📙Вульгата (лат. Biblia Vulgata) – латинський переклад Біблії, здійснений переважно Святим Ієронімом зі Стридону.
📚Наприкіні IV ст. Папа римський Дамасій І через значну кількість неузгоджених між собою рукописів Біблії розпорядився привести їх до ладу й створити єдиний латинський переклад.
😇Ця копітка робота була доручена Ієроніму, особистому секретарю Папи й великому знавцю Біблії, який до того ж чудово володів як грецькою, так і латинською мовою і мав значні знання івриту.
✍️З 386 р. Ієронім працював над перекладом Старого й Нового Завітів латинською мовою. Він почав з Нового Завіту, переклавши його з грецької, а згодом переклав і Старий Завіт з грецької та івриту.
☝️Переклад був завершений у 405 р., але робота над ним тривала аж до самої смерті Ієроніма 420 р.
📜Попереднім (до Вульгати) латинським перекладам Біблії присвоєно назву Vetus Latina (старолатинські переклади також іменуються Itala).
⛪️У XVI ст. Вульгата стала офіційною Біблією Римо-католицької церкви, здобувши визнання на Тридентському соборі (1546 р.).
✏️Перекладацька діяльність Ієроніма добре документована ним самим у листуванні з іншими вченими та богословами, значна частина його послань збереглася та публікується разом із текстами Вульгати.
📝Він досить докладно описував свої погляди на переклад і редагування тексту Святого Письма, керуючись при цьому настановами Цицерона, який перекладав із грецької «не як перекладач, а як оратор, – тими самими думками та їхніми формами, фігурами та словами, пристосованими до нашого вживання».
❗️Ієронім зазначав, що написане необхідно передавати «не слово в слово, а думка в думку» (лат. non verbum de verbo, sed sensum de sensu).
📖Вульгата й сьогодні залишається науковим джерелом для вивчення текстуальної передачі Біблії та історичного вивчення християнського богослов'я.
#цейденьвісторії #переклад
📚Наприкіні IV ст. Папа римський Дамасій І через значну кількість неузгоджених між собою рукописів Біблії розпорядився привести їх до ладу й створити єдиний латинський переклад.
😇Ця копітка робота була доручена Ієроніму, особистому секретарю Папи й великому знавцю Біблії, який до того ж чудово володів як грецькою, так і латинською мовою і мав значні знання івриту.
✍️З 386 р. Ієронім працював над перекладом Старого й Нового Завітів латинською мовою. Він почав з Нового Завіту, переклавши його з грецької, а згодом переклав і Старий Завіт з грецької та івриту.
☝️Переклад був завершений у 405 р., але робота над ним тривала аж до самої смерті Ієроніма 420 р.
📜Попереднім (до Вульгати) латинським перекладам Біблії присвоєно назву Vetus Latina (старолатинські переклади також іменуються Itala).
⛪️У XVI ст. Вульгата стала офіційною Біблією Римо-католицької церкви, здобувши визнання на Тридентському соборі (1546 р.).
✏️Перекладацька діяльність Ієроніма добре документована ним самим у листуванні з іншими вченими та богословами, значна частина його послань збереглася та публікується разом із текстами Вульгати.
📝Він досить докладно описував свої погляди на переклад і редагування тексту Святого Письма, керуючись при цьому настановами Цицерона, який перекладав із грецької «не як перекладач, а як оратор, – тими самими думками та їхніми формами, фігурами та словами, пристосованими до нашого вживання».
❗️Ієронім зазначав, що написане необхідно передавати «не слово в слово, а думка в думку» (лат. non verbum de verbo, sed sensum de sensu).
📖Вульгата й сьогодні залишається науковим джерелом для вивчення текстуальної передачі Біблії та історичного вивчення християнського богослов'я.
#цейденьвісторії #переклад
👍5❤4✍3👏2🤩2
1 жовтня – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗИКИ
🎼Свято засноване з ініціативи Міжнародної музичної ради (IMC) при ЮНЕСКО. Рішення про його проведення було ухвалене на 15-й Генеральній асамблеї IMC у Лозанні в 1973 р.
🌐Відзначається щорічно в усьому світі.
🔡Знайомі нам назви ДО РЕ МІ ФА СОЛЬ ЛЯ СІ з'явилися лише в епоху Середньовіччя. До цього в європейській музиці були поширені літерні позначення звуків – спочатку на основі грецького, а згодом латинського алфавіту.
📝Співаки церковного хору записували мелодії за допомогою спеціальних позначок, які називались невмами (лат. neuma < грец. νεῦμα < πνεῦμα дух, дихання, повітря).
↕️Невми не передавали мелодію точно, а лише приблизно вказували загальний характер і напрямок мелодійного руху (наприклад, рухатися вгору або вниз).
😇Винахідником всесвітньо відомої нотної грамоти вважається чернець Гвідо Аретинський (бл. 990 – бл. 1150 рр.), який працював учителем музики та хорового церковного співу.
🙏Гвідо запозичив назви нот (лат. nota позначка) з гімну Іоанну Хрестителю, де міститься прохання очистити вуста співаків від гріха, щоб вони могли чистими голосами славити чудеса святого.
📜Гімн складається з семи рядків, мелодія кожного з них починається на тон вище попереднього. Початкові склади перших рядків стали складами сольмізації.
✏️Оскільки Гвідо використовував гексахорд, спочатку нот було шість. Нота Sі була додана у XVIII ст. за першими літерами слів Sancte Ioannes.
🎼Назви всіх нот, крім першої, закінчуються на голосний звук, так їх зручно співати. Тому назву першої ноти октави UT у XVI ст. було замінено на DO (від лат. Dominus Господь).
