🥳 23 вересня 63 року до н. е. народився ОКТАВІАН АВГУСТ
🏛Гай Юлій Цезар Октавіан Август (лат. Gaius Iulius Caesar Octavianus Augustus) (23.09.63 до н. е. – 19.08.14 н. е.) правив Римом з 27 до н. е. і до своєї смерті
📜Октавіан, двоюрідний онук Гая Юлія Цезаря, відповідно до заповіту останнього був оголошений названим сином і спадкоємцем трьох чвертей майна Цезаря.
🤴Октавіан не прийняв царського титула та безмежної диктаторської влади. Він щорічно обирався консулом, мав пожиттєві трибунські повноваження та посаду верховного понтифіка. Залишаючись формально посадовою особою, Август фактично став одноосібним правителем.
✍️Попри це зберігалися республіканські традиції: існували сенат, консули, претори, едили, квестори, яких обирали з подання принцепса.
🕊Перемога Августа у 31 до н. е.у битві при Акції знаменувала завершення тривалого періоду громадянських війн; вона принесла державі мир та спокій після десятиліть хаосу. Октавіан отримав епітет Август (лат. augustus звеличений богами). Згодом цей термін став титулом усіх римських імператорів.
🏴☠️Пріоритетним для Августа було відновлення моралі та традиційних цінностей римського суспільства. З доріг зникли банди дезертирів, моря очистилися від піратів, у містах порядок підтримували спеціальні загони міської охорони, вперше було сформовано пожежну команду.
📚З’явилась низка законів, які мали на меті відродити традиційну римську сім’ю, зокрема, lex Julia de adulteris (подружня зрада = злочин) і lex Julia de maritandis ordinibus (про покарання неодружених і бездітних громадян і заохочення батьків великих сімейств).
🧙Відновлює старі релігійні культи та обряди (Секулярні ігри), встановлює жорстокі репресії проти східних культів, популярних у нижчих прошарках населення, та проти магії і астрології.
🧐У фінансовій сфері запровадив жорстку економію, скоротив витрати, провів перепис населення та майна для реформи податків.
🏛Август прагне перетворити Рим на справжню столицю тогочасного світу: відбудовує старі храми та будує багато нових.
💰Започаткував професійну постійну армію та створив фонд виплат ветеранам.
🎊Август залучився підтримкою простого народу, влаштовуючи видовища та роздаючи хліб. За деякими даними, не менше 20% населення тогочасного Риму отримували безкоштовно хліб від держави.
🪦Помер 19.08.14 н. е. у місті Нола в області Кампанія. Його остання фраза була Acta est fabula. Був похований у Мавсолеї Августа – усипальниці, яку він почав будувати у 28 до н. е. для себе і своїх близьких на Марсовому полі.
📆Місяць секстилій (останній місяць літа) пізніше назвуть на його честь Augustus.
#цейденьвісторії #деньнародження
🏛Гай Юлій Цезар Октавіан Август (лат. Gaius Iulius Caesar Octavianus Augustus) (23.09.63 до н. е. – 19.08.14 н. е.) правив Римом з 27 до н. е. і до своєї смерті
📜Октавіан, двоюрідний онук Гая Юлія Цезаря, відповідно до заповіту останнього був оголошений названим сином і спадкоємцем трьох чвертей майна Цезаря.
🤴Октавіан не прийняв царського титула та безмежної диктаторської влади. Він щорічно обирався консулом, мав пожиттєві трибунські повноваження та посаду верховного понтифіка. Залишаючись формально посадовою особою, Август фактично став одноосібним правителем.
✍️Попри це зберігалися республіканські традиції: існували сенат, консули, претори, едили, квестори, яких обирали з подання принцепса.
🕊Перемога Августа у 31 до н. е.у битві при Акції знаменувала завершення тривалого періоду громадянських війн; вона принесла державі мир та спокій після десятиліть хаосу. Октавіан отримав епітет Август (лат. augustus звеличений богами). Згодом цей термін став титулом усіх римських імператорів.
🏴☠️Пріоритетним для Августа було відновлення моралі та традиційних цінностей римського суспільства. З доріг зникли банди дезертирів, моря очистилися від піратів, у містах порядок підтримували спеціальні загони міської охорони, вперше було сформовано пожежну команду.
📚З’явилась низка законів, які мали на меті відродити традиційну римську сім’ю, зокрема, lex Julia de adulteris (подружня зрада = злочин) і lex Julia de maritandis ordinibus (про покарання неодружених і бездітних громадян і заохочення батьків великих сімейств).
🧙Відновлює старі релігійні культи та обряди (Секулярні ігри), встановлює жорстокі репресії проти східних культів, популярних у нижчих прошарках населення, та проти магії і астрології.
🧐У фінансовій сфері запровадив жорстку економію, скоротив витрати, провів перепис населення та майна для реформи податків.
🏛Август прагне перетворити Рим на справжню столицю тогочасного світу: відбудовує старі храми та будує багато нових.
💰Започаткував професійну постійну армію та створив фонд виплат ветеранам.
🎊Август залучився підтримкою простого народу, влаштовуючи видовища та роздаючи хліб. За деякими даними, не менше 20% населення тогочасного Риму отримували безкоштовно хліб від держави.
🪦Помер 19.08.14 н. е. у місті Нола в області Кампанія. Його остання фраза була Acta est fabula. Був похований у Мавсолеї Августа – усипальниці, яку він почав будувати у 28 до н. е. для себе і своїх близьких на Марсовому полі.
📆Місяць секстилій (останній місяць літа) пізніше назвуть на його честь Augustus.
