27 вересня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ТУРИЗМУ
🏛Про те, які латинські назви сучасних європейських міст зберігають сліди їхньої давньої історії, докладніше тут
🏛Про те, які латинські назви сучасних європейських міст зберігають сліди їхньої давньої історії, докладніше тут
❤4👍3
27 вересня 1389 року народився КОЗІМО ДІ ДЖОВАННІ ДЕ МЕДІЧІ
💰Козімо Медічі - банкір, політик і меценат, якого флорентійці назвали Pater Patriae. На його портреті Понтормо цей титул прихований у трьох літерах P, а девіз Медічі VNO AVVLSO NON DEFICIT ALTER походить із Енеїди Вергілія.
Докладніше тут
💰Козімо Медічі - банкір, політик і меценат, якого флорентійці назвали Pater Patriae. На його портреті Понтормо цей титул прихований у трьох літерах P, а девіз Медічі VNO AVVLSO NON DEFICIT ALTER походить із Енеїди Вергілія.
Докладніше тут
❤4👍4
27 вересня 2026 року – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ РІЧОК
🌊У античній Греції річки, джерела й інші прісні водойми вважалися оселею наяд - водних німф, яким приписували здатність лікувати, віщувати й опікуватися людьми. Їхній образ зберігся не лише в міфології: ім’я наяд отримали супутник Нептуна та рід водних рослин.
Докладніше тут
🌊У античній Греції річки, джерела й інші прісні водойми вважалися оселею наяд - водних німф, яким приписували здатність лікувати, віщувати й опікуватися людьми. Їхній образ зберігся не лише в міфології: ім’я наяд отримали супутник Нептуна та рід водних рослин.
Докладніше тут
❤6👍2🐳2
28 вересня – ДЕНЬ ГУСАКА
🪿Пліній Старший у Naturalis Historia розповідає про здатність гусей виявляти різноманітні почуття.
💕Так, у Егії один гусак нібито закохався в прекрасного юнака Амфілоха родом з Оленоса, а інший уподобав Главку – музикантку, яка грала для царя Птолемея.
🐏Цікаво, що Главка припала до душі ще й барану. Тож, якщо вірити Плінію, у них утворився незвичайний любовний трикутник.
🗣Ці історії письменник подає як перекази – не як власні спостереження.
🪶Пліній наводить ще одну історію: домашній гусак настільки прив’язався до філософа Лакіда, що буквально не хотів із ним розлучатися: слідував за чоловіком усюди вдень і вночі, супроводжував його у громадських місцях і навіть ходив до лазні.
🏛 Лакід Кіренський – цілком реальна історична постать: філософ, глава Академії та наступник Аркесилая. Про нього, зокрема, розповідає Діоген Лаерцій.
🧠Вражений такою прихильністю до людини, Пліній припускає, що гуси здатні розуміти певну мудрість.
#цейденьвісторії #класикаукнижках
🪿Пліній Старший у Naturalis Historia розповідає про здатність гусей виявляти різноманітні почуття.
💕Так, у Егії один гусак нібито закохався в прекрасного юнака Амфілоха родом з Оленоса, а інший уподобав Главку – музикантку, яка грала для царя Птолемея.
🐏Цікаво, що Главка припала до душі ще й барану. Тож, якщо вірити Плінію, у них утворився незвичайний любовний трикутник.
🗣Ці історії письменник подає як перекази – не як власні спостереження.
🪶Пліній наводить ще одну історію: домашній гусак настільки прив’язався до філософа Лакіда, що буквально не хотів із ним розлучатися: слідував за чоловіком усюди вдень і вночі, супроводжував його у громадських місцях і навіть ходив до лазні.
🏛 Лакід Кіренський – цілком реальна історична постать: філософ, глава Академії та наступник Аркесилая. Про нього, зокрема, розповідає Діоген Лаерцій.
🧠Вражений такою прихильністю до людини, Пліній припускає, що гуси здатні розуміти певну мудрість.
#цейденьвісторії #класикаукнижках
❤8👍3🦄2
28 вересня 480 р. до н.е. – БИТВА ПРИ САЛАМІНІ
⛵️Битва при Саламіні - одна з найважливіших морських битв античності. Про те, як Фемістокл змусив Ксеркса прийняти бій у вузькій протоці, використавши хитрість, і чому перемога грецького флоту стала переломним моментом Греко-перських воєн, докладніше тут
⛵️Битва при Саламіні - одна з найважливіших морських битв античності. Про те, як Фемістокл змусив Ксеркса прийняти бій у вузькій протоці, використавши хитрість, і чому перемога грецького флоту стала переломним моментом Греко-перських воєн, докладніше тут
❤6👍4
28 вересня - ДЕНЬ ГУСАКА
🪿390 р. до н.е. гуси врятували римлян від нічного штурму Капітолію, здійнявши ґелґіт, коли галли вже піднімалися на мури. Як священні птахи Юнони опинилися серед заручників, чому саме вони почули ворога раніше за вартових і як ця історія увійшла до римської пам’яті - тут
🪿390 р. до н.е. гуси врятували римлян від нічного штурму Капітолію, здійнявши ґелґіт, коли галли вже піднімалися на мури. Як священні птахи Юнони опинилися серед заручників, чому саме вони почули ворога раніше за вартових і як ця історія увійшла до римської пам’яті - тут
Telegram
Kappa Lambda
28 вересня - ДЕНЬ ГУСАКА
ЯК ГУСИ ВРЯТУВАЛИ РИМ
⚔️У 390 р. до н.е., через деякий час після ганебної поразки римлян у битві при Аллії, галли увірвалися до Риму.
