і я навіть не запізнився на потяг назад

це було 1,5 години:

буквально

ну і звичайно бачити трьох легенд на сцені прямо перед собою було як побачити єдинорога або іншу міфічну істоту

типу ти би не вірив що ці люди існують якби вони не стояли прямо перед твоїм обличчям

там потім буде фотозвіт від максима конга я все сюди пришлю

короче, я не хочу сіяти тільту і точно не хочу сперечатись, але хочу поділитись своїми спостереженнями.

мені здається світ і люди насправді не так далеко пішли від часів коли всі жили по печерам і били один одного дубінками, зараз просто це все в сірому блискучому фантику з технологій і прогресу. те що ми до сих пір хаваємо тварин і вважаємо це нормою (і якщо чесно теж вважаю що це норма, чому, пояснюю далі) це одне з багатьох підтверджень того що ми до сих пір тварини, якими і були спочатку. в принципі, багато людей, можливо навіть більшість, до сих пір керується по своєму життю за допомогою інстинктів і стандартів які існували ще тисячі роки назад, як наприклад, соціальний статус який оцінюється матеріальним добробутом, краса яка оцінюється відповідністю до соціальних стандартів краси і постійне давління яке ми самі і створюємо один на одного, тому що ми до сих пір просто мавпи у яких чомусь є свідомість. зараз всі тваринні процеси просто автоматизовані і ця система називається капіталізм. весь технологічний прогрес насправді направлений зовсім не на розвиток людства, а на отримання ще більшої вигоди, ще більшої кількості м'яса, ще більших територій для життя і викачування природних ресурсів. але разом з тим, капіталізм це єдина система яка існує, це буквально найкраще що у нас є, всі інші ідеології падали з неймовірним тріском і забирали з собою мільйони життів, а руйнували взагалі мільярди. це ще раз підтверджує те, що люди просто до сих пір працюють як звірі і всіх це влаштовує, скільки б хто не нив. звичайно, існують люди, які, наприклад, відмовляються від споживання м'яса і стають можна сказати на один крок ближче до чогось більше ніж просто хижак якому треба хавать м'ясо щоб бути щасливим, або люди які якось рухають все вперед, за допомогою мистецтва, науки, або буквального альтруїзму, але давайте будемо чесні, таких людей меншість. по факту в деякі минулі часи в деяких територіях на землі ми були ближче до залишення наших старих шляхів ніж ми є зараз. але все крутиться і завжди повертається туди, звідки ми починали — імперії рухнуть, люди помирають, перетворюються в сміття і народжуються знову з сміття в якому померли інші люди.
у цього немає кінця і ніколи не буде — коли Земля помре ми просто адаптуємося до паразитування іншої планети. і це все чим ми є. ідеальні паразити, які можуть адаптуватися до холоду, до жари, до потеплінь, до цунамі, до землетрусів, до вивержень вулканів. ми рак, тому що ми частина землі яка її і вбиває. земля це організм який намагається знищити нас будь яким можливим способом, прямо як імунна система людини повищує або знижує температуру тіла для створення максимально некомфортних умов для вірусів/бактерій. але у землі нічого вийшло, ми її перемогли. ми та хвороба з якою цей організм не може справитись і в кінці ми просто доведемо його до смерті, тому що ні у кого немає антидоту від людей.

раніше такі думки кидали мене в депресію і я був поглинений відображенням жаху яким є люди, але через деякий час я зрозумів що немає жодної причини бути сумним. я просто ще один представник нашого неправильного виду і я не можу це змінити, як я не можу змінити людей і як я не можу змінити цей світ. круїзний корабель тоне але ще є час відпочити. життя нічого не значить і смерть теж нічого не значить і хоча розуміння здається страшним спочатку, з часом воно дає тобі крила. ти вільна людина, ніхто не має на тебе ніяких планів, ніхто не створив тебе для чогось конкретного. у тебе немає жодних цілей. і це відкриває стільки можливостей — ти можеш сам створити свій сенс перебування, а можеш не створювати. ти можеш бути ким завгодно де завгодно. ти можеш жити а можеш померти. ти можеш знайомитись з новими людьми, а можеш їх вбивати. нічого з цього нічого не міняє, нічого не має ніякого сенсу.

просто розслабся і отримуй задоволення від помилок еволюції яка наділила тебе свідомістю і живи собі в радість, що би ти не робив не буде мати якихось нереально серйозних послідовностей і кінець завжди однаковий. ти завжди можеш на це опиратися. урааааа

концерт відкрив у мені філософа

це не жарт до речі, після того як я півтори години штовхався і кричав я почуваю себе в найбільшому балансі в житті

треба таку футболку зробити

навіть краще, я почуваю себе живим

знаєте друзі я насправді часто боюсь видавати свої думки, або взагалі що завгодно що я роблю сюди, або ще кудись тому що мені завжди здається що я недостатньо вмію в тому про що іде мова. тому коли в рідкі спеціальні моменти як зараз коли я можу не хвилюватись про це ви мені щось коментуєте і говорите щось хороше це так приємно

приємно розчаруватись в своїх очікуваннях

знаєте я думав що мене вже нічого не заставить бути в тільті в цій війні тому що я думав що я вже все бачив. але ні, сьогодні день пробиття уже наступного дна. я вперше за десь дев'ять місяців не можу зрозуміти як це можливо. ніхто з росіян не заслуговує на життя і я вас всіх ненавиджу. помріть.

"Цивільні не ціль" — ООН після привітань із днем російської мови написало про російський теракт на Каховській ГЕС.

Виконавців теракту згадати забули