Ut queant laxis
REsonare fibris
MIra gestorum
FAmuli tuorum
SOLve polluti
LAbii reatum
Sancte Ioannes
🎹Латинська буквена нотація, винайдена в ХІ ст. Гвідо Аретинським, утвердилась як загальноприйнята й збереглася до наших днів.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #antiquitas
🎼Свято засноване з ініціативи Міжнародної музичної ради (IMC) при ЮНЕСКО. Рішення про його проведення було ухвалене на 15-й Генеральній асамблеї IMC у Лозанні в 1973 р.
🌐Відзначається щорічно в усьому світі.
🔡Знайомі нам назви ДО РЕ МІ ФА СОЛЬ ЛЯ СІ з'явилися лише в епоху Середньовіччя. До цього в європейській музиці були поширені літерні позначення звуків – спочатку на основі грецького, а згодом латинського алфавіту.
📝Співаки церковного хору записували мелодії за допомогою спеціальних позначок, які називались невмами (лат. neuma < грец. νεῦμα < πνεῦμα дух, дихання, повітря).
↕️Невми не передавали мелодію точно, а лише приблизно вказували загальний характер і напрямок мелодійного руху (наприклад, рухатися вгору або вниз).
😇Винахідником всесвітньо відомої нотної грамоти вважається чернець Гвідо Аретинський (бл. 990 – бл. 1150 рр.), який працював учителем музики та хорового церковного співу.
🙏Гвідо запозичив назви нот (лат. nota позначка) з гімну Іоанну Хрестителю, де міститься прохання очистити вуста співаків від гріха, щоб вони могли чистими голосами славити чудеса святого.
📜Гімн складається з семи рядків, мелодія кожного з них починається на тон вище попереднього. Початкові склади перших рядків стали складами сольмізації.
✏️Оскільки Гвідо використовував гексахорд, спочатку нот було шість. Нота Sі була додана у XVIII ст. за першими літерами слів Sancte Ioannes.
🎼Назви всіх нот, крім першої, закінчуються на голосний звук, так їх зручно співати. Тому назву першої ноти октави UT у XVI ст. було замінено на DO (від лат. Dominus Господь).
Ut queant laxis
REsonare fibris
MIra gestorum
FAmuli tuorum
SOLve polluti
LAbii reatum
Sancte Ioannes
🎹Латинська буквена нотація, винайдена в ХІ ст. Гвідо Аретинським, утвердилась як загальноприйнята й збереглася до наших днів.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #antiquitas
❤11✍5🤩3👍2🦄2
2 жовтня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ГРИ
🎉Відзначається з 2004 р.
🤾♀️Головна ідея свята – заклик вимкнути телевізори, комп'ютери й телефони та приділити час іграм на свіжому повітрі.
📺 Ініціатором проведення свята є американський телеканал Nickelodeon.
👫У Давньому Римі неодмінним атрибутом дитячої гри були волоські горіхи, а вислів nuces relinquere залишити горіхи означав повноліття, межу між дитинством і дорослим життям.
🫘Маленькі римляни носили з собою невеликий мішечок, прикріплений до пояса й наповнений горіхами або їх альтернативою – камінцями, бобами, мушлями тощо.
🏆У випадку виграшу переможець забирав усі горіхи собі.
📜Популярністю користувались наступні ігри на вправність та кмітливість, згадані у вірші (псевдо)Овідія Nux.
🏺Orca орка: з певної відстані (spatio distante) необхідно закинути горіх в посудину з вузьким горлом (vas cavum), наприклад, орку.
🏰Ludus castellorum або nuces castellatae вежа: на основу, побудовану з трьох горіхів, потрібно було кидати горіхи з певної висоти, утворюючи щось на зразок замку чи вежі, й слідкувати за тим, щоб утворена конструкція не розсипалась.
🗯Варіант цієї гри полягав у збиванні побудованих веж кидком горіха з певної відстані або ж скочуванням його похилою дошкою (tabulae clivus).
🔺Delta дельта/трикутник: на землі малювали трикутник верхівкою догори. Всередині трикутника, починаючи від основи, креслили паралельні лінії, які ділили його площу на дедалі менші сектори. Гравець з певної відстані кидав горіхи, намагаючись поступово заповнити всі сектори та підійти якомога ближче до вершини.
✍️За іншими джерелами, необхідно було кинути горіх у трикутник так, щоб він перетнув усі лінії й зупинився біля вершини, не викотившись за межі трикутника.
✊Par-impar парне-непарне: один з гравців ховав у руці горіхи, а інший мав вгадати їхню кількість.
📚Крім (псевдо)Овідія, про дитячі ігри згадують інші римські письменники: Авл Персій, Марціал, Вергілій, Катулл.
#цейденьвісторії #antiquitas
🎉Відзначається з 2004 р.
🤾♀️Головна ідея свята – заклик вимкнути телевізори, комп'ютери й телефони та приділити час іграм на свіжому повітрі.
📺 Ініціатором проведення свята є американський телеканал Nickelodeon.
👫У Давньому Римі неодмінним атрибутом дитячої гри були волоські горіхи, а вислів nuces relinquere залишити горіхи означав повноліття, межу між дитинством і дорослим життям.
🫘Маленькі римляни носили з собою невеликий мішечок, прикріплений до пояса й наповнений горіхами або їх альтернативою – камінцями, бобами, мушлями тощо.
🏆У випадку виграшу переможець забирав усі горіхи собі.
📜Популярністю користувались наступні ігри на вправність та кмітливість, згадані у вірші (псевдо)Овідія Nux.
🏺Orca орка: з певної відстані (spatio distante) необхідно закинути горіх в посудину з вузьким горлом (vas cavum), наприклад, орку.
🏰Ludus castellorum або nuces castellatae вежа: на основу, побудовану з трьох горіхів, потрібно було кидати горіхи з певної висоти, утворюючи щось на зразок замку чи вежі, й слідкувати за тим, щоб утворена конструкція не розсипалась.
