12.01.29 р. до н.е. на знак закінчення довготривалих воєн ЗАЧИНИЛИСЯ ДВЕРІ ХРАМУ ЯНУСА В РИМІ

🏛Плутарх розповідає, що двері храму Януса, які називались також брамою війни, дозволялося зачиняти лише тоді, коли в країні панував мир.

⚔️Оскільки римляни завжди були втягнуті в якусь військову кампанію, це відбувалося вкрай рідко, а тому двері залишалися відчиненими навстіж протягом сотень років.

📚Про цей звичай згадують також Тіт Лівій, Прокопій Кесарійський, Діон Кассій, Пліній, Овідій, Вергілій etc.

🔑Храм Януса зачинявся двічі від часу заснування міста: за Нуми Помпілія двері храму залишалися зачиненими увесь строк його правління з 717 до 673 рр. до н.е.; вдруге їх зачинив у 241 р. до н.е. (235 за ін. джерелами) Т. М. Торкват після Першої Пунічної війни (лише на декілька років – до початку війни з галлами).

🤴Відтоді брама війни залишалася відчиненою до 29 р. до н.е., коли її зачинили за наказом Октавіана Августа після тріумфального повернення до Риму – на знак перемоги над Антонієм і Клеопатрою та припинення громадянської війни.

☮️У своїх Діяннях Август вказує, що за час його правління двері храму зачинялися аж тричі.

📜Ці події описав також римський історик Діон Кассій (І-ІІ ст. н.е.), який відзначав, що набагато більше радів Август не всім наданим йому почестям, а зачиненню сенатом дверей храму Януса.

🚪За свідченням Діона Кассія, перше зачинення датується 29 р., друге – 25 р. до н.е. Дата третього не задокументована й залишається предметом наукових дискусій, переважно називається 13 р. до н.е.

#цейденьвісторії #міфологія

🤴Повстання Ніка (гр. Στάση τοῦ Νίκα) – бунт у Константинополі, що розпочався 13 січня 532 р., найбільше заворушення пізньої античності, спрямоване на повалення візантійського імператора Юстиніана I.

🗣Назва походить від гасла Νίκα! Перемагай! (< гр. νικάω перемагати), з яким повстанці атакували імператорські війська.

🐎Бунт почався на іподромі під час перегонів колісниць й тривав 7 днів. Поштовхом до нього стала бійка між вболівальниками напередодні, засудження активних учасників сутички та наступна відмова імператора помилувати їх. Юстиніана звинуватили у автократії, збільшенні податків, втручанні у релігійні справи, переслідуванні язичників і єретиків тощо.

📜У ситуації загальної паніки Юстиніан впав у відчай і був готовий залишити охоплене заворушеннями місто й втратити трон. Втечі перешкодила Феодора, дружина й співправителька імператора. На засіданні імператорської ради вона заявила, що краще смерть, ніж вигнання. Слова з її промови, наведеної Прокопієм Кесарійським, стали крилатими:

царський пурпур (=влада) – найкраща плащаниця

🕌У результаті сутичок загинуло понад 30 000 осіб, а Константинополь був істотно зруйнований. Зокрема бунтівники спалили Базиліку Феодосія, на місці якої через кілька років був зведений собор Святої Софії (гр. Ἁγία Σοφία).

#цейденьвісторії #sententiae

🛡Тамплієри (від лат. templum храм), також храмовники – члени релігійно-військового лицарського ордену, створеного французькими лицарями Гуго де Пейном та Годфреєм де Сент Омером у Єрусалимському королівстві для захисту святих місць і паломників до Святої Землі він нападів мусульман.

🎁Спочатку лицарі (яких було дев'ятеро) жили подарунками та речами, які не були вже потрібні власникам. Через це вони стали відомими як Бідні Лицарі Христа.

🤴Балдуїн II, король Єрусалиму, виділив їм місце на Храмовій горі над руїнами Храму Соломона. Тому назву було доповнено: Бідні Лицарі Христа та Храму Соломона (лат. Pauperes commilitones Christi Templique Solomonici).

