🖼НІКОЛА ПУССЕН. ЦАРСТВО ФЛОРИ, 1631
🧚У центрі полотна – римська богиня квітів, молодості й весни Флора, а навколо неї – фігури Нарциса, Клітії, Аякса, Адоніса, Гіацинта, Смілаки й Крокуса.
💐Художник зібрав різних міфологічних персонажів у чарівному саду богині не випадково: всі вони після смерті перетворилися на квіти.
💔Трагічна історія походження кожної квітки, пов’язана переважно з нещасливим коханням, є частиною спільної мозаїки: неможливо отримати уявлення про ідею твору в цілому, не знаючи кожну з легенд.
🔄Разом з тим картина Царство Флори оспівує торжество життя, а не смерті. Герої грецької та римської міфології зазнають перевтілення й відроджуються в новій якості, а зацикленість композиції додатково підкреслює ідею вічного кругообігу, нескінченності існування всього живого.
📜Сюжет картини був навіяний Пуссену творами Овідія Метаморфози і Фасти, де поет зазначає:
#класикаумистецтві #міфологія #antiquitas #sententiae
🧚У центрі полотна – римська богиня квітів, молодості й весни Флора, а навколо неї – фігури Нарциса, Клітії, Аякса, Адоніса, Гіацинта, Смілаки й Крокуса.
💐Художник зібрав різних міфологічних персонажів у чарівному саду богині не випадково: всі вони після смерті перетворилися на квіти.
💔Трагічна історія походження кожної квітки, пов’язана переважно з нещасливим коханням, є частиною спільної мозаїки: неможливо отримати уявлення про ідею твору в цілому, не знаючи кожну з легенд.
🔄Разом з тим картина Царство Флори оспівує торжество життя, а не смерті. Герої грецької та римської міфології зазнають перевтілення й відроджуються в новій якості, а зацикленість композиції додатково підкреслює ідею вічного кругообігу, нескінченності існування всього живого.
📜Сюжет картини був навіяний Пуссену творами Овідія Метаморфози і Фасти, де поет зазначає:
Omnia mutantur, nihil interit Усе змінюється, ніщо не зникає
#класикаумистецтві #міфологія #antiquitas #sententiae
❤11💘3👏2👍1
ОПІУМ – НАРКОТИК З КВІТКОВОЇ ГРЯДКИ
📝23.01.1912 у Гаазі було підписано Міжнародну опіумну конвенцію – першу міжнародну угоду з контролю за обігом наркотичних засобів.
😵💫Опій, опіум (лат. opium< гр. ὄπιον < ὀπός рослинний сік) – молочний сік недозрілих коробочок опійного маку, наркотичний та анестезуючий засіб. Є одним з найдавніших наркотиків, археологічні свідчення вживання людиною опійного маку сягають бронзового віку.
👩На Криті було знайдено фігурку так званої Богині маку, голову якої прикрашає обруч з трьома маковими коробочками, а зображення макових голівок неодноразово зустрічаються в пам’ятках крито-мікенської культури.
📜Дослідники припускають, що згадане Гомером в Одіссеї зілля Єлени, яке дарує забуття й знімає горе, може бути опіумом, так само як і настоянка, якою чаклунка Цирцея обпоїла Одіссея та його супутників.
🌺Гіпноса, Нікс і Танатоса зображували оповитими маками або такими, що тримають їх у руках. Мак також часто прикрашав статуї Аполлона, Асклепія, Плутона, Деметри та ін.
👨⚕️Сік недозрілого маку використовували жреці в ритуальних обрядах та давньогрецькі лікарі. Гіппократ (V-ІV ст. до н.е.) рекомендував опій як засіб від багатьох хвороб, але вже через століття Еразістрат застерігав своїх учнів і колег від частого вживання цих ліків, які можуть завдати серйозної шкоди здоров'ю.
💊Римський лікар Діоскорид у І ст. н.е. описує опійний мак і властивості його соку, а також перераховує способи використання. Галену ж ми завдячуємо поширенням протиотрутного засобу, винайденого Андромахом, особистим лікарем Нерона, під назвою теріак (гр. θηριακή), який містив, серед іншого, чималу кількість опіуму. Гален рекомендував щоденний прийом теріака Марку Аврелію, тому деякі історики вважають його першим імператором-опіоманом.
💉Опійну настоянку (лат. laudanum) прописував хворим в XVI ст. знаменитий Парацельс. Лауданум використовувався в медицині до поч. ХIХ ст. попри те, що вже були відомі й добре описані небезпечні, потенційно смертельні побічні ефекти.
🧪Сьогодні опіум є сировиною для отримання медичних препаратів.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #міфологія
📝23.01.1912 у Гаазі було підписано Міжнародну опіумну конвенцію – першу міжнародну угоду з контролю за обігом наркотичних засобів.
