30 червня 1853 року народився АДОЛЬФ ФУРТВЕНГЛЕР
🧔🏻♂️30.06.1853 р. народився Адольф Фуртвенглер – німецький археолог і історик античного мистецтва, фахівець зі скульптури й вазопису Давньої Греції.
🏛На поч. ХХ ст. Фуртвенглер очолив розкопки святилища Афаї на Егіні. Під час цих досліджень він не лише вивчав сам храм, а й намагався відновити первісне розташування десятків уламків скульптур із його фронтонів, які зображували сцени Троянської війни.
⚔️У центрі кожного фронтону стояла Афіна, а навколо неї розгорталися битви героїв. Саме завдяки реконструкціям Фуртвенглера стало зрозуміло, як давньогрецькі майстри пристосовували людські фігури до трикутної форми фронтону: у центрі постаті стоять вертикально, а ближче до кутів лежать або схиляються.
🗿Особливий інтерес викликало те, що скульптури східного і західного фронтонів виконані в дещо різних стилях. Довгий час їх вважали наочним свідченням переходу від архаїчного мистецтва до класичного.
📜Фуртвенглер був одним із тих учених, хто зробив егінські фронтони ключовим матеріалом для вивчення еволюції грецької скульптури. Пізніші дослідження уточнили деякі його висновки, але загальна важливість відкриття не змінилася.
⚱️Цікаво, що сьогодні багато реконструкцій вченого переглянуто. Археологи сперечаються щодо розташування окремих фігур і деталей композиції. Проте сама методика Фуртвенглера – поєднання археологічних знахідок, стилістичного аналізу та уважного візуального порівняння – стала взірцем для кількох поколінь дослідників античного мистецтва.
➡️Про Афіну Лемнію, реконструйовану Фуртвенглером, тут
#деньнародження
🧔🏻♂️30.06.1853 р. народився Адольф Фуртвенглер – німецький археолог і історик античного мистецтва, фахівець зі скульптури й вазопису Давньої Греції.
🏛На поч. ХХ ст. Фуртвенглер очолив розкопки святилища Афаї на Егіні. Під час цих досліджень він не лише вивчав сам храм, а й намагався відновити первісне розташування десятків уламків скульптур із його фронтонів, які зображували сцени Троянської війни.
⚔️У центрі кожного фронтону стояла Афіна, а навколо неї розгорталися битви героїв. Саме завдяки реконструкціям Фуртвенглера стало зрозуміло, як давньогрецькі майстри пристосовували людські фігури до трикутної форми фронтону: у центрі постаті стоять вертикально, а ближче до кутів лежать або схиляються.
🗿Особливий інтерес викликало те, що скульптури східного і західного фронтонів виконані в дещо різних стилях. Довгий час їх вважали наочним свідченням переходу від архаїчного мистецтва до класичного.
📜Фуртвенглер був одним із тих учених, хто зробив егінські фронтони ключовим матеріалом для вивчення еволюції грецької скульптури. Пізніші дослідження уточнили деякі його висновки, але загальна важливість відкриття не змінилася.
⚱️Цікаво, що сьогодні багато реконструкцій вченого переглянуто. Археологи сперечаються щодо розташування окремих фігур і деталей композиції. Проте сама методика Фуртвенглера – поєднання археологічних знахідок, стилістичного аналізу та уважного візуального порівняння – стала взірцем для кількох поколінь дослідників античного мистецтва.
➡️Про Афіну Лемнію, реконструйовану Фуртвенглером, тут
#деньнародження
❤3👍3
1 липня – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ АНЕКДОТУ ТА ЖАРТІВ
Дім-трієра
📜Давньогрецький історик Тімей переповідає анекдот про те, чому один із будинків у місті називається Трієрою.
🍷Якось компанія юнаків з м. Акрагант (суч. Агрідженто) на південному узбережжі Сицилії добряче напилася. Вино подіяло настільки сильно, що їм здалося, ніби вони пливуть на кораблі посеред страшної бурі.