🗯Варіант цієї гри полягав у збиванні побудованих веж кидком горіха з певної відстані або ж скочуванням його похилою дошкою (tabulae clivus).
🔺Delta дельта/трикутник: на землі малювали трикутник верхівкою догори. Всередині трикутника, починаючи від основи, креслили паралельні лінії, які ділили його площу на дедалі менші сектори. Гравець з певної відстані кидав горіхи, намагаючись поступово заповнити всі сектори та підійти якомога ближче до вершини.
✍️За іншими джерелами, необхідно було кинути горіх у трикутник так, щоб він перетнув усі лінії й зупинився біля вершини, не викотившись за межі трикутника.
✊Par-impar парне-непарне: один з гравців ховав у руці горіхи, а інший мав вгадати їхню кількість.
📚Крім (псевдо)Овідія, про дитячі ігри згадують інші римські письменники: Авл Персій, Марціал, Вергілій, Катулл.
#цейденьвісторії #antiquitas
❤8🤗5👍2✍1🔥1
3 жовтня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ГРИБНИКА
🤯Віра в самозародження грибів (generatio spontanea), які з'являються ніби нізвідки, існувала протягом багатьох століть.
⚡️💧Появу грибів пояснювали ударом блискавки, гниллю, росою і навіть тінню або неприємними запахами.
🧐Німецький середньовічний лікар і ботанік Адам Лоніцер (1528–1586) писав про їхнє божественне походження, а поети називали їх terra nati діти землі.
✍️Через походження, а також через отруйність і галюциногенну дію окремих видів гриби з давніх часів огорнені аурою таємничості і часто фігурують у дивовижних народних повір’ях та легендах
🏛 За міфами, Мікени (гр. Μυκήνη / Μυκῆναι) були засновані Персеєм на тому місці, де він, втомлений і спраглий після довгої подорожі, освіжився водою, зібраною з шапки гриба (гр. μύκης гриб).
📜Вважається, що перша згадка про гриби належить Арістотелю, а його учень, Теофраст (371–287 до н. е.), першим здійснив спробу наукового підходу до опису грибів: він узагальнив знання про гриби, відомі в давнину. Згадує зморшки, трюфелі та печериці.
☠️Близько 150 до н. е. поет, граматик і лікар Нікандр Колофонський уперше розділив гриби на їстівні та отруйні, заклавши початок їхньої класифікації.
📝Педаній Діоскорид (І ст. н.е.) присвятив грибам два розділи твору De materia medica; різні види грибів згадує Пліній Старший у Naturalis historia.
🌩У Давньому Римі гриби (зокр., мухомор Цезаря (Amanita caesarea) та болетус (Boletus) – боровик) високо цінувалися за кулінарні якості. Особливого значення римляни надавали трюфелям: їх використовували як засіб для сприяння зачаттю, оскільки вважали, що вони виникають від удару блискавки, яка надає їм силу, необхідну для створення життя.
🪦Народна етимологія латинської назви fungus пов'язана з численними смертями, спричиненими грибами: funus похорон + agere робити. Сенека називає гриби voluptuarium venenum сластолюбна отрута, а Пліній – anceps cibus підозріла страва.
🍄За Плінієм, Агріппіна, четверта дружина римського імператора Клавдія, бажаючи посадити свого сина від першого шлюбу Нерона на трон, отруїла чоловіка блідою поганкою (Amanita phalloides). Існує думка, що цей гриб також був причиною смерті імператора Священної Римської імперії Карла VI.
⚰️У Середньовіччі гриби переважно вважалися екскрементами землі й асоціювалися зі смертю та гниттям, а адепти чорної магії використовували їх у своїх еліксирах.
#цейденьвісторії #міфологія #цікаваетимологія
🤯Віра в самозародження грибів (generatio spontanea), які з'являються ніби нізвідки, існувала протягом багатьох століть.
⚡️💧Появу грибів пояснювали ударом блискавки, гниллю, росою і навіть тінню або неприємними запахами.
🧐Німецький середньовічний лікар і ботанік Адам Лоніцер (1528–1586) писав про їхнє божественне походження, а поети називали їх terra nati діти землі.
✍️Через походження, а також через отруйність і галюциногенну дію окремих видів гриби з давніх часів огорнені аурою таємничості і часто фігурують у дивовижних народних повір’ях та легендах
🏛 За міфами, Мікени (гр. Μυκήνη / Μυκῆναι) були засновані Персеєм на тому місці, де він, втомлений і спраглий після довгої подорожі, освіжився водою, зібраною з шапки гриба (гр. μύκης гриб).
📜Вважається, що перша згадка про гриби належить Арістотелю, а його учень, Теофраст (371–287 до н. е.), першим здійснив спробу наукового підходу до опису грибів: він узагальнив знання про гриби, відомі в давнину. Згадує зморшки, трюфелі та печериці.
☠️Близько 150 до н. е. поет, граматик і лікар Нікандр Колофонський уперше розділив гриби на їстівні та отруйні, заклавши початок їхньої класифікації.
📝Педаній Діоскорид (І ст. н.е.) присвятив грибам два розділи твору De materia medica; різні види грибів згадує Пліній Старший у Naturalis historia.
🌩У Давньому Римі гриби (зокр., мухомор Цезаря (Amanita caesarea) та болетус (Boletus) – боровик) високо цінувалися за кулінарні якості. Особливого значення римляни надавали трюфелям: їх використовували як засіб для сприяння зачаттю, оскільки вважали, що вони виникають від удару блискавки, яка надає їм силу, необхідну для створення життя.
🪦Народна етимологія латинської назви fungus пов'язана з численними смертями, спричиненими грибами: funus похорон + agere робити. Сенека називає гриби voluptuarium venenum сластолюбна отрута, а Пліній – anceps cibus підозріла страва.