😵💫Опій, опіум (лат. opium< гр. ὄπιον < ὀπός рослинний сік) – молочний сік недозрілих коробочок опійного маку, наркотичний та анестезуючий засіб. Є одним з найдавніших наркотиків, археологічні свідчення вживання людиною опійного маку сягають бронзового віку.
👩На Криті було знайдено фігурку так званої Богині маку, голову якої прикрашає обруч з трьома маковими коробочками, а зображення макових голівок неодноразово зустрічаються в пам’ятках крито-мікенської культури.
📜Дослідники припускають, що згадане Гомером в Одіссеї зілля Єлени, яке дарує забуття й знімає горе, може бути опіумом, так само як і настоянка, якою чаклунка Цирцея обпоїла Одіссея та його супутників.
🌺Гіпноса, Нікс і Танатоса зображували оповитими маками або такими, що тримають їх у руках. Мак також часто прикрашав статуї Аполлона, Асклепія, Плутона, Деметри та ін.
👨⚕️Сік недозрілого маку використовували жреці в ритуальних обрядах та давньогрецькі лікарі. Гіппократ (V-ІV ст. до н.е.) рекомендував опій як засіб від багатьох хвороб, але вже через століття Еразістрат застерігав своїх учнів і колег від частого вживання цих ліків, які можуть завдати серйозної шкоди здоров'ю.
💊Римський лікар Діоскорид у І ст. н.е. описує опійний мак і властивості його соку, а також перераховує способи використання. Галену ж ми завдячуємо поширенням протиотрутного засобу, винайденого Андромахом, особистим лікарем Нерона, під назвою теріак (гр. θηριακή), який містив, серед іншого, чималу кількість опіуму. Гален рекомендував щоденний прийом теріака Марку Аврелію, тому деякі історики вважають його першим імператором-опіоманом.
💉Опійну настоянку (лат. laudanum) прописував хворим в XVI ст. знаменитий Парацельс. Лауданум використовувався в медицині до поч. ХIХ ст. попри те, що вже були відомі й добре описані небезпечні, потенційно смертельні побічні ефекти.
🧪Сьогодні опіум є сировиною для отримання медичних препаратів.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #міфологія
👍9💊5🔥3❤1✍1👏1🤯1👀1
🧑🏫24 січня було проголошено Міжнародним днем освіти резолюцією, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 03.12.2018 р. Відзначається щороку.
🏫Сьогодні освіта є суспільним благом і державною відповідальністю. Натомість у Давній Греції та Римі не було обов'язкової освіти та державних шкіл (з’явилися за часів Імперії); діти навчались вдома або у приватних вчителів, а держава якщо й мала нагляд за викладанням, то вкрай обмежений.
📜За свідченням Плутарха, першу приватну школу (ludus) в Римі відкрив у III ст. до н.е. Спурій Карвілій, вільновідпущений Спурія Карвілія Максима Руга. Проте згадки про існування подібних шкіл зустрічаються й раніше, наприклад у Тіта Лівія та Плутарха.
🧮Діти римських громадян середнього достатку, як хлопчики, так і дівчатка, відвідували ludi або початкові школи, де учитель (primus magister, ludi magister або litterator) навчав їх основам математики, читання й письма. Педагогом же (paedagogus) називали раба, який супроводжував учнів до школи.
📝У віці 11–12 років для більш заможних римлян, переважно хлопчиків, починався цикл середньої освіти (ludus grammaticus), який тривав близько чотирьох років. Magister grammaticus знайомив учнів з творами грецьких і латинських письменників, розвивав навички володіння мовою та навчав складним підрахункам.
🎓Після навчання у граматика найбагатші юнаки відвідували заняття у ритора, де навчалися мистецтву красномовства.
#цейденьвісторії #antiquitas
🏫Сьогодні освіта є суспільним благом і державною відповідальністю. Натомість у Давній Греції та Римі не було обов'язкової освіти та державних шкіл (з’явилися за часів Імперії); діти навчались вдома або у приватних вчителів, а держава якщо й мала нагляд за викладанням, то вкрай обмежений.
📜За свідченням Плутарха, першу приватну школу (ludus) в Римі відкрив у III ст. до н.е. Спурій Карвілій, вільновідпущений Спурія Карвілія Максима Руга. Проте згадки про існування подібних шкіл зустрічаються й раніше, наприклад у Тіта Лівія та Плутарха.
🧮Діти римських громадян середнього достатку, як хлопчики, так і дівчатка, відвідували ludi або початкові школи, де учитель (primus magister, ludi magister або litterator) навчав їх основам математики, читання й письма. Педагогом же (paedagogus) називали раба, який супроводжував учнів до школи.
📝У віці 11–12 років для більш заможних римлян, переважно хлопчиків, починався цикл середньої освіти (ludus grammaticus), який тривав близько чотирьох років. Magister grammaticus знайомив учнів з творами грецьких і латинських письменників, розвивав навички володіння мовою та навчав складним підрахункам.