🏛Частина жителів, рятуючись від нападників, сховалася у фортеці на неприступному пагорбі Капітолій.…
ЯК ГУСИ ВРЯТУВАЛИ РИМ
⚔️У 390 р. до н.е., через деякий час після ганебної поразки римлян у битві при Аллії, галли увірвалися до Риму.
🏛Частина жителів, рятуючись від нападників, сховалася у фортеці на неприступному пагорбі Капітолій.…
❤6👍4
29 вересня 1571 року народився МІКЕЛАНДЖЕЛО МЕРІЗІ ДА КАРАВАДЖО
👨🎨9 вересня 1571 р. народився Мікеланджело Мерізі да Караваджо – італійський живописець раннього бароко.
🏛Попри те, що античність не була головною темою творчості Караваджо, наприкінці XVI ст. він звернувся до одного з найвідоміших міфологічних сюжетів – історії Нарциса. Водночас його інтерпретація помітно відрізняється від традиційного зображення міфу: художник зосереджується не на перетворенні Нарциса чи його смерті, а на моменті самозакоханого споглядання.
🪞Караваджо фактично залишає героя сам на сам із власним відображенням. Жодного мальовничого пейзажу, німфи Ехо чи інших персонажів: лише темрява, юнак, вода і його двійник. Фігура Нарциса та її відбиття утворюють майже замкнене коло.
📜Тут художник дуже близький до Овідія. У III книзі Метаморфоз Нарцис спочатку сприймає побачене у воді як іншу прекрасну істоту. Він помічає, що той повторює кожен його рух, усміхається у відповідь на усмішку й простягає руки, коли це робить сам юнак. І нарешті відбувається впізнавання:
🔥А наступний рядок пояснює всю трагедію Нарциса:
👤І Овідій робить цей парадокс ще гострішим:
🖤Саме ця недосяжна близькість робить Нарциса нещасним: предмет його кохання перед ним, але володіти ним він не може.
🖼У Караваджо цей момент перетворюється на психологічну сцену. Нарцис ще не відірвався від води – і глядач буквально бачить, як людина потрапляє в пастку власного образу. Темрява навколо лише підсилює відчуття, що для юнака весь світ звузився до нього самого.
#деньнародження #класикаумистецтві #міфологія
👨🎨9 вересня 1571 р. народився Мікеланджело Мерізі да Караваджо – італійський живописець раннього бароко.
🏛Попри те, що античність не була головною темою творчості Караваджо, наприкінці XVI ст. він звернувся до одного з найвідоміших міфологічних сюжетів – історії Нарциса. Водночас його інтерпретація помітно відрізняється від традиційного зображення міфу: художник зосереджується не на перетворенні Нарциса чи його смерті, а на моменті самозакоханого споглядання.
🪞Караваджо фактично залишає героя сам на сам із власним відображенням. Жодного мальовничого пейзажу, німфи Ехо чи інших персонажів: лише темрява, юнак, вода і його двійник. Фігура Нарциса та її відбиття утворюють майже замкнене коло.
📜Тут художник дуже близький до Овідія. У III книзі Метаморфоз Нарцис спочатку сприймає побачене у воді як іншу прекрасну істоту. Він помічає, що той повторює кожен його рух, усміхається у відповідь на усмішку й простягає руки, коли це робить сам юнак. І нарешті відбувається впізнавання:
Iste ego sum: sensi, nec me mea fallit imago Це я! Я зрозумів, і мій образ мене не обманює
🔥А наступний рядок пояснює всю трагедію Нарциса:
Uror amore mei Я палаю любов’ю до себе
👤І Овідій робить цей парадокс ще гострішим:
quod cupio mecum est: inopem me copia fecit Те, чого я прагну, – зі мною: моє багатство є водночас моєю нестачею
🖤Саме ця недосяжна близькість робить Нарциса нещасним: предмет його кохання перед ним, але володіти ним він не може.
🖼У Караваджо цей момент перетворюється на психологічну сцену. Нарцис ще не відірвався від води – і глядач буквально бачить, як людина потрапляє в пастку власного образу. Темрява навколо лише підсилює відчуття, що для юнака весь світ звузився до нього самого.
#деньнародження #класикаумистецтві #міфологія
❤8👍5
30 вересня – ДЕНЬ УСИНОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ
👨👦У римському праві існували два основні різновиди усиновлення: adoptio – прийняття під владу patria potestas особи, яка вже перебувала під владою іншого pater familias, і adrogatio – усиновлення самостійної особи, sui iuris. В останньому випадку разом із нею до familia переходили й підвладні їй люди та майно.
⚖️Такий акт мав передусім юридичне й майнове значення, забезпечуючи продовження роду та передачу спадщини. Тому римляни могли усиновлювати навіть дорослих чоловіків.
