27 серпня – ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ІВАНА ФРАНКА

🧔🏻‍♂️27 серпня 1856 р. народився видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч Іван Якович Франко.

🔤Письменник здобув ґрунтовну освіту, володів не лише українською, а й польською, німецькою та іншими мовами, серед яких зокрема й класичні. Під час навчання у гімназії Франко почав перекладати твори античних авторів.

🌹Пропонуємо Вашій увазі відомий сюжет про філософа Арістотеля й гетеру в майстерній інтерпретації Івана Франка

ПРИТЧА ПРО КРАСУ
Арістотель-мудрець Олександра навчав
І такий у альбом йому вірш написав:
"Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя – жіноча краса.
Тільки мудрість, наука і старші літа
Подають проти неї міцного щита".
Арістотель-мудрець по садочку гуля, —
Бач, Аглая іде і очима стріля!
Та Аглая, котрої надземна краса
Звеселяє людей і самі небеса;
Та їдких її слів і шпаркого ума
Всі боялися, навіть цариця сама.
Арістотель дівчині гаразд придививсь,
Як повз нього ішла, низько їй поклонивсь
І промовив: "Аглає, благаю, молю!
Над всю мудрість, над сонце тебе я люблю.
На часок-волосок вволи волю мою, –
Чого хоч загадай, я для тебе зроблю!"
Усміхнулась Аглая. "Се ж почесть мені,
Що на мні зупинив свої очі ясні
Той мудрець, що пишаєсь ним Греція вся,
Що умом обняв землю, зглибив небеса.
Я твоя. Що захочеш, зо мною чини,
Лиш одну мою просьбу в тій хвилі сповни.
По саду тім, де в’ються доріжки круті,
Півгодини мене повози на хребті".
Усміхнувся мудрець. Дивні примхи в дівчат!
Та дарма! Обіцявсь, то вже годі бурчать.
І хламиду він зняв, і рачкує піском,
Його очі Аглая закрила платком,
І сидить на хребті, й поганяє прутком.
Так заїхали враз аж на площу садка,
Де під тінню дерев край малого ставка
Олександер сидів, його мати й весь двір, —
Срібний сміх там лунав, і пісні, й бренькіт лір.
А Аглая кричить: "Ну, мій ослику, ну!"
Ще мінуточки дві! Ще мінутку одну!"
Аж у круг двораків його дівка пуста
Завела, і зіскочила живо з хребта,
І платок із очей поспішилася знять…
Що там сміху було, то й пером не списать.
Арістотель-мудрець Олександра навчав
І такий у альбом йому вірш написав:
"Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя – жіноча краса.
Ані мудрість, наука, ні старші літа
Не дають проти неї міцного щита.
Се я сам досвідив. Лиш мертвець та сліпець
Може буть проти неї надійний борець".

#деньнародження #класикаукнижках

27 серпня – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОКСУ

Докладніше тут

28 серпня 1898 року – ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ PEPSI

Докладніше тут

Спільним для слів дромедар, іподром, космодром, паліндром, синдром є те, що до їхнього складу входить грецька лексема δρομάω бігти

🐪Дромедар (гр. δρομάς той, хто біжить < δρομάω) – одногорбий верблюд, вид ссавців родини верблюдових.

🏇🏻Іподром (гр. ἱππόδρομος < ἵππος кінь + δρόμος біг, змагання в бігу < δρομάω) – комплекс споруд для змагань із кінного спорту; установа, що їх організовує.

🚀Космодром (гр. κόσμος космос; порядок + δρόμος біг, змагання в бігу < δρομάω) – територія, на якій розміщується комплекс споруд, призначений для запуску космічних апаратів у космос.

🔁Паліндром (гр. παλίνδρομος який рухається назад < πάλιν назад, знову + δρóμος біг < δρομάω) – число, буквосполучення, слово чи текст, що однаково читається в обох напрямках.

🩺Синдром (гр. συνδρομή збіг, скупчення < σύνδρομος який біжить разом, супроводжує < συν- разом + δρóμος біг < δρομάω) – сукупність ознак (симптомів), які зазвичай зустрічаються разом і характеризують певний стан, захворювання.

#вікторина #цікаваетимологія

30.08.1748 народився ЖАК-ЛУЇ ДАВІД

👨‍🎨30.08.1748 у Парижі народився французький художник-неокласицист Жак-Луї Давід (фр. Jacques-Louis David). Замилування античною культурою стало для митця визначальним при виборі сюжетів для своїх полотен.

💔Картина Сапфо, Фаон і Амур (1809 р.) відтворює легенду про кохання поетеси Сапфо до прекрасного паромника Фаона, якого Афродіта наділила вічною молодістю й красою. На жаль, почуття не довго були взаємними, й засмучена жінка кинулась з Левкадської скелі в море.

📜Цю трагічну історію вперше описав Менандр (IV–III ст. до н.е.) у комедії Левкадія, яка дійшла до нас у фрагментах. ЇЇ згадує Еліан, Лукіан і Овідій, який навіть склав лист Сапфо до Фаона.

