18 серпня 1868 р. – ВІДКРИТТЯ ГЕЛІЮ
🌞Гелій – інертний хімічний елемент, другий за поширеністю у Всесвіті після водню, але на Землі зустрічається дуже рідко. Має найнижчу температуру кипіння серед усіх речовин.
🌚Уперше був виявлений не на Землі, а в спектрі сонячної корони під час затемнення. 18.08.1868 французький астроном П’єр Жансен, досліджуючи Сонце, помітив яскраву жовту лінію, яку спочатку сплутали з лінією натрію. Незабаром англійський астроном Норман Лок'єр, незалежно від Жансена, теж виявив цю лінію.
🎈Новий хімічний елемент отримав назву гелій (гр. ἥλιος сонце). Він використовується в промисловості, науці і медицині (зокр., для наповнення повітряних кульок і оболонок метеорологічних зондів, газорозрядних трубок etc.).
🚑Гелій – газ без кольору, запаху і смаку; після його вдихання тембр голосу стає тонким, схожим на крякання качки. Розваги з ним можуть бути небезпечним для здоров'я (викликати запаморочення, нудоту, блювоту, втрату свідомості і навіть смерть).
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
🌞Гелій – інертний хімічний елемент, другий за поширеністю у Всесвіті після водню, але на Землі зустрічається дуже рідко. Має найнижчу температуру кипіння серед усіх речовин.
🌚Уперше був виявлений не на Землі, а в спектрі сонячної корони під час затемнення. 18.08.1868 французький астроном П’єр Жансен, досліджуючи Сонце, помітив яскраву жовту лінію, яку спочатку сплутали з лінією натрію. Незабаром англійський астроном Норман Лок'єр, незалежно від Жансена, теж виявив цю лінію.
🎈Новий хімічний елемент отримав назву гелій (гр. ἥλιος сонце). Він використовується в промисловості, науці і медицині (зокр., для наповнення повітряних кульок і оболонок метеорологічних зондів, газорозрядних трубок etc.).
🚑Гелій – газ без кольору, запаху і смаку; після його вдихання тембр голосу стає тонким, схожим на крякання качки. Розваги з ним можуть бути небезпечним для здоров'я (викликати запаморочення, нудоту, блювоту, втрату свідомості і навіть смерть).
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
👍4❤2🎉1👌1
19 серпня – ДЕНЬ ПАСІЧНИКА УКРАЇНИ
🐂В античності вважалося, що бджоли з'являються з коров'ячої туші після проведення спеціального ритуалу. Це явище отримало назву бугонія (гр βοῦς корова, бик + γονή потомство, народження), а самі греки іноді називали медоносну бджолу (гр. μέλισσα) βουγενής або ταυριγενής народжена биком.
📜Бугонія детально описана Вергілієм у четвертій книзі Георгік – цей епізод є вступом до епілогу про нещасливе кохання Орфея та Еврідіки. Вергілій згадує про загибель бджіл покровителя бджільництва й пасічника Арістея (гр. Ἀρισταῖος), сина Аполлона й німфи Кірени.
🐝Арістей просить допомоги у своєї матері, і вона спрямовує його до морського старця Протея, який розкриває причину нещастя: бджоли пропали, бо боги покарали його, оскільки Арістей мимоволі спричинив смерть прекрасної Еврідіки. Щоб спокутувати провину, Арістей приносить жертви Орфею, Еврідіці та німфам і залишає туші худоби, з яких з’являються нові бджоли.
📚Згадують про бугонію Овідій, Пліній Старший, Ісидор Севільський та багато інших авторів.
⛪️Схожий мотив зустрічається в Біблії, де Самсон загадує загадку про рій бджіл, знайдений у тілі мертвого лева: З пожирача вийшла їжа, а з сильного – солодке.
✍️Уявлення про бугонію були настільки поширеними, що збереглися і в Середні віки. У візантійській сільськогосподарській енциклопедії X ст. Геопоніка (гр. Γεωπονικά) говориться про цей процес, як про доведений та очевидний факт, і надається ретельна інструкція.