👑Один із найвідоміших прикладів – Гай Октавій, майбутній Август. У 44 р. до н.е., після смерті Юлія Цезаря, було оприлюднено його заповіт, за яким 18-річний Октавій, внучатий племінник Цезаря, став його сином та головним спадкоємцем, отримавши ім’я Gaius Iulius Caesar Octavianus.
#цейденьвісторії #antiquitas
👨👦У римському праві існували два основні різновиди усиновлення: adoptio – прийняття під владу patria potestas особи, яка вже перебувала під владою іншого pater familias, і adrogatio – усиновлення самостійної особи, sui iuris. В останньому випадку разом із нею до familia переходили й підвладні їй люди та майно.
⚖️Такий акт мав передусім юридичне й майнове значення, забезпечуючи продовження роду та передачу спадщини. Тому римляни могли усиновлювати навіть дорослих чоловіків.
👑Один із найвідоміших прикладів – Гай Октавій, майбутній Август. У 44 р. до н.е., після смерті Юлія Цезаря, було оприлюднено його заповіт, за яким 18-річний Октавій, внучатий племінник Цезаря, став його сином та головним спадкоємцем, отримавши ім’я Gaius Iulius Caesar Octavianus.
#цейденьвісторії #antiquitas
❤5👍3
1 жовтня – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗИКИ
🎼Докладніше про походження знайомих нам назв нот до, ре, мі, фа, соль, ля, сі та середньовічного ченця Гвідо Аретинського, який перетворив складні для запам’ятовування музичні позначення на систему, якою ми користуємося й сьогодні, тут
🎼Докладніше про походження знайомих нам назв нот до, ре, мі, фа, соль, ля, сі та середньовічного ченця Гвідо Аретинського, який перетворив складні для запам’ятовування музичні позначення на систему, якою ми користуємося й сьогодні, тут
👍4❤2🔥1
1 жовтня 331 до н.е. відбулася БИТВА ПРИ ГАВГАМЕЛАХ
⚔️БИТВА ПРИ ГАВГАМЕЛАХ - одна з вирішальних битв Александра Македонського, у якій його значно менше військо розгромило армію перського царя Дарія III. Перемога відкрила Александру шлях до Вавилона, Суз і Персеполя та фактично поклала край пануванню Ахеменідів.
Докладніше тут
⚔️БИТВА ПРИ ГАВГАМЕЛАХ - одна з вирішальних битв Александра Македонського, у якій його значно менше військо розгромило армію перського царя Дарія III. Перемога відкрила Александру шлях до Вавилона, Суз і Персеполя та фактично поклала край пануванню Ахеменідів.
Докладніше тут
Telegram
Kappa Lambda
1 жовтня 331 до н.е. – БИТВА ПРИ ГАВГАМЕЛАХ
🛡1 жовтня 331 до н.е. Александр Македонський зустрівся в бою з перським царем Дарієм III на рівнині біля Гавгамел (сучасний Ербіль, Ірак).
⚔️Дарій мав величезну армію – до 250 тис. солдатів, включно з кіннотою…
🛡1 жовтня 331 до н.е. Александр Македонський зустрівся в бою з перським царем Дарієм III на рівнині біля Гавгамел (сучасний Ербіль, Ірак).
⚔️Дарій мав величезну армію – до 250 тис. солдатів, включно з кіннотою…
❤7
1 жовтня 86 (або 87) р. до н.е. НАРОДИВСЯ ГАЙ САЛЛЮСТІЙ КРІСП
🧔🏻♂️Гай Саллюстій Крісп (лат. Gaius Sallustius Crispus) – римський історик, політик і один із найяскравіших прозаїків доби пізньої Республіки. Вважається найдавнішим римським істориком, чиї твори латинською мовою дійшли до нас у значному обсязі.
🏛Саллюстій походив із плебейської родини з сабінського м. Амітерно. У 52 р. до н.е. став народним трибуном і підтримав Цезаря, але 50 р. до н.е. був виключений із сенату. Після перемоги Цезаря повернувся до політики й у 46 р. до н.е. став претором.
📚Після загибелі Цезаря відійшов від державної діяльності й присвятив себе історії. Перу Саллюстія належать Bellum Catilinae (Змова Катиліни), Bellum Iugurthinum (Югуртинська війна) та Historiarum libri quinque (Історії у 5-ти книгах), від яких збереглися лише фрагменти.
🖋Саллюстій навмисно писав не так, як Цицерон, його політичний противник. Замість плавних і симетричних цицеронівських періодів він використовував архаїчні слова й форми, порушував синтаксичну симетрію, уникав сполучників і будував короткі, різкі фрази. Його латина звучить так, ніби автор свідомо відсуває сучасну йому риторичну моду й повертається до суворішої давньоримської традиції Катона.
📜Саллюстія цікавили не лише події, а передусім моральний стан римського суспільства. Він бачив у політичній боротьбі, жадібності, честолюбстві та прагненні влади ознаки глибокої кризи Республіки. У Bellum Catilinae письменник прямо протиставляє чесноти минулого – modestia, temperantia, integritas (поміркованість, стриманість, чесність) сучасним йому audacia, largitio, avaritia (безсоромності, підкупу та жадібності.