#цейденьвісторії #деньнародження
❤9🎉3👍2🔥2
Що зображено на малюнку?
Final Results
32%
пензлик
5%
смолоскип
20%
шпилька для волосся
17%
вухочистка
25%
стріла
2%
чарівна паличка
👍1
💇♀️Красуні Давнього Риму приділяли багато уваги догляду за волоссям, адже зачіска була візитівкою жінки й вказувала на її місце в суспільстві.
💈Заможні римлянки мали спеціалізованих рабинь (лат. ornatrices), які мили, фарбували, стригли, завивали й укладали коси своєї господині.
📍Жодна майстриня не обходилась без шпильок для волосся двох видів: acus discriminales або discernicula, призначених для розплутування та впорядкування пасм волосся, і acus crinales або comatoria – для фіксації зачіски.
🐘Матеріалом для шпильок слугував метал, деревина, кості або роги тварин.
✨Acus crinales / comatoria часто виконували декоративну функцію й використовувались у якості прикрас.
👱♀️Такі шпильки, виготовлені переважно зі слонової кістки, мали золотий фігурний вершечок у вигляді зображення богині (наприклад, Венери або Фортуни), тварини чи рослини.
🌹Фігурки були порожнистими всередині й містили ароматичні кульки.
#вікторина
💈Заможні римлянки мали спеціалізованих рабинь (лат. ornatrices), які мили, фарбували, стригли, завивали й укладали коси своєї господині.
📍Жодна майстриня не обходилась без шпильок для волосся двох видів: acus discriminales або discernicula, призначених для розплутування та впорядкування пасм волосся, і acus crinales або comatoria – для фіксації зачіски.
🐘Матеріалом для шпильок слугував метал, деревина, кості або роги тварин.
✨Acus crinales / comatoria часто виконували декоративну функцію й використовувались у якості прикрас.
👱♀️Такі шпильки, виготовлені переважно зі слонової кістки, мали золотий фігурний вершечок у вигляді зображення богині (наприклад, Венери або Фортуни), тварини чи рослини.
🌹Фігурки були порожнистими всередині й містили ароматичні кульки.
#вікторина
❤8👍4💅3✍1👌1
ПРОСТОРОВІ ФОБІЇ
😱Фобії (гр. φόβος страх) – постійний ірраціональний нав’язливий страх, боязнь, тривожність – можуть бути пов’язані з перебуванням чи переміщенням у якомусь просторі
🚪Клаустрофобія (лат. claustrum закрите приміщення) – боязнь тісних, обмежених і замкнутих просторів (e.g., транспорт, ліфт, горище, гараж, маленькі приміщення). Одна з найпоширеніших фобій.
🎪Агорафобія (гр. ἀγορά площа) – боязнь відкритих просторів і натовпу, багатолюдних громадських місць. Простір сприймається як небезпечний або такий, з якого неможливо втекти чи де неможливо отримати допомогу (e.g., транспорт, торговельні центри, черги). Відомі випадки: В.Аллен, К.Бейсінгер, М.Калкін, Б.Прус, Б.Стрейзанд.
🎢Акрофобія (гр. ἄκρος верхний) / альтофобія (лат. altus високий) / гіпсифобія (гр. ὕψος висота) – боязнь висоти. У творах мистецтва: фільм А.Гічкока Vertigo (1958); комедія М.Брукса High Anxiety (1977); психологічний трилер В.Крейвена Do not Look Down (1998); мультсеріал Оггі та кукарачі (1997).
🏔Аероакрофобія (гр. ἀήρ повітря + ἄκρος верхний) – боязнь відкритих високих місць.
🌊Батофобія (гр. βάθος глибина) – боязнь глибини, викликана страхом перед втратою контролю у безкінечному просторі води.
🔁Симетрофобія (гр. σύμμετρος співмірний) – страх перед симетрією.
🔂Асиметрифобія (гр. ἀσύμμετρος неспівмірний) – страх перед асиметричними об’єктами.
➡️Декстрофобія (лат. dexter правий) – боязнь об’єктів, розташованих праворуч.
⬅️Сіністрофобія (лат. sinister лівий) – боязнь об’єктів, розташованих ліворуч.
🌌Апейрофобія (гр. ἄπειρος безмежний) – патологічний страх перед нескінченністю, вічним буттям або невизначеністю (e.g., далекі відстані, чорні діри, прірви).
✨Анаблефобія (гр. ἀναβλέπω дивитися вгору) – боязнь подивитися вгору.
🌉Гефі(д)рофобія (гр. γέφυρα міст (+ ὕδωρ вода)) – різновид акрофобії або батофобії – страх перетину мостів через боязнь того, що міст вибухне чи розламається.
🛣Агірофобія (гр. γῦρος вир, звивина) / дромофобія (гр. δρόμος шлях) – страх перед переходом вулиці або дороги. При цьому присутність на дорозі рухомого транспорту не має значення.
#фобії #цікаваетимологія
😱Фобії (гр. φόβος страх) – постійний ірраціональний нав’язливий страх, боязнь, тривожність – можуть бути пов’язані з перебуванням чи переміщенням у якомусь просторі
🚪Клаустрофобія (лат. claustrum закрите приміщення) – боязнь тісних, обмежених і замкнутих просторів (e.g., транспорт, ліфт, горище, гараж, маленькі приміщення). Одна з найпоширеніших фобій.
