ВІДКРИТТЯ МІНОЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
16 березня 1900 р. англійський археолог Артур Еванс розпочав розкопки на острові Крит, що привели до відкриття Мінойської цивілізації – однієї з найдавніших у Європі.
📅16.03.1900 р. Артур Еванс і його команда зробили перші шурфи у Кноссі, що традиційно вважають початком наукового вивчення мінойської культури.
⛏️23.03.1900 р. розпочалися систематичні розкопки основного палацового комплексу, де були знайдені значні архітектурні рештки та фрески.
🏛Еванс ідентифікував Кносський палац із легендарним "палацом Міноса" з давньогрецьких міфів. Він відзначив складну архітектуру, розвинену систему водопостачання та письмові знаки – лінійне письмо A і B. На основі цих знахідок вчений реконструював уявлення про високорозвинену культуру, яка існувала на Криті приблизно з 2700 до 1450 рр. до н.е.
🏺Це відкриття стало фундаментом для вивчення крито-мікенської цивілізації. Завдяки розкопкам Еванса вона отримала назву "Мінойська" і стала предметом подальших досліджень культури, мистецтва та релігії Криту.
📚З Кносським палацом та о. Критом загалом пов'язано багато міфів: про царя Міноса, його доньку Аріадну, лабіринт з Мінотавром, раннє дитинство Зевса і ріг достатку та багато інших.
#цейденьвісторії #міфологія
16 березня 1900 р. англійський археолог Артур Еванс розпочав розкопки на острові Крит, що привели до відкриття Мінойської цивілізації – однієї з найдавніших у Європі.
📅16.03.1900 р. Артур Еванс і його команда зробили перші шурфи у Кноссі, що традиційно вважають початком наукового вивчення мінойської культури.
⛏️23.03.1900 р. розпочалися систематичні розкопки основного палацового комплексу, де були знайдені значні архітектурні рештки та фрески.
🏛Еванс ідентифікував Кносський палац із легендарним "палацом Міноса" з давньогрецьких міфів. Він відзначив складну архітектуру, розвинену систему водопостачання та письмові знаки – лінійне письмо A і B. На основі цих знахідок вчений реконструював уявлення про високорозвинену культуру, яка існувала на Криті приблизно з 2700 до 1450 рр. до н.е.
🏺Це відкриття стало фундаментом для вивчення крито-мікенської цивілізації. Завдяки розкопкам Еванса вона отримала назву "Мінойська" і стала предметом подальших досліджень культури, мистецтва та релігії Криту.
📚З Кносським палацом та о. Критом загалом пов'язано багато міфів: про царя Міноса, його доньку Аріадну, лабіринт з Мінотавром, раннє дитинство Зевса і ріг достатку та багато інших.
#цейденьвісторії #міфологія
❤3👍3🎉2
17 березня 1899 року американський астроном Вільям Генрі Пікерінг відкрив Фебу, супутник Сатурна, перший природний супутник, виявлений за допомогою фотографії, назвавши його на честь титаниди Феби – доньки Урана й Геї, сестри Кроноса й бабусі Аполлона та Артеміди.
Докладніше тут
Докладніше тут
👍3❤2
17 березня 45 р. до н. е. – БИТВА ПРИ МУНДІ
🏛17 .03.45 р. до н. е. відбулася битва при Мунді у Південній Іспанії (біля сучасної Лянтехуели, Андалусія), яка стала останнім великомасштабним зіткненням громадянської війни між прихильниками Юлія Цезаря та силами помпейців, вірних сенатській опозиції.
⚔️Армію помпейців очолювали Гней Помпей Молодший, син Гнея Помпея Великого, та Тит Лабієн, колишній соратник Цезаря. Вони мали перевагу в чисельності, проте досвідчені війська Цезаря і його тактичне мистецтво забезпечили перемогу. Битва була надзвичайно запеклою і завершилася великими втратами й повним розгромом армії супротивника.
👑Ця перемога стала завершальною стадією громадянської війни, що тривала з 49 р. до н. е., і переломним моментом у переході Римської республіки до принципату – після Мунди Цезар повернувся до Риму як беззаперечний лідер, фактично сконцентрувавши всю владу в своїх руках.
🗡Через рік противники Цезаря влаштували змову й вбили його під час засідання сенату.