⚔️Для посвячення в лицарі необхідно було мати знатне походження, легітимний спадок та бажання передати його у власність ордену. Лицарі давали обітницю бідності, незайманості, благочестя та послуху.

🏰Завдяки привілеям, отриманим у 1139 р. від Папи Інокентія II, орден швидко розбагатів. Королі та знать Європи передавали ордену володіння, замки, маєтки, так що до сер. XII ст. тамплієри володіли майном у всій Західній Європі та Святій Землі.

💰Поступово тамплієри стають головними кредиторами Європи. У числі їхніх боржників всі – від селян до королів і Папи.

👎Після падіння Акри у 1291 хрестові походи поступово припинилися і військова діяльність тамплієрів відійшла на другий план. Підтримка ордену в Європі також почала зменшуватись та змінилася на невдоволення їхнім багатством та земельними володіннями.

🔥У п'ятницю 13.10.1307 Філіп IV наказав арештувати всіх тамплієрів у Франції. Багатьох членів ордену було закатовано та, після вимушених зізнань, спалено за обвинуваченням у єресі, аморальності та невдачах хрестоносців у Святій Землі.

❌У 1312 Папа Клемент V офіційно розформував орден під час В'єнського собору всупереч бажанню Собору.

🤔Майже із самого заснування орден був оточений таємничими та містичними легендами: тамплієри вважалися захисниками Святого Грааля, Ковчегу, хреста, на якому розіп’яли Христа, та інших реліквій. Ще більше легенд ходило про багатства, сховані тамплієрами.

🎥Ці легенди було використано у книжках та фільмах, зокрема Код да Вінчі та Скарб нації.

#цейденьвісторії #цікаваетимологія #antiquitas

🥯СИРНІ КУЛЬКИ (GLOBI)

📜Пропонуємо оригінальний римський десерт – сирні пундики за рецептом Марка Порція Катона Старшого.

✍️Інгредієнти:
✔️сир м’який 300 г
✔️борошно з полби 300 г
✔️олія або вершкове масло для смаження
✔️мед
✔️мак

🧑‍🍳Приготування:
🥣Сир протерти через сито, змішати з борошном до стану однорідного тіста, що відстає від рук. Скатати з нього невеликі кульки.

🧈Розігріти в сковорідці чи казанку олію або масло й обсмажити кульки до золотистого кольору на середньому вогні, постійно перевертаючи.

🍯Викласти готові пундики на папір, щоб видалити зайвий жир. Полити рідким медом, посипати маком і подавати до столу.

🍽СМАЧНОГО!

#рецепти

HERCULEI LABORES Ἡράκλειοι πόνοι Гераклові подвиги

👩‍❤️‍👨Геракл народився у смертної Алкмени, батьком його був Зевс.

🤪Одного разу Гера наслала на Геракла божевілля: він убив власну дружину Мегару і дітей.

🏛Отямившись, Геракл вирушив до Дельфійського оракула, щоб дізнатися, як він може спокутувати провину.

👰🏻‍♀️Піфія порадила йому піти в Тірінф і служити протягом 12 років Еврісфею – своєму двоюрідному брату, царю Мікен.

📜У Аполлодора, Діодора Сицилійського, Піндара і трагіків наводяться 12 подвигів Геракла:

🦁боротьба з немейським левом;
🐍знищення лернейської гідри;
🦌лови керинейської лані;
🦅знищення стимфалійських птахів;
🦛полювання на еримантського вепра;
👸🏼здобуття пояса цариці амазонок Іпполіти;
🪣очищення Авгієвих стаєнь;
🐂подолання критського бика;
🫅перемога над царем Діомедом;
🐄викрадення корів Геріона;
🍎викрадення золотих яблук із саду Гесперид;
🐕приборкання Кербера.

У переносному значенні – про видатні та славетні справи.

#міфологія #sententiae

«ТІЛЕСНІ» ФОБІЇ

😱Ірраціональний страх – фобію (< гр. φόβος страх) – можуть викликати інші люди, представники окремих професійних, вікових груп чи статей.

👫Об’єктом фобій може також стати людське тіло: власне (корпорифобія / сомафобія < лат. corpus / гр. σῶμα тіло) або чуже та його частини (анатомофобія < гр. ἀνατομή розріз, розтин).

