Спільним для слів дромедар, іподром, космодром, паліндром, синдром є те, що до їхнього складу входить грецька лексема δρομάω бігти
🐪Дромедар (гр. δρομάς той, хто біжить < δρομάω) – одногорбий верблюд, вид ссавців родини верблюдових.
🏇🏻Іподром (гр. ἱππόδρομος < ἵππος кінь + δρόμος біг, змагання в бігу < δρομάω) – комплекс споруд для змагань із кінного спорту; установа, що їх організовує.
🚀Космодром (гр. κόσμος космос; порядок + δρόμος біг, змагання в бігу < δρομάω) – територія, на якій розміщується комплекс споруд, призначений для запуску космічних апаратів у космос.
🔁Паліндром (гр. παλίνδρομος який рухається назад < πάλιν назад, знову + δρóμος біг < δρομάω) – число, буквосполучення, слово чи текст, що однаково читається в обох напрямках.
🩺Синдром (гр. συνδρομή збіг, скупчення < σύνδρομος який біжить разом, супроводжує < συν- разом + δρóμος біг < δρομάω) – сукупність ознак (симптомів), які зазвичай зустрічаються разом і характеризують певний стан, захворювання.
#вікторина #цікаваетимологія
🐪Дромедар (гр. δρομάς той, хто біжить < δρομάω) – одногорбий верблюд, вид ссавців родини верблюдових.
🏇🏻Іподром (гр. ἱππόδρομος < ἵππος кінь + δρόμος біг, змагання в бігу < δρομάω) – комплекс споруд для змагань із кінного спорту; установа, що їх організовує.
🚀Космодром (гр. κόσμος космос; порядок + δρόμος біг, змагання в бігу < δρομάω) – територія, на якій розміщується комплекс споруд, призначений для запуску космічних апаратів у космос.
🔁Паліндром (гр. παλίνδρομος який рухається назад < πάλιν назад, знову + δρóμος біг < δρομάω) – число, буквосполучення, слово чи текст, що однаково читається в обох напрямках.
🩺Синдром (гр. συνδρομή збіг, скупчення < σύνδρομος який біжить разом, супроводжує < συν- разом + δρóμος біг < δρομάω) – сукупність ознак (симптомів), які зазвичай зустрічаються разом і характеризують певний стан, захворювання.
#вікторина #цікаваетимологія
❤8👍3🏆2
30.08.1748 народився ЖАК-ЛУЇ ДАВІД
👨🎨30.08.1748 у Парижі народився французький художник-неокласицист Жак-Луї Давід (фр. Jacques-Louis David). Замилування античною культурою стало для митця визначальним при виборі сюжетів для своїх полотен.
💔Картина Сапфо, Фаон і Амур (1809 р.) відтворює легенду про кохання поетеси Сапфо до прекрасного паромника Фаона, якого Афродіта наділила вічною молодістю й красою. На жаль, почуття не довго були взаємними, й засмучена жінка кинулась з Левкадської скелі в море.
📜Цю трагічну історію вперше описав Менандр (IV–III ст. до н.е.) у комедії Левкадія, яка дійшла до нас у фрагментах. ЇЇ згадує Еліан, Лукіан і Овідій, який навіть склав лист Сапфо до Фаона.
🖼Художник був знайомий з оригінальними текстами поетеси – на колінах Сапфо лежить сувій з віршами давньогрецькою та присвятою коханому, хоча ім’я Фаона у її поезії насправді не згадується.
#деньнародження #класикаумистецтві
👨🎨30.08.1748 у Парижі народився французький художник-неокласицист Жак-Луї Давід (фр. Jacques-Louis David). Замилування античною культурою стало для митця визначальним при виборі сюжетів для своїх полотен.
💔Картина Сапфо, Фаон і Амур (1809 р.) відтворює легенду про кохання поетеси Сапфо до прекрасного паромника Фаона, якого Афродіта наділила вічною молодістю й красою. На жаль, почуття не довго були взаємними, й засмучена жінка кинулась з Левкадської скелі в море.