🍄За Плінієм, Агріппіна, четверта дружина римського імператора Клавдія, бажаючи посадити свого сина від першого шлюбу Нерона на трон, отруїла чоловіка блідою поганкою (Amanita phalloides). Існує думка, що цей гриб також був причиною смерті імператора Священної Римської імперії Карла VI.
⚰️У Середньовіччі гриби переважно вважалися екскрементами землі й асоціювалися зі смертю та гниттям, а адепти чорної магії використовували їх у своїх еліксирах.
#цейденьвісторії #міфологія #цікаваетимологія
❤12👍7👌1
4 жовтня 2024 року – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ТАБЛИЦІ МНОЖЕННЯ
📜Таблиця множення / таблиця Піфагора – збірка добутків двох натуральних чисел від 1 до 10 у вигляді таблиці.
🏫Її представлення пов'язують із давньогрецьким математиком Піфагором (570-495 до н. е.), що відображено у назві.
📝За письмовими джерелами, була відома і грекам, і римлянам, але інформація про її форму вкрай скупа.
🔢Найдавніша збережена таблиця записана грецькими буквами без знаків множення та рівності на восковій дощечці (І ст. н.е.) (зберігається у Британському музеї).
🎓Греко-римський математик Нікомах з Гераси (60-120) включив таблицю множення у Introductionis arithmeticae libri duo Вступ до арифметики, обравши її квадратне представлення 10х10. Цю схему (добутки розміщені у квадраті з 10 рядків і 10 стовпців) ми використовуємо і сьогодні.
📚Таблиця множення регулярно з'являється в математичних працях з I тис.; є невід'ємною частиною манускриптів і підручників Середньовіччя та Нового часу.
#цейденьвісторії #antiquitas
📜Таблиця множення / таблиця Піфагора – збірка добутків двох натуральних чисел від 1 до 10 у вигляді таблиці.
🏫Її представлення пов'язують із давньогрецьким математиком Піфагором (570-495 до н. е.), що відображено у назві.
📝За письмовими джерелами, була відома і грекам, і римлянам, але інформація про її форму вкрай скупа.
🔢Найдавніша збережена таблиця записана грецькими буквами без знаків множення та рівності на восковій дощечці (І ст. н.е.) (зберігається у Британському музеї).
🎓Греко-римський математик Нікомах з Гераси (60-120) включив таблицю множення у Introductionis arithmeticae libri duo Вступ до арифметики, обравши її квадратне представлення 10х10. Цю схему (добутки розміщені у квадраті з 10 рядків і 10 стовпців) ми використовуємо і сьогодні.
📚Таблиця множення регулярно з'являється в математичних працях з I тис.; є невід'ємною частиною манускриптів і підручників Середньовіччя та Нового часу.
#цейденьвісторії #antiquitas
❤10👍6🏆3
5 жовтня – один із трьох днів (також 24 серпня і 8 листопада), у які був відкритий MUNDUS CERERIS – вхід у підземний світ
👻Згідно з античними авторами, у Римі було священне місце, пов'язане з поклонінням богам підземного світу, яке називалося mundus (лат. mundus устрій, всесвіт, земля) або mundus Cereris світ Церери.
⭕️Визначають часткову ідентичність Mundus Cereris з Umbilicus Urbis – Пупом міста (лат. Umbilicus Urbis, Umbilicus urbis Romae), невеликим храмом на Римському форумі, який символізував собою центр Риму та Римської імперії.
🛖Це була купольна споруда, достатньо велика, щоб туди могла увійти людина, з отвором у підлозі, що вів до камери або шахти, присвяченої Di Manes.
🚪Отвір був закритий кам'яною кришкою (лат. lapis manalis). Тричі на рік (24 серпня, 5 жовтня і 8 листопада) камінь знімали, після чого оголошували: Mundus patet Мундус відкритий.
🌱Далі здійснювали жертвопринесення богам родючості та підземного світу, зокрема й Церері, богині урожаю, родючості та хліборобства й вартовій брами підземного світу. Обряди мали очисний характер і були підготовкою до грудневих святкувань Сатурналій та Різдва Непереможного Сонця.
😱Згідно з віруваннями давніх римлян, ці дні вважалися нещасливими, оскільки душі мертвих отримували можливість перебувати серед живих. Заборонялося вести військові дії, одружуватися тощо. Варрон говорить: mundus cum patet, deorum tristium atque inferum quasi ianua patet.
📜Відомості про вигляд і місце розташування mundus Cereris суперечливі. Згідно з Плутархом, він виглядав як яма, розташована у святилищі Церери поблизу Коміція, мав напівсферичну форму, що нагадує про небесне склепіння й уесь Всесвіт, і був закладений ще засновником Риму Ромулом.
🏛Цю яму оголосили центром міста, а кожен із перших римлян кинув у неї жменю землі, яку приніс зі своїх рідних країв та в яку потім складали пожертви.
#цейденьвісторії #міфологія #свята
👻Згідно з античними авторами, у Римі було священне місце, пов'язане з поклонінням богам підземного світу, яке називалося mundus (лат. mundus устрій, всесвіт, земля) або mundus Cereris світ Церери.
⭕️Визначають часткову ідентичність Mundus Cereris з Umbilicus Urbis – Пупом міста (лат. Umbilicus Urbis, Umbilicus urbis Romae), невеликим храмом на Римському форумі, який символізував собою центр Риму та Римської імперії.
🛖Це була купольна споруда, достатньо велика, щоб туди могла увійти людина, з отвором у підлозі, що вів до камери або шахти, присвяченої Di Manes.
🚪Отвір був закритий кам'яною кришкою (лат. lapis manalis). Тричі на рік (24 серпня, 5 жовтня і 8 листопада) камінь знімали, після чого оголошували: Mundus patet Мундус відкритий.