🧏‍♀️Появу патологічного страху можуть зумовлювати шкіра (дерматофобія < гр. δέρμα шкіра) і родимки на ній (невофобія < лат. naevus родимка).

☠️Певні табу щодо кісток, глибоко вкорінені в культурних, релігійних поглядах, можуть спричиняти картилогенофобію (< лат. cartilago суглоб, хрящ + genu коліно) – боязнь кісток.

👱Ірраціональний страх може викликати голова в цілому (кефалофобія < гр. κεφαλή голова) або її окремі частини: обличчя (просопофобія < гр. πρόσωπον обличчя), очі (оматофобія < гр. ὄμμα око), ніс (ринофобія < гр. ῥίς ніс), рот (стомафобія < гр. στόμα рот), губи (хейлофобія < гр. χεῖλος губа), зуби (одонтофобія < гр. ὀδούς зуб), підборіддя (геніофобія < гр. γένειον підборіддя).

🧔🏻‍♂️Фобії можуть бути пов’язані з волосяним покривом: волоссям загалом (трихофобія < гр. θρίξ волосся), спадаючим хвилястим волоссям (хетофобія < гр. χαίτη спадаюче хвилясте волосся) або бородою (погонофобія < гр. πώγων борода).

‼️Надмірну тривожність можуть провокувати кінцівки: погляд, дотик чи навіть розмови про:

👋- руки (хейрофобія < гр. χείρ рука) та їхні частини: пахові западини (масхаліфобія < гр. μασχάλη пахви), зап’ястя (карпофобія < лат. carpus зап'ястя), лікті (анконафобія < гр. ἀγκών лікоть), усі пільці (дактилофобія < гр. δάκτυλος палець) або лише великий (антихейрфобія < гр. ἀντίχειρ великий палець на руці);

🦶- ноги (подофобія < гр. πούς нога) та їхні частини: сідниці (пігофобія < гр. πυγή сідниці), коліна (генуфобія / гонатофобія < лат. genu / гр. γόνυ коліно), пальці ніг (дигітусфобія < лат. digitus палець).

#фобії #цікаваетимологія

✅Спільним для слів кампанія, кемпінг, чемпіон, шампанське, шампіньйон є те, що до їх складу входить латинська лексема campus поле, рівнина; відкрита місцевість, придатна для військових маневрів; поле бою

⚔️Кампанія (фр. campagne село, поле; поле бою < іт. campagna село; поле; поле бою < лат. campania рівнина, сільська місцевість < campаneus рівнинний, польовий, сільський < campus) – військові дії в певній країні, місцевості.

🏢Кампус (англ. campus < лат. campus поле, рівнина) – територія коледжу, університету, студентське містечко.

🏕Кемпінг (англ. camping < camp розташовуватися табором / табір < лат. campus) – табір, база для туристів.

🍾Шампанське (фр. vin de Champagne вино з Шампані < Champagne Шампань – провінція, де було вперше започатковано виробництво цього виду вина < лат. campania рівнина, сільська місцевість < campаneus рівнинний, польовий, сільський < campus) – ігристе виноградне вино.

🍄‍🟫Шампіньйон (фр. champignon < champignuel < лат. campaniolus те, що росте на полях < campania рівнина, сільська місцевість < campаneus рівнинний, польовий, сільський < campus) – їстівний гриб, що росте на полях, луках, городах тощо.

🥇Чемпіон (англ. champion борець; боєць < фр. champion боєць, чемпіон в одиночному бою < піз.-лат. campiо боєць, боєць у полі < campus) – звання переможця в публічному змаганні або конкурсі.

#вікторина #цікаваетимологія

🏟Воміторій (лат. vomitorium < vomere вивергати) – крита галерея, прохід до місць глядачів у римських амфітеатрах і стадіонах. Веде до сходів, що виходять на вулицю.

⏳Колізей, який вміщував бл. 50 тис. глядачів, мав 80 воміторіїв, 4 з яких – для вищих класів, а 76 – для решти громадян. Завдяки цій системі натовп міг звільнити будівлю за 5 хв. і заповнити за 15 хв.