📜Цю трагічну історію вперше описав Менандр (IV–III ст. до н.е.) у комедії Левкадія, яка дійшла до нас у фрагментах. ЇЇ згадує Еліан, Лукіан і Овідій, який навіть склав лист Сапфо до Фаона.
🖼Художник був знайомий з оригінальними текстами поетеси – на колінах Сапфо лежить сувій з віршами давньогрецькою та присвятою коханому, хоча ім’я Фаона у її поезії насправді не згадується.
#деньнародження #класикаумистецтві
❤7💔3🥰2
31.08.161 р. народився ІМПЕРАТОР КОММОД
🤴31.08.161 р. народився Луцій Елій Аврелій Коммод (лат. Lucius Aelius Aurelius Commodus), останній представник династії Антонінів. Після смерті батька, Марка Аврелія, у 180 р. Коммод став імператором. Його правління відзначалося нестабільністю, змовами та завершилося вбивством.
⚔️На відміну від Марка Аврелія, який вів активні війни, Коммод уклав мир і повернувся до Риму. Однак управлінням державою імператор не цікавився й передав владу своїм фаворитам. Натомість він захоплювався гладіаторськими боями й сам брав участь у поєдинках, що вважалося безчестям (infamia) навіть для простого громадянина. З огляду на цю пристрасть, ходили чутки, що справжнім батьком Коммода був гладіатор, з яким розважалась його мати Фаустіна Молодша.
📅В останні роки правління Коммод став ототожнювати себе з Геркулесом (Hercules Romanus) і встановив культ на свою честь. На його вимогу всі місяці отримали нові назви, які відповідали почесному титулу правителя:
🏛190 р. Рим був перейменований на Colonia Commodiana (Колонію Коммода). Проникнення імені імператора майже в усі сфери суспільного життя було настільки масштабним, що отримало назву Commodianismus.
🛑Коммода вбили в останній день 192 р. за змовою, у якій брали участь його коханка, вільновідпущеник і префект преторіанців. Після смерті імператору було відмовлено в обожненні, всі перейменування скасували, а його самого піддали damnatio memoriae (прокляттю пам’яті).
🎥У 2000 на екрани вийшов фільм Гладіатор (США, Велика Британія) режисера Рідлі Скотта, роль Коммода у якому зіграв Хоакін Фенікс. Багато подій стрічки не є історичними: оповідь починається з моменту нібито вбивства Коммодом власного батька й завершується вбивством самого Коммода вигаданим персонажем – полководцем Максимусом Мерідієм.
🎬Про фільм Гладіатор-2 тут
#деньнародження #цікаваетимологія #латинауфільмах
🤴31.08.161 р. народився Луцій Елій Аврелій Коммод (лат. Lucius Aelius Aurelius Commodus), останній представник династії Антонінів. Після смерті батька, Марка Аврелія, у 180 р. Коммод став імператором. Його правління відзначалося нестабільністю, змовами та завершилося вбивством.
⚔️На відміну від Марка Аврелія, який вів активні війни, Коммод уклав мир і повернувся до Риму. Однак управлінням державою імператор не цікавився й передав владу своїм фаворитам. Натомість він захоплювався гладіаторськими боями й сам брав участь у поєдинках, що вважалося безчестям (infamia) навіть для простого громадянина. З огляду на цю пристрасть, ходили чутки, що справжнім батьком Коммода був гладіатор, з яким розважалась його мати Фаустіна Молодша.
📅В останні роки правління Коммод став ототожнювати себе з Геркулесом (Hercules Romanus) і встановив культ на свою честь. На його вимогу всі місяці отримали нові назви, які відповідали почесному титулу правителя:
Amazonius (січень)
Invictus (лютий)
Pius (березень)
Felix (квітень)
Lucius (травень)
Aelius (червень)
Aurelius (липень)
Commodus (серпень)
Augustus (вересень)
Herculeus (жовтень)
Romanus (листопад)
Exsuperatorius (грудень)
🏛190 р. Рим був перейменований на Colonia Commodiana (Колонію Коммода). Проникнення імені імператора майже в усі сфери суспільного життя було настільки масштабним, що отримало назву Commodianismus.
