1 вересня – ДЕНЬ ЗНАНЬ
👨🎓Слово студент (лат. studens, studentis < studere старанно займатися, докладати зусиль, прагнути) спочатку не було пов’язане з навчанням, а означало будь-кого, хто старанно працював, незалежно від сфери діяльності. Лише після XII ст., з появою перших університетів, цей термін набув сучасного освітнього значення. Однак важливо пам’ятати, що студент – це той, хто свідомо й активно прагне здобувати знання, а не просто відвідує заняття.
🏫У Середньовіччі університети виконували ширший спектр функцій, охоплюючи як завдання, що нині відповідають середній освіті, так і повноцінній вищій академічній підготовці.
📚Першим щаблем освітньої системи був ступінь бакалавра, який присвоювали студентам після складання іспитів початкового рівня. Далі йшов ступінь ліценціата – його здобували ті, хто пройшов повний цикл лекцій і успішно склав іспит. Така особа отримувала licentia docendi – дозвіл на викладання, хоча фактичного права викладати ще не мала.
✍️Найвищим ступенем для випускника був магістр (на факультеті мистецтв) або доктор (на теологічному, медичному та юридичному), що означало завершення повного курсу навчання й готовність до самостійної викладацької та наукової діяльності.
🎓Вік студентів був різним, але, загалом, навчання починали в 14–15 років, а ступінь магістра мистецтв могла здобути особа, не молодша за 21 рік, яка провчилася щонайменше 5–7 років. Як правило, навчання у закладі вищої освіти тривало близько 10 років.
Про школу тут
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
👨🎓Слово студент (лат. studens, studentis < studere старанно займатися, докладати зусиль, прагнути) спочатку не було пов’язане з навчанням, а означало будь-кого, хто старанно працював, незалежно від сфери діяльності. Лише після XII ст., з появою перших університетів, цей термін набув сучасного освітнього значення. Однак важливо пам’ятати, що студент – це той, хто свідомо й активно прагне здобувати знання, а не просто відвідує заняття.
🏫У Середньовіччі університети виконували ширший спектр функцій, охоплюючи як завдання, що нині відповідають середній освіті, так і повноцінній вищій академічній підготовці.
📚Першим щаблем освітньої системи був ступінь бакалавра, який присвоювали студентам після складання іспитів початкового рівня. Далі йшов ступінь ліценціата – його здобували ті, хто пройшов повний цикл лекцій і успішно склав іспит. Така особа отримувала licentia docendi – дозвіл на викладання, хоча фактичного права викладати ще не мала.
✍️Найвищим ступенем для випускника був магістр (на факультеті мистецтв) або доктор (на теологічному, медичному та юридичному), що означало завершення повного курсу навчання й готовність до самостійної викладацької та наукової діяльності.
🎓Вік студентів був різним, але, загалом, навчання починали в 14–15 років, а ступінь магістра мистецтв могла здобути особа, не молодша за 21 рік, яка провчилася щонайменше 5–7 років. Як правило, навчання у закладі вищої освіти тривало близько 10 років.
Про школу тут
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
❤5✍3🥰3🤩3
3 вересня – ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ БЮСТГАЛЬТЕРА
📑03.09.1914 р. американка Мері Фелпс Джейкоб отримала патент на перший бюстгальтер. Вона створила його з шовкових хусток та стрічок, відмовившись від використання традиційного корсета.
🌸У Давній Греції та Римі жінки носили навколо грудей довгу пов'язку з тканини або тонкої шкіри, зав'язану ззаду. Найчастіше для її позначення використовується назва строфіон / строфіум (гр. στρόφιον, лат. strophium).
🫶Грецькі та римські жінки використовували строфіум не лише для фіксації грудей, а й для того, щоб зробити їх плоскими. Вважалося, що у молодих дівчат туга пов'язка запобігає росту грудей – античним ідеалом жіночої краси були маленькі груди та широкі стегна.
🏺У Іліаді Гомера (Книга 14, 188–225) згадується пишно прикрашений нагрудник Афродіти, а на давньогрецькій амфорі сер. V ст. до н.е. зображено сцену одягання Афродіти, де крилаті істоти допомагають богині затягнути на спині вкритий візерунками строфіон.
👙Мозаїки IV ст. з Вілли Романа дель Казале зображують жінок, які займаються спортом у бікіні, що складається з нагрудної пов’язки й трусів.