🌱Далі здійснювали жертвопринесення богам родючості та підземного світу, зокрема й Церері, богині урожаю, родючості та хліборобства й вартовій брами підземного світу. Обряди мали очисний характер і були підготовкою до грудневих святкувань Сатурналій та Різдва Непереможного Сонця.
😱Згідно з віруваннями давніх римлян, ці дні вважалися нещасливими, оскільки душі мертвих отримували можливість перебувати серед живих. Заборонялося вести військові дії, одружуватися тощо. Варрон говорить: mundus cum patet, deorum tristium atque inferum quasi ianua patet.
📜Відомості про вигляд і місце розташування mundus Cereris суперечливі. Згідно з Плутархом, він виглядав як яма, розташована у святилищі Церери поблизу Коміція, мав напівсферичну форму, що нагадує про небесне склепіння й уесь Всесвіт, і був закладений ще засновником Риму Ромулом.
🏛Цю яму оголосили центром міста, а кожен із перших римлян кинув у неї жменю землі, яку приніс зі своїх рідних країв та в яку потім складали пожертви.
#цейденьвісторії #міфологія #свята
❤7👻5👍2✍1
📚6 жовтня – ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ УКРАЇНИ
📝День працівників освіти або День учителя – професійне свято працівників освіти України; відзначається щорічно в першу неділю жовтня (Указ Президента України № 513/94 «Про День працівників освіти» від 11 вересня 1994 року).
🧑🏫Цей день присвячений вшануванню педагогів та визнанню внеску, який вони роблять у розвиток своїх учнів та суспільства в цілому
🏛У Давній Греції педагогом (гр. παιδαγωγός досл. дітовод, той, хто веде дітей; вихователь < παῖς дитя, хлопчик + ἀγωγός провідник, той, хто веде < ἄγω вести) називали раба, який відводив дитину до школи (гр. διδασκαλεῖον) та палестри (гр. παλαίστρα) й забирав назад.
🥸Хлопчики перебували під його наглядом починаючи з 6 років і до досягнення віку ефебів (18 років).
🏫Це був не стільки вчитель, скільки гувернер або нянька, без супроводу якого забороняли виходити з дому – обов'язок педагога полягав переважно в захисті дитини від небезпеки.
🩼У педагоги часто обирали непридатних до іншої роботи рабів: старих, хворих, але вірних і відданих сім’ї.
📜Кажуть, що афінський стратег Перікл, дізнавшись про те, що якийсь раб зламав ногу, вигукнув: Ось іще на одного педагога стало більше!
🤔Проте неодноразово педагогами ставали найосвіченіші люди тогочасної Греції. Македонський цар Філіп II призначив вихователем свого сина, Александра Великого, філософа Арістотеля.
📚Римляни перейняли моду на педагогів у греків. За часів імператорів кожен хлопчик з багатої родини мав власного педагога, який супроводжував свого вихованця до школи та інших громадських місць; у театрі імператор Август відвів педагогам особливі сидіння поруч із їхніми учнями.
🎓Наставником імператора Нерона був римський учений і філософ Сенека.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
📝День працівників освіти або День учителя – професійне свято працівників освіти України; відзначається щорічно в першу неділю жовтня (Указ Президента України № 513/94 «Про День працівників освіти» від 11 вересня 1994 року).
🧑🏫Цей день присвячений вшануванню педагогів та визнанню внеску, який вони роблять у розвиток своїх учнів та суспільства в цілому
🏛У Давній Греції педагогом (гр. παιδαγωγός досл. дітовод, той, хто веде дітей; вихователь < παῖς дитя, хлопчик + ἀγωγός провідник, той, хто веде < ἄγω вести) називали раба, який відводив дитину до школи (гр. διδασκαλεῖον) та палестри (гр. παλαίστρα) й забирав назад.
🥸Хлопчики перебували під його наглядом починаючи з 6 років і до досягнення віку ефебів (18 років).
🏫Це був не стільки вчитель, скільки гувернер або нянька, без супроводу якого забороняли виходити з дому – обов'язок педагога полягав переважно в захисті дитини від небезпеки.
🩼У педагоги часто обирали непридатних до іншої роботи рабів: старих, хворих, але вірних і відданих сім’ї.
📜Кажуть, що афінський стратег Перікл, дізнавшись про те, що якийсь раб зламав ногу, вигукнув: Ось іще на одного педагога стало більше!
🤔Проте неодноразово педагогами ставали найосвіченіші люди тогочасної Греції. Македонський цар Філіп II призначив вихователем свого сина, Александра Великого, філософа Арістотеля.
📚Римляни перейняли моду на педагогів у греків. За часів імператорів кожен хлопчик з багатої родини мав власного педагога, який супроводжував свого вихованця до школи та інших громадських місць; у театрі імператор Август відвів педагогам особливі сидіння поруч із їхніми учнями.
🎓Наставником імператора Нерона був римський учений і філософ Сенека.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
❤10👍2🎉2🏆1
7 жовтня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ АРХІТЕКТОРА ТА АРХІТЕКТУРИ
✍️Засновано Міжнародною спілкою архітекторів у 1985 р.
📆З 1996 р. відзначається у перший понеділок жовтня.
🏛Найвидатніша пам’ятка грецької архітектури – Парфенон (гр. Παρθενών < παρθένος дівчина, діва) – храм на Афінському Акрополі, присвячений богині Афіні Парфенос, вічний символ Греції.
🏗Перші спроби побудувати святилище Афіни на Акрополі здійснювалися бл. 490–488 до н. е., після Марафонської битви. Парфенон, який зберігся до наших днів, був побудований у 447–438 до н.е. з ініціативи Перикла на знак подяки за перемогу еллінів у греко-перських війнах. Архітекторами були Іктін і Каллікрат, загальне керівництво здійснював Фідій.