📖Петро Кресценцій згадує про бугонію бл. 1304 р., у 1475 р. Конрад з Мегенберга стверджує, що бджоли народжуються зі шкіри та шлунка вола, Міхаель Геррен 1563 р. дає детальний опис бугонії, взятої з Геопоніки, а Йоганнес Колерус, чия праця De bombyce dissertatio (1665) стала довідником для багатьох поколінь бджолярів, висловлює непохитну віру в бугонію.
🧔🏻♂️Натомість Арістотель (IV ст. до н.е.) відкидає можливість розмноження бджіл від інших тварин. Проти вірування в самозародження бджіл виступали також Цельс і Колумелла.
👀Існує припущення, що бугонія виникла на основі спостережень за тим, як бджоли будують гнізда в порожнинах дерев, скель, а також у черепах і грудних клітках померлих тварин.
🍯Читайте також про медові напої та бджіл.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #міфологія
🐂В античності вважалося, що бджоли з'являються з коров'ячої туші після проведення спеціального ритуалу. Це явище отримало назву бугонія (гр βοῦς корова, бик + γονή потомство, народження), а самі греки іноді називали медоносну бджолу (гр. μέλισσα) βουγενής або ταυριγενής народжена биком.
📜Бугонія детально описана Вергілієм у четвертій книзі Георгік – цей епізод є вступом до епілогу про нещасливе кохання Орфея та Еврідіки. Вергілій згадує про загибель бджіл покровителя бджільництва й пасічника Арістея (гр. Ἀρισταῖος), сина Аполлона й німфи Кірени.
🐝Арістей просить допомоги у своєї матері, і вона спрямовує його до морського старця Протея, який розкриває причину нещастя: бджоли пропали, бо боги покарали його, оскільки Арістей мимоволі спричинив смерть прекрасної Еврідіки. Щоб спокутувати провину, Арістей приносить жертви Орфею, Еврідіці та німфам і залишає туші худоби, з яких з’являються нові бджоли.
📚Згадують про бугонію Овідій, Пліній Старший, Ісидор Севільський та багато інших авторів.
⛪️Схожий мотив зустрічається в Біблії, де Самсон загадує загадку про рій бджіл, знайдений у тілі мертвого лева: З пожирача вийшла їжа, а з сильного – солодке.
✍️Уявлення про бугонію були настільки поширеними, що збереглися і в Середні віки. У візантійській сільськогосподарській енциклопедії X ст. Геопоніка (гр. Γεωπονικά) говориться про цей процес, як про доведений та очевидний факт, і надається ретельна інструкція.
📖Петро Кресценцій згадує про бугонію бл. 1304 р., у 1475 р. Конрад з Мегенберга стверджує, що бджоли народжуються зі шкіри та шлунка вола, Міхаель Геррен 1563 р. дає детальний опис бугонії, взятої з Геопоніки, а Йоганнес Колерус, чия праця De bombyce dissertatio (1665) стала довідником для багатьох поколінь бджолярів, висловлює непохитну віру в бугонію.
🧔🏻♂️Натомість Арістотель (IV ст. до н.е.) відкидає можливість розмноження бджіл від інших тварин. Проти вірування в самозародження бджіл виступали також Цельс і Колумелла.
👀Існує припущення, що бугонія виникла на основі спостережень за тим, як бджоли будують гнізда в порожнинах дерев, скель, а також у черепах і грудних клітках померлих тварин.
🍯Читайте також про медові напої та бджіл.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #міфологія
❤7👍5👌1
ГОРТЕНЗІЯ – КВІТКА З ЖІНОЧИМ ІМ’ЯМ
🌸Серпень – сезон гортензій. Гортензія налічує понад 70 видів. Її природний ареал охоплює Південну та Східну Азію, обидві Америки, а найбільше видове розмаїття спостерігається у Китаї та Японії. До Європи гортензії потрапили на поч. XIV ст. й спершу вирощувались у розкішних садах заможних мешканців Англії та Франції.
🌈Сьогодні ця квітка розквітає не лише у парках аристократів, а й на звичайних подвір’ях. Гортензію можна назвати квітковим хамелеоном – колір її пелюсток залежить від кислотності ґрунту: у кислому вони сині, у нейтральному – білі, у лужному – рожеві чи червоні.