🛑Коммода вбили в останній день 192 р. за змовою, у якій брали участь його коханка, вільновідпущеник і префект преторіанців. Після смерті імператору було відмовлено в обожненні, всі перейменування скасували, а його самого піддали damnatio memoriae (прокляттю пам’яті).
🎥У 2000 на екрани вийшов фільм Гладіатор (США, Велика Британія) режисера Рідлі Скотта, роль Коммода у якому зіграв Хоакін Фенікс. Багато подій стрічки не є історичними: оповідь починається з моменту нібито вбивства Коммодом власного батька й завершується вбивством самого Коммода вигаданим персонажем – полководцем Максимусом Мерідієм.
🎬Про фільм Гладіатор-2 тут
#деньнародження #цікаваетимологія #латинауфільмах
👍6🔥2👌1
1 вересня – ДЕНЬ ЗНАНЬ
👨🎓Слово студент (лат. studens, studentis < studere старанно займатися, докладати зусиль, прагнути) спочатку не було пов’язане з навчанням, а означало будь-кого, хто старанно працював, незалежно від сфери діяльності. Лише після XII ст., з появою перших університетів, цей термін набув сучасного освітнього значення. Однак важливо пам’ятати, що студент – це той, хто свідомо й активно прагне здобувати знання, а не просто відвідує заняття.
🏫У Середньовіччі університети виконували ширший спектр функцій, охоплюючи як завдання, що нині відповідають середній освіті, так і повноцінній вищій академічній підготовці.
📚Першим щаблем освітньої системи був ступінь бакалавра, який присвоювали студентам після складання іспитів початкового рівня. Далі йшов ступінь ліценціата – його здобували ті, хто пройшов повний цикл лекцій і успішно склав іспит. Така особа отримувала licentia docendi – дозвіл на викладання, хоча фактичного права викладати ще не мала.
✍️Найвищим ступенем для випускника був магістр (на факультеті мистецтв) або доктор (на теологічному, медичному та юридичному), що означало завершення повного курсу навчання й готовність до самостійної викладацької та наукової діяльності.
🎓Вік студентів був різним, але, загалом, навчання починали в 14–15 років, а ступінь магістра мистецтв могла здобути особа, не молодша за 21 рік, яка провчилася щонайменше 5–7 років. Як правило, навчання у закладі вищої освіти тривало близько 10 років.
Про школу тут
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
👨🎓Слово студент (лат. studens, studentis < studere старанно займатися, докладати зусиль, прагнути) спочатку не було пов’язане з навчанням, а означало будь-кого, хто старанно працював, незалежно від сфери діяльності. Лише після XII ст., з появою перших університетів, цей термін набув сучасного освітнього значення. Однак важливо пам’ятати, що студент – це той, хто свідомо й активно прагне здобувати знання, а не просто відвідує заняття.
🏫У Середньовіччі університети виконували ширший спектр функцій, охоплюючи як завдання, що нині відповідають середній освіті, так і повноцінній вищій академічній підготовці.
📚Першим щаблем освітньої системи був ступінь бакалавра, який присвоювали студентам після складання іспитів початкового рівня. Далі йшов ступінь ліценціата – його здобували ті, хто пройшов повний цикл лекцій і успішно склав іспит. Така особа отримувала licentia docendi – дозвіл на викладання, хоча фактичного права викладати ще не мала.
✍️Найвищим ступенем для випускника був магістр (на факультеті мистецтв) або доктор (на теологічному, медичному та юридичному), що означало завершення повного курсу навчання й готовність до самостійної викладацької та наукової діяльності.
🎓Вік студентів був різним, але, загалом, навчання починали в 14–15 років, а ступінь магістра мистецтв могла здобути особа, не молодша за 21 рік, яка провчилася щонайменше 5–7 років. Як правило, навчання у закладі вищої освіти тривало близько 10 років.
Про школу тут
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
❤5✍3🥰3🤩3
3 вересня – ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ БЮСТГАЛЬТЕРА
📑03.09.1914 р. американка Мері Фелпс Джейкоб отримала патент на перший бюстгальтер. Вона створила його з шовкових хусток та стрічок, відмовившись від використання традиційного корсета.