#цейденьвісторії
🏛17 .03.45 р. до н. е. відбулася битва при Мунді у Південній Іспанії (біля сучасної Лянтехуели, Андалусія), яка стала останнім великомасштабним зіткненням громадянської війни між прихильниками Юлія Цезаря та силами помпейців, вірних сенатській опозиції.
⚔️Армію помпейців очолювали Гней Помпей Молодший, син Гнея Помпея Великого, та Тит Лабієн, колишній соратник Цезаря. Вони мали перевагу в чисельності, проте досвідчені війська Цезаря і його тактичне мистецтво забезпечили перемогу. Битва була надзвичайно запеклою і завершилася великими втратами й повним розгромом армії супротивника.
👑Ця перемога стала завершальною стадією громадянської війни, що тривала з 49 р. до н. е., і переломним моментом у переході Римської республіки до принципату – після Мунди Цезар повернувся до Риму як беззаперечний лідер, фактично сконцентрувавши всю владу в своїх руках.
🗡Через рік противники Цезаря влаштували змову й вбили його під час засідання сенату.
#цейденьвісторії
👍4😢2❤1🔥1
📚Нідерландський письменник Едуард Даувес Деккер (нід. Eduard Douwes Dekker), один із найвизначніших авторів нідерландської літератури XIX ст., обрав для творчості латинський псевдонім Мультатулі (Multatuli).
❓Що означає в перекладі це слово?
❓Що означає в перекладі це слово?
Final Results
8%
Я багато бачив
46%
Я багато виніс
10%
Я багато вчився
8%
Я багато знаю
13%
Я багато написав
5%
Я багато подорожував
10%
Я багато працював
📚Едуард Даувес Деккер увійшов в історію літератури не під власним ім’ям, а під псевдонімом Мультатулі, який буквально означає «я багато виніс», «я багато страждав» (Multatuli < multa форма Acc.Pl. від multus багато, численний + tuli форма 1 p. Sg. Perf. ind. act. від неправильного дієслова ferre нести, зносити, терпіти).
🌍У цій формулі закладена вся його життєва програма, а вибір латини підкреслює універсальність письменницького голосу: це не приватна скарга, а моральна декларація, звернена до освіченого світу.
📖Особливо промовисто ім’я працює в контексті роману «Макс Гавелаар», де художня форма поєднується з викривальним пафосом. Деккер тривалий час служив колоніальним чиновником у Нідерландській Ост-Індії (сучасна Індонезія) і на власні очі спостерігав зловживання, корупцію та жорстоку експлуатацію місцевого населення.
✍️Саме цей досвід «витриманого болю» і ліг в основу псевдоніма: автор говорить не від імені спокійного спостерігача, а від імені того, хто страждав разом з іншими.
☄️На честь Едуарда Даувеса Деккера названо астероїд 7172 Мультатулі.
#вікторина #цікаваетимологія #класикаукнижках #класикадовкола
🌍У цій формулі закладена вся його життєва програма, а вибір латини підкреслює універсальність письменницького голосу: це не приватна скарга, а моральна декларація, звернена до освіченого світу.
📖Особливо промовисто ім’я працює в контексті роману «Макс Гавелаар», де художня форма поєднується з викривальним пафосом. Деккер тривалий час служив колоніальним чиновником у Нідерландській Ост-Індії (сучасна Індонезія) і на власні очі спостерігав зловживання, корупцію та жорстоку експлуатацію місцевого населення.
✍️Саме цей досвід «витриманого болю» і ліг в основу псевдоніма: автор говорить не від імені спокійного спостерігача, а від імені того, хто страждав разом з іншими.
☄️На честь Едуарда Даувеса Деккера названо астероїд 7172 Мультатулі.
#вікторина #цікаваетимологія #класикаукнижках #класикадовкола
👍4❤3
19 березня римляни відзначали день народження Мінерви – богині мудрості, ремесел, мистецтв, науки та війни, яка разом із Юпітером та Юноною входила до складу Капітолійської тріади. За міфом, вона народилася дорослою в повному бойовому обладунку з голови Юпітера після того, як він проковтнув її матір Метіду.