🤮Поширеною є помилкова думка про те, що воміторії (ригайлівки) – прибудови, у яких можна було позбутися зайвої їжі; вважається, що блювання було частиною тривалого римського бенкету.

📙Англійський письменник О.Гакслі, натхненний уявленнями про ненажерливих римлян, описав воміторіум буквально як місце для блювання у романі Хоровод блазнів (1923).

🏃Натомість назва пов’язана із можливістю швидкого входу/виходу великої кількості людей за короткий проміжок часу, що нагадувало виверження. Уперше зустрічається у Сатурналіях Макробія.

💡Це архітектурне рішення використовується в будівництві й сьогодні.

#abecedarium #цікаваетимологія #класикаукнижках

🌊21.01.1954 було спущено на воду перший у світі атомний підводний човен Nautilus (був на службі ВМС США з 1954 по 1980).

🥇У 1958 корабель першим у світі здійснив плавання під Північним полюсом. З 11.04.1986 є частиною експозиції Музею підводного флоту США.

📙Назва відсилає до вигаданого підводного човна Наутилус з роману Жуля Верна Двадцять тисяч льє під водою. Обидва судна були першопрохідцями свого часу: книжковий Наутилус за технічними характеристиками значно випереджав підводні човни часів автора й став втіленням наукового прогресу.

🐚У романі описується епізод, коли пасажири човна спостерігають за зграєю молюсків наутилусів (гр. ναυτίλος моряк < ναῦς корабель) і порівнюють їх та їхні раковини з капітаном Немо (лат. Nemo Ніхто) і його кораблем. Цей же епізод розкриває сенс девізу Наутилуса: Mobilis in mobile Рухомий у рухомому середовищі.

🚤Ім'я Наутилус здобуло популярність серед субмарин, а Жуля Верна стали називати батьком підводних човнів.

#цейденьвісторії #цікаваетимологія #класикаукнижках #naming

🖼НІКОЛА ПУССЕН. ЦАРСТВО ФЛОРИ, 1631

🧚У центрі полотна – римська богиня квітів, молодості й весни Флора, а навколо неї – фігури Нарциса, Клітії, Аякса, Адоніса, Гіацинта, Смілаки й Крокуса.

💐Художник зібрав різних міфологічних персонажів у чарівному саду богині не випадково: всі вони після смерті перетворилися на квіти.

💔Трагічна історія походження кожної квітки, пов’язана переважно з нещасливим коханням, є частиною спільної мозаїки: неможливо отримати уявлення про ідею твору в цілому, не знаючи кожну з легенд.

🔄Разом з тим картина Царство Флори оспівує торжество життя, а не смерті. Герої грецької та римської міфології зазнають перевтілення й відроджуються в новій якості, а зацикленість композиції додатково підкреслює ідею вічного кругообігу, нескінченності існування всього живого.

📜Сюжет картини був навіяний Пуссену творами Овідія Метаморфози і Фасти, де поет зазначає:

Omnia mutantur, nihil interit Усе змінюється, ніщо не зникає

#класикаумистецтві #міфологія #antiquitas #sententiae

ОПІУМ – НАРКОТИК З КВІТКОВОЇ ГРЯДКИ

📝23.01.1912 у Гаазі було підписано Міжнародну опіумну конвенцію – першу міжнародну угоду з контролю за обігом наркотичних засобів.

😵‍💫Опій, опіум (лат. opium< гр. ὄπιον < ὀπός рослинний сік) – молочний сік недозрілих коробочок опійного маку, наркотичний та анестезуючий засіб. Є одним з найдавніших наркотиків, археологічні свідчення вживання людиною опійного маку сягають бронзового віку.

👩На Криті було знайдено фігурку так званої Богині маку, голову якої прикрашає обруч з трьома маковими коробочками, а зображення макових голівок неодноразово зустрічаються в пам’ятках крито-мікенської культури.

📜Дослідники припускають, що згадане Гомером в Одіссеї зілля Єлени, яке дарує забуття й знімає горе, може бути опіумом, так само як і настоянка, якою чаклунка Цирцея обпоїла Одіссея та його супутників.