🌸У Давній Греції та Римі жінки носили навколо грудей довгу пов'язку з тканини або тонкої шкіри, зав'язану ззаду. Найчастіше для її позначення використовується назва строфіон / строфіум (гр. στρόφιον, лат. strophium).
🫶Грецькі та римські жінки використовували строфіум не лише для фіксації грудей, а й для того, щоб зробити їх плоскими. Вважалося, що у молодих дівчат туга пов'язка запобігає росту грудей – античним ідеалом жіночої краси були маленькі груди та широкі стегна.
🏺У Іліаді Гомера (Книга 14, 188–225) згадується пишно прикрашений нагрудник Афродіти, а на давньогрецькій амфорі сер. V ст. до н.е. зображено сцену одягання Афродіти, де крилаті істоти допомагають богині затягнути на спині вкритий візерунками строфіон.
👙Мозаїки IV ст. з Вілли Романа дель Казале зображують жінок, які займаються спортом у бікіні, що складається з нагрудної пов’язки й трусів.
📌Про нижню білизну також тут
#цейденьвісторії
📑03.09.1914 р. американка Мері Фелпс Джейкоб отримала патент на перший бюстгальтер. Вона створила його з шовкових хусток та стрічок, відмовившись від використання традиційного корсета.
🌸У Давній Греції та Римі жінки носили навколо грудей довгу пов'язку з тканини або тонкої шкіри, зав'язану ззаду. Найчастіше для її позначення використовується назва строфіон / строфіум (гр. στρόφιον, лат. strophium).
🫶Грецькі та римські жінки використовували строфіум не лише для фіксації грудей, а й для того, щоб зробити їх плоскими. Вважалося, що у молодих дівчат туга пов'язка запобігає росту грудей – античним ідеалом жіночої краси були маленькі груди та широкі стегна.
🏺У Іліаді Гомера (Книга 14, 188–225) згадується пишно прикрашений нагрудник Афродіти, а на давньогрецькій амфорі сер. V ст. до н.е. зображено сцену одягання Афродіти, де крилаті істоти допомагають богині затягнути на спині вкритий візерунками строфіон.
👙Мозаїки IV ст. з Вілли Романа дель Казале зображують жінок, які займаються спортом у бікіні, що складається з нагрудної пов’язки й трусів.
📌Про нижню білизну також тут
#цейденьвісторії
👍8❤1🔥1👌1👀1
МОВНІ ФОБІЇ
🗣Для багатьох людей сама мова, усна чи письмова, часто перетворюється на джерело ірраціонального страху чи тривоги – фобію (гр. φόβος страх). Іноді такий страх стає не просто дискомфортом, а справжньою перепоною, що блокує здатність людини говорити чи писати вільно.
🙊Зокрема, логофобія / глософобія (< гр. λόγος слово, мовлення / γλῶσσα мова) – патологічний страх говорити. Її різновидами є вербофобія (< лат. verbum слово) – ірраціональний страх перед вимовою окремих слів, пейрафобія (< гр. πειράω намагатися) – страх публічного виступу, лалофобія (< гр. λαλέω говорити, спілкуватися) – страх говорити через можливість затинання. До цього типу можна зарахувати також граматикофобію (< гр. γραμματικὴ τέχνη граматика) – страх зробити помилку в письмовому чи усному мовленні.
📖Сприйняттю друкованого тексту може завадити акрібофобія (< гр. ἀκριβής точний) – нав'язливий страх не зрозуміти прочитаний текст.
⚛️Буває й так, що «мовні» фобії стосуються не всієї мови загалом, а лише певних її форм: окремих слів, фраз чи навіть типів текстів. Ксеноглософобія (< гр. ξένος чужий + γλῶσσα мова) – боязнь іноземних мов. Гелленологофобія (< гр. Ἑλληνικός грецький + λόγος слово, мовлення) – боязнь (грецької) складної наукової термінології. Ономатофобія (< гр. ὄνομα ім’я) – боязнь власних імен.