🎓Після навчання у граматика найбагатші юнаки відвідували заняття у ритора, де навчалися мистецтву красномовства.
#цейденьвісторії #antiquitas
👍10👨💻4❤3👏1👌1
ДІОГЕН І АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ
📜Історія про зустріч видатного полководця й філософа з'являється у багатьох античних авторів, часто в різних варіаціях; найдавніша збережена версія належить Цицерону, а здобула популярність вона завдяки Діогену Лаертію, пізньоантичному історику філософії.
🌞Александр, перебуваючи в Коринфі, вирішив відвідати філософа Діогена, який у цей час грівся на сонці. Цар привітався й запитав, що він може для нього зробити. На що Діоген відповів:
😎Або, за версією Плутарха:
🤴Кажуть, що попри виявлену до нього зневагу, Александр був вражений гордістю та величчю філософа й вигукнув:
🖼Цей сюжет став улюбленим мотивом в образотворчому мистецтві, до нього звертались Г. де Краєр, К. де Вос, Дж. Ассерето, Дж.Б. Лангетті, С. Річчі, Г. Гандольфі, О. Дом'є etc.
🪦Цікавим збігом є те, що Александр і Діоген померли в один рік і один день – 10 червня 323 р. до н.е.
#anecdota
📜Історія про зустріч видатного полководця й філософа з'являється у багатьох античних авторів, часто в різних варіаціях; найдавніша збережена версія належить Цицерону, а здобула популярність вона завдяки Діогену Лаертію, пізньоантичному історику філософії.
🌞Александр, перебуваючи в Коринфі, вирішив відвідати філософа Діогена, який у цей час грівся на сонці. Цар привітався й запитав, що він може для нього зробити. На що Діоген відповів:
Не затуляй мені сонця!
😎Або, за версією Плутарха:
Відступи трохи вбік, не затуляй мені сонця!
🤴Кажуть, що попри виявлену до нього зневагу, Александр був вражений гордістю та величчю філософа й вигукнув:
Якби я не був Александром, я хотів би бути Діогеном!
🖼Цей сюжет став улюбленим мотивом в образотворчому мистецтві, до нього звертались Г. де Краєр, К. де Вос, Дж. Ассерето, Дж.Б. Лангетті, С. Річчі, Г. Гандольфі, О. Дом'є etc.
🪦Цікавим збігом є те, що Александр і Діоген померли в один рік і один день – 10 червня 323 р. до н.е.
#anecdota
❤7👍6⚡3👏2
26 січня – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МИТНОЇ СПРАВИ / МИТНИЦІ
🛃Свято має на меті вшанування та поширення інформації про роль митних органів у безперешкодному переміщенні товарів через кордони. Відзначається на згадку про першу сесію Всесвітньої митної організації (WCO), яка відбулася 26.01.1953 р.
📜Розвиток митної справи почався ще за античних часів. Різні види податків засвідчені епіграфічними знахідками, які містять також відомості про їхнє регулювання.
🏺У Стародавній Греції спочатку ввізне мито становило десяту частину вартості товару. Однак з часом греки дійшли висновку, що низька ставка сприяє розвитку торгівлі й може дати більший дохід, тому поступово розмір мита скоротився. Частину товарів (зброя, військове спорядження) взагалі не обкладали митом.
💰Зокрема, існував портовий збір у розмірі 2% – п'ятдесятої частини (гр. πεντηκοστή) вартості товару. Він накладався як на імпорт, так і на експорт, а товари не розрізнялися щодо типу. Мито на імпорт сплачувалося при розвантаженні, на експорт – перед відправкою.
📝Перш ніж віддати товар на реалізацію або навпаки завантажити його на корабель, необхідно було провести облік (гр. ἀπογράφομαι), занести дані в реєстр (гр. ἀπογραφή) і оголосити інспектору (гр. πεντηκοστολόγος) вартість свого товару.
☝️Для тих, хто продає за ціною, вищою за заявлену в реєстрі, було передбачено штраф. Якщо було задекларовано менше товару, ніж є насправді, і інспектор виявить товар, відсутній у декларації, він мав право його конфіскувати.
#цейденьвісторії #antiquitas
🛃Свято має на меті вшанування та поширення інформації про роль митних органів у безперешкодному переміщенні товарів через кордони. Відзначається на згадку про першу сесію Всесвітньої митної організації (WCO), яка відбулася 26.01.1953 р.
📜Розвиток митної справи почався ще за античних часів. Різні види податків засвідчені епіграфічними знахідками, які містять також відомості про їхнє регулювання.
🏺У Стародавній Греції спочатку ввізне мито становило десяту частину вартості товару. Однак з часом греки дійшли висновку, що низька ставка сприяє розвитку торгівлі й може дати більший дохід, тому поступово розмір мита скоротився. Частину товарів (зброя, військове спорядження) взагалі не обкладали митом.