💰І тут є цікава суперечність: історик, який так пристрасно писав про моральне падіння римлян, сам устиг побувати в центрі скандалу. Після намісництва в Africa Nova його звинуватили у здирництві, але завдяки втручанню Цезаря до покарання справа не дійшла. Повернувшись до Рима, він мав величезні статки, достатні для придбання розкішних садів, відомих як Horti Sallustiani.
#деньнародження
🧔🏻♂️Гай Саллюстій Крісп (лат. Gaius Sallustius Crispus) – римський історик, політик і один із найяскравіших прозаїків доби пізньої Республіки. Вважається найдавнішим римським істориком, чиї твори латинською мовою дійшли до нас у значному обсязі.
🏛Саллюстій походив із плебейської родини з сабінського м. Амітерно. У 52 р. до н.е. став народним трибуном і підтримав Цезаря, але 50 р. до н.е. був виключений із сенату. Після перемоги Цезаря повернувся до політики й у 46 р. до н.е. став претором.
📚Після загибелі Цезаря відійшов від державної діяльності й присвятив себе історії. Перу Саллюстія належать Bellum Catilinae (Змова Катиліни), Bellum Iugurthinum (Югуртинська війна) та Historiarum libri quinque (Історії у 5-ти книгах), від яких збереглися лише фрагменти.
🖋Саллюстій навмисно писав не так, як Цицерон, його політичний противник. Замість плавних і симетричних цицеронівських періодів він використовував архаїчні слова й форми, порушував синтаксичну симетрію, уникав сполучників і будував короткі, різкі фрази. Його латина звучить так, ніби автор свідомо відсуває сучасну йому риторичну моду й повертається до суворішої давньоримської традиції Катона.
📜Саллюстія цікавили не лише події, а передусім моральний стан римського суспільства. Він бачив у політичній боротьбі, жадібності, честолюбстві та прагненні влади ознаки глибокої кризи Республіки. У Bellum Catilinae письменник прямо протиставляє чесноти минулого – modestia, temperantia, integritas (поміркованість, стриманість, чесність) сучасним йому audacia, largitio, avaritia (безсоромності, підкупу та жадібності.
💰І тут є цікава суперечність: історик, який так пристрасно писав про моральне падіння римлян, сам устиг побувати в центрі скандалу. Після намісництва в Africa Nova його звинуватили у здирництві, але завдяки втручанню Цезаря до покарання справа не дійшла. Повернувшись до Рима, він мав величезні статки, достатні для придбання розкішних садів, відомих як Horti Sallustiani.
#деньнародження
👍5❤2
2 жовтня 2026 року – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ТАБЛИЦІ МНОЖЕННЯ
Відзначається щороку в першу п'ятницю жовтня.
🧮Докладніше про історію таблиці Піфагора, її найдавніший збережений зразок на восковій дощечці та математичну систему Нікомаха з Гераси, квадратне представлення якої стало основою звичної нам таблиці множення, тут
Відзначається щороку в першу п'ятницю жовтня.
🧮Докладніше про історію таблиці Піфагора, її найдавніший збережений зразок на восковій дощечці та математичну систему Нікомаха з Гераси, квадратне представлення якої стало основою звичної нам таблиці множення, тут
👍6💘2
2 жовтня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ УСМІШКИ
😉Risus augurum (посмішкою авгурів) називають іронічну реакцію людей, які свідомо вводять інших в оману і лише між собою можуть обмінятися розуміючим поглядом.
🐦У Давньому Римі авгури були жрецями, які за допомогою ауспіцій (ворожіння за птахами) тлумачили певні знаки й визначали, чи сприятимуть боги важливій справі. Їхня діяльність мала не лише релігійне, а й державне значення: віщування супроводжували політичні рішення, вибори, військові заходи та інші суспільно важливі справи.
🏺Вислів часто приписують Цицерону, але помилково: формули risus augurum у його творах немає – вона виникла пізніше на основі античного сюжету, який, до того ж, стосується не авгурів, а гаруспіків – римських жерців, що ворожили за нутрощами жертовних тварин.
📜Цицерон у трактаті De divinatione (Про ворожіння) передає давній дотеп Катона Старшого, який не сприймав всерйоз мистецтво ворожіння:
📚У De natura deorum (Про природу богів) він повторює ту саму думку:
🔮Цицерон використовує цей жарт у своїй аргументації проти віщувань й ставить під сумнів можливість відрізнити справжнє передбачення від випадкового збігу: якщо щось передбачене сталося, звідки знати, що це сталося саме завдяки віщуванню, а не випадково?
🏛З часом вислів почав жити власним життям. Образ гаруспіка поступово зник, його місце зайняв більш відомий авгур, а сміх перетворився на посмішку.
😏Змінився й сенс вислову: якщо Цицеронова фраза була спрямована проти довіри до віщування, то пізніша традиція перетворила «посмішку авгура» на метафору особливого взаєморозуміння – найчастіше іронічного або цинічного.
☺️Про т.зв. «архаїчну посмішку» – тут
#цейденьвісторії #sententiae #antiquitas
😉Risus augurum (посмішкою авгурів) називають іронічну реакцію людей, які свідомо вводять інших в оману і лише між собою можуть обмінятися розуміючим поглядом.