Докладніше тут
Докладніше тут
❤8👍4
20 березня 43 р. до н.е. У МІСТІ СУЛЬМОНА НАРОДИВСЯ ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН
🏛Місто Сульмона в Абруццо (Італія) відоме як місце народження Публія Овідія Назона, і ця локальна традиція формує сучасний міський «овідiївський» простір. Одним із його елементів, який підкреслює культурну ідентичність міста, є меморіал, встановлений 2001 р.
🌊На камені наведено цитату з елегій Овідія – рядок, у якому поет, перебуваючи у вигнанні, згадує своє походження та топографію рідних місць:
🪨Угорі на камені розташовано муніципальний герб із літерами SMPE, абревіатурою першого піввірша (Sulmo Mihi Patria Est), які Сульмона використовує як символ зв’язку міста з поетом.
🏔Варто згадати, що пам’ять про Овідія в цих краях позначена і двома сумнівними атрибуціями. Перша стосується руїн на схилах гори Морроне у передмісті Сульмони: їх тривалий час вважали «віллою Овідія», але розкопки середини ХХ ст. зняли це припущення, довівши, що йдеться про святилище Геркулеса (Hercules Curinus).
📜Друга атрибуція пов’язана зі знахідкою всередині храму: там виявлено кам’яну колонку з дванадцятьма латинськими віршованими рядками-графіті та іменем Nasonis. Це спричинило спроби приписати вірші Овідію, однак текст не збігається з відомими творами, а стилістичний аналіз не дає певної ідентифікації. Саме ж ім’я може позначати не автора, а адресата чи іншу особу.
#класикадовкола #деньнародження #antiquitas
🏛Місто Сульмона в Абруццо (Італія) відоме як місце народження Публія Овідія Назона, і ця локальна традиція формує сучасний міський «овідiївський» простір. Одним із його елементів, який підкреслює культурну ідентичність міста, є меморіал, встановлений 2001 р.
🌊На камені наведено цитату з елегій Овідія – рядок, у якому поет, перебуваючи у вигнанні, згадує своє походження та топографію рідних місць:
Sulmo mihi patria est, gelidis uberrimus undis Сульмона – моя батьківщина, надзвичайно щедра на холодні води
🪨Угорі на камені розташовано муніципальний герб із літерами SMPE, абревіатурою першого піввірша (Sulmo Mihi Patria Est), які Сульмона використовує як символ зв’язку міста з поетом.
🏔Варто згадати, що пам’ять про Овідія в цих краях позначена і двома сумнівними атрибуціями. Перша стосується руїн на схилах гори Морроне у передмісті Сульмони: їх тривалий час вважали «віллою Овідія», але розкопки середини ХХ ст. зняли це припущення, довівши, що йдеться про святилище Геркулеса (Hercules Curinus).
📜Друга атрибуція пов’язана зі знахідкою всередині храму: там виявлено кам’яну колонку з дванадцятьма латинськими віршованими рядками-графіті та іменем Nasonis. Це спричинило спроби приписати вірші Овідію, однак текст не збігається з відомими творами, а стилістичний аналіз не дає певної ідентифікації. Саме ж ім’я може позначати не автора, а адресата чи іншу особу.
#класикадовкола #деньнародження #antiquitas
❤6👍1🎉1
🎉20 березня – Міжнародний день щастя.
🙂Впродовж історії давньогрецькі філософи – від Сократа та Платона до стоїків і епікурейців – пропонували різні шляхи до щастя: через доброчесність, справедливе життя, розвиток моральних чеснот, незворушність або максимальне задоволення.
👍Обирай свою філософію щастя й пам’ятай: SI FELIX ESSE VIS, ESTO!
Докладніше тут
🙂Впродовж історії давньогрецькі філософи – від Сократа та Платона до стоїків і епікурейців – пропонували різні шляхи до щастя: через доброчесність, справедливе життя, розвиток моральних чеснот, незворушність або максимальне задоволення.
👍Обирай свою філософію щастя й пам’ятай: SI FELIX ESSE VIS, ESTO!
Докладніше тут
❤8👍2🥰1
🎉🎉🎉Сьогодні нашому каналу KappaLambda — два роки!
🏛Увесь цей час, щодня, ми показуємо, що Давня Греція й Рим, а також грецька та латинська мови – не в минулому. Вони поруч – у словах і символах, у міфах і наукових відкриттях, у праві, мистецтві й повсякденних речах, які мають глибоку й подекуди несподівану історію.