🌺Гіпноса, Нікс і Танатоса зображували оповитими маками або такими, що тримають їх у руках. Мак також часто прикрашав статуї Аполлона, Асклепія, Плутона, Деметри та ін.

👨‍⚕️Сік недозрілого маку використовували жреці в ритуальних обрядах та давньогрецькі лікарі. Гіппократ (V-ІV ст. до н.е.) рекомендував опій як засіб від багатьох хвороб, але вже через століття Еразістрат застерігав своїх учнів і колег від частого вживання цих ліків, які можуть завдати серйозної шкоди здоров'ю.

💊Римський лікар Діоскорид у І ст. н.е. описує опійний мак і властивості його соку, а також перераховує способи використання. Галену ж ми завдячуємо поширенням протиотрутного засобу, винайденого Андромахом, особистим лікарем Нерона, під назвою теріак (гр. θηριακή), який містив, серед іншого, чималу кількість опіуму. Гален рекомендував щоденний прийом теріака Марку Аврелію, тому деякі історики вважають його першим імператором-опіоманом.

💉Опійну настоянку (лат. laudanum) прописував хворим в XVI ст. знаменитий Парацельс. Лауданум використовувався в медицині до поч. ХIХ ст. попри те, що вже були відомі й добре описані небезпечні, потенційно смертельні побічні ефекти.

🧪Сьогодні опіум є сировиною для отримання медичних препаратів.

#цейденьвісторії #цікаваетимологія #міфологія

🧑‍🏫24 січня було проголошено Міжнародним днем освіти резолюцією, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 03.12.2018 р. Відзначається щороку.

🏫Сьогодні освіта є суспільним благом і державною відповідальністю. Натомість у Давній Греції та Римі не було обов'язкової освіти та державних шкіл (з’явилися за часів Імперії); діти навчались вдома або у приватних вчителів, а держава якщо й мала нагляд за викладанням, то вкрай обмежений.

📜За свідченням Плутарха, першу приватну школу (ludus) в Римі відкрив у III ст. до н.е. Спурій Карвілій, вільновідпущений Спурія Карвілія Максима Руга. Проте згадки про існування подібних шкіл зустрічаються й раніше, наприклад у Тіта Лівія та Плутарха.

🧮Діти римських громадян середнього достатку, як хлопчики, так і дівчатка, відвідували ludi або початкові школи, де учитель (primus magister, ludi magister або litterator) навчав їх основам математики, читання й письма. Педагогом же (paedagogus) називали раба, який супроводжував учнів до школи.

📝У віці 11–12 років для більш заможних римлян, переважно хлопчиків, починався цикл середньої освіти (ludus grammaticus), який тривав близько чотирьох років. Magister grammaticus знайомив учнів з творами грецьких і латинських письменників, розвивав навички володіння мовою та навчав складним підрахункам.

🎓Після навчання у граматика найбагатші юнаки відвідували заняття у ритора, де навчалися мистецтву красномовства.

#цейденьвісторії #antiquitas

ДІОГЕН І АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ

📜Історія про зустріч видатного полководця й філософа з'являється у багатьох античних авторів, часто в різних варіаціях; найдавніша збережена версія належить Цицерону, а здобула популярність вона завдяки Діогену Лаертію, пізньоантичному історику філософії.

🌞Александр, перебуваючи в Коринфі, вирішив відвідати філософа Діогена, який у цей час грівся на сонці. Цар привітався й запитав, що він може для нього зробити. На що Діоген відповів:

Не затуляй мені сонця!

😎Або, за версією Плутарха:

Відступи трохи вбік, не затуляй мені сонця!

🤴Кажуть, що попри виявлену до нього зневагу, Александр був вражений гордістю та величчю філософа й вигукнув:

Якби я не був Александром, я хотів би бути Діогеном!

🖼Цей сюжет став улюбленим мотивом в образотворчому мистецтві, до нього звертались Г. де Краєр, К. де Вос, Дж. Ассерето, Дж.Б. Лангетті, С. Річчі, Г. Гандольфі, О. Дом'є etc.

🪦Цікавим збігом є те, що Александр і Діоген померли в один рік і один день – 10 червня 323 р. до н.е.

#anecdota