⛵️Щоб урятуватися, хлопці почали виконувати накази уявного керманича й викидати за борт зайвий вантаж. Щоправда, «вантажем» виявилися меблі, посуд, покривала та інші речі з будинку, які вони жбурляли просто на вулицю.
🌊Наступного дня порушників спокою викликали до суду. Юнаків, які так і не прийшли до тями, хитало ніби на хвилях, а люди ввижалися їм морськими божествами тритонами.
⚖️Судді, зрозумівши, що перед ними не злочинці, а жертви надмірного винопиття, суворо наказали молодикам більше так не напиватися й відпустили їх.
🏛На прощання один із хлопців урочисто пообіцяв:
#цейденьвісторії #anecdota
Дім-трієра
📜Давньогрецький історик Тімей переповідає анекдот про те, чому один із будинків у місті називається Трієрою.
🍷Якось компанія юнаків з м. Акрагант (суч. Агрідженто) на південному узбережжі Сицилії добряче напилася. Вино подіяло настільки сильно, що їм здалося, ніби вони пливуть на кораблі посеред страшної бурі.
⛵️Щоб урятуватися, хлопці почали виконувати накази уявного керманича й викидати за борт зайвий вантаж. Щоправда, «вантажем» виявилися меблі, посуд, покривала та інші речі з будинку, які вони жбурляли просто на вулицю.
🌊Наступного дня порушників спокою викликали до суду. Юнаків, які так і не прийшли до тями, хитало ніби на хвилях, а люди ввижалися їм морськими божествами тритонами.
⚖️Судді, зрозумівши, що перед ними не злочинці, а жертви надмірного винопиття, суворо наказали молодикам більше так не напиватися й відпустили їх.
🏛На прощання один із хлопців урочисто пообіцяв:
Якщо ми благополучно дістанемося гавані, то поставимо вам статуї як нашим рятівникам!
#цейденьвісторії #anecdota
❤5😁2
1 липня – ДЕНЬ АРХІТЕКТУРИ УКРАЇНИ
Запрошуємо поглянути на один із київських будинків, де антична міфологія й символіка стали невід'ємною частиною архітектурного оздоблення. Докладніше тут
Запрошуємо поглянути на один із київських будинків, де антична міфологія й символіка стали невід'ємною частиною архітектурного оздоблення. Докладніше тут
❤5👍3
2 липня – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СПОРТИВНОГО ЖУРНАЛІСТА
✍️Попри те, що журналістика як окрема професія та інститут сформувалася вже у наш час, можна з упевненістю говорити про античні аналоги й протожурналістські форми висвітлення спортивних подій.
🗣У Стародавній Греції спортивні змагання, насамперед, були важливими суспільними подіями. Інформація про них поширювалася різними способами. Так, глашатаї оголошували результати та імена переможців, яких потім увічнювали на стелах і пам'ятниках, а історики та хроністи фіксували відомості про змагання.
📜Поети ж складали переможні оди (епінікії), найвідоміші з яких належать Піндару. Його твори містять конкретні відомості про спортсменів, вид змагань, перемогу, походження атлета та супровідну інформацію.
Такі вірші виконували функцію, близьку до сучасних спортивних репортажів або нарисів, хоча їхня мета була насамперед панегіричною.
#цейденьвісторії
✍️Попри те, що журналістика як окрема професія та інститут сформувалася вже у наш час, можна з упевненістю говорити про античні аналоги й протожурналістські форми висвітлення спортивних подій.
🗣У Стародавній Греції спортивні змагання, насамперед, були важливими суспільними подіями. Інформація про них поширювалася різними способами. Так, глашатаї оголошували результати та імена переможців, яких потім увічнювали на стелах і пам'ятниках, а історики та хроністи фіксували відомості про змагання.
📜Поети ж складали переможні оди (епінікії), найвідоміші з яких належать Піндару. Його твори містять конкретні відомості про спортсменів, вид змагань, перемогу, походження атлета та супровідну інформацію.
Такі вірші виконували функцію, близьку до сучасних спортивних репортажів або нарисів, хоча їхня мета була насамперед панегіричною.
