- Що потрібно робити, щоб кувати?
- Розпалити горнило.

Дійсно, ця 4 книга епосу про Меекханське прикордоння розпалює горнило. Далекий південь, в цій книзі відкривається для нас цікавим сюжетом, нова головна героїна Деана дʼКллеан врятувавши принца далекої держави потрапляє у вир інтриг і змов.

В цей же час Альтсін, моряк, крадій, вчитель і монах продовжує шукати можливостей, щоб його тіло покинув безумний бог війни. Для цього він вирушає на далекий острів.

В кінці роману зʼявляються і старі герої - лейтенант Кеннет та загін генерала Ласкольніка.

Загалом історії ГГ ще з попередніх книг були для мене нудними і не цікавими. Не розумів мотивації та бажань цих героїв.

Ця книга також йшла дуже повільно, зважаючи на те, що минулі я прочитав буквально за кілька днів.

Проте дочитавши, виявилось що не все так погано, розвʼязка зацікавила ще більше і тому одразу берусь за наступну частину.

Також що важливого в цій книзі, так це те, що світ не просто був розширений , а був і поглиблений історією божеств, будови світу і деталізацією. Я надовго запамʼтаю біли Кановерин, долину Оомні. Боги досі лишаються незрозумілими сутностями, які щось мутять то підсирають, то рятують. Незрозуміло. Надіюсь це буде відкрито в наступній книзі.

Якось так.