☝️Відкривайте разом з нами світ, у якому античність – це не архів, а жива присутність!
#деньнародження
🏛Увесь цей час, щодня, ми показуємо, що Давня Греція й Рим, а також грецька та латинська мови – не в минулому. Вони поруч – у словах і символах, у міфах і наукових відкриттях, у праві, мистецтві й повсякденних речах, які мають глибоку й подекуди несподівану історію.
☝️Відкривайте разом з нами світ, у якому античність – це не архів, а жива присутність!
#деньнародження
🎉22❤19👏3🤩3
21 березня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ
📝Пропонуємо відзначити це свято читанням середньовічної латинської лірики зі збірки Carmina Burana.
🎓У поезії вагантів – мандрівних поетів XII–XIII ст. – простежується перехід від античного метричного принципу до середньовічної римованої лірики, яка згодом вплинула на розвиток європейської поезії.
🍷Одним із найвідоміших творів є In taberna quando sumus - вірш, що отримав свою назву за першими словами тексту (інципітом). Пропонуємо уривок, у якому підкреслюється рівність усіх людей перед чаркою вина.
🎶З повним текстом можна ознайомитись тут, із пісенним виконанням – тут і тут.
📜Про античну поезію тут.
#цейденьвісторії #класикаумистецтві
📝Пропонуємо відзначити це свято читанням середньовічної латинської лірики зі збірки Carmina Burana.
🎓У поезії вагантів – мандрівних поетів XII–XIII ст. – простежується перехід від античного метричного принципу до середньовічної римованої лірики, яка згодом вплинула на розвиток європейської поезії.
🍷Одним із найвідоміших творів є In taberna quando sumus - вірш, що отримав свою назву за першими словами тексту (інципітом). Пропонуємо уривок, у якому підкреслюється рівність усіх людей перед чаркою вина.
In Taberna
Bibit pauper et egrotus,
bibit exul et ignotus,
bibit puer, bibit canus,
bibit presul et decanus,
bibit soror, bibit frater,
bibit anus, bibit mater,
bibit ista, bibit ille,
bibunt centum, bibunt mille.
Parum durant sex nummate,
ubi ipsi immoderate
bibunt omnes sine meta,
quamvis bibant mente leta.
sic nos rodunt omnes gentes,
et sic erimus egentes.
qui nos rodunt, confundantur
et cum iustis non scribantur.
Український поетичний переклад:
Хворий п'є і голодранець,
П'ють чужинець і вигнанець,
Старий п'є і п'є юнак,
П'є і біскуп, п'є і дяк,
П'є і баба, п'є і мати,
П'є сестриця разом з братом,
Кожен ллє в горлянку вина
Й не рахує, скільки винен.
Гроші що? Не допоможе
Навіть торба, якщо кожен
Може вижлуктить барило.
Ось єдине, що нам миле!
Та однак ми всі баніти –
Голу правду ніде діти.
Але той, хто нас ганить –
Сам у пеклі буде гнить!
🎶З повним текстом можна ознайомитись тут, із пісенним виконанням – тут і тут.
📜Про античну поезію тут.
#цейденьвісторії #класикаумистецтві
❤6✍5👍2🍾1
22–27 березня – ЦИКЛ СВЯТ НА ЧЕСТЬ КІБЕЛИ ТА АТТІСА
📅Свята на честь Кібели й Аттіса були вписані в римський календар і переосмислені в римському релігійному контексті без втрати своєї східної, фрігійської жорсткості.
🏛Кібела – фрігійська богиня-Матір (Magna Mater), уособлення родючої, але водночас дикої й небезпечної сили природи. Її коханець Аттіс у стані божественного безумства оскопив себе й помер під сосною, яка стала його сакральним символом, а сам вчинок – зразком ритуальної жертви.
🌳На 22–23 березня припадали дні жалоби за Аттісом – Dies tristis або Arbor intrat, у які відбувалося символічне «поховання» божества й ритуальне внесення до міста священної сосни.