#цейденьвісторії
❤5👍1
❄️☀️Англ. air conditioner походить від слова condition стан, умова, що через старофранцузьке condicion сягає лат. condicio умова, становище. Тож сама назва цього пристрою відображає його головне призначення - створення й підтримання належних умов повітря в приміщенні.
Докладніше тут
Докладніше тут
👍3❤1
3.07.1528 папа Климент VII спеціальною буллою офіційно визнав ОРДЕН МОНАХІВ-КАПУЦИНІВ
⛪️Орден капуцинів заснували в 1520-х рр. ченці-францисканці на чолі з Маттео да Башо. Вони прагнули відновити євангельську бідність, усамітнення, молитву і проповідницьку діяльність. 3.07.1528 папа Климент VII буллою Religionis zelus визнав нову спільноту.
📜Назва ордену виникла через характерний загострений каптур ченців. Спочатку їх називали cappuccini каптурники (іт. cappuccino капуцин, досл. той, хто носить каптур < іт. cappuccio каптур < лат. cappa каптур, плащ), а згодом ця назва стала офіційною.
☕️Саме від цього слова походить і назва кавового напою капучино: його колір нагадував колір капуцинського одягу.
🙏Капуцини швидко здобули популярність завдяки служінню серед простих людей. Вони проповідували, доглядали хворих, працювали в шпиталях і займалися благодійністю. У XVII ст. орден став одним із найчисленніших у католицькому світі й зберігає активну діяльність донині.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
⛪️Орден капуцинів заснували в 1520-х рр. ченці-францисканці на чолі з Маттео да Башо. Вони прагнули відновити євангельську бідність, усамітнення, молитву і проповідницьку діяльність. 3.07.1528 папа Климент VII буллою Religionis zelus визнав нову спільноту.
📜Назва ордену виникла через характерний загострений каптур ченців. Спочатку їх називали cappuccini каптурники (іт. cappuccino капуцин, досл. той, хто носить каптур < іт. cappuccio каптур < лат. cappa каптур, плащ), а згодом ця назва стала офіційною.
☕️Саме від цього слова походить і назва кавового напою капучино: його колір нагадував колір капуцинського одягу.
🙏Капуцини швидко здобули популярність завдяки служінню серед простих людей. Вони проповідували, доглядали хворих, працювали в шпиталях і займалися благодійністю. У XVII ст. орден став одним із найчисленніших у католицькому світі й зберігає активну діяльність донині.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
❤4👍3
4 липня – ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ США
🇺🇸 До Дня незалежності США розповідаємо про латинські девізи, які й сьогодні прикрашають герби американських штатів. Від E pluribus unum до Esse quam videri та Ad astra per aspera — класична спадщина продовжує жити в символіці Сполучених Штатів.
Докладніше тут
🇺🇸 До Дня незалежності США розповідаємо про латинські девізи, які й сьогодні прикрашають герби американських штатів. Від E pluribus unum до Esse quam videri та Ad astra per aspera — класична спадщина продовжує жити в символіці Сполучених Штатів.
Докладніше тут
❤3👍3
🌊У античних авторів ця річка була відома під назвами Борисфен (гр. Βορυσθένης) та Данапріс (гр. Δάναπρις, лат. Danapris). Упродовж століть Дніпро відігравав ключову роль у житті народів Східної Європи - від давньогрецьких колоній і скіфського світу до шляху із варягів у греки та формування Київської Русі.
Докладніше тут
Докладніше тут
❤4👍4
5 липня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БІКІНІ
👙 Чи знали ви, що прообраз бікіні існував ще в античності? Пропонуємо вашій увазі римську мозаїку із Сицилії, на якій зображені спортсменки в одязі, напрочуд схожому на сучасний купальник.
Докладніше тут
👙 Чи знали ви, що прообраз бікіні існував ще в античності? Пропонуємо вашій увазі римську мозаїку із Сицилії, на якій зображені спортсменки в одязі, напрочуд схожому на сучасний купальник.