💰Зокрема, існував портовий збір у розмірі 2% – п'ятдесятої частини (гр. πεντηκοστή) вартості товару. Він накладався як на імпорт, так і на експорт, а товари не розрізнялися щодо типу. Мито на імпорт сплачувалося при розвантаженні, на експорт – перед відправкою.
📝Перш ніж віддати товар на реалізацію або навпаки завантажити його на корабель, необхідно було провести облік (гр. ἀπογράφομαι), занести дані в реєстр (гр. ἀπογραφή) і оголосити інспектору (гр. πεντηκοστολόγος) вартість свого товару.
☝️Для тих, хто продає за ціною, вищою за заявлену в реєстрі, було передбачено штраф. Якщо було задекларовано менше товару, ніж є насправді, і інспектор виявить товар, відсутній у декларації, він мав право його конфіскувати.
#цейденьвісторії #antiquitas
👍8❤4💯3👏1
ВЕСІЛЬНІ ТРАДИЦІЇ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
👩❤️👨У Давній Греції не існувало регламентованого публічного обряду, цивільного чи релігійного, пов'язаного з укладанням шлюбу. Однак у численних джерелах є згадки про традиції святкування античного весілля, яке тривало декілька днів.
🏠Наречену в супроводі нареченого й одного з його найближчих друзів чи родичів у сутінках везли на колісниці з дому батька до будинку майбутнього чоловіка або його батьків.
🎶Весільну процесію супроводжували люди зі смолоскипами та музиканти, а молодята приймали привітання від усіх зустрічних.
🎉Перед входом до будинку було прийнято обсипати їх спеціальною сумішшю (гр. καταχύσματα) з горіхів, смокви тощо, які були символами достатку й процвітання.
👰♀️Після цього відбувався весільний бенкет (гр. γάμος), на який, всупереч звичайній практиці, були запрошені жінки нарівні з чоловіками. Вони сиділи за окремим столом разом з нареченою, обличчя й голова якої увесь час були сховані під покривалом, яке називалось каліптра (гр. καλύπτρα < καλύπτω приховувати).
🎁На другий або третій день після весілля справляли анакаліптерії (гр. Ἀνακαλυπτήρια < ἀνά вгорі, по, на, крізь + καλύπτω приховувати), обов’язкову частину весільної церемонії, під час якої наречена вперше після одруження знімала каліптру перед нареченим і родичами та отримувала подарунки, які називалися так само ἀνακαλυπτήρια.
🤵♂️Давні греки вважали, що жінка повинна показувати свою красу тільки власному чоловіку, а тому грекині закривали на людях обличчя та волосся каліптрою. Це правило стосувалось насамперед жінок аристократичного походження.
👩Незаміжні дівчата голову не покривали. Не носили каліптру рабині й служниці, оскільки вона заважала роботі. На гетер також не поширювалась ця практика.
👒Звичай приховувати верхню частину тіла від сторонніх очей запозичили римляни, однак римські жінки, маючи набагато більше свободи, з часом почали вважати покривало-вуаль скоріше модним аксесуаром, ніж обов'язковим елементом гардероба.
🌹В іудаїзмі та християнстві носіння жінками покривала сприймалося як символ скромності та благочестя.
#цікаваетимологія #цейденьвісторії #забобони
👩❤️👨У Давній Греції не існувало регламентованого публічного обряду, цивільного чи релігійного, пов'язаного з укладанням шлюбу. Однак у численних джерелах є згадки про традиції святкування античного весілля, яке тривало декілька днів.
🏠Наречену в супроводі нареченого й одного з його найближчих друзів чи родичів у сутінках везли на колісниці з дому батька до будинку майбутнього чоловіка або його батьків.
🎶Весільну процесію супроводжували люди зі смолоскипами та музиканти, а молодята приймали привітання від усіх зустрічних.
🎉Перед входом до будинку було прийнято обсипати їх спеціальною сумішшю (гр. καταχύσματα) з горіхів, смокви тощо, які були символами достатку й процвітання.
👰♀️Після цього відбувався весільний бенкет (гр. γάμος), на який, всупереч звичайній практиці, були запрошені жінки нарівні з чоловіками. Вони сиділи за окремим столом разом з нареченою, обличчя й голова якої увесь час були сховані під покривалом, яке називалось каліптра (гр. καλύπτρα < καλύπτω приховувати).
🎁На другий або третій день після весілля справляли анакаліптерії (гр. Ἀνακαλυπτήρια < ἀνά вгорі, по, на, крізь + καλύπτω приховувати), обов’язкову частину весільної церемонії, під час якої наречена вперше після одруження знімала каліптру перед нареченим і родичами та отримувала подарунки, які називалися так само ἀνακαλυπτήρια.