🎪Агорафобія (гр. ἀγορά площа) – боязнь відкритих просторів і натовпу, багатолюдних громадських місць. Простір сприймається як небезпечний або такий, з якого неможливо втекти чи де неможливо отримати допомогу (e.g., транспорт, торговельні центри, черги). Відомі випадки: В.Аллен, К.Бейсінгер, М.Калкін, Б.Прус, Б.Стрейзанд.
🎢Акрофобія (гр. ἄκρος верхний) / альтофобія (лат. altus високий) / гіпсифобія (гр. ὕψος висота) – боязнь висоти. У творах мистецтва: фільм А.Гічкока Vertigo (1958); комедія М.Брукса High Anxiety (1977); психологічний трилер В.Крейвена Do not Look Down (1998); мультсеріал Оггі та кукарачі (1997).
🏔Аероакрофобія (гр. ἀήρ повітря + ἄκρος верхний) – боязнь відкритих високих місць.
🌊Батофобія (гр. βάθος глибина) – боязнь глибини, викликана страхом перед втратою контролю у безкінечному просторі води.
🔁Симетрофобія (гр. σύμμετρος співмірний) – страх перед симетрією.
🔂Асиметрифобія (гр. ἀσύμμετρος неспівмірний) – страх перед асиметричними об’єктами.
➡️Декстрофобія (лат. dexter правий) – боязнь об’єктів, розташованих праворуч.
⬅️Сіністрофобія (лат. sinister лівий) – боязнь об’єктів, розташованих ліворуч.
🌌Апейрофобія (гр. ἄπειρος безмежний) – патологічний страх перед нескінченністю, вічним буттям або невизначеністю (e.g., далекі відстані, чорні діри, прірви).
✨Анаблефобія (гр. ἀναβλέπω дивитися вгору) – боязнь подивитися вгору.
🌉Гефі(д)рофобія (гр. γέφυρα міст (+ ὕδωρ вода)) – різновид акрофобії або батофобії – страх перетину мостів через боязнь того, що міст вибухне чи розламається.
🛣Агірофобія (гр. γῦρος вир, звивина) / дромофобія (гр. δρόμος шлях) – страх перед переходом вулиці або дороги. При цьому присутність на дорозі рухомого транспорту не має значення.
#фобії #цікаваетимологія
❤9😱3👍2
27 вересня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ТУРИЗМУ
🥳Свято заснували члени Всесвітньої туристичної організації у 1979 році.
🏛 Більшість сучасних топонімів (зокрема, назви відомих міст) мають латинські або латинізовані відповідники.
🌆Гент – лат. Gandavum, нідерл. Gent
🏙Генуя – лат. Genua, Ianua, італ. Genova
🌇Дублін – лат. Dublinum, Dublinia, Eblana, англ. Dublin
🏙Зальцбург – лат. Salisburgum, нім. Salzburg
🌆Лейпциг – лат. Lipsia, нім. Leipzig
🏙Ліон – лат. Lugdunum, фр. Lyon
🌇Лондон – лат. Londinium, англ. London
✍️Лютеція (лат. Lutetia), також Лютеція Паризіорум (лат. Lutetia Parisiorum) – давня назва м. Париж. Одна з версій походження назви – від лат. lutum багнюка, мул, оскільки місто було розташоване у болотистій місцевості.
🤴Орлеан (лат. Aurelianum). Після зруйнування Цезарем 52 до н. е. міста Ценабум (лат. Cenabum), воно було відновлене у 275 р. імператором Авреліаном, на честь якого з V ст. і отримало назву Авреліанум (лат. Civitas Aurelianensis місто Авреліана).
➡️Мілан (лат. Mediolanum від medius середній та planus розташований) – той, що знаходиться у центрі.
⛪️Мюнхен (лат. Monacum, Monachium). Перша згадка про місто датується 14 червня 1158 р. (forum apud Munichen), коли на Петровому пагорбі (нім. Petersberg) оселилися монахи з Тегернзейського монастиря, що стояв неподалік.
#цейденьвісторії #antiquitas #цікаваетимологія
🥳Свято заснували члени Всесвітньої туристичної організації у 1979 році.
🏛 Більшість сучасних топонімів (зокрема, назви відомих міст) мають латинські або латинізовані відповідники.
🌆Гент – лат. Gandavum, нідерл. Gent
🏙Генуя – лат. Genua, Ianua, італ. Genova
🌇Дублін – лат. Dublinum, Dublinia, Eblana, англ. Dublin
🏙Зальцбург – лат. Salisburgum, нім. Salzburg
🌆Лейпциг – лат. Lipsia, нім. Leipzig
🏙Ліон – лат. Lugdunum, фр. Lyon
🌇Лондон – лат. Londinium, англ. London
✍️Лютеція (лат. Lutetia), також Лютеція Паризіорум (лат. Lutetia Parisiorum) – давня назва м. Париж. Одна з версій походження назви – від лат. lutum багнюка, мул, оскільки місто було розташоване у болотистій місцевості.
🤴Орлеан (лат. Aurelianum). Після зруйнування Цезарем 52 до н. е. міста Ценабум (лат. Cenabum), воно було відновлене у 275 р. імператором Авреліаном, на честь якого з V ст. і отримало назву Авреліанум (лат. Civitas Aurelianensis місто Авреліана).
➡️Мілан (лат. Mediolanum від medius середній та planus розташований) – той, що знаходиться у центрі.
⛪️Мюнхен (лат. Monacum, Monachium). Перша згадка про місто датується 14 червня 1158 р. (forum apud Munichen), коли на Петровому пагорбі (нім. Petersberg) оселилися монахи з Тегернзейського монастиря, що стояв неподалік.