Докладніше тут
❤6👍2
💋 До Всесвітнього дня поцілунків пропонуємо зазирнути в історію та навіть етимологію поцілунку: від грец. φίλημα, що дало назву науці філематології, до латинських osculum, basium і suavium, якими римляни позначали різні види поцілунків. Не дивно, що саме античний світ залишив нам чимало свідчень про поцілунок як знак прихильності, кохання й пристрасті, зокрема й знаменитий вірш Катулла до Лесбії.
Докладніше тут
Докладніше тут
❤10
6 липня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КАРДІОЛОГА
❤️Всесвітній день кардіолога – це професійне свято лікарів, які дбають про здоров’я серця та рятують мільйони життів у всьому світі.
🏥Термін кардіологія походить від гр. καρδία серце та λόγος вчення, наука й буквально означає «наука про серце».
⚕️У давньогрецькій медицині серце було одним із головних об’єктів дослідження. Уже Гіппократ та його школа описували серце й судини, хоча уявлення про кровообіг ще були неповними.
🫀Арістотель вважав серце центром життя, відчуттів і мислення. На його думку, саме серце, а не мозок, є головним органом людського тіла.
👨⚕️Найбільший вплив на розвиток кардіологічних знань справив Гален. Він детально описав будову серця, клапани та великі судини. Хоча деякі його уявлення пізніше виявилися помилковими, праці Галена залишалися авторитетними в європейській медицині понад тисячу років.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #antiquitas
❤️Всесвітній день кардіолога – це професійне свято лікарів, які дбають про здоров’я серця та рятують мільйони життів у всьому світі.
🏥Термін кардіологія походить від гр. καρδία серце та λόγος вчення, наука й буквально означає «наука про серце».
⚕️У давньогрецькій медицині серце було одним із головних об’єктів дослідження. Уже Гіппократ та його школа описували серце й судини, хоча уявлення про кровообіг ще були неповними.
🫀Арістотель вважав серце центром життя, відчуттів і мислення. На його думку, саме серце, а не мозок, є головним органом людського тіла.
👨⚕️Найбільший вплив на розвиток кардіологічних знань справив Гален. Він детально описав будову серця, клапани та великі судини. Хоча деякі його уявлення пізніше виявилися помилковими, праці Галена залишалися авторитетними в європейській медицині понад тисячу років.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #antiquitas
❤8
6–13 липня – ІГРИ НА ЧЕСТЬ АПОЛЛОНА
☀️Ludi Apollinares належали до наймолодших великих свят Риму. Їх уперше провели 212 р. до н.е. під час Другої Пунічної війни, коли римляни зазнавали тяжких поразок від Ганнібала.
📜Згідно з пророцтвом, відомим як Carmina Marciana, для здобуття перемоги необхідно було вшанувати Аполлона особливими іграми та надалі святкувати їх щороку.
🏛Саме пророцтво визначило кілька незвичних рис свята. На відміну від більшості римських урочистостей, організацію ігор доручили не едилам, а міському претору. Крім того, витрати мали покриватися не лише з державної скарбниці, а й коштом громадян відповідно до їхніх можливостей.
🎉Спочатку Ludi Apollinares тривали лише один день – імовірно, 13 липня. Після того як 208 р. до н.е. свято стало постійним, його поступово розширили до восьмиденного циклу: у пізньореспубліканську та імператорську добу ігри відбувалися щороку з 6 по 13 липня.
🎭Програма свят поєднувала театральні вистави та видовища в Circus Maximus. Уже в II ст. до н.е. тут ставили твори найвідоміших римських драматургів. Так, 169 р. до н.е. під час Ludi Apollinares була показана трагедія «Тієст» Квінта Еннія.
🛍Свято не завершувалося останнім днем урочистостей. Після 13 липня в Римі традиційно відбувалися великі торговельні ярмарки (mercatus), які тривали ще кілька днів і збирали продавців та відвідувачів з різних куточків країни.
👉Про інші особливості святкування тут
#свята #цейденьвісторії
☀️Ludi Apollinares належали до наймолодших великих свят Риму. Їх уперше провели 212 р. до н.е. під час Другої Пунічної війни, коли римляни зазнавали тяжких поразок від Ганнібала.
📜Згідно з пророцтвом, відомим як Carmina Marciana, для здобуття перемоги необхідно було вшанувати Аполлона особливими іграми та надалі святкувати їх щороку.