📌Про нижню білизну також тут
#цейденьвісторії
📑03.09.1914 р. американка Мері Фелпс Джейкоб отримала патент на перший бюстгальтер. Вона створила його з шовкових хусток та стрічок, відмовившись від використання традиційного корсета.
🌸У Давній Греції та Римі жінки носили навколо грудей довгу пов'язку з тканини або тонкої шкіри, зав'язану ззаду. Найчастіше для її позначення використовується назва строфіон / строфіум (гр. στρόφιον, лат. strophium).
🫶Грецькі та римські жінки використовували строфіум не лише для фіксації грудей, а й для того, щоб зробити їх плоскими. Вважалося, що у молодих дівчат туга пов'язка запобігає росту грудей – античним ідеалом жіночої краси були маленькі груди та широкі стегна.
🏺У Іліаді Гомера (Книга 14, 188–225) згадується пишно прикрашений нагрудник Афродіти, а на давньогрецькій амфорі сер. V ст. до н.е. зображено сцену одягання Афродіти, де крилаті істоти допомагають богині затягнути на спині вкритий візерунками строфіон.
👙Мозаїки IV ст. з Вілли Романа дель Казале зображують жінок, які займаються спортом у бікіні, що складається з нагрудної пов’язки й трусів.
📌Про нижню білизну також тут
#цейденьвісторії
👍8❤1🔥1👌1👀1
МОВНІ ФОБІЇ
🗣Для багатьох людей сама мова, усна чи письмова, часто перетворюється на джерело ірраціонального страху чи тривоги – фобію (гр. φόβος страх). Іноді такий страх стає не просто дискомфортом, а справжньою перепоною, що блокує здатність людини говорити чи писати вільно.
🙊Зокрема, логофобія / глософобія (< гр. λόγος слово, мовлення / γλῶσσα мова) – патологічний страх говорити. Її різновидами є вербофобія (< лат. verbum слово) – ірраціональний страх перед вимовою окремих слів, пейрафобія (< гр. πειράω намагатися) – страх публічного виступу, лалофобія (< гр. λαλέω говорити, спілкуватися) – страх говорити через можливість затинання. До цього типу можна зарахувати також граматикофобію (< гр. γραμματικὴ τέχνη граматика) – страх зробити помилку в письмовому чи усному мовленні.
📖Сприйняттю друкованого тексту може завадити акрібофобія (< гр. ἀκριβής точний) – нав'язливий страх не зрозуміти прочитаний текст.
⚛️Буває й так, що «мовні» фобії стосуються не всієї мови загалом, а лише певних її форм: окремих слів, фраз чи навіть типів текстів. Ксеноглософобія (< гр. ξένος чужий + γλῶσσα мова) – боязнь іноземних мов. Гелленологофобія (< гр. Ἑλληνικός грецький + λόγος слово, мовлення) – боязнь (грецької) складної наукової термінології. Ономатофобія (< гр. ὄνομα ім’я) – боязнь власних імен.
🦛(Гіпопотомонстро)сескіпедалофобія – ірраціональний, інтенсивний і стійкий страх перед довгими або надмірно складними словами, як щодо їхньої вимови, так і щодо сприйняття. Термін є штучно створеним і має виразний комічний відтінок: до латинського прикметника sesquipedalis півторафутовий у довжину; дуже довгий додано елементи з грецької (ἱπποπόταμος гіпопотам) та латинської (monstrum монстр) мов з метою посилення сатирично-іронічного ефекту. Таким чином, сама назва стає своєрідним «мовним жартом» – надмірно довгим словом, яке ілюструє власне значення.
📚До «мовних» фобій можна також віднести лексикофобію (< гр. λεξικόν βιβλίον словник < λεξικός той, який стосується слів) – страх звертатися до словника, зумовлений боязню нових слів.
🛑Деколи серед «мовних» фобій називають, наприклад, алфавітофобію (боязнь алфавіту), анаграміфобію (боязнь анаграм), мікрологофобію (боязнь коротких слів), панграміфобію (боязнь панграм), какологофобію (боязнь лайливих слів) та дуже багато інших «фобій». Однак ці «фобії» не є загальноприйнятими клінічними фобіями у психології чи психіатрії.