#цейденьвісторії #antiquitas #цікаваетимологія
👍6🔥5👏2🤓2❤1
28 вересня 480 р. до н.е. – БИТВА ПРИ САЛАМІНІ
🗡28 вересня 480 р. до н.е. відбулась битва при Саламіні між об'єднаним флотом грецьких полісів на чолі зі Спартою та Афінами й перським флотом, що зазнав поразки.
🫅Ще 491 р. до н.е. цар персів Дарій відправив послів до грецьких міст-держав з вимогою «землі та води», що означало покірність та визнання його влади. Усі міста прийняли принизливі вимоги, лише в Афінах посли були віддані під суд і страчені, а в Спарті їх скинули в колодязь, запропонувавши взяти звідти землю та воду.
⚔️490 р. до н. е. військо Дарія, яке вирушило морем, висадилось у Аттиці для підкорення Афін, але було переможене у битві при Марафоні.
💪10 років по тому, 481 р. до н.е., Ксеркс, син Дарія, направив послів до більшості грецьких полісів, крім Афін та Спарти, з тією ж вимогою. Перед обличчям небезпеки греки припинили міжусобні війни й об’єдналися для захисту.
🗺У 480 р. до н.е. військо Ксеркса почало переправлятися з Азії до Європи сушею, також у Ксеркса був потужний флот.
🛡Спроба спартанського царя Леоніда перегородити шлях перському війську закінчилася невдачею – після битви під Фермопілами перси прорвалися до центральної Греції.
📜Афінському полководцю Фемістоклу вдалося переконати греків у необхідності спротиву. У 1960 р. було знайдено табличку з декретами Фемістокла, де йдеться про мобілізацію всього чоловічого населення, евакуацію жінок, людей похилого віку та дітей на острів Саламін і в Трезен та про повернення вигнаних з Афін громадян для спільної боротьби.
🌊Видатний стратег був упевнений, що перемогти ворога вдасться тільки на морі. Він навмисне залишив Афіни без захисту й заманив персів у вузьку протоку між островом Саламін і материковою частиною Греції.
✉️Коли союзники побачили ворожий флот та величезне перське військо, вони прийняли рішення тікати. Фемістокл, не бажаючи втрачати вигідну диспозицію, зважився на хитрість. За Плутархом, він відправив свого довіреного раба, перса за походженням, до Ксеркса з повідомленням про те, що елліни хочуть втекти, і тому він радить царю напасти на них.
⛵️Ксеркс скликав нараду, після якої вирішив пристати на думку більшості воєначальників і нав'язати грекам битву. Однак менш численний грецький флот з легких, маневрених й швидкохідних трієр розбив громіздку перську флотилію й здобув рішучу перемогу. Греки втратили близько 40 кораблів, натомість втрати персів склали близько 200 суден.
⚔️Для персів битва при Саламіні стала вирішальною тактичною помилкою, яка визначила подальший хід війни й призвела до їх остаточної поразки у 450 р. до н.е.
#цейденьвісторії
🗡28 вересня 480 р. до н.е. відбулась битва при Саламіні між об'єднаним флотом грецьких полісів на чолі зі Спартою та Афінами й перським флотом, що зазнав поразки.
🫅Ще 491 р. до н.е. цар персів Дарій відправив послів до грецьких міст-держав з вимогою «землі та води», що означало покірність та визнання його влади. Усі міста прийняли принизливі вимоги, лише в Афінах посли були віддані під суд і страчені, а в Спарті їх скинули в колодязь, запропонувавши взяти звідти землю та воду.
⚔️490 р. до н. е. військо Дарія, яке вирушило морем, висадилось у Аттиці для підкорення Афін, але було переможене у битві при Марафоні.
💪10 років по тому, 481 р. до н.е., Ксеркс, син Дарія, направив послів до більшості грецьких полісів, крім Афін та Спарти, з тією ж вимогою. Перед обличчям небезпеки греки припинили міжусобні війни й об’єдналися для захисту.
🗺У 480 р. до н.е. військо Ксеркса почало переправлятися з Азії до Європи сушею, також у Ксеркса був потужний флот.
🛡Спроба спартанського царя Леоніда перегородити шлях перському війську закінчилася невдачею – після битви під Фермопілами перси прорвалися до центральної Греції.
📜Афінському полководцю Фемістоклу вдалося переконати греків у необхідності спротиву. У 1960 р. було знайдено табличку з декретами Фемістокла, де йдеться про мобілізацію всього чоловічого населення, евакуацію жінок, людей похилого віку та дітей на острів Саламін і в Трезен та про повернення вигнаних з Афін громадян для спільної боротьби.
🌊Видатний стратег був упевнений, що перемогти ворога вдасться тільки на морі. Він навмисне залишив Афіни без захисту й заманив персів у вузьку протоку між островом Саламін і материковою частиною Греції.
✉️Коли союзники побачили ворожий флот та величезне перське військо, вони прийняли рішення тікати. Фемістокл, не бажаючи втрачати вигідну диспозицію, зважився на хитрість. За Плутархом, він відправив свого довіреного раба, перса за походженням, до Ксеркса з повідомленням про те, що елліни хочуть втекти, і тому він радить царю напасти на них.
⛵️Ксеркс скликав нараду, після якої вирішив пристати на думку більшості воєначальників і нав'язати грекам битву. Однак менш численний грецький флот з легких, маневрених й швидкохідних трієр розбив громіздку перську флотилію й здобув рішучу перемогу. Греки втратили близько 40 кораблів, натомість втрати персів склали близько 200 суден.
⚔️Для персів битва при Саламіні стала вирішальною тактичною помилкою, яка визначила подальший хід війни й призвела до їх остаточної поразки у 450 р. до н.е.