🏛Саме пророцтво визначило кілька незвичних рис свята. На відміну від більшості римських урочистостей, організацію ігор доручили не едилам, а міському претору. Крім того, витрати мали покриватися не лише з державної скарбниці, а й коштом громадян відповідно до їхніх можливостей.
🎉Спочатку Ludi Apollinares тривали лише один день – імовірно, 13 липня. Після того як 208 р. до н.е. свято стало постійним, його поступово розширили до восьмиденного циклу: у пізньореспубліканську та імператорську добу ігри відбувалися щороку з 6 по 13 липня.
🎭Програма свят поєднувала театральні вистави та видовища в Circus Maximus. Уже в II ст. до н.е. тут ставили твори найвідоміших римських драматургів. Так, 169 р. до н.е. під час Ludi Apollinares була показана трагедія «Тієст» Квінта Еннія.
🛍Свято не завершувалося останнім днем урочистостей. Після 13 липня в Римі традиційно відбувалися великі торговельні ярмарки (mercatus), які тривали ще кілька днів і збирали продавців та відвідувачів з різних куточків країни.
👉Про інші особливості святкування тут
#свята #цейденьвісторії
👍4❤3
🏛 8 липня народився Артур Джон Еванс - учений, чиє ім’я нерозривно пов’язане з відкриттям мінойської цивілізації. Саме його розкопки в Кноссі на початку ХХ століття показали світові одну з найдавніших культур Європи, а запропоновані ним назви увійшли до наукового обігу.
Докладніше тут
Докладніше тут
❤4👍2
8 липня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З АЛЕРГІЄЮ
⚕️Термін алергія (гр. ἄλλος інший, чужий + ἔργον дія, діяння) був уведений 1906 р. австрійським педіатром Клеменсом фон Пірке й буквально означає «іншу реакцію» організму на подразник.
🤧Хоча самого поняття алергії в античності не існувало, давні лікарі знали про індивідуальні реакції організму на їжу, запахи чи природні чинники й спостерігали окремі явища, які сьогодні можна інтерпретувати як алергічні реакції.
📜У творах Гіппократа є описи людей, які по-різному реагували на їжу та довкілля. Він зазначав, що деякі продукти можуть бути корисними для одних і шкідливими для інших.
🌿Римський лікар Гален описував випадки індивідуального несприйняття певних речовин і продуктів. Проте такі явища пояснювалися не роботою імунної системи, а особливостями тілесних «соків» та темпераменту.
👃Іноді як ранній опис сезонної алергії наводять згадки про людей, які страждали від нежитю або подразнення під час цвітіння рослин. Однак античні автори не пов'язували ці симптоми з пилком і не розглядали їх як окреме захворювання.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
⚕️Термін алергія (гр. ἄλλος інший, чужий + ἔργον дія, діяння) був уведений 1906 р. австрійським педіатром Клеменсом фон Пірке й буквально означає «іншу реакцію» організму на подразник.
🤧Хоча самого поняття алергії в античності не існувало, давні лікарі знали про індивідуальні реакції організму на їжу, запахи чи природні чинники й спостерігали окремі явища, які сьогодні можна інтерпретувати як алергічні реакції.
📜У творах Гіппократа є описи людей, які по-різному реагували на їжу та довкілля. Він зазначав, що деякі продукти можуть бути корисними для одних і шкідливими для інших.
🌿Римський лікар Гален описував випадки індивідуального несприйняття певних речовин і продуктів. Проте такі явища пояснювалися не роботою імунної системи, а особливостями тілесних «соків» та темпераменту.
👃Іноді як ранній опис сезонної алергії наводять згадки про людей, які страждали від нежитю або подразнення під час цвітіння рослин. Однак античні автори не пов'язували ці симптоми з пилком і не розглядали їх як окреме захворювання.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
👍7❤2
9 липня – ДЕНЬ МОДИ
🪡Маріано Фортуні-і-Мадрасо (1871–1949) – іспано-італійський дизайнер, художник і винахідник, який перетворив античну спадщину на основу нової естетики моди ХХ століття.
