Forwarded from Екологічна Платформа
Їж багатих мікропластик! ✊🎉
У новому дослідженні, опублікованому Nature Medicine, порівнюється біонакопичення мікропластику нашими внутрішніми органами. Аналізуються зразки печінки, нирок та головного мозку двох груп людей - померлих у 2016 та 2024 роках, а також законсервовані зразки мізків за період з 1997 по 2013 роки. Так в дослідженні вирізняється чітка короткочасна і довготривала динаміка — концентрація пластику в наших тілах лише зростає. Загальна маса пластику в мозку, зросла на ≈50% за останні 8 років. Також дослідна група звертає увагу на підвищене накопичення мікропластику саме в мозку, порівняно з іншими органами і проводить статистичну кореляцію із випадками деменції. Проаналізувавши зразки мізків людей, що за життя мали деменцію, вчені виявили значення перевищення кількості мікропластику, в порівнянні з контрольною групою. Звичайно, для гучних заяв про причетність мікропластику до неврологічних хвороб зарано, адже атрофія мозкової тканини та інші процеси, характерні для деменції, можуть бути причиною затримки мікропластику в мозку, а не навпаки.
Побут сучасності неможливо уявити без пластику — упаковка, одяг, техніка — буквально більшість товарів мають у собі пластик.
І навіть, відмовившись від пластику в повсякденному житті, нано- і мікропластик знайде тебе у повітрі, воді, їжі. Вчені виокремлюють такі потенційні впливи мікропластику на організм — захворювання шлунку, респіраторної та репродуктивних систем, деякі види раку. Можна знову сподіватися що система знайде рішення цій проблемі. Що технології все "порішають". Але ми не настільки наївні. Тільки крах техно-індустріальної системи звільнить людей, тварин та Природу. А поки.. живемо з пластиком в мізках та яєчках.
У новому дослідженні, опублікованому Nature Medicine, порівнюється біонакопичення мікропластику нашими внутрішніми органами. Аналізуються зразки печінки, нирок та головного мозку двох груп людей - померлих у 2016 та 2024 роках, а також законсервовані зразки мізків за період з 1997 по 2013 роки. Так в дослідженні вирізняється чітка короткочасна і довготривала динаміка — концентрація пластику в наших тілах лише зростає. Загальна маса пластику в мозку, зросла на ≈50% за останні 8 років. Також дослідна група звертає увагу на підвищене накопичення мікропластику саме в мозку, порівняно з іншими органами і проводить статистичну кореляцію із випадками деменції. Проаналізувавши зразки мізків людей, що за життя мали деменцію, вчені виявили значення перевищення кількості мікропластику, в порівнянні з контрольною групою. Звичайно, для гучних заяв про причетність мікропластику до неврологічних хвороб зарано, адже атрофія мозкової тканини та інші процеси, характерні для деменції, можуть бути причиною затримки мікропластику в мозку, а не навпаки.
Побут сучасності неможливо уявити без пластику — упаковка, одяг, техніка — буквально більшість товарів мають у собі пластик.
І навіть, відмовившись від пластику в повсякденному житті, нано- і мікропластик знайде тебе у повітрі, воді, їжі. Вчені виокремлюють такі потенційні впливи мікропластику на організм — захворювання шлунку, респіраторної та репродуктивних систем, деякі види раку. Можна знову сподіватися що система знайде рішення цій проблемі. Що технології все "порішають". Але ми не настільки наївні. Тільки крах техно-індустріальної системи звільнить людей, тварин та Природу. А поки.. живемо з пластиком в мізках та яєчках.
Nature
Bioaccumulation of microplastics in decedent human brains
Nature Medicine - Pyrolysis gas chromatography–mass spectrometry reveals the presence of microplastics and nanoplastics in human kidney, liver and brain tissue samples from 2016 and 2024,...
❤1
Forwarded from Новинач
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький вкинувся снюсом під час теледебатів зі своїм опонентом, мером Варшави Рафалом Тшасковським.
За словами керівника апарату кандидата, він вжив нікотиновий пакетик "щоб не заснути під час тирад Тшасковського"
За словами керівника апарату кандидата, він вжив нікотиновий пакетик "щоб не заснути під час тирад Тшасковського"
😁2
Forwarded from в травні роби все, що тобі подобається
знущаюсь не тільки над п’ятикласниками — старшим теж іноді перепадає. вигадав останнім проєктом для дев’ятого класу наприкінці навчального року створити історичний телеграм-канал та записати невеликий подкаст на обрану тему. надав їм певні критерії: пости повинні містити джерело інформації, канал оформити ілюстраціями, відповідними опитуваннями, намагатися тримати зручну структуру постів та інше. щодо подкасту був таймінг до 5 хвилин.
довелось присвятити цілі вихідні, щоб переглянути десятки каналів та прослухати трохи менше подкастів. як завжди — багато робіт, що були зроблені за допомогою штучного інтелекту. деякі навіть вказували чат гпт як джерело інформації. але одразу було помітно канали, що зроблені самостійно — більш творчі в плані постів та підходу до структури каналу. шах і мат, чат гпт — живих учнів/учениць не перевершиш! з подкастами веселіше: хтось залучав друзів/подруг/батьків, хтось робив формат дискусії або інтерв’ю, хтось розіграв сценку «говорить україна: москвофіли vs українофіли». один з учнів узагалі переробив мемний момент з трьохсот спартанців, де цар леонід відіграє роль миколи II, а перський дипломат у ролі гапона вимагає реформи.
взагалі, цей проєкт виглядає дуже актуальним у контексті нашої інформаційної епохи. чим більше учні/учениці набувають навичок роботи з інформацією, тим краще для нашого майбутнього.
довелось присвятити цілі вихідні, щоб переглянути десятки каналів та прослухати трохи менше подкастів. як завжди — багато робіт, що були зроблені за допомогою штучного інтелекту. деякі навіть вказували чат гпт як джерело інформації. але одразу було помітно канали, що зроблені самостійно — більш творчі в плані постів та підходу до структури каналу. шах і мат, чат гпт — живих учнів/учениць не перевершиш! з подкастами веселіше: хтось залучав друзів/подруг/батьків, хтось робив формат дискусії або інтерв’ю, хтось розіграв сценку «говорить україна: москвофіли vs українофіли». один з учнів узагалі переробив мемний момент з трьохсот спартанців, де цар леонід відіграє роль миколи II, а перський дипломат у ролі гапона вимагає реформи.
взагалі, цей проєкт виглядає дуже актуальним у контексті нашої інформаційної епохи. чим більше учні/учениці набувають навичок роботи з інформацією, тим краще для нашого майбутнього.
❤2