🦛(Гіпопотомонстро)сескіпедалофобія – ірраціональний, інтенсивний і стійкий страх перед довгими або надмірно складними словами, як щодо їхньої вимови, так і щодо сприйняття. Термін є штучно створеним і має виразний комічний відтінок: до латинського прикметника sesquipedalis півторафутовий у довжину; дуже довгий додано елементи з грецької (ἱπποπόταμος гіпопотам) та латинської (monstrum монстр) мов з метою посилення сатирично-іронічного ефекту. Таким чином, сама назва стає своєрідним «мовним жартом» – надмірно довгим словом, яке ілюструє власне значення.
📚До «мовних» фобій можна також віднести лексикофобію (< гр. λεξικόν βιβλίον словник < λεξικός той, який стосується слів) – страх звертатися до словника, зумовлений боязню нових слів.
🛑Деколи серед «мовних» фобій називають, наприклад, алфавітофобію (боязнь алфавіту), анаграміфобію (боязнь анаграм), мікрологофобію (боязнь коротких слів), панграміфобію (боязнь панграм), какологофобію (боязнь лайливих слів) та дуже багато інших «фобій». Однак ці «фобії» не є загальноприйнятими клінічними фобіями у психології чи психіатрії.
#фобії #цікаваетимологія
🗣Для багатьох людей сама мова, усна чи письмова, часто перетворюється на джерело ірраціонального страху чи тривоги – фобію (гр. φόβος страх). Іноді такий страх стає не просто дискомфортом, а справжньою перепоною, що блокує здатність людини говорити чи писати вільно.
🙊Зокрема, логофобія / глософобія (< гр. λόγος слово, мовлення / γλῶσσα мова) – патологічний страх говорити. Її різновидами є вербофобія (< лат. verbum слово) – ірраціональний страх перед вимовою окремих слів, пейрафобія (< гр. πειράω намагатися) – страх публічного виступу, лалофобія (< гр. λαλέω говорити, спілкуватися) – страх говорити через можливість затинання. До цього типу можна зарахувати також граматикофобію (< гр. γραμματικὴ τέχνη граматика) – страх зробити помилку в письмовому чи усному мовленні.
📖Сприйняттю друкованого тексту може завадити акрібофобія (< гр. ἀκριβής точний) – нав'язливий страх не зрозуміти прочитаний текст.
⚛️Буває й так, що «мовні» фобії стосуються не всієї мови загалом, а лише певних її форм: окремих слів, фраз чи навіть типів текстів. Ксеноглософобія (< гр. ξένος чужий + γλῶσσα мова) – боязнь іноземних мов. Гелленологофобія (< гр. Ἑλληνικός грецький + λόγος слово, мовлення) – боязнь (грецької) складної наукової термінології. Ономатофобія (< гр. ὄνομα ім’я) – боязнь власних імен.
🦛(Гіпопотомонстро)сескіпедалофобія – ірраціональний, інтенсивний і стійкий страх перед довгими або надмірно складними словами, як щодо їхньої вимови, так і щодо сприйняття. Термін є штучно створеним і має виразний комічний відтінок: до латинського прикметника sesquipedalis півторафутовий у довжину; дуже довгий додано елементи з грецької (ἱπποπόταμος гіпопотам) та латинської (monstrum монстр) мов з метою посилення сатирично-іронічного ефекту. Таким чином, сама назва стає своєрідним «мовним жартом» – надмірно довгим словом, яке ілюструє власне значення.
📚До «мовних» фобій можна також віднести лексикофобію (< гр. λεξικόν βιβλίον словник < λεξικός той, який стосується слів) – страх звертатися до словника, зумовлений боязню нових слів.
🛑Деколи серед «мовних» фобій називають, наприклад, алфавітофобію (боязнь алфавіту), анаграміфобію (боязнь анаграм), мікрологофобію (боязнь коротких слів), панграміфобію (боязнь панграм), какологофобію (боязнь лайливих слів) та дуже багато інших «фобій». Однак ці «фобії» не є загальноприйнятими клінічними фобіями у психології чи психіатрії.