🐦У Давньому Римі авгури були жрецями, які за допомогою ауспіцій (ворожіння за птахами) тлумачили певні знаки й визначали, чи сприятимуть боги важливій справі. Їхня діяльність мала не лише релігійне, а й державне значення: віщування супроводжували політичні рішення, вибори, військові заходи та інші суспільно важливі справи.
🏺Вислів часто приписують Цицерону, але помилково: формули risus augurum у його творах немає – вона виникла пізніше на основі античного сюжету, який, до того ж, стосується не авгурів, а гаруспіків – римських жерців, що ворожили за нутрощами жертовних тварин.
📜Цицерон у трактаті De divinatione (Про ворожіння) передає давній дотеп Катона Старшого, який не сприймав всерйоз мистецтво ворожіння:
...mirari se aiebat, quod non rideret haruspex, haruspicem cum vidisset він казав, що дивується, чому гаруспік не сміється, побачивши іншого гаруспіка
📚У De natura deorum (Про природу богів) він повторює ту саму думку:
Mirabile videtur quod non rideat haruspex, cum haruspicem viderit Дивно, що гаруспік не сміється, побачивши гаруспіка
🔮Цицерон використовує цей жарт у своїй аргументації проти віщувань й ставить під сумнів можливість відрізнити справжнє передбачення від випадкового збігу: якщо щось передбачене сталося, звідки знати, що це сталося саме завдяки віщуванню, а не випадково?
🏛З часом вислів почав жити власним життям. Образ гаруспіка поступово зник, його місце зайняв більш відомий авгур, а сміх перетворився на посмішку.
😏Змінився й сенс вислову: якщо Цицеронова фраза була спрямована проти довіри до віщування, то пізніша традиція перетворила «посмішку авгура» на метафору особливого взаєморозуміння – найчастіше іронічного або цинічного.
☺️Про т.зв. «архаїчну посмішку» – тут
#цейденьвісторії #sententiae #antiquitas
❤7😁3
3 жовтня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ГРИБНИКА
🍄Сьогодні Boletus – назва роду боровиків, до якого належить, зокрема, білий гриб. Античний boletus, однак, дослідники ототожнюють з Amanita caesarea – їстівним мухомором цезарським, або цезарським грибом.
🥚Однією з підстав для такого ототожнення є опис Плінія Старшого: молодий цезарський гриб повністю схований у білій вольві й нагадує яйце; у міру росту оболонка розривається, відкриваючи яскраво-помаранчеву шапинку, жовті пластинки та ніжку.
📜Пліній описує це дуже наочно:
🌱Далі він пояснює:
🏛Для римлян boletus був не просто їстівним грибом, а одним із символів вишуканого й дорогого столу. Петроній у Cena Trimalchionis висміює Трималхіона, який настільки захоплений демонстрацією свого багатства, що навіть замовив з Індії спори boletus поруч із бджолами з Афін, баранами з Тарента та іншими екзотичними придбаннями.
💰У Ювенала boletus стає маркером соціальної нерівності. У п’ятій сатирі Віррон подає своїм гостям дешеві й сумнівні гриби (fungi), тоді як для себе залишає boletus.
🍽Сенека ж дивиться на таку гастрономічну розкіш з позиції мораліста. Він пише, що відмовився від ostreae (устриць) і boleti, адже це, на його думку, не стільки їжа, скільки ласощі, які змушують уже ситу людину продовжувати їсти.
🧺Більше цікавої інформації про гриби тут
#цейденьвісторії #antiquitas
🍄Сьогодні Boletus – назва роду боровиків, до якого належить, зокрема, білий гриб. Античний boletus, однак, дослідники ототожнюють з Amanita caesarea – їстівним мухомором цезарським, або цезарським грибом.
🥚Однією з підстав для такого ототожнення є опис Плінія Старшого: молодий цезарський гриб повністю схований у білій вольві й нагадує яйце; у міру росту оболонка розривається, відкриваючи яскраво-помаранчеву шапинку, жовті пластинки та ніжку.
📜Пліній описує це дуже наочно:
vulvam enim terra ob hoc prius gignit, ipsum postea in vulva, ceu in ovo est luteum земля спочатку утворює для нього оболонку, а потім у цій оболонці – сам гриб, немов жовток у яйці
🌱Далі він пояснює:
rumpitur haec primo nascente, mox increscente in pediculi corpus absumitur вона розривається, коли той починає з’являтися, а згодом, у міру росту, входить до складу ніжки
🏛Для римлян boletus був не просто їстівним грибом, а одним із символів вишуканого й дорогого столу. Петроній у Cena Trimalchionis висміює Трималхіона, який настільки захоплений демонстрацією свого багатства, що навіть замовив з Індії спори boletus поруч із бджолами з Афін, баранами з Тарента та іншими екзотичними придбаннями.
💰У Ювенала boletus стає маркером соціальної нерівності. У п’ятій сатирі Віррон подає своїм гостям дешеві й сумнівні гриби (fungi), тоді як для себе залишає boletus.
🍽Сенека ж дивиться на таку гастрономічну розкіш з позиції мораліста. Він пише, що відмовився від ostreae (устриць) і boleti, адже це, на його думку, не стільки їжа, скільки ласощі, які змушують уже ситу людину продовжувати їсти.