🤵♂️Давні греки вважали, що жінка повинна показувати свою красу тільки власному чоловіку, а тому грекині закривали на людях обличчя та волосся каліптрою. Це правило стосувалось насамперед жінок аристократичного походження.
👩Незаміжні дівчата голову не покривали. Не носили каліптру рабині й служниці, оскільки вона заважала роботі. На гетер також не поширювалась ця практика.
👒Звичай приховувати верхню частину тіла від сторонніх очей запозичили римляни, однак римські жінки, маючи набагато більше свободи, з часом почали вважати покривало-вуаль скоріше модним аксесуаром, ніж обов'язковим елементом гардероба.
🌹В іудаїзмі та християнстві носіння жінками покривала сприймалося як символ скромності та благочестя.
#цікаваетимологія #цейденьвісторії #забобони
❤10👍1👏1😱1🫡1
ПАРАЗИТИ: ВІД ПРИСЛУЖНИКІВ У ХРАМАХ ДО БЛАЗНІВ ТА ФІЛЬМІВ ЖАХІВ
🏛У Стародавній Греції архаїчної доби спочатку паразитами (гр. παράσιτος той, хто ділить з кимось хліб, трапезу < παρά поруч, при + σῖτος хліб, їжа) називали прислужників у храмах, які харчувалися за державний кошт.
🎭Згодом термін почали використовувати паралельно з κόλαξ (підлабузник, улесливець) на позначення типового персонажа грецької, а згодом і римської комедії – дармоїда, прислужника, який своєю дотепністю, улесливістю та блазнюванням сподівався отримати запрошення на обід.
🤡Вже у класичний період паразитом називали терпимого, але не запрошеного співтрапезника. Зазвичай це був незаконнонароджений або зубожілий вільний молодий чоловік, який заради безкоштовного обіду розважав гостей, прислужував, лестив та блазнював, нерідко зносячи приниження та жорстоке поводження з боку покровителів.
👩🏻🔬У XVII ст. лексема зазнала трансформації через помилкове сприйняття і почала використовуватися як медичний та біологічний термін на позначення організму, який живе за рахунок іншого організму (хазяїна), а саме: певний час використовує його як джерело живлення та середовище існування.
✍️Метафорично вживається на позначення людини, яка існує за рахунок чужих доходів, за рахунок чужої праці (соціальний паразит).
🎥📚💽Використовується як назва багатьох літературних творів (Arthur Conan Doyle, Daphne Du Maurier, Mira Grant, Jim Mortimore, DC Comics), художніх фільмів (переважно, фільми жахів) (1925, 1982, 1997, 2004 та 2019 років), численних пісень та альбомів відомих виконавців.
#цікаваетимологія #класикаукнижках #латинауфільмах
🏛У Стародавній Греції архаїчної доби спочатку паразитами (гр. παράσιτος той, хто ділить з кимось хліб, трапезу < παρά поруч, при + σῖτος хліб, їжа) називали прислужників у храмах, які харчувалися за державний кошт.
🎭Згодом термін почали використовувати паралельно з κόλαξ (підлабузник, улесливець) на позначення типового персонажа грецької, а згодом і римської комедії – дармоїда, прислужника, який своєю дотепністю, улесливістю та блазнюванням сподівався отримати запрошення на обід.
🤡Вже у класичний період паразитом називали терпимого, але не запрошеного співтрапезника. Зазвичай це був незаконнонароджений або зубожілий вільний молодий чоловік, який заради безкоштовного обіду розважав гостей, прислужував, лестив та блазнював, нерідко зносячи приниження та жорстоке поводження з боку покровителів.
👩🏻🔬У XVII ст. лексема зазнала трансформації через помилкове сприйняття і почала використовуватися як медичний та біологічний термін на позначення організму, який живе за рахунок іншого організму (хазяїна), а саме: певний час використовує його як джерело живлення та середовище існування.
✍️Метафорично вживається на позначення людини, яка існує за рахунок чужих доходів, за рахунок чужої праці (соціальний паразит).
🎥📚💽Використовується як назва багатьох літературних творів (Arthur Conan Doyle, Daphne Du Maurier, Mira Grant, Jim Mortimore, DC Comics), художніх фільмів (переважно, фільми жахів) (1925, 1982, 1997, 2004 та 2019 років), численних пісень та альбомів відомих виконавців.
#цікаваетимологія #класикаукнижках #латинауфільмах
❤9👍4🤔2👏1🤯1👀1
МЕАНДР
🏺Меандр (гр. Μαίανδρος) – поширений декоративний орнамент у античному мистецтві, утворений безперервною, ламаною під прямим кутом лінією або спіральними завитками.
〰️Назва виникла від однойменної річки в Малій Азії (суч. Великий Мендерес, Туреччина) – її звивисте русло та різкі перепади течії нагадують прямокутні елементи малюнка.