#цейденьвісторії
❤9🔥2🏆2🍾2🫡2
29 вересня 2024 року – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ РІЧОК
🌊Міжнародне свято, покликане підкреслити цінність рік, зорієнтувати громадськість на потребу вирішення проблем з водними артеріями і сприяти природоохоронним діям.
📆Відзначається щороку в останню неділю вересня.
🇺🇳У 2005 р. ООН оголосила про початок комплексу заходів Вода для життя з охорони водних ресурсів та істот, що живуть у річках. Тоді Марк Анджело (відомий дослідник і захисник річкової біосфери з Канади) запропонував запровадити Всесвітній день річок.
👰У грецькій міфології сили та явища природи уособлювали німфи (гр. Νύμφη наречена) – божества, які жили в печерах, лісах, полях, горах, річках, джерелах тощо.
🌊Текучими водами (джерелами, колодязями, струмками, річками, озерами та іншими водоймами з прісною водою) опікувалися наяди (гр. Ναϊάδες < νάω текти або νᾶμα текуча вода).
👭Наяди були споріднені з іншими водними німфами: нереїдами (морськими німфами) та океанідами (німфами океану). Вони не були безсмертними, адже гинули, якщо пересихали водні об’єкти, покровительками яких вони були. Наяди відрізняються від богів, які уособлювали річки, і дуже стародавніх духів, які населяли тихі води боліт, ставків і озер-лагун.
🏛Часто поблизу водойм, які нібито були обителлю наяд, споруджували імпровізовані вівтарі та храми. Наяд шанували як покровительок сил природи, прихильних до людей і тварин. Вони опікувалися шлюбом, уміли лікувати й віщувати, були пов'язані зі співом та поезією, плескіт води вважали розмовою наяд.
💇♀️💇Юнаки й дівчата на повноліття присвячували свої дитячі пасма місцевій весняній наяді.
🪐На честь наяд названо внутрішній супутник планети Нептун – Наяда – відкритий у вересні 1989 р.
🪷У сучасній ботанічній номенклатурі наядами називають рід водних рослин, представники якого повністю занурені у воду.
#цейденьвісторії #міфологія #цікаваетимологія
🌊Міжнародне свято, покликане підкреслити цінність рік, зорієнтувати громадськість на потребу вирішення проблем з водними артеріями і сприяти природоохоронним діям.
📆Відзначається щороку в останню неділю вересня.
🇺🇳У 2005 р. ООН оголосила про початок комплексу заходів Вода для життя з охорони водних ресурсів та істот, що живуть у річках. Тоді Марк Анджело (відомий дослідник і захисник річкової біосфери з Канади) запропонував запровадити Всесвітній день річок.
👰У грецькій міфології сили та явища природи уособлювали німфи (гр. Νύμφη наречена) – божества, які жили в печерах, лісах, полях, горах, річках, джерелах тощо.
🌊Текучими водами (джерелами, колодязями, струмками, річками, озерами та іншими водоймами з прісною водою) опікувалися наяди (гр. Ναϊάδες < νάω текти або νᾶμα текуча вода).
👭Наяди були споріднені з іншими водними німфами: нереїдами (морськими німфами) та океанідами (німфами океану). Вони не були безсмертними, адже гинули, якщо пересихали водні об’єкти, покровительками яких вони були. Наяди відрізняються від богів, які уособлювали річки, і дуже стародавніх духів, які населяли тихі води боліт, ставків і озер-лагун.
🏛Часто поблизу водойм, які нібито були обителлю наяд, споруджували імпровізовані вівтарі та храми. Наяд шанували як покровительок сил природи, прихильних до людей і тварин. Вони опікувалися шлюбом, уміли лікувати й віщувати, були пов'язані зі співом та поезією, плескіт води вважали розмовою наяд.
💇♀️💇Юнаки й дівчата на повноліття присвячували свої дитячі пасма місцевій весняній наяді.
🪐На честь наяд названо внутрішній супутник планети Нептун – Наяда – відкритий у вересні 1989 р.
🪷У сучасній ботанічній номенклатурі наядами називають рід водних рослин, представники якого повністю занурені у воду.
#цейденьвісторії #міфологія #цікаваетимологія
❤8🐳6❤🔥3😍1
📙Вульгата (лат. Biblia Vulgata) – латинський переклад Біблії, здійснений переважно Святим Ієронімом зі Стридону.
📚Наприкіні IV ст. Папа римський Дамасій І через значну кількість неузгоджених між собою рукописів Біблії розпорядився привести їх до ладу й створити єдиний латинський переклад.
😇Ця копітка робота була доручена Ієроніму, особистому секретарю Папи й великому знавцю Біблії, який до того ж чудово володів як грецькою, так і латинською мовою і мав значні знання івриту.
✍️З 386 р. Ієронім працював над перекладом Старого й Нового Завітів латинською мовою. Він почав з Нового Завіту, переклавши його з грецької, а згодом переклав і Старий Завіт з грецької та івриту.
☝️Переклад був завершений у 405 р., але робота над ним тривала аж до самої смерті Ієроніма 420 р.
📜Попереднім (до Вульгати) латинським перекладам Біблії присвоєно назву Vetus Latina (старолатинські переклади також іменуються Itala).
⛪️У XVI ст. Вульгата стала офіційною Біблією Римо-католицької церкви, здобувши визнання на Тридентському соборі (1546 р.).
✏️Перекладацька діяльність Ієроніма добре документована ним самим у листуванні з іншими вченими та богословами, значна частина його послань збереглася та публікується разом із текстами Вульгати.