#фобії #цікаваетимологія
🗣Для багатьох людей сама мова, усна чи письмова, часто перетворюється на джерело ірраціонального страху чи тривоги – фобію (гр. φόβος страх). Іноді такий страх стає не просто дискомфортом, а справжньою перепоною, що блокує здатність людини говорити чи писати вільно.
🙊Зокрема, логофобія / глософобія (< гр. λόγος слово, мовлення / γλῶσσα мова) – патологічний страх говорити. Її різновидами є вербофобія (< лат. verbum слово) – ірраціональний страх перед вимовою окремих слів, пейрафобія (< гр. πειράω намагатися) – страх публічного виступу, лалофобія (< гр. λαλέω говорити, спілкуватися) – страх говорити через можливість затинання. До цього типу можна зарахувати також граматикофобію (< гр. γραμματικὴ τέχνη граматика) – страх зробити помилку в письмовому чи усному мовленні.
📖Сприйняттю друкованого тексту може завадити акрібофобія (< гр. ἀκριβής точний) – нав'язливий страх не зрозуміти прочитаний текст.
⚛️Буває й так, що «мовні» фобії стосуються не всієї мови загалом, а лише певних її форм: окремих слів, фраз чи навіть типів текстів. Ксеноглософобія (< гр. ξένος чужий + γλῶσσα мова) – боязнь іноземних мов. Гелленологофобія (< гр. Ἑλληνικός грецький + λόγος слово, мовлення) – боязнь (грецької) складної наукової термінології. Ономатофобія (< гр. ὄνομα ім’я) – боязнь власних імен.
🦛(Гіпопотомонстро)сескіпедалофобія – ірраціональний, інтенсивний і стійкий страх перед довгими або надмірно складними словами, як щодо їхньої вимови, так і щодо сприйняття. Термін є штучно створеним і має виразний комічний відтінок: до латинського прикметника sesquipedalis півторафутовий у довжину; дуже довгий додано елементи з грецької (ἱπποπόταμος гіпопотам) та латинської (monstrum монстр) мов з метою посилення сатирично-іронічного ефекту. Таким чином, сама назва стає своєрідним «мовним жартом» – надмірно довгим словом, яке ілюструє власне значення.
📚До «мовних» фобій можна також віднести лексикофобію (< гр. λεξικόν βιβλίον словник < λεξικός той, який стосується слів) – страх звертатися до словника, зумовлений боязню нових слів.
🛑Деколи серед «мовних» фобій називають, наприклад, алфавітофобію (боязнь алфавіту), анаграміфобію (боязнь анаграм), мікрологофобію (боязнь коротких слів), панграміфобію (боязнь панграм), какологофобію (боязнь лайливих слів) та дуже багато інших «фобій». Однак ці «фобії» не є загальноприйнятими клінічними фобіями у психології чи психіатрії.
#фобії #цікаваетимологія
❤4👍4🤔3🤨3😱1👀1
5 вересня – ДЕНЬ ЗАПІЗНЕНЬ – свято тих, у кого не виходить бути пунктуальним
🦴Sero / Tarde venientibus ossa тим, хто пізно приходить, [залишаються] кістки
🍽Це латинське прислів’я виросло з буденної, але показової ситуації. У давнину той, хто запізнювався на гостьовий обід, міг розраховувати лише на кістки, з яких кухарі вже зняли м'ясо – найсмачніше дісталося тим, хто не барився.
🏃♂️➡️Поступово фраза набула глибшого сенсу й стала універсальним застереженням щодо втрати можливостей через зволікання. Недаремно подібні вислови існують у багатьох народів світу, адже потреба вчасно реагувати на життя – універсальна. І якщо не бути уважним до часу, можна залишитися не просто без обіду, а й без перспектив у професійному чи особистому житті.
❗️Вчасність – це не лише ознака поваги до інших, а й вияв відповідальності та здатності діяти рішуче. Варто пам’ятати: запізнення часто ставить людину в невигідне становище, а той, хто спізнюється, шкодить насамперед собі.
#цейденьвісторії #sententiae
🦴Sero / Tarde venientibus ossa тим, хто пізно приходить, [залишаються] кістки
🍽Це латинське прислів’я виросло з буденної, але показової ситуації. У давнину той, хто запізнювався на гостьовий обід, міг розраховувати лише на кістки, з яких кухарі вже зняли м'ясо – найсмачніше дісталося тим, хто не барився.