🖼Художник був знайомий з оригінальними текстами поетеси – на колінах Сапфо лежить сувій з віршами давньогрецькою та присвятою коханому, хоча ім’я Фаона у її поезії насправді не згадується.

#деньнародження #класикаумистецтві

31.08.161 р. народився ІМПЕРАТОР КОММОД

🤴31.08.161 р. народився Луцій Елій Аврелій Коммод (лат. Lucius Aelius Aurelius Commodus), останній представник династії Антонінів. Після смерті батька, Марка Аврелія, у 180 р. Коммод став імператором. Його правління відзначалося нестабільністю, змовами та завершилося вбивством.

⚔️На відміну від Марка Аврелія, який вів активні війни, Коммод уклав мир і повернувся до Риму. Однак управлінням державою імператор не цікавився й передав владу своїм фаворитам. Натомість він захоплювався гладіаторськими боями й сам брав участь у поєдинках, що вважалося безчестям (infamia) навіть для простого громадянина. З огляду на цю пристрасть, ходили чутки, що справжнім батьком Коммода був гладіатор, з яким розважалась його мати Фаустіна Молодша.

📅В останні роки правління Коммод став ототожнювати себе з Геркулесом (Hercules Romanus) і встановив культ на свою честь. На його вимогу всі місяці отримали нові назви, які відповідали почесному титулу правителя:

Amazonius (січень)
Invictus (лютий)
Pius (березень)
Felix (квітень)
Lucius (травень)
Aelius (червень)
Aurelius (липень)
Commodus (серпень)
Augustus (вересень)
Herculeus (жовтень)
Romanus (листопад)
Exsuperatorius (грудень)

🏛190 р. Рим був перейменований на Colonia Commodiana (Колонію Коммода). Проникнення імені імператора майже в усі сфери суспільного життя було настільки масштабним, що отримало назву Commodianismus.

🛑Коммода вбили в останній день 192 р. за змовою, у якій брали участь його коханка, вільновідпущеник і префект преторіанців. Після смерті імператору було відмовлено в обожненні, всі перейменування скасували, а його самого піддали damnatio memoriae (прокляттю пам’яті).

🎥У 2000 на екрани вийшов фільм Гладіатор (США, Велика Британія) режисера Рідлі Скотта, роль Коммода у якому зіграв Хоакін Фенікс. Багато подій стрічки не є історичними: оповідь починається з моменту нібито вбивства Коммодом власного батька й завершується вбивством самого Коммода вигаданим персонажем – полководцем Максимусом Мерідієм.

🎬Про фільм Гладіатор-2 тут

#деньнародження #цікаваетимологія #латинауфільмах

31 серпня 12 р. н.е. народився КАЛІГУЛА

Докладніше тут

1 вересня – ДЕНЬ ЗНАНЬ

👨‍🎓Слово студент (лат. studens, studentis < studere старанно займатися, докладати зусиль, прагнути) спочатку не було пов’язане з навчанням, а означало будь-кого, хто старанно працював, незалежно від сфери діяльності. Лише після XII ст., з появою перших університетів, цей термін набув сучасного освітнього значення. Однак важливо пам’ятати, що студент – це той, хто свідомо й активно прагне здобувати знання, а не просто відвідує заняття.

🏫У Середньовіччі університети виконували ширший спектр функцій, охоплюючи як завдання, що нині відповідають середній освіті, так і повноцінній вищій академічній підготовці.

📚Першим щаблем освітньої системи був ступінь бакалавра, який присвоювали студентам після складання іспитів початкового рівня. Далі йшов ступінь ліценціата – його здобували ті, хто пройшов повний цикл лекцій і успішно склав іспит. Така особа отримувала licentia docendi – дозвіл на викладання, хоча фактичного права викладати ще не мала.

✍️Найвищим ступенем для випускника був магістр (на факультеті мистецтв) або доктор (на теологічному, медичному та юридичному), що означало завершення повного курсу навчання й готовність до самостійної викладацької та наукової діяльності.

🎓Вік студентів був різним, але, загалом, навчання починали в 14–15 років, а ступінь магістра мистецтв могла здобути особа, не молодша за 21 рік, яка провчилася щонайменше 5–7 років. Як правило, навчання у закладі вищої освіти тривало близько 10 років.

Про школу тут

#цейденьвісторії #цікаваетимологія

2 вересня – ДЕНЬ НОТАРІАТУ

Докладніше тут

3 вересня – ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ БЮСТГАЛЬТЕРА

📑03.09.1914 р. американка Мері Фелпс Джейкоб отримала патент на перший бюстгальтер. Вона створила його з шовкових хусток та стрічок, відмовившись від використання традиційного корсета.

🌸У Давній Греції та Римі жінки носили навколо грудей довгу пов'язку з тканини або тонкої шкіри, зав'язану ззаду. Найчастіше для її позначення використовується назва строфіон / строфіум (гр. στρόφιον, лат. strophium).