📝Він досить докладно описував свої погляди на переклад і редагування тексту Святого Письма, керуючись при цьому настановами Цицерона, який перекладав із грецької «не як перекладач, а як оратор, – тими самими думками та їхніми формами, фігурами та словами, пристосованими до нашого вживання».
❗️Ієронім зазначав, що написане необхідно передавати «не слово в слово, а думка в думку» (лат. non verbum de verbo, sed sensum de sensu).
📖Вульгата й сьогодні залишається науковим джерелом для вивчення текстуальної передачі Біблії та історичного вивчення християнського богослов'я.
#цейденьвісторії #переклад
📚Наприкіні IV ст. Папа римський Дамасій І через значну кількість неузгоджених між собою рукописів Біблії розпорядився привести їх до ладу й створити єдиний латинський переклад.
😇Ця копітка робота була доручена Ієроніму, особистому секретарю Папи й великому знавцю Біблії, який до того ж чудово володів як грецькою, так і латинською мовою і мав значні знання івриту.
✍️З 386 р. Ієронім працював над перекладом Старого й Нового Завітів латинською мовою. Він почав з Нового Завіту, переклавши його з грецької, а згодом переклав і Старий Завіт з грецької та івриту.
☝️Переклад був завершений у 405 р., але робота над ним тривала аж до самої смерті Ієроніма 420 р.
📜Попереднім (до Вульгати) латинським перекладам Біблії присвоєно назву Vetus Latina (старолатинські переклади також іменуються Itala).
⛪️У XVI ст. Вульгата стала офіційною Біблією Римо-католицької церкви, здобувши визнання на Тридентському соборі (1546 р.).
✏️Перекладацька діяльність Ієроніма добре документована ним самим у листуванні з іншими вченими та богословами, значна частина його послань збереглася та публікується разом із текстами Вульгати.
📝Він досить докладно описував свої погляди на переклад і редагування тексту Святого Письма, керуючись при цьому настановами Цицерона, який перекладав із грецької «не як перекладач, а як оратор, – тими самими думками та їхніми формами, фігурами та словами, пристосованими до нашого вживання».
❗️Ієронім зазначав, що написане необхідно передавати «не слово в слово, а думка в думку» (лат. non verbum de verbo, sed sensum de sensu).
📖Вульгата й сьогодні залишається науковим джерелом для вивчення текстуальної передачі Біблії та історичного вивчення християнського богослов'я.
#цейденьвісторії #переклад
👍5❤4✍3👏2🤩2
1 жовтня – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗИКИ
🎼Свято засноване з ініціативи Міжнародної музичної ради (IMC) при ЮНЕСКО. Рішення про його проведення було ухвалене на 15-й Генеральній асамблеї IMC у Лозанні в 1973 р.
🌐Відзначається щорічно в усьому світі.
🔡Знайомі нам назви ДО РЕ МІ ФА СОЛЬ ЛЯ СІ з'явилися лише в епоху Середньовіччя. До цього в європейській музиці були поширені літерні позначення звуків – спочатку на основі грецького, а згодом латинського алфавіту.
📝Співаки церковного хору записували мелодії за допомогою спеціальних позначок, які називались невмами (лат. neuma < грец. νεῦμα < πνεῦμα дух, дихання, повітря).
↕️Невми не передавали мелодію точно, а лише приблизно вказували загальний характер і напрямок мелодійного руху (наприклад, рухатися вгору або вниз).
😇Винахідником всесвітньо відомої нотної грамоти вважається чернець Гвідо Аретинський (бл. 990 – бл. 1150 рр.), який працював учителем музики та хорового церковного співу.
🙏Гвідо запозичив назви нот (лат. nota позначка) з гімну Іоанну Хрестителю, де міститься прохання очистити вуста співаків від гріха, щоб вони могли чистими голосами славити чудеса святого.
📜Гімн складається з семи рядків, мелодія кожного з них починається на тон вище попереднього. Початкові склади перших рядків стали складами сольмізації.
✏️Оскільки Гвідо використовував гексахорд, спочатку нот було шість. Нота Sі була додана у XVIII ст. за першими літерами слів Sancte Ioannes.
🎼Назви всіх нот, крім першої, закінчуються на голосний звук, так їх зручно співати. Тому назву першої ноти октави UT у XVI ст. було замінено на DO (від лат. Dominus Господь).
Ut queant laxis
REsonare fibris
MIra gestorum
FAmuli tuorum
SOLve polluti
LAbii reatum
Sancte Ioannes
🎹Латинська буквена нотація, винайдена в ХІ ст. Гвідо Аретинським, утвердилась як загальноприйнята й збереглася до наших днів.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #antiquitas
🎼Свято засноване з ініціативи Міжнародної музичної ради (IMC) при ЮНЕСКО. Рішення про його проведення було ухвалене на 15-й Генеральній асамблеї IMC у Лозанні в 1973 р.
🌐Відзначається щорічно в усьому світі.
🔡Знайомі нам назви ДО РЕ МІ ФА СОЛЬ ЛЯ СІ з'явилися лише в епоху Середньовіччя. До цього в європейській музиці були поширені літерні позначення звуків – спочатку на основі грецького, а згодом латинського алфавіту.
📝Співаки церковного хору записували мелодії за допомогою спеціальних позначок, які називались невмами (лат. neuma < грец. νεῦμα < πνεῦμα дух, дихання, повітря).
↕️Невми не передавали мелодію точно, а лише приблизно вказували загальний характер і напрямок мелодійного руху (наприклад, рухатися вгору або вниз).