🌊Водночас є підстави вважати, що мотив меандру є одним із найдавніших символів водної стихії і тільки пізніше його стали пов'язувати з річкою Меандр.
♾️Для давніх греків безперервна стрічка меандру символізувала нескінченність і циклічність всесвіту.
🌀Також існує думка, що меандр є уособленням лабіринту, з якого неможливо вибратися.
🏛Популярність меандру вийшла далеко за межі античної епохи, однак сьогодні він сприймається суто як класичний декоративний елемент. Меандр можна зустріти на численних архітектурних спорудах, керамічних виробах і прикрасах, у настінному живописі, в облямівках одягу etc.
#antiquitas #цікаваетимологія
🏺Меандр (гр. Μαίανδρος) – поширений декоративний орнамент у античному мистецтві, утворений безперервною, ламаною під прямим кутом лінією або спіральними завитками.
〰️Назва виникла від однойменної річки в Малій Азії (суч. Великий Мендерес, Туреччина) – її звивисте русло та різкі перепади течії нагадують прямокутні елементи малюнка.
🌊Водночас є підстави вважати, що мотив меандру є одним із найдавніших символів водної стихії і тільки пізніше його стали пов'язувати з річкою Меандр.
♾️Для давніх греків безперервна стрічка меандру символізувала нескінченність і циклічність всесвіту.
🌀Також існує думка, що меандр є уособленням лабіринту, з якого неможливо вибратися.
🏛Популярність меандру вийшла далеко за межі античної епохи, однак сьогодні він сприймається суто як класичний декоративний елемент. Меандр можна зустріти на численних архітектурних спорудах, керамічних виробах і прикрасах, у настінному живописі, в облямівках одягу etc.
#antiquitas #цікаваетимологія
❤12❤🔥3🆒2👍1👏1😱1😇1
☮️Ara Pacis Augustae Вівтар миру Августа – мармуровий вівтар на честь встановлення римського миру (Pax Romana), побудований першим римським імператором Октавіаном. Назва вівтаря походить від титулу Август, наданого Октавіану сенатом у 27 р. до н.е.
🗓З античних джерел відомі дві дати, пов'язані з встановленням вівтаря. Перша – 4.07.13 р. до н.е.: з нагоди повернення Августа з трирічної миротворчої експедиції в Іспанії та південній Галлії сенат ухвалив рішення спорудити вівтар, присвячений цьому подвигу.
👸🏼Друга, 30.01.9 р. до н.е., стосується освячення вівтаря й початку його експлуатації, згадується Овідієм. Дата була знаменною, оскільки це був день народження дружини Августа Лівії.
⚔️Вівтар на честь богині миру Pax був встановлений на Віа Фламініа в північній частині Марсового поля, де солдати після завершення військових походів виконували священні обряди.
📝Сам Август згадує про вівтар в Res Gestae, підсумовуючи свої основні досягнення.
🚧Протягом пізньої античності та середньовіччя вівтар поступово був похований під 4-метровим шаром мулу, який принесла повінь з Тибру. Пам'ятку знову відкрили у XVI ст., а розкопки розпочалися у XIX ст.
🏛У 1938 в ознаменування 2000-річчя імператора, Муссоліні реконструював вівтар, перемістивши його на сто метрів ближче до Мавзолея Августа. 21.04.2006 р. було відкрито Музей Ara Pacis.
#цейденьвісторії
🗓З античних джерел відомі дві дати, пов'язані з встановленням вівтаря. Перша – 4.07.13 р. до н.е.: з нагоди повернення Августа з трирічної миротворчої експедиції в Іспанії та південній Галлії сенат ухвалив рішення спорудити вівтар, присвячений цьому подвигу.
👸🏼Друга, 30.01.9 р. до н.е., стосується освячення вівтаря й початку його експлуатації, згадується Овідієм. Дата була знаменною, оскільки це був день народження дружини Августа Лівії.
⚔️Вівтар на честь богині миру Pax був встановлений на Віа Фламініа в північній частині Марсового поля, де солдати після завершення військових походів виконували священні обряди.
📝Сам Август згадує про вівтар в Res Gestae, підсумовуючи свої основні досягнення.
🚧Протягом пізньої античності та середньовіччя вівтар поступово був похований під 4-метровим шаром мулу, який принесла повінь з Тибру. Пам'ятку знову відкрили у XVI ст., а розкопки розпочалися у XIX ст.
🏛У 1938 в ознаменування 2000-річчя імператора, Муссоліні реконструював вівтар, перемістивши його на сто метрів ближче до Мавзолея Августа. 21.04.2006 р. було відкрито Музей Ara Pacis.
#цейденьвісторії
❤6👍3🏆2👏1
🎼ЕПІТАФІЯ СЕЙКІЛА – найстаріший відомий запис повністю сформованого музичного твору (слова + музика), на відміну від численних фрагментарних дельфійських гімнів, написаних бл. 2 ст. до н.е.