⛵️Ф.Коммерсон, французький натураліст і мандрівник, дав гортензії назву, таємниця якої не розкрита донині. Одні вважають, що він увічнив ім’я, яким близькі називали астрономку й математикиню Ніколь-Рен Лепот. Інші наполягають: квітка названа на честь принцеси Гортензії – сестри принца Карла-Генріха Нассау-Зігена, з яким Коммерсон подорожував у складі навколосвітньої експедиції Луї-Антуана де Бугенвіля з 1766 по 1769 рік.
💕Існує й романтична версія: назву Коммерсон міг присвятити своїй коханці, яка, замаскувавшись під чоловіка, вирушила у подорож разом з ним під іменем Жан Барре. Попри те, що до історії вона увійшла як Жанна Барре, існує припущення, що насправді її звали Гортензія.
🪴А дехто переконаний: жодної конкретної Гортензії не існувало. У XVIII ст. це ім’я, яке походить від латинського hortus сад, було модним серед жінок, і можливо, саме ця мода підштовхнула увічнити його у світі рослин.
💦Згодом ботаніки закріпили за квіткою офіційну наукову назву Hydrangea (гр. ὕδωρ вода + ἄγγος посудина, глек), яка відсилає або до форми насіннєвих коробочок, схожих на глечики, або до вологолюбної природи цієї рослини.
#цікаваетимологія #naming
🌸Серпень – сезон гортензій. Гортензія налічує понад 70 видів. Її природний ареал охоплює Південну та Східну Азію, обидві Америки, а найбільше видове розмаїття спостерігається у Китаї та Японії. До Європи гортензії потрапили на поч. XIV ст. й спершу вирощувались у розкішних садах заможних мешканців Англії та Франції.
🌈Сьогодні ця квітка розквітає не лише у парках аристократів, а й на звичайних подвір’ях. Гортензію можна назвати квітковим хамелеоном – колір її пелюсток залежить від кислотності ґрунту: у кислому вони сині, у нейтральному – білі, у лужному – рожеві чи червоні.
⛵️Ф.Коммерсон, французький натураліст і мандрівник, дав гортензії назву, таємниця якої не розкрита донині. Одні вважають, що він увічнив ім’я, яким близькі називали астрономку й математикиню Ніколь-Рен Лепот. Інші наполягають: квітка названа на честь принцеси Гортензії – сестри принца Карла-Генріха Нассау-Зігена, з яким Коммерсон подорожував у складі навколосвітньої експедиції Луї-Антуана де Бугенвіля з 1766 по 1769 рік.
💕Існує й романтична версія: назву Коммерсон міг присвятити своїй коханці, яка, замаскувавшись під чоловіка, вирушила у подорож разом з ним під іменем Жан Барре. Попри те, що до історії вона увійшла як Жанна Барре, існує припущення, що насправді її звали Гортензія.
🪴А дехто переконаний: жодної конкретної Гортензії не існувало. У XVIII ст. це ім’я, яке походить від латинського hortus сад, було модним серед жінок, і можливо, саме ця мода підштовхнула увічнити його у світі рослин.
💦Згодом ботаніки закріпили за квіткою офіційну наукову назву Hydrangea (гр. ὕδωρ вода + ἄγγος посудина, глек), яка відсилає або до форми насіннєвих коробочок, схожих на глечики, або до вологолюбної природи цієї рослини.
#цікаваетимологія #naming
❤8👍3👌1
(CETERUM CENSEO) CARTHAGINEM DELENDAM ESSE (ДО ТОГО Ж, Я ВВАЖАЮ, ЩО) КАРФАГЕН МАЄ БУТИ ЗРУЙНОВАНИЙ
🏛Катон Старший (234–149 до н.е.), політичний діяч періоду Римської Республіки, уславився тим, що наполегливо добивався у сенаті знищення Карфагену, повторюючи фразу Ceterum censeo Carthaginem delendam esse До того ж, я вважаю, що Карфаген має бути зруйнований незалежно від того, про що була його промова.
✍️Фразу вживають (деколи у скороченому вигляді Carthaginem delendam esse Карфаген має бути зруйнований) на позначення наполегливої вимоги, особливо якщо йдеться про знищення ворога чи будь-якої перешкоди.
⚔️Походження вислову пов’язують із Пунічними війнами між Римом і фінікійським містом Карфагеном (суч. Туніс).