🏦Парфенон мав бути головною святинею Афіни, а також скарбницею Делоської ліги – конфедерації давньогрецьких держав під керівництвом Афін, заснованої в 478 до н. е.
👰🏻♀️Скульптурним оздобленням Парфенону опікувався Фідій. Метопи, фризи та фронтони оздоблені рельєфами на міфологічні сюжети (гігантомахія, кентавромахія, амазономахія, Троянська війна, народження Афіни, битва між Афіною і Посейдоном) і зображенням Панафінейської процесії. У храмі була велика статуя Афіни із золота та слонової кістки роботи Фідія.
🎨Сьогодні Парфенон сліпуче білий, але описи в стародавніх текстах і сліди фарби на скульптурах свідчать про те, що сам храм і статуї були кольоровими.
📐Попри те, що Парфенон відомий своєю досконалістю, дуже мало ліній і кутів дійсно ідеальні. У храмі використовуються різні засоби уникнення «оптичних спотворень» для надання будівлі більшої пластичності: кутові колони трохи товщі, стовбури колон мають потовщення у середній і звуження у горішній частинах для усунення ілюзії увігнутості (ентазис < гр. ἔντασις напруження).
🚒Парфенон існував як храм, присвячений Афіні, протягом майже 1000 років. У сер. ІІІ ст. в Парфеноні спалахнула велика пожежа, яка знищила дах і значну частину інтер’єру святині.
😱Герули розграбували Афіни в 276 р. і знищили більшість громадських будівель, включаючи Парфенон.
⛔️Бл. 481–484 за наказом імператора Зенона Парфенон було закрито, а статую Афіни було вивезено до Константинополя і пізніше знищено.
⛪️В кін. V ст. Парфенон був перетворений на християнську церкву Діви Марії. Міфологічні фігури були частково знищені християнськими іконоборцями.
✝️Парфенон став четвертим за значенням місцем християнського паломництва у Східній Римській імперії після Константинополя, Ефеса та Салонік.
🕌У 1458 р. Акрополь захопили турки, а через два роки, звівши мінарет, перетворили Парфенон на мечеть.
💣Під час Морейської війни османські турки використовували Парфенон як пороховий склад. 26.09.1687 р. вибух від мінометного снаряду венеціанців розірвав центральну частину храму. Після цього венеціанці ненавмисно розбили ще кілька скульптур, намагаючись забрати їх як здобич.
🇬🇧У 1801–1803 рр. британський посол у Константинополі, Томас Брюс лорд Елгін, демонтував, вивіз з Греції і продав Британському музею значну частину скульптур, що залишилися. Дискусії щодо повернення їх у Грецію тривають до цього часу.
🇬🇷Після здобуття Грецією незалежності від Османської імперії територія Акрополя стала історичною зоною, контрольованою грецьким урядом.
⚒️У 1975 р. було засновано Комітет зі збереження пам’яток Акрополя (ESMA); ним було здійснено масштабні реставраційні проєкти, що тривали понад 40 років.
‼️Більшість скульптур Парфенона зберігається у Музеї Акрополя, відкритому 2009 р., значна частина експонується в Британському музеї (Лондон), Луврі (Париж), Національному музеї в Копенгагені та ін.
#цейденьвісторії
✍️Засновано Міжнародною спілкою архітекторів у 1985 р.
📆З 1996 р. відзначається у перший понеділок жовтня.
🏛Найвидатніша пам’ятка грецької архітектури – Парфенон (гр. Παρθενών < παρθένος дівчина, діва) – храм на Афінському Акрополі, присвячений богині Афіні Парфенос, вічний символ Греції.
🏗Перші спроби побудувати святилище Афіни на Акрополі здійснювалися бл. 490–488 до н. е., після Марафонської битви. Парфенон, який зберігся до наших днів, був побудований у 447–438 до н.е. з ініціативи Перикла на знак подяки за перемогу еллінів у греко-перських війнах. Архітекторами були Іктін і Каллікрат, загальне керівництво здійснював Фідій.
🏦Парфенон мав бути головною святинею Афіни, а також скарбницею Делоської ліги – конфедерації давньогрецьких держав під керівництвом Афін, заснованої в 478 до н. е.
👰🏻♀️Скульптурним оздобленням Парфенону опікувався Фідій. Метопи, фризи та фронтони оздоблені рельєфами на міфологічні сюжети (гігантомахія, кентавромахія, амазономахія, Троянська війна, народження Афіни, битва між Афіною і Посейдоном) і зображенням Панафінейської процесії. У храмі була велика статуя Афіни із золота та слонової кістки роботи Фідія.
🎨Сьогодні Парфенон сліпуче білий, але описи в стародавніх текстах і сліди фарби на скульптурах свідчать про те, що сам храм і статуї були кольоровими.
📐Попри те, що Парфенон відомий своєю досконалістю, дуже мало ліній і кутів дійсно ідеальні. У храмі використовуються різні засоби уникнення «оптичних спотворень» для надання будівлі більшої пластичності: кутові колони трохи товщі, стовбури колон мають потовщення у середній і звуження у горішній частинах для усунення ілюзії увігнутості (ентазис < гр. ἔντασις напруження).
🚒Парфенон існував як храм, присвячений Афіні, протягом майже 1000 років. У сер. ІІІ ст. в Парфеноні спалахнула велика пожежа, яка знищила дах і значну частину інтер’єру святині.
😱Герули розграбували Афіни в 276 р. і знищили більшість громадських будівель, включаючи Парфенон.
⛔️Бл. 481–484 за наказом імператора Зенона Парфенон було закрито, а статую Афіни було вивезено до Константинополя і пізніше знищено.
⛪️В кін. V ст. Парфенон був перетворений на християнську церкву Діви Марії. Міфологічні фігури були частково знищені християнськими іконоборцями.