🏃♂️➡️Поступово фраза набула глибшого сенсу й стала універсальним застереженням щодо втрати можливостей через зволікання. Недаремно подібні вислови існують у багатьох народів світу, адже потреба вчасно реагувати на життя – універсальна. І якщо не бути уважним до часу, можна залишитися не просто без обіду, а й без перспектив у професійному чи особистому житті.
❗️Вчасність – це не лише ознака поваги до інших, а й вияв відповідальності та здатності діяти рішуче. Варто пам’ятати: запізнення часто ставить людину в невигідне становище, а той, хто спізнюється, шкодить насамперед собі.
#цейденьвісторії #sententiae
❤5👍4👌1💯1
6 вересня 2025 року – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОДИ
Відзначається щорічно першої суботи вересня.
Докладніше тут
Відзначається щорічно першої суботи вересня.
Докладніше тут
😁8👍4❤2👌1
7 вересня – ДЕНЬ САЛЯМІ
🗓У 2006 році в американському містечку Хенрік з’явилося незвичне свято – День салямі (іт. salami множина від salame солоне й в'ялене м'ясо < sale сіль < лат. sal сіль). Його започаткувало місцеве Товариство шанувальників цього м’ясного делікатесу (The Salami Appreciation Society). Ідея швидко вийшла за межі США й набула міжнародного масштабу.
🥩Салямі – це в’ялена ковбаса, яку готують із м’яса, сала, солі та спецій, начиняють у оболонку й залишають ферментуватись. На завершальному етапі на поверхні має з’явитись тонкий білуватий наліт – спеціальна пліснява, яка не лише формує характерний смак і аромат, а й захищає продукт, збільшуючи строк його зберігання.
👨🍳Точно не відомо, коли саме була приготована перша ковбаса салямі, однак подібні вироби згадуються ще за часів Давнього Риму, зокрема в кулінарній книзі De re coquinaria під назвою salsum солонина (від лат. salsus солоний). Саме завдяки великій кількості солі салямі можна було зберігати при кімнатній температурі протягом тривалого часу.
📜Перша документальна згадка про сучасну салямі датується 1436 р. – найманець Нікколо Пічініно замовив 20 свиней для її виготовлення.
🍽Більше цікавої інформації – на сайті Музею салямі у м.Феліно (Італія)
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
🗓У 2006 році в американському містечку Хенрік з’явилося незвичне свято – День салямі (іт. salami множина від salame солоне й в'ялене м'ясо < sale сіль < лат. sal сіль). Його започаткувало місцеве Товариство шанувальників цього м’ясного делікатесу (The Salami Appreciation Society). Ідея швидко вийшла за межі США й набула міжнародного масштабу.
🥩Салямі – це в’ялена ковбаса, яку готують із м’яса, сала, солі та спецій, начиняють у оболонку й залишають ферментуватись. На завершальному етапі на поверхні має з’явитись тонкий білуватий наліт – спеціальна пліснява, яка не лише формує характерний смак і аромат, а й захищає продукт, збільшуючи строк його зберігання.
👨🍳Точно не відомо, коли саме була приготована перша ковбаса салямі, однак подібні вироби згадуються ще за часів Давнього Риму, зокрема в кулінарній книзі De re coquinaria під назвою salsum солонина (від лат. salsus солоний). Саме завдяки великій кількості солі салямі можна було зберігати при кімнатній температурі протягом тривалого часу.
📜Перша документальна згадка про сучасну салямі датується 1436 р. – найманець Нікколо Пічініно замовив 20 свиней для її виготовлення.
🍽Більше цікавої інформації – на сайті Музею салямі у м.Феліно (Італія)
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
🌭7❤4👌2
8 вересня – ДЕНЬ АМПЕРСАНДА
🗓День амперсанда був заснований у 2015 р. з ініціативи дизайнера й типографа Chaz DeSimone (Чаз ДеСімоне) зі США.
🔤Цей символ є лігатурою (скороченням) латинського сполучника et і. Його винайдення приписують Марку Тулію Тірону, колишньому рабу й секретарю Цицерона, який близько 63 р. до н.е. розробив систему римської стенографії (лат. Notae Tironianae), що була в ужитку до XI ст. Один із найдавніших зразків амперсанда виявлено серед графіті в Помпеях.