🧺Більше цікавої інформації про гриби тут
#цейденьвісторії #antiquitas
❤6👍2
4 жовтня 2026 року – ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ УКРАЇНИ
📚Нехай у викладачів будуть студенти, з якими цікаво працювати, а в студентів – викладачі, яких цікаво слухати. Менше формальностей, зайвої метушні та безкінечних дедлайнів – і більше справжнього інтересу до того, що відбувається на заняттях.
🎉Зі святом усіх, хто вчить і вчиться!
Докладніше про етимологію слова "педагог" тут, про школу – тут
#цейденьвісторії
📚Нехай у викладачів будуть студенти, з якими цікаво працювати, а в студентів – викладачі, яких цікаво слухати. Менше формальностей, зайвої метушні та безкінечних дедлайнів – і більше справжнього інтересу до того, що відбувається на заняттях.
🎉Зі святом усіх, хто вчить і вчиться!
Докладніше про етимологію слова "педагог" тут, про школу – тут
#цейденьвісторії
❤8👍2
5 жовтня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ АРХІТЕКТУРИ
🗓Всесвітній день архітектури відзначається щороку в перший понеділок жовтня. Серед творінь античних архітекторів особливе місце посідає Пантеон у Римі.
🏛Майже дві тисячі років після свого зведення він досі вражає не лише красою, а й інженерною сміливістю. Це одна з найкраще збережених пам’яток римської монументальної архітектури.
🔤Історія Пантеону почалася за Марка Віпсанія Агріппи, який спорудив тут храм у 27 р. до н.е. Саме його ім’я збереглося на знаменитому написі на фасаді:
🧱Первісна споруда двічі зазнавала руйнувань, а за імператора Адріана, приблизно у 118–125 рр. н.е., на її місці звели фактично нову будівлю. Адріан, однак, залишив на ній ім’я Агріппи.
🏛Зовні Пантеон нагадує традиційний римський храм: коринфський портик із колонами та фронтоном. Але за ним відкривається зовсім інший простір – величезна кругла ротонда під бетонним куполом.
🔵Внутрішній діаметр ротонди – понад 43 м, і приблизно такою самою є висота від підлоги до вершини купола. Щоб витримати таку вагу, римські будівничі використали складну конструкцію.
🏗Стіни ротонди мають значну товщину, а їхню масу зменшують ніші та внутрішні порожнини. Сам купол також стає легшим у напрямку до вершини – у його верхніх шарах використано легкий вулканічний матеріал.
☀️У самому центрі купола розташований окулюс (лат. oculus око) діаметром близько 8,9 м. Це єдине велике безпосереднє джерело природного світла в ротонді. Сонячний промінь, проходячи крізь нього, протягом дня переміщується стінами й підлогою, ніби створюючи всередині Пантеону своєрідний сонячний годинник.
🌧Коли йде дощ, вода потрапляє всередину, де її відводять через спеціальні дренажні отвори в мармуровому покритті підлоги.
🏺Назву Пантеон (гр. Πάνθειον < πᾶν усе + θεός бог) зазвичай тлумачать як «святилище всіх богів», хоча точне первісне призначення споруди залишається предметом дискусій.
👉Про Парфенон тут
👉Про грам Гери в Олімпії тут
#цейденьвісторії #класиканавколо
🗓Всесвітній день архітектури відзначається щороку в перший понеділок жовтня. Серед творінь античних архітекторів особливе місце посідає Пантеон у Римі.
🏛Майже дві тисячі років після свого зведення він досі вражає не лише красою, а й інженерною сміливістю. Це одна з найкраще збережених пам’яток римської монументальної архітектури.
🔤Історія Пантеону почалася за Марка Віпсанія Агріппи, який спорудив тут храм у 27 р. до н.е. Саме його ім’я збереглося на знаменитому написі на фасаді:
M·AGRIPPA·L·F·COS·TERTIVM·FECIT Марк Агріппа, син Луція, консул утретє, спорудив
🧱Первісна споруда двічі зазнавала руйнувань, а за імператора Адріана, приблизно у 118–125 рр. н.е., на її місці звели фактично нову будівлю. Адріан, однак, залишив на ній ім’я Агріппи.
🏛Зовні Пантеон нагадує традиційний римський храм: коринфський портик із колонами та фронтоном. Але за ним відкривається зовсім інший простір – величезна кругла ротонда під бетонним куполом.
🔵Внутрішній діаметр ротонди – понад 43 м, і приблизно такою самою є висота від підлоги до вершини купола. Щоб витримати таку вагу, римські будівничі використали складну конструкцію.
🏗Стіни ротонди мають значну товщину, а їхню масу зменшують ніші та внутрішні порожнини. Сам купол також стає легшим у напрямку до вершини – у його верхніх шарах використано легкий вулканічний матеріал.
☀️У самому центрі купола розташований окулюс (лат. oculus око) діаметром близько 8,9 м. Це єдине велике безпосереднє джерело природного світла в ротонді. Сонячний промінь, проходячи крізь нього, протягом дня переміщується стінами й підлогою, ніби створюючи всередині Пантеону своєрідний сонячний годинник.
🌧Коли йде дощ, вода потрапляє всередину, де її відводять через спеціальні дренажні отвори в мармуровому покритті підлоги.
🏺Назву Пантеон (гр. Πάνθειον < πᾶν усе + θεός бог) зазвичай тлумачать як «святилище всіх богів», хоча точне первісне призначення споруди залишається предметом дискусій.