⛵️Після того, як Рим успішно провів перші дві Пунічні війни (хоча було кількох важких поразок), вважалося, що Карфаген вже не становить загрози для Риму. Катон Старший, ветеран Другої Пунічної війни, відвідавши Карфаген у 152 р. до н.е. у складі посольства, був здивований багатством міста та вважав це великою небезпекою для Риму. Відтак він невпинно закликав до його знищення. Для більшої переконливості своїх слів Катон приніс у сенат свіжу смокву, наголошуючи, що земля, де ростуть такі смокви, всього у трьох днях плавання від Риму.
🙅♂️Більшість сенаторів не підтримували його, зокрема, Публій Сципіон Насіка, подібно до Катона, закінчував усі свої промови фразою Carthago servanda est Карфаген має бути врятований.
🧂Зрештою, Катон переміг у дебатах. У 146 р. до н. е. у ході Третьої Пунічної війни Карфаген було зруйновано, все його населення, що залишилося, було продано в рабство; Африка стала римською провінцією. Популярною була історія про те, що територію Карфагену зорали і засіяли сіллю, щоб там нічого не росло, однак більшість дослідників вважають це вигадкою.
📜В античних джерелах фраза у такому формулюванні не зустрічається, однак про неї згадують Пліній Старший, Аврелій Віктор, Флор; грецькою мовою її наводить також Плутарх.
📚Ця фраза була використана як назва п'єси Алана Вілкінса (Alan Wilkins. Carthage Must Be Destroyed, 2007), а також для книги Річарда Майлза (Richard Miles. Carthage Must Be Destroyed: The Rise and Fall of an Ancient Civilization, 2010).
#sententiae #класикаукнижках
🏛Катон Старший (234–149 до н.е.), політичний діяч періоду Римської Республіки, уславився тим, що наполегливо добивався у сенаті знищення Карфагену, повторюючи фразу Ceterum censeo Carthaginem delendam esse До того ж, я вважаю, що Карфаген має бути зруйнований незалежно від того, про що була його промова.
✍️Фразу вживають (деколи у скороченому вигляді Carthaginem delendam esse Карфаген має бути зруйнований) на позначення наполегливої вимоги, особливо якщо йдеться про знищення ворога чи будь-якої перешкоди.
⚔️Походження вислову пов’язують із Пунічними війнами між Римом і фінікійським містом Карфагеном (суч. Туніс).
⛵️Після того, як Рим успішно провів перші дві Пунічні війни (хоча було кількох важких поразок), вважалося, що Карфаген вже не становить загрози для Риму. Катон Старший, ветеран Другої Пунічної війни, відвідавши Карфаген у 152 р. до н.е. у складі посольства, був здивований багатством міста та вважав це великою небезпекою для Риму. Відтак він невпинно закликав до його знищення. Для більшої переконливості своїх слів Катон приніс у сенат свіжу смокву, наголошуючи, що земля, де ростуть такі смокви, всього у трьох днях плавання від Риму.
🙅♂️Більшість сенаторів не підтримували його, зокрема, Публій Сципіон Насіка, подібно до Катона, закінчував усі свої промови фразою Carthago servanda est Карфаген має бути врятований.
🧂Зрештою, Катон переміг у дебатах. У 146 р. до н. е. у ході Третьої Пунічної війни Карфаген було зруйновано, все його населення, що залишилося, було продано в рабство; Африка стала римською провінцією. Популярною була історія про те, що територію Карфагену зорали і засіяли сіллю, щоб там нічого не росло, однак більшість дослідників вважають це вигадкою.
📜В античних джерелах фраза у такому формулюванні не зустрічається, однак про неї згадують Пліній Старший, Аврелій Віктор, Флор; грецькою мовою її наводить також Плутарх.
📚Ця фраза була використана як назва п'єси Алана Вілкінса (Alan Wilkins. Carthage Must Be Destroyed, 2007), а також для книги Річарда Майлза (Richard Miles. Carthage Must Be Destroyed: The Rise and Fall of an Ancient Civilization, 2010).