🔘Невелика кругла мармурова похоронна стела з вигравіруваним на ній текстом епітафії та нотними знаками була знайдена 1883 р. під час робіт на будівництві залізниці поблизу м. Айдин, Туреччина. Датується 2 ст. до н.е. – 2 ст. н.е.
🪴Спочатку знахідка зберігалась у власника будівельної компанії Е. Персера, де отримала значні пошкодження: нижня частина була відрізана, щоб колона слугувала постаментом для вази з квітами; зріз спричинив втрату рядка тексту. З 1966 р. входить до експозиції Данського національного музею.
✍️На стелі нанесено два вірші давньогрецькою мовою – дистих і епітафія. Текст дистиха:
🪦Епітафія:
🎶Поверх тексту епітафії нанесені букви й символи, які відповідають висоті тону, а також знаки, що визначають тривалість звучання.
👨Після мелодії на стелі з'являється присвята, реконструкція якої дискусійна, оскільки нижня частина пошкоджена:
💻Пісня з епітафії Сейкіла увійшла до саундтреку відеогри Assassin's Creed Odyssey, дія якої розгортається в Стародавній Греції.
👂Послухати сучасне виконання епітафії Сейкіла можна тут.
#antiquitas #класикадовкола
🔘Невелика кругла мармурова похоронна стела з вигравіруваним на ній текстом епітафії та нотними знаками була знайдена 1883 р. під час робіт на будівництві залізниці поблизу м. Айдин, Туреччина. Датується 2 ст. до н.е. – 2 ст. н.е.
🪴Спочатку знахідка зберігалась у власника будівельної компанії Е. Персера, де отримала значні пошкодження: нижня частина була відрізана, щоб колона слугувала постаментом для вази з квітами; зріз спричинив втрату рядка тексту. З 1966 р. входить до експозиції Данського національного музею.
✍️На стелі нанесено два вірші давньогрецькою мовою – дистих і епітафія. Текст дистиха:
Εἰκὼν ἡ λίθος εἰμί·τίθησί με Σείκιλος ἔνθα μνήμης ἀθανάτου Σῆμα πολυχρόνιον
Я, камінь, є зображенням; Сейкіл помістив мене тут як вічний символ безсмертної пам'яті
🪦Епітафія:
Ὅσον ζῇς φαίνου·μηδὲν ὅλως σὺ λυποῦ· πρὸς ὀλίγον ἐστὶ τὸ ζῆν. τὸ τέλος ὁ χρόνος ἀπαιτεῖ
Поки ти живий, сяй і не печалься ні за чим; життя коротке. Час вимагає відплати (кінця)
🎶Поверх тексту епітафії нанесені букви й символи, які відповідають висоті тону, а також знаки, що визначають тривалість звучання.
👨Після мелодії на стелі з'являється присвята, реконструкція якої дискусійна, оскільки нижня частина пошкоджена:
Σείκιλος Εὐτέρ[πῃ] Сейкіл Евтерпі або Σείκιλος Εὐτέρ[που] Сейкіл, [син] Евтерпа
💻Пісня з епітафії Сейкіла увійшла до саундтреку відеогри Assassin's Creed Odyssey, дія якої розгортається в Стародавній Греції.
👂Послухати сучасне виконання епітафії Сейкіла можна тут.
#antiquitas #класикадовкола
❤9👍2❤🔥1👏1🏆1
🌛Календи (лат. Kalendae / Calendae < calenda те, що має бути назване < calāre називати, скликати < гр. καλέω називати, скликати) – загальна назва першого дня будь-якого місяця у римлян.
🌙Спочатку – перший день Місячного циклу: у давньому римському календарі Календи збігалися з молодиком Luna nova, novilunium.
🔤Kalendae є одним з небагатьох латинських слів з початковою літерою К; вважається, що це пережиток архаїчної латинської орфографії, де перед голосною A завжди писали K, а не C або Q. За іншою версією, літера К вживалась у іншомовних словах: римляни виводили Kalendae з грецької або етруської мови.
📆Сучасне слово календар походить від лат. calendarium книга боргів, боргова відомість, список рахунків. На початку місяця було прийнято повертати кредиторам борги або сплачувати відсотки згідно із записами у calendarium. Пізніше календарями стали іменувати реєстри, у яких вказували свята, дні народження імператорів, дні зборів сенату тощо.
#цікаваетимологія #календар
🌙Спочатку – перший день Місячного циклу: у давньому римському календарі Календи збігалися з молодиком Luna nova, novilunium.
🔤Kalendae є одним з небагатьох латинських слів з початковою літерою К; вважається, що це пережиток архаїчної латинської орфографії, де перед голосною A завжди писали K, а не C або Q. За іншою версією, літера К вживалась у іншомовних словах: римляни виводили Kalendae з грецької або етруської мови.