✝️Парфенон став четвертим за значенням місцем християнського паломництва у Східній Римській імперії після Константинополя, Ефеса та Салонік.
🕌У 1458 р. Акрополь захопили турки, а через два роки, звівши мінарет, перетворили Парфенон на мечеть.
💣Під час Морейської війни османські турки використовували Парфенон як пороховий склад. 26.09.1687 р. вибух від мінометного снаряду венеціанців розірвав центральну частину храму. Після цього венеціанці ненавмисно розбили ще кілька скульптур, намагаючись забрати їх як здобич.
🇬🇧У 1801–1803 рр. британський посол у Константинополі, Томас Брюс лорд Елгін, демонтував, вивіз з Греції і продав Британському музею значну частину скульптур, що залишилися. Дискусії щодо повернення їх у Грецію тривають до цього часу.
🇬🇷Після здобуття Грецією незалежності від Османської імперії територія Акрополя стала історичною зоною, контрольованою грецьким урядом.
⚒️У 1975 р. було засновано Комітет зі збереження пам’яток Акрополя (ESMA); ним було здійснено масштабні реставраційні проєкти, що тривали понад 40 років.
‼️Більшість скульптур Парфенона зберігається у Музеї Акрополя, відкритому 2009 р., значна частина експонується в Британському музеї (Лондон), Луврі (Париж), Національному музеї в Копенгагені та ін.
#цейденьвісторії
❤6👍5🏆2👏1
8 жовтня – День «ОБЛИЧЧЯМ ДО СВОЇХ СТРАХІВ»
🙅Свято покликане заохотити людей набратися сміливості подивитися в обличчя своїм страхам й зробити крок їм назустріч, щоб взяти ситуацію під контроль і сказати «Досить!».
✍️Відзначається у другий вівторок жовтня з 2007 р.
😱Зоофобія (гр. ζῷον тварина; жива істота + φόβος) – патологічний страх перед тваринам – є найпоширенішим страхом у дитинстві. Як правило, виникає у віці 6–8 років, переважно після невдалого досвіду спілкування з конкретною твариною (напад, укус) або внаслідок підвищеної навіюваності (фільми, новини, розповіді, у яких тварини поводяться неадекватно).
🫣Зоофобія як страх або відраза до тварин загалом зустрічається вкрай рідко, зазвичай це пов'язано з конкретним видом. Найчастіше зоофобію спричиняють комахи, а також собаки й кішки. Переважна більшість зоофобій стосується істот, які не є ссавцями.
❗️До найпоширеніших типів зоофобій належать:
🐱айлурофобія (гр. αἴλουρος кіт) / фелінофобія (лат. felinus котячий) боязнь кішок
🕷арахнофобія (гр. ἀράχνη павук) боязнь павуків
🐸батрахофобія (гр. βάτραχος жаба) / ранідафобія (лат. rana жаба) боязнь жаб
🪱вермінофобія (лат. vermis черв’як) боязнь черв'яків
🦇веспертиліофобія (лат. vespertilio кажан) боязнь кажанів
🐴гіпофобія (гр. ἵππος кінь) / еквінофобія (лат. equus кінь) боязнь коней
🪳ентомофобія (гр. ἔντομον комаха) / інсектофобія (лат. insecta комаха) боязнь комах
🐠іхтіофобія (гр. ἰχθῦς риба) боязнь риб
🐶кінофобія (гр. κύων собака) боязнь собак
🐭мусофобія (гр. μῦς миша) / мурофобія (лат. mus, muris миша) боязнь мишей
🐦орнітофобія (гр. ὄρνις птах) боязнь птахів
🐍офідіофобія (гр. ὄφις змія) боязнь змій
#цейденьвісторії #фобії #цікаваетимологія
🙅Свято покликане заохотити людей набратися сміливості подивитися в обличчя своїм страхам й зробити крок їм назустріч, щоб взяти ситуацію під контроль і сказати «Досить!».
✍️Відзначається у другий вівторок жовтня з 2007 р.
😱Зоофобія (гр. ζῷον тварина; жива істота + φόβος) – патологічний страх перед тваринам – є найпоширенішим страхом у дитинстві. Як правило, виникає у віці 6–8 років, переважно після невдалого досвіду спілкування з конкретною твариною (напад, укус) або внаслідок підвищеної навіюваності (фільми, новини, розповіді, у яких тварини поводяться неадекватно).
🫣Зоофобія як страх або відраза до тварин загалом зустрічається вкрай рідко, зазвичай це пов'язано з конкретним видом. Найчастіше зоофобію спричиняють комахи, а також собаки й кішки. Переважна більшість зоофобій стосується істот, які не є ссавцями.
❗️До найпоширеніших типів зоофобій належать:
🐱айлурофобія (гр. αἴλουρος кіт) / фелінофобія (лат. felinus котячий) боязнь кішок
🕷арахнофобія (гр. ἀράχνη павук) боязнь павуків
🐸батрахофобія (гр. βάτραχος жаба) / ранідафобія (лат. rana жаба) боязнь жаб
🪱вермінофобія (лат. vermis черв’як) боязнь черв'яків
🦇веспертиліофобія (лат. vespertilio кажан) боязнь кажанів
🐴гіпофобія (гр. ἵππος кінь) / еквінофобія (лат. equus кінь) боязнь коней
🪳ентомофобія (гр. ἔντομον комаха) / інсектофобія (лат. insecta комаха) боязнь комах
🐠іхтіофобія (гр. ἰχθῦς риба) боязнь риб
🐶кінофобія (гр. κύων собака) боязнь собак
🐭мусофобія (гр. μῦς миша) / мурофобія (лат. mus, muris миша) боязнь мишей
🐦орнітофобія (гр. ὄρνις птах) боязнь птахів
🐍офідіофобія (гр. ὄφις змія) боязнь змій
#цейденьвісторії #фобії #цікаваетимологія
👍9😱2⚡1🐳1👀1
🏃Поштова служба (лат. cursus) існувала у Римі з давніх часів. Багаті патриції мали власних спеціально підготовлених кур’єрів з рабів (лат. cursores), які могли долати до 75 км на день пішки.