#sententiae #класикаукнижках
❤5🔥5⚡2👀1
25 серпня – ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ КОНСЕРВНОЇ БЛЯШАНКИ
📑25.08.1810 англійський підприємець Пітер Дюран отримав від короля Великої Британії Георга III патент на метод зберігання їжі в консервних бляшанках.
🫙Ідея консервування їжі в герметично закритих контейнерах належала паризькому кондитеру і кухарю Ніколя Апперу, але він використовував скляні пляшки. Дюран запозичив ідею у французького винахідника та адаптував її, застосувавши металеву тару.
🏭Сам він не виробляв бляшанки; це вперше зробили Б.Донкін та Д.Холл, які в 1813 відкрили консервну фабрику й стали постачальниками британської армії.
🥫Консервна бляшанка, консерва (лат. conservare зберігати) – герметично закрита ємність, яка захищає вміст від бруду, мікроорганізмів тощо під час зберігання та транспортування.
💊🍯Спочатку консервою називали ліки, змішані з медом, який завдяки антисептичним властивостям збільшує термін зберігання як продуктів харчування, так і деяких фармацевтичних препаратів.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
📑25.08.1810 англійський підприємець Пітер Дюран отримав від короля Великої Британії Георга III патент на метод зберігання їжі в консервних бляшанках.
🫙Ідея консервування їжі в герметично закритих контейнерах належала паризькому кондитеру і кухарю Ніколя Апперу, але він використовував скляні пляшки. Дюран запозичив ідею у французького винахідника та адаптував її, застосувавши металеву тару.
🏭Сам він не виробляв бляшанки; це вперше зробили Б.Донкін та Д.Холл, які в 1813 відкрили консервну фабрику й стали постачальниками британської армії.
🥫Консервна бляшанка, консерва (лат. conservare зберігати) – герметично закрита ємність, яка захищає вміст від бруду, мікроорганізмів тощо під час зберігання та транспортування.
💊🍯Спочатку консервою називали ліки, змішані з медом, який завдяки антисептичним властивостям збільшує термін зберігання як продуктів харчування, так і деяких фармацевтичних препаратів.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
👍4✍1❤1👌1
26 серпня – ДЕНЬ ЗАЛУЧЕННЯ УДАЧІ
🔮Віра в силу удачі має глибоке історичне коріння. У Давньому Римі практикували евокацію (лат. evocatio виклик, закликання) – магічний ритуал залучення удачі під час війни, який мав на меті відвернути прихильність божества-опікуна від міста супротивників.
🏛Римляни зверталися до чужих божеств із обіцянками звести їм у Римі розкішні храми та забезпечити пишний культ, якщо ті покинуть місто ворогів, приречене на загибель. Так вони прагнули психологічно вплинути на противника – послабити його дух і рішучість та наблизити поразку.
⚔️Один із перших прикладів евокації описує Тіт Лівій: у 396 р. до н.е. римський полководець Марк Фурій Камілл, готуючись до штурму етруського міста Веї, звернувся до його богів – Аполлона та Юнони – із проханням перейти на бік переможців:
👩🏻🦱Після падіння міста статую Юнони урочисто перенесли до Риму. Подібні ритуали проводились і пізніше, наприклад, у війні з Карфагеном у 146 р. до н.е. або з мешканцями м. Вольсінії у 264 р. до н.е.
#цейденьвісторії #забобони
🔮Віра в силу удачі має глибоке історичне коріння. У Давньому Римі практикували евокацію (лат. evocatio виклик, закликання) – магічний ритуал залучення удачі під час війни, який мав на меті відвернути прихильність божества-опікуна від міста супротивників.
🏛Римляни зверталися до чужих божеств із обіцянками звести їм у Римі розкішні храми та забезпечити пишний культ, якщо ті покинуть місто ворогів, приречене на загибель. Так вони прагнули психологічно вплинути на противника – послабити його дух і рішучість та наблизити поразку.