📆Сучасне слово календар походить від лат. calendarium книга боргів, боргова відомість, список рахунків. На початку місяця було прийнято повертати кредиторам борги або сплачувати відсотки згідно із записами у calendarium. Пізніше календарями стали іменувати реєстри, у яких вказували свята, дні народження імператорів, дні зборів сенату тощо.
#цікаваетимологія #календар
❤6✍6👍1👏1👌1
02 лютого 1922 року – перша повна публікація роману УЛІСС ДЖ. ДЖОЙСА
📠Роман створювався впродовж 7 років і публікувався частинами в американському журналі The Little Review з березня 1918 по грудень 1920. Але автор вважав, що повна версія має вийти друком на його 40-річчя, 2 лютого 1922 р.
📖Улісс – це латинізоване ім'я Одіссея, героя епічної поеми Гомера Одіссея. Письменник був знайомий з творчістю Гомера з дитинства. Він говорив, що вважає Улісса єдиним багатогранним персонажем у літературі, а в шкільні роки навіть написав про нього есе під назвою Мій улюблений герой.
📝Обидва твори поділені на три частини, проте в Уліссі нараховується 18 розділів, а в Одіссеї – 24. У листах Джойс називав розділи своєї книги за їхніми гомерівськими назвами, однак у тексті роману вирішив їх не використовувати.
🪢У романі простежується низка паралелей між Леопольдом Блумом і Одіссеєм, Моллі Блум і Пенелопою, а також Стівеном Дедалом і Телемахом.
🔀Джойс маніпулює безперервними аналогіями між сучасністю та античністю, але при цьому розгортає епічні гомерівські події в приземлених життєвих ситуаціях сьогодення.
🌊У Гомера Одіссею знадобилося десять років, щоб знайти дорогу з Трої до свого дому на о. Ітака, долаючи перепони у вигляді велетнів, чудовиськ, штормів і кораблетрощ і навіть вступаючи в суперечки з богами, у той час як у романі Джойса події відбуваються протягом звичайного дня 16 червня 1904 р. в Дубліні.
🔤Також у романі зустрічаються латинські слова, e.g. dolor біль, скорбота, corpus тіло, lex talionis закон відплати etc.
🗡Уперше Джойс використав античні прототипи в сучасному контексті у віці 9 років, написавши вірш за мотивами політичного скандалу Et Tu, Healy? (алюзія до знаменитого Et tu, Brute?). У ньому він прирівнював Тіма Гілі (Tim Healy) до Марка Юнія Брута, а Чарльза Стюарта Парнелла (Charles Stewart Parnell) до Гая Юлія Цезаря.
#цейденьвісторії #класикаукнижках #міфологія
📠Роман створювався впродовж 7 років і публікувався частинами в американському журналі The Little Review з березня 1918 по грудень 1920. Але автор вважав, що повна версія має вийти друком на його 40-річчя, 2 лютого 1922 р.
📖Улісс – це латинізоване ім'я Одіссея, героя епічної поеми Гомера Одіссея. Письменник був знайомий з творчістю Гомера з дитинства. Він говорив, що вважає Улісса єдиним багатогранним персонажем у літературі, а в шкільні роки навіть написав про нього есе під назвою Мій улюблений герой.
📝Обидва твори поділені на три частини, проте в Уліссі нараховується 18 розділів, а в Одіссеї – 24. У листах Джойс називав розділи своєї книги за їхніми гомерівськими назвами, однак у тексті роману вирішив їх не використовувати.
🪢У романі простежується низка паралелей між Леопольдом Блумом і Одіссеєм, Моллі Блум і Пенелопою, а також Стівеном Дедалом і Телемахом.
🔀Джойс маніпулює безперервними аналогіями між сучасністю та античністю, але при цьому розгортає епічні гомерівські події в приземлених життєвих ситуаціях сьогодення.
🌊У Гомера Одіссею знадобилося десять років, щоб знайти дорогу з Трої до свого дому на о. Ітака, долаючи перепони у вигляді велетнів, чудовиськ, штормів і кораблетрощ і навіть вступаючи в суперечки з богами, у той час як у романі Джойса події відбуваються протягом звичайного дня 16 червня 1904 р. в Дубліні.
🔤Також у романі зустрічаються латинські слова, e.g. dolor біль, скорбота, corpus тіло, lex talionis закон відплати etc.
🗡Уперше Джойс використав античні прототипи в сучасному контексті у віці 9 років, написавши вірш за мотивами політичного скандалу Et Tu, Healy? (алюзія до знаменитого Et tu, Brute?). У ньому він прирівнював Тіма Гілі (Tim Healy) до Марка Юнія Брута, а Чарльза Стюарта Парнелла (Charles Stewart Parnell) до Гая Юлія Цезаря.
#цейденьвісторії #класикаукнижках #міфологія
❤5👍3👏1👌1👨💻1