😇Винахідником всесвітньо відомої нотної грамоти вважається чернець Гвідо Аретинський (бл. 990 – бл. 1150 рр.), який працював учителем музики та хорового церковного співу.
🙏Гвідо запозичив назви нот (лат. nota позначка) з гімну Іоанну Хрестителю, де міститься прохання очистити вуста співаків від гріха, щоб вони могли чистими голосами славити чудеса святого.
📜Гімн складається з семи рядків, мелодія кожного з них починається на тон вище попереднього. Початкові склади перших рядків стали складами сольмізації.
✏️Оскільки Гвідо використовував гексахорд, спочатку нот було шість. Нота Sі була додана у XVIII ст. за першими літерами слів Sancte Ioannes.
🎼Назви всіх нот, крім першої, закінчуються на голосний звук, так їх зручно співати. Тому назву першої ноти октави UT у XVI ст. було замінено на DO (від лат. Dominus Господь).
Ut queant laxis
REsonare fibris
MIra gestorum
FAmuli tuorum
SOLve polluti
LAbii reatum
Sancte Ioannes
🎹Латинська буквена нотація, винайдена в ХІ ст. Гвідо Аретинським, утвердилась як загальноприйнята й збереглася до наших днів.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #antiquitas
❤11✍5🤩3👍2🦄2
2 жовтня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ГРИ
🎉Відзначається з 2004 р.
🤾♀️Головна ідея свята – заклик вимкнути телевізори, комп'ютери й телефони та приділити час іграм на свіжому повітрі.
📺 Ініціатором проведення свята є американський телеканал Nickelodeon.
👫У Давньому Римі неодмінним атрибутом дитячої гри були волоські горіхи, а вислів nuces relinquere залишити горіхи означав повноліття, межу між дитинством і дорослим життям.
🫘Маленькі римляни носили з собою невеликий мішечок, прикріплений до пояса й наповнений горіхами або їх альтернативою – камінцями, бобами, мушлями тощо.
🏆У випадку виграшу переможець забирав усі горіхи собі.
📜Популярністю користувались наступні ігри на вправність та кмітливість, згадані у вірші (псевдо)Овідія Nux.
🏺Orca орка: з певної відстані (spatio distante) необхідно закинути горіх в посудину з вузьким горлом (vas cavum), наприклад, орку.
🏰Ludus castellorum або nuces castellatae вежа: на основу, побудовану з трьох горіхів, потрібно було кидати горіхи з певної висоти, утворюючи щось на зразок замку чи вежі, й слідкувати за тим, щоб утворена конструкція не розсипалась.
🗯Варіант цієї гри полягав у збиванні побудованих веж кидком горіха з певної відстані або ж скочуванням його похилою дошкою (tabulae clivus).
🔺Delta дельта/трикутник: на землі малювали трикутник верхівкою догори. Всередині трикутника, починаючи від основи, креслили паралельні лінії, які ділили його площу на дедалі менші сектори. Гравець з певної відстані кидав горіхи, намагаючись поступово заповнити всі сектори та підійти якомога ближче до вершини.
✍️За іншими джерелами, необхідно було кинути горіх у трикутник так, щоб він перетнув усі лінії й зупинився біля вершини, не викотившись за межі трикутника.
✊Par-impar парне-непарне: один з гравців ховав у руці горіхи, а інший мав вгадати їхню кількість.
📚Крім (псевдо)Овідія, про дитячі ігри згадують інші римські письменники: Авл Персій, Марціал, Вергілій, Катулл.
#цейденьвісторії #antiquitas
🎉Відзначається з 2004 р.
🤾♀️Головна ідея свята – заклик вимкнути телевізори, комп'ютери й телефони та приділити час іграм на свіжому повітрі.
📺 Ініціатором проведення свята є американський телеканал Nickelodeon.
👫У Давньому Римі неодмінним атрибутом дитячої гри були волоські горіхи, а вислів nuces relinquere залишити горіхи означав повноліття, межу між дитинством і дорослим життям.
🫘Маленькі римляни носили з собою невеликий мішечок, прикріплений до пояса й наповнений горіхами або їх альтернативою – камінцями, бобами, мушлями тощо.
🏆У випадку виграшу переможець забирав усі горіхи собі.
📜Популярністю користувались наступні ігри на вправність та кмітливість, згадані у вірші (псевдо)Овідія Nux.
🏺Orca орка: з певної відстані (spatio distante) необхідно закинути горіх в посудину з вузьким горлом (vas cavum), наприклад, орку.
🏰Ludus castellorum або nuces castellatae вежа: на основу, побудовану з трьох горіхів, потрібно було кидати горіхи з певної висоти, утворюючи щось на зразок замку чи вежі, й слідкувати за тим, щоб утворена конструкція не розсипалась.
🗯Варіант цієї гри полягав у збиванні побудованих веж кидком горіха з певної відстані або ж скочуванням його похилою дошкою (tabulae clivus).
🔺Delta дельта/трикутник: на землі малювали трикутник верхівкою догори. Всередині трикутника, починаючи від основи, креслили паралельні лінії, які ділили його площу на дедалі менші сектори. Гравець з певної відстані кидав горіхи, намагаючись поступово заповнити всі сектори та підійти якомога ближче до вершини.
✍️За іншими джерелами, необхідно було кинути горіх у трикутник так, щоб він перетнув усі лінії й зупинився біля вершини, не викотившись за межі трикутника.
✊Par-impar парне-непарне: один з гравців ховав у руці горіхи, а інший мав вгадати їхню кількість.