🫶Грецькі та римські жінки використовували строфіум не лише для фіксації грудей, а й для того, щоб зробити їх плоскими. Вважалося, що у молодих дівчат туга пов'язка запобігає росту грудей – античним ідеалом жіночої краси були маленькі груди та широкі стегна.

🏺У Іліаді Гомера (Книга 14, 188–225) згадується пишно прикрашений нагрудник Афродіти, а на давньогрецькій амфорі сер. V ст. до н.е. зображено сцену одягання Афродіти, де крилаті істоти допомагають богині затягнути на спині вкритий візерунками строфіон.

👙Мозаїки IV ст. з Вілли Романа дель Казале зображують жінок, які займаються спортом у бікіні, що складається з нагрудної пов’язки й трусів.

📌Про нижню білизну також тут

#цейденьвісторії

МОВНІ ФОБІЇ

🗣Для багатьох людей сама мова, усна чи письмова, часто перетворюється на джерело ірраціонального страху чи тривоги – фобію (гр. φόβος страх). Іноді такий страх стає не просто дискомфортом, а справжньою перепоною, що блокує здатність людини говорити чи писати вільно.

🙊Зокрема, логофобія / глософобія (< гр. λόγος слово, мовлення / γλῶσσα мова) – патологічний страх говорити. Її різновидами є вербофобія (< лат. verbum слово) – ірраціональний страх перед вимовою окремих слів, пейрафобія (< гр. πειράω намагатися) – страх публічного виступу, лалофобія (< гр. λαλέω говорити, спілкуватися) – страх говорити через можливість затинання. До цього типу можна зарахувати також граматикофобію (< гр. γραμματικὴ τέχνη граматика) – страх зробити помилку в письмовому чи усному мовленні.

📖Сприйняттю друкованого тексту може завадити акрібофобія (< гр. ἀκριβής точний) – нав'язливий страх не зрозуміти прочитаний текст.

⚛️Буває й так, що «мовні» фобії стосуються не всієї мови загалом, а лише певних її форм: окремих слів, фраз чи навіть типів текстів. Ксеноглософобія (< гр. ξένος чужий + γλῶσσα мова) – боязнь іноземних мов. Гелленологофобія (< гр. Ἑλληνικός грецький + λόγος слово, мовлення) – боязнь (грецької) складної наукової термінології. Ономатофобія (< гр. ὄνομα ім’я) – боязнь власних імен.

🦛(Гіпопотомонстро)сескіпедалофобія – ірраціональний, інтенсивний і стійкий страх перед довгими або надмірно складними словами, як щодо їхньої вимови, так і щодо сприйняття. Термін є штучно створеним і має виразний комічний відтінок: до латинського прикметника sesquipedalis півторафутовий у довжину; дуже довгий додано елементи з грецької (ἱπποπόταμος гіпопотам) та латинської (monstrum монстр) мов з метою посилення сатирично-іронічного ефекту. Таким чином, сама назва стає своєрідним «мовним жартом» – надмірно довгим словом, яке ілюструє власне значення.

📚До «мовних» фобій можна також віднести лексикофобію (< гр. λεξικόν βιβλίον словник < λεξικός той, який стосується слів) – страх звертатися до словника, зумовлений боязню нових слів.

🛑Деколи серед «мовних» фобій називають, наприклад, алфавітофобію (боязнь алфавіту), анаграміфобію (боязнь анаграм), мікрологофобію (боязнь коротких слів), панграміфобію (боязнь панграм), какологофобію (боязнь лайливих слів) та дуже багато інших «фобій». Однак ці «фобії» не є загальноприйнятими клінічними фобіями у психології чи психіатрії.

#фобії #цікаваетимологія

4 вересня 476 року – ПАДІННЯ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Докладніше тут

5 вересня – ДЕНЬ ЗАПІЗНЕНЬ – свято тих, у кого не виходить бути пунктуальним

🦴Sero / Tarde venientibus ossa тим, хто пізно приходить, [залишаються] кістки

🍽Це латинське прислів’я виросло з буденної, але показової ситуації. У давнину той, хто запізнювався на гостьовий обід, міг розраховувати лише на кістки, з яких кухарі вже зняли м'ясо – найсмачніше дісталося тим, хто не барився.

🏃‍♂️➡️Поступово фраза набула глибшого сенсу й стала універсальним застереженням щодо втрати можливостей через зволікання. Недаремно подібні вислови існують у багатьох народів світу, адже потреба вчасно реагувати на життя – універсальна. І якщо не бути уважним до часу, можна залишитися не просто без обіду, а й без перспектив у професійному чи особистому житті.

❗️Вчасність – це не лише ознака поваги до інших, а й вияв відповідальності та здатності діяти рішуче. Варто пам’ятати: запізнення часто ставить людину в невигідне становище, а той, хто спізнюється, шкодить насамперед собі.

#цейденьвісторії #sententiae

6 вересня – ДЕНЬ БОРОТЬБИ ІЗ ПРОКРАСТИНАЦІЄЮ

Докладніше тут

6 вересня 2025 року – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОДИ

Відзначається щорічно першої суботи вересня.

Докладніше тут