👉Про Парфенон тут
👉Про грам Гери в Олімпії тут
#цейденьвісторії #класиканавколо
👍4❤2
ТРИВІАЛЬНИЙ
☝️Тривіальний (фр. trivial < лат. triviаlis звичайний < trivium перехрестя трьох доріг < tres три + via дорога, шлях) – звичайний, буденний, позбавлений новизни, свіжості й оригінальності.
🔤У період Середньовіччя trivium (три дороги) – перший мінімальний ступінь освіти, який містив три гуманітарні дисципліни: граматику, риторику, діалектику.
🔢Другий ступінь, quadrivium (чотири дороги), який об’єднував арифметику, геометрію, астрономію та музику, могли опанувати далеко не всі.
📝Спочатку тривіальний – це загальнозрозумілий, доступний на елементарному рівні, примітивний, оскільки тривіум був простішим за подальший курс квадривіуму.
👨🏫Тривіум і квадривіум складали базову програму навчання в середньовічних університетах під назвою Septem Artes Liberales (сім вільних мистецтв).
📜Вчення про «вільні мистецтва» було систематизовано в V ст. Марціаном Капеллою (?–425/428) у трактаті De nuptiis Philologiae et Mercurii.
#abecedarium #цікаваетимологія
☝️Тривіальний (фр. trivial < лат. triviаlis звичайний < trivium перехрестя трьох доріг < tres три + via дорога, шлях) – звичайний, буденний, позбавлений новизни, свіжості й оригінальності.
🔤У період Середньовіччя trivium (три дороги) – перший мінімальний ступінь освіти, який містив три гуманітарні дисципліни: граматику, риторику, діалектику.
🔢Другий ступінь, quadrivium (чотири дороги), який об’єднував арифметику, геометрію, астрономію та музику, могли опанувати далеко не всі.
📝Спочатку тривіальний – це загальнозрозумілий, доступний на елементарному рівні, примітивний, оскільки тривіум був простішим за подальший курс квадривіуму.
👨🏫Тривіум і квадривіум складали базову програму навчання в середньовічних університетах під назвою Septem Artes Liberales (сім вільних мистецтв).
📜Вчення про «вільні мистецтва» було систематизовано в V ст. Марціаном Капеллою (?–425/428) у трактаті De nuptiis Philologiae et Mercurii.
#abecedarium #цікаваетимологія
❤4👍3💘1
7 жовтня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БАВОВНИ
🌿Генеральна Асамблея ООН проголосила 7 жовтня Всесвітнім днем бавовни у 2021 р. Але для античної історії бавовна цікава не менше, ніж для сучасної текстильної промисловості.
🧶Уже Геродот у розповіді про Індію згадує незвичайну рослину, волокно якої порівнює з овечою вовною. Він пише, що дикі дерева там приносять плодом вовну (τὰ δὲ δένδρεα τὰ ἄγρια αὐτόθι φέρει καρπὸν εἴρια), яка перевершує овечу красою та якістю (καλλονῇ τε προφέροντα καὶ ἀρετῇ τῶν ἀπὸ τῶν ὀίων); індійці використовують її для одягу.
🌳Теофраст у IV книзі Historia plantarum також описує вовноносну рослину, яку вирощували на острові Тілос у Перській затоці. Саме його свідчення пізніше використав Пліній Старший:
🧵На острові Тілос ростуть дерева, що дають вовну (lanigerae arbores). Вони приносять гарбузоподібні плоди завбільшки з айву (mali cotonei amplitudine cucurbitas), які після достигання розкриваються й показують кульки пуху (lanuginis pilas), з якого виготовляють коштовну тканину.
🌱Уявлення про бавовну як про «вовну, що росте на деревах», згодом відбилося у європейських назвах цієї рослини, зокрема в нім. Baumwolle (Baum дерево + Wolle вовна), яка через чеськ. bavlna та пол. bawełna дала укр. бавовна.
📜Водночас Пліній першим вживає слово gossypinum / gossypium (від гр. γοσσύπιον бавовна) для бавовникового дерева: arborem vocant gossypinum (це дерево називають gossypinum) / fruticem, quem aliqui gossypium vocant (кущ, який деякі називають gossypium). Саме цей термін згодом став основою сучасної ботанічної назви роду Gossypium, запропонованої Карлом Ліннеєм у Species Plantarum 1753 р.
🍑З Плінієм пов’язана також хибна етимологія назви бавовни. Оскільки він згадує айву (malum cotoneum), а бавовняне волокно нагадує пух на поверхні цього плоду, свого часу висловлювали припущення, ніби лат. cotoneum могло дати назви бавовни – іт. cotone, франц. coton, англ. cotton, ісп. algodón.
🌸Однак це помилкове зближення: лат. cotoneum походить від грец. κυδώνιον (айва), тоді як європейські назви бавовни – через романські мови від араб. قُطْن (quṭn) бавовна.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
🌿Генеральна Асамблея ООН проголосила 7 жовтня Всесвітнім днем бавовни у 2021 р. Але для античної історії бавовна цікава не менше, ніж для сучасної текстильної промисловості.