📚Крім (псевдо)Овідія, про дитячі ігри згадують інші римські письменники: Авл Персій, Марціал, Вергілій, Катулл.
#цейденьвісторії #antiquitas
❤8🤗5👍2✍1🔥1
3 жовтня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ГРИБНИКА
🤯Віра в самозародження грибів (generatio spontanea), які з'являються ніби нізвідки, існувала протягом багатьох століть.
⚡️💧Появу грибів пояснювали ударом блискавки, гниллю, росою і навіть тінню або неприємними запахами.
🧐Німецький середньовічний лікар і ботанік Адам Лоніцер (1528–1586) писав про їхнє божественне походження, а поети називали їх terra nati діти землі.
✍️Через походження, а також через отруйність і галюциногенну дію окремих видів гриби з давніх часів огорнені аурою таємничості і часто фігурують у дивовижних народних повір’ях та легендах
🏛 За міфами, Мікени (гр. Μυκήνη / Μυκῆναι) були засновані Персеєм на тому місці, де він, втомлений і спраглий після довгої подорожі, освіжився водою, зібраною з шапки гриба (гр. μύκης гриб).
📜Вважається, що перша згадка про гриби належить Арістотелю, а його учень, Теофраст (371–287 до н. е.), першим здійснив спробу наукового підходу до опису грибів: він узагальнив знання про гриби, відомі в давнину. Згадує зморшки, трюфелі та печериці.
☠️Близько 150 до н. е. поет, граматик і лікар Нікандр Колофонський уперше розділив гриби на їстівні та отруйні, заклавши початок їхньої класифікації.
📝Педаній Діоскорид (І ст. н.е.) присвятив грибам два розділи твору De materia medica; різні види грибів згадує Пліній Старший у Naturalis historia.
🌩У Давньому Римі гриби (зокр., мухомор Цезаря (Amanita caesarea) та болетус (Boletus) – боровик) високо цінувалися за кулінарні якості. Особливого значення римляни надавали трюфелям: їх використовували як засіб для сприяння зачаттю, оскільки вважали, що вони виникають від удару блискавки, яка надає їм силу, необхідну для створення життя.
🪦Народна етимологія латинської назви fungus пов'язана з численними смертями, спричиненими грибами: funus похорон + agere робити. Сенека називає гриби voluptuarium venenum сластолюбна отрута, а Пліній – anceps cibus підозріла страва.
🍄За Плінієм, Агріппіна, четверта дружина римського імператора Клавдія, бажаючи посадити свого сина від першого шлюбу Нерона на трон, отруїла чоловіка блідою поганкою (Amanita phalloides). Існує думка, що цей гриб також був причиною смерті імператора Священної Римської імперії Карла VI.
⚰️У Середньовіччі гриби переважно вважалися екскрементами землі й асоціювалися зі смертю та гниттям, а адепти чорної магії використовували їх у своїх еліксирах.
#цейденьвісторії #міфологія #цікаваетимологія
🤯Віра в самозародження грибів (generatio spontanea), які з'являються ніби нізвідки, існувала протягом багатьох століть.
⚡️💧Появу грибів пояснювали ударом блискавки, гниллю, росою і навіть тінню або неприємними запахами.
🧐Німецький середньовічний лікар і ботанік Адам Лоніцер (1528–1586) писав про їхнє божественне походження, а поети називали їх terra nati діти землі.
✍️Через походження, а також через отруйність і галюциногенну дію окремих видів гриби з давніх часів огорнені аурою таємничості і часто фігурують у дивовижних народних повір’ях та легендах
🏛 За міфами, Мікени (гр. Μυκήνη / Μυκῆναι) були засновані Персеєм на тому місці, де він, втомлений і спраглий після довгої подорожі, освіжився водою, зібраною з шапки гриба (гр. μύκης гриб).
📜Вважається, що перша згадка про гриби належить Арістотелю, а його учень, Теофраст (371–287 до н. е.), першим здійснив спробу наукового підходу до опису грибів: він узагальнив знання про гриби, відомі в давнину. Згадує зморшки, трюфелі та печериці.
☠️Близько 150 до н. е. поет, граматик і лікар Нікандр Колофонський уперше розділив гриби на їстівні та отруйні, заклавши початок їхньої класифікації.
📝Педаній Діоскорид (І ст. н.е.) присвятив грибам два розділи твору De materia medica; різні види грибів згадує Пліній Старший у Naturalis historia.
🌩У Давньому Римі гриби (зокр., мухомор Цезаря (Amanita caesarea) та болетус (Boletus) – боровик) високо цінувалися за кулінарні якості. Особливого значення римляни надавали трюфелям: їх використовували як засіб для сприяння зачаттю, оскільки вважали, що вони виникають від удару блискавки, яка надає їм силу, необхідну для створення життя.
🪦Народна етимологія латинської назви fungus пов'язана з численними смертями, спричиненими грибами: funus похорон + agere робити. Сенека називає гриби voluptuarium venenum сластолюбна отрута, а Пліній – anceps cibus підозріла страва.
🍄За Плінієм, Агріппіна, четверта дружина римського імператора Клавдія, бажаючи посадити свого сина від першого шлюбу Нерона на трон, отруїла чоловіка блідою поганкою (Amanita phalloides). Існує думка, що цей гриб також був причиною смерті імператора Священної Римської імперії Карла VI.
⚰️У Середньовіччі гриби переважно вважалися екскрементами землі й асоціювалися зі смертю та гниттям, а адепти чорної магії використовували їх у своїх еліксирах.
#цейденьвісторії #міфологія #цікаваетимологія
❤12👍7👌1