⚔️Один із перших прикладів евокації описує Тіт Лівій: у 396 р. до н.е. римський полководець Марк Фурій Камілл, готуючись до штурму етруського міста Веї, звернувся до його богів – Аполлона та Юнони – із проханням перейти на бік переможців:
tuo ductu Pythice Apollo, tuoque numine instinctus pergo ad delendam urbem Veios tibique hinc decimam partem praedae voveo. te simul, Iuno regina, quae nunc Veios colis, precor, ut nos victores in nostram tuamque mox futuram urbem sequare, ubi te dignum amplitudine tua templum accipiat
Під твоїм керівництвом, о Піфійський Аполлон, і за твоїм велінням виступаю я для повалення міста Веї, і даю обітницю пожертвувати тобі десяту частину здобичі з нього. Молю і тебе, царице Юноно, яка нині опікується Веями: іди за нами, переможцями, до нашого міста, яке стане скоро і твоїм. Там тебе прийме храм, гідний твоєї величі
👩🏻🦱Після падіння міста статую Юнони урочисто перенесли до Риму. Подібні ритуали проводились і пізніше, наприклад, у війні з Карфагеном у 146 р. до н.е. або з мешканцями м. Вольсінії у 264 р. до н.е.
#цейденьвісторії #забобони
❤6👍3👌1
27 серпня – ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ІВАНА ФРАНКА
🧔🏻♂️27 серпня 1856 р. народився видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч Іван Якович Франко.
🔤Письменник здобув ґрунтовну освіту, володів не лише українською, а й польською, німецькою та іншими мовами, серед яких зокрема й класичні. Під час навчання у гімназії Франко почав перекладати твори античних авторів.
🌹Пропонуємо Вашій увазі відомий сюжет про філософа Арістотеля й гетеру в майстерній інтерпретації Івана Франка
#деньнародження #класикаукнижках
🧔🏻♂️27 серпня 1856 р. народився видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч Іван Якович Франко.
🔤Письменник здобув ґрунтовну освіту, володів не лише українською, а й польською, німецькою та іншими мовами, серед яких зокрема й класичні. Під час навчання у гімназії Франко почав перекладати твори античних авторів.
🌹Пропонуємо Вашій увазі відомий сюжет про філософа Арістотеля й гетеру в майстерній інтерпретації Івана Франка
ПРИТЧА ПРО КРАСУ
Арістотель-мудрець Олександра навчав
І такий у альбом йому вірш написав:
"Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя – жіноча краса.
Тільки мудрість, наука і старші літа
Подають проти неї міцного щита".
Арістотель-мудрець по садочку гуля, —
Бач, Аглая іде і очима стріля!
Та Аглая, котрої надземна краса
Звеселяє людей і самі небеса;
Та їдких її слів і шпаркого ума
Всі боялися, навіть цариця сама.
Арістотель дівчині гаразд придививсь,
Як повз нього ішла, низько їй поклонивсь
І промовив: "Аглає, благаю, молю!
Над всю мудрість, над сонце тебе я люблю.
На часок-волосок вволи волю мою, –
Чого хоч загадай, я для тебе зроблю!"
Усміхнулась Аглая. "Се ж почесть мені,
Що на мні зупинив свої очі ясні
Той мудрець, що пишаєсь ним Греція вся,
Що умом обняв землю, зглибив небеса.
Я твоя. Що захочеш, зо мною чини,
Лиш одну мою просьбу в тій хвилі сповни.
По саду тім, де в’ються доріжки круті,
Півгодини мене повози на хребті".
Усміхнувся мудрець. Дивні примхи в дівчат!
Та дарма! Обіцявсь, то вже годі бурчать.
І хламиду він зняв, і рачкує піском,
Його очі Аглая закрила платком,
І сидить на хребті, й поганяє прутком.
Так заїхали враз аж на площу садка,
Де під тінню дерев край малого ставка
Олександер сидів, його мати й весь двір, —
Срібний сміх там лунав, і пісні, й бренькіт лір.
А Аглая кричить: "Ну, мій ослику, ну!"
Ще мінуточки дві! Ще мінутку одну!"
Аж у круг двораків його дівка пуста
Завела, і зіскочила живо з хребта,
І платок із очей поспішилася знять…
Що там сміху було, то й пером не списать.
Арістотель-мудрець Олександра навчав
І такий у альбом йому вірш написав:
"Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя – жіноча краса.
Ані мудрість, наука, ні старші літа
Не дають проти неї міцного щита.
Се я сам досвідив. Лиш мертвець та сліпець
Може буть проти неї надійний борець".
#деньнародження #класикаукнижках
❤3👏3❤🔥2🏆1