🧶Уже Геродот у розповіді про Індію згадує незвичайну рослину, волокно якої порівнює з овечою вовною. Він пише, що дикі дерева там приносять плодом вовну (τὰ δὲ δένδρεα τὰ ἄγρια αὐτόθι φέρει καρπὸν εἴρια), яка перевершує овечу красою та якістю (καλλονῇ τε προφέροντα καὶ ἀρετῇ τῶν ἀπὸ τῶν ὀίων); індійці використовують її для одягу.
🌳Теофраст у IV книзі Historia plantarum також описує вовноносну рослину, яку вирощували на острові Тілос у Перській затоці. Саме його свідчення пізніше використав Пліній Старший:
🧵На острові Тілос ростуть дерева, що дають вовну (lanigerae arbores). Вони приносять гарбузоподібні плоди завбільшки з айву (mali cotonei amplitudine cucurbitas), які після достигання розкриваються й показують кульки пуху (lanuginis pilas), з якого виготовляють коштовну тканину.
🌱Уявлення про бавовну як про «вовну, що росте на деревах», згодом відбилося у європейських назвах цієї рослини, зокрема в нім. Baumwolle (Baum дерево + Wolle вовна), яка через чеськ. bavlna та пол. bawełna дала укр. бавовна.
📜Водночас Пліній першим вживає слово gossypinum / gossypium (від гр. γοσσύπιον бавовна) для бавовникового дерева: arborem vocant gossypinum (це дерево називають gossypinum) / fruticem, quem aliqui gossypium vocant (кущ, який деякі називають gossypium). Саме цей термін згодом став основою сучасної ботанічної назви роду Gossypium, запропонованої Карлом Ліннеєм у Species Plantarum 1753 р.
🍑З Плінієм пов’язана також хибна етимологія назви бавовни. Оскільки він згадує айву (malum cotoneum), а бавовняне волокно нагадує пух на поверхні цього плоду, свого часу висловлювали припущення, ніби лат. cotoneum могло дати назви бавовни – іт. cotone, франц. coton, англ. cotton, ісп. algodón.
🌸Однак це помилкове зближення: лат. cotoneum походить від грец. κυδώνιον (айва), тоді як європейські назви бавовни – через романські мови від араб. قُطْن (quṭn) бавовна.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
👍7❤1🥰1
8 жовтня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОСЬМИНОГА
🐙У давніх греків здатність восьминога змінювати забарвлення відповідно до поверхні, на якій він перебуває, стала образом людської поведінки.
🌊Уже у VI ст. до н. е. поет Феогнід радить своїй душі наслідувати цю тварину у спілкуванні з людьми:
🎭Подібний образ зустрічається й у Піндара. Він заповідає синові, який подорожує різними містами, мати розум, подібний до шкіри морської істоти, що живе на скелі – хвалити того, хто перебуває поруч, і в різний час думати по-різному.
📜Саме цей фрагмент Плутарх наводить поруч із Феогнідом у трактаті De sollertia animalium Про кмітливість тварин. Причому для Плутарха це не просто поетична метафора. Він вважає зміну кольору восьминога цілеспрямованим прийомом: тварина використовує її, щоб залишатися непомітною для ворогів і наближатися до здобичі.
🫥У античному світі така мінливість була не слабкістю характеру, а вмінням пристосовуватись до обставин. Тому восьминіг став уособленням хитрої й винахідливої людини, здатної змінювати свою поведінку відповідно до ситуації.
🏺Про восьминогів як улюблений мотив мистецтва тут
#цейденьвісторії
🐙У давніх греків здатність восьминога змінювати забарвлення відповідно до поверхні, на якій він перебуває, стала образом людської поведінки.
🌊Уже у VI ст. до н. е. поет Феогнід радить своїй душі наслідувати цю тварину у спілкуванні з людьми:
πουλύπου ὀργὴν ἴσχε πολυπλόκου, ὃς ποτὶ πέτρῃ,
τῇ προσομιλήσῃ τοῖος ἰδεῖν ἐφάνη.
νῦν μὲν τῇδ᾽ ἐφέπου, τότε δ᾽ ἀλλοῖος χρόα γίνου.
κρέσσων τοι σοφίη γίνεται ἀτροπίης.
Май вдачу хитромудрого восьминога, який схожим на скелю,
з якою стикається, стає;
тепер пристосуйся до одного, а потім зміни свій колір.
Адже мудрість краща за непохитність
🎭Подібний образ зустрічається й у Піндара. Він заповідає синові, який подорожує різними містами, мати розум, подібний до шкіри морської істоти, що живе на скелі – хвалити того, хто перебуває поруч, і в різний час думати по-різному.
📜Саме цей фрагмент Плутарх наводить поруч із Феогнідом у трактаті De sollertia animalium Про кмітливість тварин. Причому для Плутарха це не просто поетична метафора. Він вважає зміну кольору восьминога цілеспрямованим прийомом: тварина використовує її, щоб залишатися непомітною для ворогів і наближатися до здобичі.
🫥У античному світі така мінливість була не слабкістю характеру, а вмінням пристосовуватись до обставин. Тому восьминіг став уособленням хитрої й винахідливої людини, здатної змінювати свою поведінку відповідно до ситуації.
🏺Про восьминогів як улюблений мотив мистецтва тут
#цейденьвісторії
❤6👍5