
Лекція. Естетика традиціоналізму як бунт
Лекція відбудеться у суботу 16 травня 2026 року о 13:00!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Запис лекції: так, для учасників.
Мова лекції: українська.
Якщо ви хочете отримати тільки запис, то реєструйтесь через «онлайн-участь»
Традиціоналізм = метафізика і критика модерну? Не тільки. Це стиль. Тіло. Нарешті, форма, яка передує аргументу.
Евола писав як жрець – навмисно темно, щоб відсіяти “непосвячених”. Юнгер описував пекло окопів з ентомологічною холодністю – і це було естетичною програмою, а не просто стилем. Д’Аннунціо захопив ціле місто – Фіуме – і перетворив його на живий арт-проєкт із промовами, уніформами та ритуалами, які Муссоліні потім скопіює дослівно. Генон зник у символі – буквально: прийняв іслам, переїхав до Каїру і став шейхом. Дріє ла Рошель шукав красу там, де вже пахло смертю – і знайшов її в колаборації та самогубстві.
Що їх об’єднувало? Не доктрина – естетика. Переконання, що форма є істиною. Що краса – не прикраса, а фундамент світогляду. Що якщо зробити ідею достатньо красивою – вона не потребує доказів.
Тож, поговоримо про те, як традиціоналізм мислив образами, тілами і стилями. І чому ця естетика досі працює.
Про що?
* Чому традиціоналізм як інтелектуальний рух “виглядає” привабливо і як це працює як інструмент впливу
* Як естетика ставала доктриною: від герметичного тексту Генона до окопної прози Юнгера
* Три різні способи “мислити красою” – аскеза, небезпека, перформанс
* Парадокс: традиціоналісти ненавиділи модернізм, але користувались його прийомами
* Чому ця естетика досі резонує і що з цим робити (якщо треба щось робити)
Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація.
Лектор:
Богдана Носенок — докторка філософії, культурологиня. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладачка літературних творів з англійської, французької та італійської мов. Авторка роману-мандрівки «Дистанція».
Посилання на реєстрацію:
https://secure.wayforpay.com/payment/s98c3253422a1
Лекція відбудеться у суботу 16 травня 2026 року о 13:00!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Запис лекції: так, для учасників.
Мова лекції: українська.
Якщо ви хочете отримати тільки запис, то реєструйтесь через «онлайн-участь»
Традиціоналізм = метафізика і критика модерну? Не тільки. Це стиль. Тіло. Нарешті, форма, яка передує аргументу.
Евола писав як жрець – навмисно темно, щоб відсіяти “непосвячених”. Юнгер описував пекло окопів з ентомологічною холодністю – і це було естетичною програмою, а не просто стилем. Д’Аннунціо захопив ціле місто – Фіуме – і перетворив його на живий арт-проєкт із промовами, уніформами та ритуалами, які Муссоліні потім скопіює дослівно. Генон зник у символі – буквально: прийняв іслам, переїхав до Каїру і став шейхом. Дріє ла Рошель шукав красу там, де вже пахло смертю – і знайшов її в колаборації та самогубстві.
Що їх об’єднувало? Не доктрина – естетика. Переконання, що форма є істиною. Що краса – не прикраса, а фундамент світогляду. Що якщо зробити ідею достатньо красивою – вона не потребує доказів.
Тож, поговоримо про те, як традиціоналізм мислив образами, тілами і стилями. І чому ця естетика досі працює.
Про що?
* Чому традиціоналізм як інтелектуальний рух “виглядає” привабливо і як це працює як інструмент впливу
* Як естетика ставала доктриною: від герметичного тексту Генона до окопної прози Юнгера
* Три різні способи “мислити красою” – аскеза, небезпека, перформанс
* Парадокс: традиціоналісти ненавиділи модернізм, але користувались його прийомами
* Чому ця естетика досі резонує і що з цим робити (якщо треба щось робити)
Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація.
Лектор:
Богдана Носенок — докторка філософії, культурологиня. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладачка літературних творів з англійської, французької та італійської мов. Авторка роману-мандрівки «Дистанція».
Посилання на реєстрацію:
https://secure.wayforpay.com/payment/s98c3253422a1
https://city-adm.lviv.ua/news/tourism/lviv-stane-kintsevoiu-tochkoiu-novoho-palomnytskoho-marshrutu-camino-ruteno/
Львів стане кінцевою точкою нового паломницького маршруту Camino Ruteno
Львів стане кінцевою точкою нового паломницького маршруту Camino Ruteno
Львівська міська рада
Львів стане кінцевою точкою нового паломницького маршруту Camino Ruteno
Львів стане кінцевою точкою нового паломницького маршруту Camino Ruteno
❤1