This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Мій тіньовий архетип
Forwarded from Last Europa Kiss
To die on the steppes
We paid in blood
Let loose from the leash
To hunt the Bolshevik beast
For a free Europe
We drive east
•Last Europa Kiss•
We paid in blood
Let loose from the leash
To hunt the Bolshevik beast
For a free Europe
We drive east
•Last Europa Kiss•
❤2
Ця історія — дистопія з відтінками кіберпанку, дія якої відбувається у Фінляндії 2058 року. Країна після громадянської війни й екологічної катастрофи потрапляє під владу ультранаціоналістів «Світло», які замінили людям реальність цифровим простором «Небеса». Люди дедалі більше живуть у віртуальності, а реальне життя зникає.
Особливої уваги заслуговує головний герой — Аксель, який теж проводить час у «Небесах», досліджуючи минуле, але раптова подія змінює його самого й майбутнє всієї країни.
Найсильніша сторона твору — атмосфера: холодна, меланхолійна, справді «фінська». Є відчуття самотності й поступового виродження суспільства, що дуже перегукується з класикою дистопій.
Рекомендую всім, хто любить похмурі футуристичні історії в стилі кіберпанку з національним колоритом.
#Читайте
Особливої уваги заслуговує головний герой — Аксель, який теж проводить час у «Небесах», досліджуючи минуле, але раптова подія змінює його самого й майбутнє всієї країни.
Найсильніша сторона твору — атмосфера: холодна, меланхолійна, справді «фінська». Є відчуття самотності й поступового виродження суспільства, що дуже перегукується з класикою дистопій.
Рекомендую всім, хто любить похмурі футуристичні історії в стилі кіберпанку з національним колоритом.
#Читайте
❤5
La Nausée
Ця історія — дистопія з відтінками кіберпанку, дія якої відбувається у Фінляндії 2058 року. Країна після громадянської війни й екологічної катастрофи потрапляє під владу ультранаціоналістів «Світло», які замінили людям реальність цифровим простором «Небеса».…
Кілька цитат:
«Тіло – це тягар, який має нести розум».
«Люди втомлювалися та ставали машинами, але машини ніколи не ставали людьми».
«Чоловіки, які ведуть війни (зазвичай літні), пригнічують життєву силу молодих, щоб продемонструвати свою силу, ніби їхнє існування може зростати та зміцнюватися за рахунок інших».
«Тіло – це тягар, який має нести розум».
«Люди втомлювалися та ставали машинами, але машини ніколи не ставали людьми».
«Чоловіки, які ведуть війни (зазвичай літні), пригнічують життєву силу молодих, щоб продемонструвати свою силу, ніби їхнє існування може зростати та зміцнюватися за рахунок інших».
La Nausée
Вийшло останнє дослідження з історії поширення словʼян. Багато чого з основних версій підтверджено вже за допомогою генетики. Зʼявились і нові дані. Може, якщо хочете, можу коротке резюме потім написати. https://www.nature.com/articles/s41586-025-09437…
1. Бронзові артефакти 2. Залізні артефакти 3. Басейн Припʼяті, Полісся.
💘2❤1
La Nausée
1. Бронзові артефакти 2. Залізні артефакти 3. Басейн Припʼяті, Полісся.
В серпні 2025 р. в авторитетному науковому журналі Nature вийшла робота написана цілою групою вчених. Дані давніх ДНК, десятки лабораторій, сувора методологія.
Якщо коротко, то прабатьківщиною словʼян стало білорусько-українське прикордоння і Подніпровʼя - Полісся. І що важливо, це були не «нові прибульці», а місцеві балти, до якого добавився генетичний компонент прийшлих землеробів близько 1000 р. до н.е.
І
Між 1200 і 800 рр. до не. в Європі сталась «криза бронзового віку». Олово в Корнуоллі та Іспанії почало закінчуватись, торгові шляхи зникають, посуха. Зʼявляється ціла група «піратів», т.з. народи моря. Це привело до масового переселення народів. Кілька століть відсутні знахідки, археологи практично не знаходять виробів - зброї(ознака влади та сили) та знарядь праці. Рушаться встановлені соціальні порядки. Почались пошуки нових матеріалів.
Таким регіоном стало Полісся, де велика кількість дрібних річок та найголовніше - «болотне залізо» - лімоніт. Край був здавна ще відомий як «янтарно-кремнієвий коридор». Проживали тут на той час прабалтські племена(про що свідчать гідроніми). Затиснуті в Панонії племена починають переселятись близько 1000 р. до н.е. так звані Early European Farmers - нащадки неолітичних землеробів Балкан і Дунаю.
Генетичний компонент зростає до 45%, до прикладу в Скандинавії він становить 20-25%, а в Італії та Греції 60-70%. Тут звʼязався генетичний вузол між трьома популяціями - мисливців-збирачів, індоєвропейських скотарів та землеробів півдня.
ІІ
Після прибуття нових народів нічого враз не змінилось, процес формування відбувався багато поколінь між 1000 р. до н.е. - 500 р. н.е.
Виникають поселення, освоюється залізо, причому майже немає якихось місць битв чи масових поховань - процес мирний. Прийшлі народи мовно були «пракельтами», культури полів урн.
Словʼянські мови взагалі мають особливості, які важко пояснити розвитком балтійських.
• Закон відкритого складу. Словʼянські переважно мають відкритий склад, в балтійських цього нема, а в кельтських прослідковується.