#фобії #цікаваетимологія
❤4👍4🤔3🤨3😱1👀1
5 вересня – ДЕНЬ ЗАПІЗНЕНЬ – свято тих, у кого не виходить бути пунктуальним
🦴Sero / Tarde venientibus ossa тим, хто пізно приходить, [залишаються] кістки
🍽Це латинське прислів’я виросло з буденної, але показової ситуації. У давнину той, хто запізнювався на гостьовий обід, міг розраховувати лише на кістки, з яких кухарі вже зняли м'ясо – найсмачніше дісталося тим, хто не барився.
🏃♂️➡️Поступово фраза набула глибшого сенсу й стала універсальним застереженням щодо втрати можливостей через зволікання. Недаремно подібні вислови існують у багатьох народів світу, адже потреба вчасно реагувати на життя – універсальна. І якщо не бути уважним до часу, можна залишитися не просто без обіду, а й без перспектив у професійному чи особистому житті.
❗️Вчасність – це не лише ознака поваги до інших, а й вияв відповідальності та здатності діяти рішуче. Варто пам’ятати: запізнення часто ставить людину в невигідне становище, а той, хто спізнюється, шкодить насамперед собі.
#цейденьвісторії #sententiae
🦴Sero / Tarde venientibus ossa тим, хто пізно приходить, [залишаються] кістки
🍽Це латинське прислів’я виросло з буденної, але показової ситуації. У давнину той, хто запізнювався на гостьовий обід, міг розраховувати лише на кістки, з яких кухарі вже зняли м'ясо – найсмачніше дісталося тим, хто не барився.
🏃♂️➡️Поступово фраза набула глибшого сенсу й стала універсальним застереженням щодо втрати можливостей через зволікання. Недаремно подібні вислови існують у багатьох народів світу, адже потреба вчасно реагувати на життя – універсальна. І якщо не бути уважним до часу, можна залишитися не просто без обіду, а й без перспектив у професійному чи особистому житті.
❗️Вчасність – це не лише ознака поваги до інших, а й вияв відповідальності та здатності діяти рішуче. Варто пам’ятати: запізнення часто ставить людину в невигідне становище, а той, хто спізнюється, шкодить насамперед собі.
#цейденьвісторії #sententiae
❤5👍4👌1💯1
6 вересня 2025 року – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОДИ
Відзначається щорічно першої суботи вересня.
Докладніше тут
Відзначається щорічно першої суботи вересня.
Докладніше тут
😁8👍4❤2👌1
7 вересня – ДЕНЬ САЛЯМІ
🗓У 2006 році в американському містечку Хенрік з’явилося незвичне свято – День салямі (іт. salami множина від salame солоне й в'ялене м'ясо < sale сіль < лат. sal сіль). Його започаткувало місцеве Товариство шанувальників цього м’ясного делікатесу (The Salami Appreciation Society). Ідея швидко вийшла за межі США й набула міжнародного масштабу.
🥩Салямі – це в’ялена ковбаса, яку готують із м’яса, сала, солі та спецій, начиняють у оболонку й залишають ферментуватись. На завершальному етапі на поверхні має з’явитись тонкий білуватий наліт – спеціальна пліснява, яка не лише формує характерний смак і аромат, а й захищає продукт, збільшуючи строк його зберігання.
👨🍳Точно не відомо, коли саме була приготована перша ковбаса салямі, однак подібні вироби згадуються ще за часів Давнього Риму, зокрема в кулінарній книзі De re coquinaria під назвою salsum солонина (від лат. salsus солоний). Саме завдяки великій кількості солі салямі можна було зберігати при кімнатній температурі протягом тривалого часу.
📜Перша документальна згадка про сучасну салямі датується 1436 р. – найманець Нікколо Пічініно замовив 20 свиней для її виготовлення.