📝Назва «амперсанд» з’явилася значно пізніше як спотворення англійської фрази and per se and. Починаючи з 1899 р. було офіційно затверджене вживання амперсанда замість сполучника «і»: у Concise Manual on Typography (Короткому посібнику з типографіки) амперсанд описується як «знак, взаємозамінний зі сполучником “і”».
📙Історію амперсанда дослідив типограф Jan Tschichold (Ян Чіхольд) у своїй роботі The Ampersand: its genesis and development (Амперсанд: його генезис та розвиток), 1953 р.
🧰Сьогодні цей символ часто використовується у корпоративних назвах, особливо в галузі архітектури, консалтингу, інженерії та права.
🔣Амперсанд посідає дев'яте місце серед найпоширеніших спеціальних символів у паролях.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #латинанавколо #naming
🗓День амперсанда був заснований у 2015 р. з ініціативи дизайнера й типографа Chaz DeSimone (Чаз ДеСімоне) зі США.
🔤Цей символ є лігатурою (скороченням) латинського сполучника et і. Його винайдення приписують Марку Тулію Тірону, колишньому рабу й секретарю Цицерона, який близько 63 р. до н.е. розробив систему римської стенографії (лат. Notae Tironianae), що була в ужитку до XI ст. Один із найдавніших зразків амперсанда виявлено серед графіті в Помпеях.
📝Назва «амперсанд» з’явилася значно пізніше як спотворення англійської фрази and per se and. Починаючи з 1899 р. було офіційно затверджене вживання амперсанда замість сполучника «і»: у Concise Manual on Typography (Короткому посібнику з типографіки) амперсанд описується як «знак, взаємозамінний зі сполучником “і”».
📙Історію амперсанда дослідив типограф Jan Tschichold (Ян Чіхольд) у своїй роботі The Ampersand: its genesis and development (Амперсанд: його генезис та розвиток), 1953 р.
🧰Сьогодні цей символ часто використовується у корпоративних назвах, особливо в галузі архітектури, консалтингу, інженерії та права.
🔣Амперсанд посідає дев'яте місце серед найпоширеніших спеціальних символів у паролях.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #латинанавколо #naming
❤6👍2👌1👨💻1
9 вересня 214 року народився ІМПЕРАТОР АВРЕЛІАН
🗓09.09.214 р. н.е. народився Луцій Доміцій Авреліан (лат. Lucius Domitius Aurelianus), римський імператор у 270–275 рр. Правління Авреліана зіграло ключову роль у подоланні кризи III ст.
🏆Авреліан залишився в історії як воєначальник, реформатор і людина, котра зуміла повернути Риму колишню велич. За успіхи у відновленні територіальної цілісності імперії він був удостоєний титулу Restitutor Orbis Відновлювач світу. Водночас саме за Авреліана відбулося суттєве посилення імператорської влади, яке історики розглядають як крок до встановлення домінату.
⚔️Імператор здобув низку значних військових перемог над сарматами, карпами, германськими племенами та Пальмірським царством. Втім, його походи мали й трагічні наслідки: під час облоги Александрії у 272–273 роках римські війська знищили знамениту Александрійську бібліотеку та Мусейон – одну з найбільших наукових установ античного світу.
💰Авреліан встановив сувору дисципліну в армії, рішуче боровся з корупцією та здійснив грошову реформу, що стабілізувала економіку.
🏛Релігійною новацією імператора став культ Sol Invictus Непереможного Сонця, піднесений 274 р. до рівня державного, а неділя, день, присвячений богу Сонця, була проголошена єдиним загальноімперським вихідним. За його правління також закріпилася традиція святкувати Різдво у день зимового сонцестояння.
🪦Життя імператора трагічно обірвала зрада. Під час походу на Схід його секретар, імператорський вільновідпущеник Мнестей, побоюючись суворого покарання за службову провину, підробив «список приречених» і переконав зазначених у ньому осіб, що Авреліан готує їхню страту. Переляк переріс у змову, яка завершилася раптовим нападом на правителя та його вбивством.
📜Спершу сенат наклав на імператора damnatio memoriae прокляття пам'яті, однак згодом його було обожнено. Смерть Авреліана спричинила період безвладдя.
