тепер і вимикати якось не хочеться, і не подобається що якось все зводиться до того скільки реакцій під постами
❤1🤨1
λ
реакції в телеграмі це прикольна штука але було прикольніше коли їх не було
а ось коментарі мені подобаються, завжди цікаво почитати що мені пишуть улюблені підписники
❤3🥰1
Forwarded from в травні роби все, що тобі подобається
раніше до профспілкової діяльності в мене було досить сумнівне ставлення. університетська профспілка була дотична до адміністрації та виконувала бутафорські функції; профспілки, де працювали мої знайомі, пропонували, замість захисту прав, знижки/путьовки/подарунки/корпоративи та інший непотріб. в цілому досвід совєтського союзу спаплюжив сенс та значення профспілок. неоліберальна риторика заперечує потребу профспілок, бо мудрий риночек порішає, а якщо щось не подобається - знайдіть ліпшу роботу, скажуть нам свідки успішного успіху.
але якщо жити на землі, не в вологих мріях атланта, значить відчувати необхідність захисту трудових прав. мені, як працівнику освіти, важливо, щоб профспілка існувала і відстоювала мої права та виборювала кращі умови. до моменту зустрічі з профспілковими працівницями, мені здавалося, що профспілка освітян/ок існує суто формально, але виявляється, що вони можуть двіжувать. наша профспілка багато разів рятувала відсотки зарплатні, які чиновники хотіли скасувати, писали безліч формальних звернень та навіть більше - влаштовували протести! розповіли цікаву історію, як вони зібрали автобуси освітян/ок, виїхали протестувати на кийов, а так як мєнти моніторять діяльність профспілок, то інформація швидко дійшла до центра, там обісрались, тому завчасно скасували положення проти якого збиралися протестувати. окрім того профспілка більше турбується про вчителів, ніж держава, тому частіше влаштовує усілякі конкурси з преміюванням, безкоштовні (або дуже дешеві) туристичні виїзди, навіть власний табір мають. але головне, що контролять всі дії з боку держави щодо нашої діяльності і не дозволяють відняти ті покращення, які вже встигли відвоювати. важливо знати і розуміти, що без профспілки життя педагогічних працівників/ць було би ще гіршим.
профспілки — база, основа, ґрунт, фундамент!
але якщо жити на землі, не в вологих мріях атланта, значить відчувати необхідність захисту трудових прав. мені, як працівнику освіти, важливо, щоб профспілка існувала і відстоювала мої права та виборювала кращі умови. до моменту зустрічі з профспілковими працівницями, мені здавалося, що профспілка освітян/ок існує суто формально, але виявляється, що вони можуть двіжувать. наша профспілка багато разів рятувала відсотки зарплатні, які чиновники хотіли скасувати, писали безліч формальних звернень та навіть більше - влаштовували протести! розповіли цікаву історію, як вони зібрали автобуси освітян/ок, виїхали протестувати на кийов, а так як мєнти моніторять діяльність профспілок, то інформація швидко дійшла до центра, там обісрались, тому завчасно скасували положення проти якого збиралися протестувати. окрім того профспілка більше турбується про вчителів, ніж держава, тому частіше влаштовує усілякі конкурси з преміюванням, безкоштовні (або дуже дешеві) туристичні виїзди, навіть власний табір мають. але головне, що контролять всі дії з боку держави щодо нашої діяльності і не дозволяють відняти ті покращення, які вже встигли відвоювати. важливо знати і розуміти, що без профспілки життя педагогічних працівників/ць було би ще гіршим.
профспілки — база, основа, ґрунт, фундамент!
❤2