🏛Звернення до образів Давньої Греції стало ключовим напрямом його творчості. Джерелом натхнення для митця були не лише пам’ятки класичної античності, а й архаїчна та крито-мікенська культура, відкрита завдяки археологічним дослідженням Генріха Шлімана та Артура Еванса.
🏺Він звертався до форм античних туніки й пеплоса, мотивів давньогрецької скульптури та вазопису. Разом із Генрієттою Негрін Фортуні переосмислив легкий і пластичний одяг давньогрецьких жінок, що природно підкреслював силует.
👚Найвідомішим втіленням античної традиції стала сукня-туніка Дельфос, запатентована у 1909 році. Її дизайн був навіяний давньогрецьким хітоном, а форма відсилає до вбрання архаїчних кор, відомих за античною скульптурою. Назву модель отримала на честь бронзової статуї «Дельфійського візничого». Запатентована Фортуні технологія плісирування шовку дала змогу створити унікальний і легко впізнаваний образ.
👗Лаконічний крій, тонкий плісований шовк, обтяжений венеційськими скляними намистинами, забезпечували комфорт і свободу рухів, контрастуючи з корсетною модою та перевантаженим декором початку ХХ століття. Саме тому Дельфос став символом нового жіночого стилю. У 1920-х роках сукня здобула широку популярність серед жінок, які прагнули більшої свободи самовираження, а нині вважається одним із найвизначніших творів мистецтва моди ХХ століття.
🎨Антична спадщина позначилася не лише на формах одягу, а й на технологіях його виготовлення: Фортуні застосовував стародавні способи фарбування тканин, сам створював барвники та орнаменти. Поєднання історичних традицій із технічними новаціями зробило його роботи зразком гармонійного синтезу минулого й сучасності, а сукні Дельфос – символом позачасової елегантності.
👉Про натхненні античністю колекції інших дизайнерів тут
#цейденьвісторії #класиканавколо
🪡Маріано Фортуні-і-Мадрасо (1871–1949) – іспано-італійський дизайнер, художник і винахідник, який перетворив античну спадщину на основу нової естетики моди ХХ століття.
🏛Звернення до образів Давньої Греції стало ключовим напрямом його творчості. Джерелом натхнення для митця були не лише пам’ятки класичної античності, а й архаїчна та крито-мікенська культура, відкрита завдяки археологічним дослідженням Генріха Шлімана та Артура Еванса.
🏺Він звертався до форм античних туніки й пеплоса, мотивів давньогрецької скульптури та вазопису. Разом із Генрієттою Негрін Фортуні переосмислив легкий і пластичний одяг давньогрецьких жінок, що природно підкреслював силует.
👚Найвідомішим втіленням античної традиції стала сукня-туніка Дельфос, запатентована у 1909 році. Її дизайн був навіяний давньогрецьким хітоном, а форма відсилає до вбрання архаїчних кор, відомих за античною скульптурою. Назву модель отримала на честь бронзової статуї «Дельфійського візничого». Запатентована Фортуні технологія плісирування шовку дала змогу створити унікальний і легко впізнаваний образ.
👗Лаконічний крій, тонкий плісований шовк, обтяжений венеційськими скляними намистинами, забезпечували комфорт і свободу рухів, контрастуючи з корсетною модою та перевантаженим декором початку ХХ століття. Саме тому Дельфос став символом нового жіночого стилю. У 1920-х роках сукня здобула широку популярність серед жінок, які прагнули більшої свободи самовираження, а нині вважається одним із найвизначніших творів мистецтва моди ХХ століття.
🎨Антична спадщина позначилася не лише на формах одягу, а й на технологіях його виготовлення: Фортуні застосовував стародавні способи фарбування тканин, сам створював барвники та орнаменти. Поєднання історичних традицій із технічними новаціями зробило його роботи зразком гармонійного синтезу минулого й сучасності, а сукні Дельфос – символом позачасової елегантності.
👉Про натхненні античністю колекції інших дизайнерів тут
#цейденьвісторії #класиканавколо
❤9👍3