📦Основи для розвитку державної поштової служби (лат. cursus publicus) заклав Гай Юлій Цезар. За правління його наступника, Октавіана Августа, вона остаточно сформувалась і підпорядковувалась безпосередньо імператору.
🐎Римська поштова та дорожня мережа складалася з 200 000 км доріг, що дозволяло дуже швидко пересилати інформацію. Перевезення здійснювались кіньми, яких можна було замінити через кожні 7-14 км на невеликих станціях (лат. mutationes). Щоб доставити термінове послання, кур'єр міг подолати 270 км за 24 год.
🏠Також існували спеціальні станції (лат. mansiones, пізніше stationes), віддалені одна від одної на день шляху, які служили для відпочинку й ночівлі мандрівників, кур’єрів-вершників і візників. Тут стояли напоготові верхові та в'ючні тварини і, на випадок потреби, вози.
📬Вислів Statio posita in... Станція, розташована в такому-то місці став вихідним для сучасної назви поштова станція, скорочено пошта.
📜Кур'єри називалися statores, viatores або tabellarii. Інформація, яку вони мали передати, записувалась на воскових табличках, які для полегшення транспортування з часом замінили на папірусні згортки.
📨Cursus publicus використовувався лише для урядових потреб, для приватних відправлень доводилося обирати інші шляхи, наприклад, передавати їх друзями, які подорожували.
✉️З падінням Західної Римської імперії cursus publicus також зник. У Східній Римській імперії він продовжував існувати приблизно до 520 р.
#цейденьвісторії #antiquitas #цікаваетимологія
📦Основи для розвитку державної поштової служби (лат. cursus publicus) заклав Гай Юлій Цезар. За правління його наступника, Октавіана Августа, вона остаточно сформувалась і підпорядковувалась безпосередньо імператору.
🐎Римська поштова та дорожня мережа складалася з 200 000 км доріг, що дозволяло дуже швидко пересилати інформацію. Перевезення здійснювались кіньми, яких можна було замінити через кожні 7-14 км на невеликих станціях (лат. mutationes). Щоб доставити термінове послання, кур'єр міг подолати 270 км за 24 год.
🏠Також існували спеціальні станції (лат. mansiones, пізніше stationes), віддалені одна від одної на день шляху, які служили для відпочинку й ночівлі мандрівників, кур’єрів-вершників і візників. Тут стояли напоготові верхові та в'ючні тварини і, на випадок потреби, вози.
📬Вислів Statio posita in... Станція, розташована в такому-то місці став вихідним для сучасної назви поштова станція, скорочено пошта.
📜Кур'єри називалися statores, viatores або tabellarii. Інформація, яку вони мали передати, записувалась на воскових табличках, які для полегшення транспортування з часом замінили на папірусні згортки.
📨Cursus publicus використовувався лише для урядових потреб, для приватних відправлень доводилося обирати інші шляхи, наприклад, передавати їх друзями, які подорожували.
✉️З падінням Західної Римської імперії cursus publicus також зник. У Східній Римській імперії він продовжував існувати приблизно до 520 р.
#цейденьвісторії #antiquitas #цікаваетимологія
❤7🍓3👍2👏1🤩1🕊1🦄1
10 жовтня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КАШІ
🌾Основним продуктом харчування у Давньому Римі було зерно, але далеко не всі могли дозволити собі випікати з нього хліб. Тому зерно споживали у вигляді каші (лат. puls / pulmentum).
🍽Ця страва була настільки типовою для всіх верств населення, що Плавт називав римлян pultiphagones кашоїдами.
🍲Пульс готували з полби, спельти, проса, ячменю, іноді з подрібненого нуту. Крупу замочували, потім варили на воді (рідше на молоці) до м'якості, додавали рослинну олію чи тваринний жир.
🫓Пульс міг бути рідким (подібно до сучасної каші) або досить густим, нагадуючи за консистенцією пиріг. Такий пульс зазвичай їли у холодному вигляді. Сучасний варіант пульсу – полента, яку також можна приготувати рідкою або густою.
🥗🍯Пульс як нейтральну основу можна було приправляти й доповнювати різними інгредієнтами. З ним вживали свіжі або варені овочі, бобові, сир, мед тощо. Він міг бути як солоним, так і солодким, тому така страва вважалась їжею на цілий день.
#цейденьвісторії #antiquitas
🌾Основним продуктом харчування у Давньому Римі було зерно, але далеко не всі могли дозволити собі випікати з нього хліб. Тому зерно споживали у вигляді каші (лат. puls / pulmentum).
🍽Ця страва була настільки типовою для всіх верств населення, що Плавт називав римлян pultiphagones кашоїдами.
🍲Пульс готували з полби, спельти, проса, ячменю, іноді з подрібненого нуту. Крупу замочували, потім варили на воді (рідше на молоці) до м'якості, додавали рослинну олію чи тваринний жир.
🫓Пульс міг бути рідким (подібно до сучасної каші) або досить густим, нагадуючи за консистенцією пиріг. Такий пульс зазвичай їли у холодному вигляді. Сучасний варіант пульсу – полента, яку також можна приготувати рідкою або густою.
🥗🍯Пульс як нейтральну основу можна було приправляти й доповнювати різними інгредієнтами. З ним вживали свіжі або варені овочі, бобові, сир, мед тощо. Він міг бути як солоним, так і солодким, тому така страва вважалась їжею на цілий день.
#цейденьвісторії #antiquitas
❤11👍7🔥2🎉1