все ніби перетворилось в один великий шлунок який ковтає людей всередину і вибльовує їх назовні, при цьому крутячись і стискаючись

і так півтори години

0 часу відпочити, 0 якихось повільних пісень

як тільки закінчується одна пізділовка починається нова

логічно що на середині концерту ми вже були зовсім не там де ми стояли спочатку

і ось грає лост бойз, я бачу справа від себе мош і я розумію що це напевно один з останніх шансів пофайтклабітись так сказати

я вибігаю в це коло так швидко як можу, кричучи, стрибаючи і штовхаючи всіх хто попадається

коло виглядає як якийсь окультний ритуал

це було просто неймовірно, таке неможливо описати

в кінці концерту через слем в якому я був я опинився прямо під сценою

там була товканина ще сильніше ніж в останній маршрутці на старе місто в вечір п'ятниці

під час останньої пісні, якою звичайно ж був hacker, я балансував повітря яке було потрібне на те щоб не впасти, не вдарити когось випадково ліктем по голові, не задихнутись під час того як я кричу разом зі всією біомасою і для того щоб стрибати під найкращу пісню в світі

короче це було все чого я очікував і більше

і я навіть не запізнився на потяг назад

це було 1,5 години:

буквально

ну і звичайно бачити трьох легенд на сцені прямо перед собою було як побачити єдинорога або іншу міфічну істоту

типу ти би не вірив що ці люди існують якби вони не стояли прямо перед твоїм обличчям