Forwarded from Plato’s Cave | Печера Платона
Лекція. Естетика традиціоналізму як бунт
Лекція відбудеться у суботу 16 травня 2026 року о 13:00!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Запис лекції: так, для учасників.
Мова лекції: українська.
Якщо ви хочете отримати тільки запис, то реєструйтесь через «онлайн-участь»
Традиціоналізм = метафізика і критика модерну? Не тільки. Це стиль. Тіло. Нарешті, форма, яка передує аргументу.
Евола писав як жрець – навмисно темно, щоб відсіяти “непосвячених”. Юнгер описував пекло окопів з ентомологічною холодністю – і це було естетичною програмою, а не просто стилем. Д’Аннунціо захопив ціле місто – Фіуме – і перетворив його на живий арт-проєкт із промовами, уніформами та ритуалами, які Муссоліні потім скопіює дослівно. Генон зник у символі – буквально: прийняв іслам, переїхав до Каїру і став шейхом. Дріє ла Рошель шукав красу там, де вже пахло смертю – і знайшов її в колаборації та самогубстві.
Що їх об’єднувало? Не доктрина – естетика. Переконання, що форма є істиною. Що краса – не прикраса, а фундамент світогляду. Що якщо зробити ідею достатньо красивою – вона не потребує доказів.
Тож, поговоримо про те, як традиціоналізм мислив образами, тілами і стилями. І чому ця естетика досі працює.
Про що?
* Чому традиціоналізм як інтелектуальний рух “виглядає” привабливо і як це працює як інструмент впливу
* Як естетика ставала доктриною: від герметичного тексту Генона до окопної прози Юнгера
* Три різні способи “мислити красою” – аскеза, небезпека, перформанс
* Парадокс: традиціоналісти ненавиділи модернізм, але користувались його прийомами
* Чому ця естетика досі резонує і що з цим робити (якщо треба щось робити)
Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація.
Лектор:
Богдана Носенок — докторка філософії, культурологиня. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладачка літературних творів з англійської, французької та італійської мов. Авторка роману-мандрівки «Дистанція».
Посилання на реєстрацію:
https://secure.wayforpay.com/payment/s98c3253422a1
Лекція відбудеться у суботу 16 травня 2026 року о 13:00!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Запис лекції: так, для учасників.
Мова лекції: українська.
Якщо ви хочете отримати тільки запис, то реєструйтесь через «онлайн-участь»
Традиціоналізм = метафізика і критика модерну? Не тільки. Це стиль. Тіло. Нарешті, форма, яка передує аргументу.
Евола писав як жрець – навмисно темно, щоб відсіяти “непосвячених”. Юнгер описував пекло окопів з ентомологічною холодністю – і це було естетичною програмою, а не просто стилем. Д’Аннунціо захопив ціле місто – Фіуме – і перетворив його на живий арт-проєкт із промовами, уніформами та ритуалами, які Муссоліні потім скопіює дослівно. Генон зник у символі – буквально: прийняв іслам, переїхав до Каїру і став шейхом. Дріє ла Рошель шукав красу там, де вже пахло смертю – і знайшов її в колаборації та самогубстві.
Що їх об’єднувало? Не доктрина – естетика. Переконання, що форма є істиною. Що краса – не прикраса, а фундамент світогляду. Що якщо зробити ідею достатньо красивою – вона не потребує доказів.
Тож, поговоримо про те, як традиціоналізм мислив образами, тілами і стилями. І чому ця естетика досі працює.
Про що?
* Чому традиціоналізм як інтелектуальний рух “виглядає” привабливо і як це працює як інструмент впливу
* Як естетика ставала доктриною: від герметичного тексту Генона до окопної прози Юнгера
* Три різні способи “мислити красою” – аскеза, небезпека, перформанс
* Парадокс: традиціоналісти ненавиділи модернізм, але користувались його прийомами
* Чому ця естетика досі резонує і що з цим робити (якщо треба щось робити)
Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація.
Лектор:
Богдана Носенок — докторка філософії, культурологиня. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладачка літературних творів з англійської, французької та італійської мов. Авторка роману-мандрівки «Дистанція».
Посилання на реєстрацію:
https://secure.wayforpay.com/payment/s98c3253422a1