• Спрощення відмінків. В балтських вони складні і різні. В словʼянських так і в кельтських спрощені.
• Акцентна система. В балтійських акценти рухливі і варіативні. В словʼянських систематизовані.
• Зрушення в лексиці. Зʼявляється шар слів відповідних кельтським.
• Фонетичні тенденції. Скорочення довгих голосних, втрата деяких дифтонгів.
Якщо коротко, то балтські діалекти Подніпровʼя ставали простішими, ритмічними, це сталось саме під впливом прийшлих народів. Процес же заселення був мирний і мінявся довго та непомітно протягом півтори тисячі років. Таким чином словʼянська прамова - модифікована балтська мова під впливом пракельтских мов.
ІІІ
Близько VI - VII ст. до н.е. відбувається «словʼянський вибух». 1. Родючі річки дали можливість прогодувати величезну кількість людей; 2. Залізо сприяло ще більшій ефективності землеробства; 3. Відкрились величезні простори, які були звільнені внаслідок «Великого переселення народів».
В Польщі вони заміняють 60-80% геному, на Балканах 50%. Це не було просто перенесення мови, а масові переселення сімей та цілих племен. Пішли у три сторони: захід (Польща, Чехія, Словаччина і аж до сходу Німеччини), північ (ільменські словʼяни, кривичі, радимичі) та південь (усі балканські словʼянські народи).
Таким чином, балтійські мови - «священна стара пісня», а словʼянські більш молодий та активний варіант, який вже змінювався після останнього етапу під впливом місцевих умов. Балтійське коріння не зникло, а живе досі, в самій логіці словʼянської мови. В самій Душі.
#Читайте
Якщо коротко, то прабатьківщиною словʼян стало білорусько-українське прикордоння і Подніпровʼя - Полісся. І що важливо, це були не «нові прибульці», а місцеві балти, до якого добавився генетичний компонент прийшлих землеробів близько 1000 р. до н.е.
І
Між 1200 і 800 рр. до не. в Європі сталась «криза бронзового віку». Олово в Корнуоллі та Іспанії почало закінчуватись, торгові шляхи зникають, посуха. Зʼявляється ціла група «піратів», т.з. народи моря. Це привело до масового переселення народів. Кілька століть відсутні знахідки, археологи практично не знаходять виробів - зброї(ознака влади та сили) та знарядь праці. Рушаться встановлені соціальні порядки. Почались пошуки нових матеріалів.
Таким регіоном стало Полісся, де велика кількість дрібних річок та найголовніше - «болотне залізо» - лімоніт. Край був здавна ще відомий як «янтарно-кремнієвий коридор». Проживали тут на той час прабалтські племена(про що свідчать гідроніми). Затиснуті в Панонії племена починають переселятись близько 1000 р. до н.е. так звані Early European Farmers - нащадки неолітичних землеробів Балкан і Дунаю.
Генетичний компонент зростає до 45%, до прикладу в Скандинавії він становить 20-25%, а в Італії та Греції 60-70%. Тут звʼязався генетичний вузол між трьома популяціями - мисливців-збирачів, індоєвропейських скотарів та землеробів півдня.
ІІ
Після прибуття нових народів нічого враз не змінилось, процес формування відбувався багато поколінь між 1000 р. до н.е. - 500 р. н.е.
Виникають поселення, освоюється залізо, причому майже немає якихось місць битв чи масових поховань - процес мирний. Прийшлі народи мовно були «пракельтами», культури полів урн.
Словʼянські мови взагалі мають особливості, які важко пояснити розвитком балтійських.
• Закон відкритого складу. Словʼянські переважно мають відкритий склад, в балтійських цього нема, а в кельтських прослідковується.
• Спрощення відмінків. В балтських вони складні і різні. В словʼянських так і в кельтських спрощені.
• Акцентна система. В балтійських акценти рухливі і варіативні. В словʼянських систематизовані.
• Зрушення в лексиці. Зʼявляється шар слів відповідних кельтським.
• Фонетичні тенденції. Скорочення довгих голосних, втрата деяких дифтонгів.
Якщо коротко, то балтські діалекти Подніпровʼя ставали простішими, ритмічними, це сталось саме під впливом прийшлих народів. Процес же заселення був мирний і мінявся довго та непомітно протягом півтори тисячі років. Таким чином словʼянська прамова - модифікована балтська мова під впливом пракельтских мов.
ІІІ
Близько VI - VII ст. до н.е. відбувається «словʼянський вибух». 1. Родючі річки дали можливість прогодувати величезну кількість людей; 2. Залізо сприяло ще більшій ефективності землеробства; 3. Відкрились величезні простори, які були звільнені внаслідок «Великого переселення народів».
В Польщі вони заміняють 60-80% геному, на Балканах 50%. Це не було просто перенесення мови, а масові переселення сімей та цілих племен. Пішли у три сторони: захід (Польща, Чехія, Словаччина і аж до сходу Німеччини), північ (ільменські словʼяни, кривичі, радимичі) та південь (усі балканські словʼянські народи).
Таким чином, балтійські мови - «священна стара пісня», а словʼянські більш молодий та активний варіант, який вже змінювався після останнього етапу під впливом місцевих умов. Балтійське коріння не зникло, а живе досі, в самій логіці словʼянської мови. В самій Душі.
#Читайте
💘1