🤴У V ст. м.Ценабум (Cenabum) у провінції Галлія-Лугдунська (Gallia Lugdunensis), зруйноване військами Юлія Цезаря в 52 р. до н.е. та відновлене Авреліаном у 275 р., було перейменоване на його честь у Civitas Aurelianensis або Aurelianum місто Авреліана, Авреліанум. Унаслідок фонетичної еволюції ця назва поступово перетворилася на сучасну – Орлеан.
#деньнародження #цікаваетимологія
🗓09.09.214 р. н.е. народився Луцій Доміцій Авреліан (лат. Lucius Domitius Aurelianus), римський імператор у 270–275 рр. Правління Авреліана зіграло ключову роль у подоланні кризи III ст.
🏆Авреліан залишився в історії як воєначальник, реформатор і людина, котра зуміла повернути Риму колишню велич. За успіхи у відновленні територіальної цілісності імперії він був удостоєний титулу Restitutor Orbis Відновлювач світу. Водночас саме за Авреліана відбулося суттєве посилення імператорської влади, яке історики розглядають як крок до встановлення домінату.
⚔️Імператор здобув низку значних військових перемог над сарматами, карпами, германськими племенами та Пальмірським царством. Втім, його походи мали й трагічні наслідки: під час облоги Александрії у 272–273 роках римські війська знищили знамениту Александрійську бібліотеку та Мусейон – одну з найбільших наукових установ античного світу.
💰Авреліан встановив сувору дисципліну в армії, рішуче боровся з корупцією та здійснив грошову реформу, що стабілізувала економіку.
🏛Релігійною новацією імператора став культ Sol Invictus Непереможного Сонця, піднесений 274 р. до рівня державного, а неділя, день, присвячений богу Сонця, була проголошена єдиним загальноімперським вихідним. За його правління також закріпилася традиція святкувати Різдво у день зимового сонцестояння.
🪦Життя імператора трагічно обірвала зрада. Під час походу на Схід його секретар, імператорський вільновідпущеник Мнестей, побоюючись суворого покарання за службову провину, підробив «список приречених» і переконав зазначених у ньому осіб, що Авреліан готує їхню страту. Переляк переріс у змову, яка завершилася раптовим нападом на правителя та його вбивством.
📜Спершу сенат наклав на імператора damnatio memoriae прокляття пам'яті, однак згодом його було обожнено. Смерть Авреліана спричинила період безвладдя.
🤴У V ст. м.Ценабум (Cenabum) у провінції Галлія-Лугдунська (Gallia Lugdunensis), зруйноване військами Юлія Цезаря в 52 р. до н.е. та відновлене Авреліаном у 275 р., було перейменоване на його честь у Civitas Aurelianensis або Aurelianum місто Авреліана, Авреліанум. Унаслідок фонетичної еволюції ця назва поступово перетворилася на сучасну – Орлеан.
#деньнародження #цікаваетимологія
❤6🎉2👍1🫡1
СЦИПІОН НАЗІКА Й КВІНТ ЕННІЙ
🤝Про теплі й дотепні стосунки Публія Корнелія Сципіона Назіки, впливового римського політика й полководця, консула 191 р. до н.е., та Квінта Еннія, класика римської літератури й одного з перших великих поетів Риму, Цицерон розповідає такий анекдот.
🏡Одного разу Назіка завітав до Еннія, але той, не бажаючи приймати гостей, наказав служниці сказати, що його немає вдома. Назіка зрозумів хитрощі, але промовчав.
🚪Через деякий час Енній сам прийшов до Назіки – і почув з-за дверей:
👀Назіка не залишився в боргу й відповів:
#anecdota
🤝Про теплі й дотепні стосунки Публія Корнелія Сципіона Назіки, впливового римського політика й полководця, консула 191 р. до н.е., та Квінта Еннія, класика римської літератури й одного з перших великих поетів Риму, Цицерон розповідає такий анекдот.
🏡Одного разу Назіка завітав до Еннія, але той, не бажаючи приймати гостей, наказав служниці сказати, що його немає вдома. Назіка зрозумів хитрощі, але промовчав.
🚪Через деякий час Енній сам прийшов до Назіки – і почув з-за дверей:
Його немає вдома!
Але ж я впізнаю твій голос! – обурився поет.
👀Назіка не залишився в боргу й відповів:
Ах ти ж безсоромнику! Коли я прийшов до тебе, то навіть служниці повірив, а ти мені самому – ні?
#anecdota
😁5❤3👏1👌1