🍽Більше цікавої інформації – на сайті Музею салямі у м.Феліно (Італія)
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
🗓У 2006 році в американському містечку Хенрік з’явилося незвичне свято – День салямі (іт. salami множина від salame солоне й в'ялене м'ясо < sale сіль < лат. sal сіль). Його започаткувало місцеве Товариство шанувальників цього м’ясного делікатесу (The Salami Appreciation Society). Ідея швидко вийшла за межі США й набула міжнародного масштабу.
🥩Салямі – це в’ялена ковбаса, яку готують із м’яса, сала, солі та спецій, начиняють у оболонку й залишають ферментуватись. На завершальному етапі на поверхні має з’явитись тонкий білуватий наліт – спеціальна пліснява, яка не лише формує характерний смак і аромат, а й захищає продукт, збільшуючи строк його зберігання.
👨🍳Точно не відомо, коли саме була приготована перша ковбаса салямі, однак подібні вироби згадуються ще за часів Давнього Риму, зокрема в кулінарній книзі De re coquinaria під назвою salsum солонина (від лат. salsus солоний). Саме завдяки великій кількості солі салямі можна було зберігати при кімнатній температурі протягом тривалого часу.
📜Перша документальна згадка про сучасну салямі датується 1436 р. – найманець Нікколо Пічініно замовив 20 свиней для її виготовлення.
🍽Більше цікавої інформації – на сайті Музею салямі у м.Феліно (Італія)
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
🌭7❤4👌2
8 вересня – ДЕНЬ АМПЕРСАНДА
🗓День амперсанда був заснований у 2015 р. з ініціативи дизайнера й типографа Chaz DeSimone (Чаз ДеСімоне) зі США.
🔤Цей символ є лігатурою (скороченням) латинського сполучника et і. Його винайдення приписують Марку Тулію Тірону, колишньому рабу й секретарю Цицерона, який близько 63 р. до н.е. розробив систему римської стенографії (лат. Notae Tironianae), що була в ужитку до XI ст. Один із найдавніших зразків амперсанда виявлено серед графіті в Помпеях.
📝Назва «амперсанд» з’явилася значно пізніше як спотворення англійської фрази and per se and. Починаючи з 1899 р. було офіційно затверджене вживання амперсанда замість сполучника «і»: у Concise Manual on Typography (Короткому посібнику з типографіки) амперсанд описується як «знак, взаємозамінний зі сполучником “і”».
📙Історію амперсанда дослідив типограф Jan Tschichold (Ян Чіхольд) у своїй роботі The Ampersand: its genesis and development (Амперсанд: його генезис та розвиток), 1953 р.
🧰Сьогодні цей символ часто використовується у корпоративних назвах, особливо в галузі архітектури, консалтингу, інженерії та права.
🔣Амперсанд посідає дев'яте місце серед найпоширеніших спеціальних символів у паролях.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #латинанавколо #naming
🗓День амперсанда був заснований у 2015 р. з ініціативи дизайнера й типографа Chaz DeSimone (Чаз ДеСімоне) зі США.
🔤Цей символ є лігатурою (скороченням) латинського сполучника et і. Його винайдення приписують Марку Тулію Тірону, колишньому рабу й секретарю Цицерона, який близько 63 р. до н.е. розробив систему римської стенографії (лат. Notae Tironianae), що була в ужитку до XI ст. Один із найдавніших зразків амперсанда виявлено серед графіті в Помпеях.
📝Назва «амперсанд» з’явилася значно пізніше як спотворення англійської фрази and per se and. Починаючи з 1899 р. було офіційно затверджене вживання амперсанда замість сполучника «і»: у Concise Manual on Typography (Короткому посібнику з типографіки) амперсанд описується як «знак, взаємозамінний зі сполучником “і”».
📙Історію амперсанда дослідив типограф Jan Tschichold (Ян Чіхольд) у своїй роботі The Ampersand: its genesis and development (Амперсанд: його генезис та розвиток), 1953 р.
🧰Сьогодні цей символ часто використовується у корпоративних назвах, особливо в галузі архітектури, консалтингу, інженерії та права.
🔣Амперсанд посідає дев'яте місце серед найпоширеніших спеціальних символів у паролях.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #латинанавколо #naming
❤6👍2👌1👨💻1