🩸24 березня настав Dies Sanguinis (День крові). Жреці Кібели, галли, у стані релігійного трансу били себе до крові, а неофіти могли вдаватися до самокастрації, повторюючи долю Аттіса. Паралельно в римській релігійній традиції цього дня вшановували Беллону: її жреці, беллонарії, також практикували самопоранення.
🌞25 березня святкували Hilaria – день радості. Аттіс «повертався до життя» в сакральному сенсі, а спільнота виходила з жалоби.
🌊27 березня цикл завершувався обрядом Lavatio – ритуальним обмиванням священних предметів Кібели в річці Альмо, притоці Тибру.
#свята
📅Свята на честь Кібели й Аттіса були вписані в римський календар і переосмислені в римському релігійному контексті без втрати своєї східної, фрігійської жорсткості.
🏛Кібела – фрігійська богиня-Матір (Magna Mater), уособлення родючої, але водночас дикої й небезпечної сили природи. Її коханець Аттіс у стані божественного безумства оскопив себе й помер під сосною, яка стала його сакральним символом, а сам вчинок – зразком ритуальної жертви.
🌳На 22–23 березня припадали дні жалоби за Аттісом – Dies tristis або Arbor intrat, у які відбувалося символічне «поховання» божества й ритуальне внесення до міста священної сосни.
🩸24 березня настав Dies Sanguinis (День крові). Жреці Кібели, галли, у стані релігійного трансу били себе до крові, а неофіти могли вдаватися до самокастрації, повторюючи долю Аттіса. Паралельно в римській релігійній традиції цього дня вшановували Беллону: її жреці, беллонарії, також практикували самопоранення.
🌞25 березня святкували Hilaria – день радості. Аттіс «повертався до життя» в сакральному сенсі, а спільнота виходила з жалоби.
🌊27 березня цикл завершувався обрядом Lavatio – ритуальним обмиванням священних предметів Кібели в річці Альмо, притоці Тибру.
#свята
❤7👍1🤔1
22 березня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОДНИХ РЕСУРСІВ (ДЕНЬ ВОДИ)
🧜♀️У грецькій міфології красу й силу води уособлювали морські німфи – нереїди, супутниці Посейдона, найвідоміші серед яких – Фетида та Амфітрита.
Докладніше тут
🧜♀️У грецькій міфології красу й силу води уособлювали морські німфи – нереїди, супутниці Посейдона, найвідоміші серед яких – Фетида та Амфітрита.
Докладніше тут
🐳7❤4
23 березня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МЕТЕОРОЛОГІЇ
🌦Витоки науки про атмосферні процеси та закономірності погоди сягають античності: зокрема, Теофраст, учень Арістотеля, систематизував прикмети й спостереження, якими послуговувалися майже два тисячоліття до появи наукових метеорологічних приладів.
Докладніше тут
🌦Витоки науки про атмосферні процеси та закономірності погоди сягають античності: зокрема, Теофраст, учень Арістотеля, систематизував прикмети й спостереження, якими послуговувалися майже два тисячоліття до появи наукових метеорологічних приладів.
Докладніше тут
❤6👍2
23 березня - ТУБІЛЮСТРІЇ
🎺23 березня у Римі відзначали Tubilustrium – свято на честь Марса, приурочене до початку військового сезону.
Докладніше тут
🎺23 березня у Римі відзначали Tubilustrium – свято на честь Марса, приурочене до початку військового сезону.
Докладніше тут
❤6👍2
КАЛОКАГАТІЯ
🌹Калокагатія (гр. καλοκἀγαθία < καλός хороший, прекрасний, красивий (вживається переважно щодо зовнішності) + ἀγαθός добрий, хороший, шляхетний (позначає моральні якості особистості)) – це давньогрецький ідеал, що втілює гармонійне поєднання фізичних та моральних чеснот.
👨🏫У класичний період Греції калокагатія набула значення етичного, естетичного, соціально-політичного, філософського та педагогічного ідеалу. Вона стала основною метою пайдейї – системи виховання, що мала сформувати досконалого громадянина поліса, здатного служити спільному благу.
🧔🏻♂️З появою софістів термін почали застосовувати також для позначення освіченості й наукових знань. Про значення калокагатії розмірковували Сократ, Ксенофонт, Платон і Арістотель. Згодом ця ідея істотно вплинула на формування уявлень про гармонійно розвинену особистість у культурі Нового часу.
#abecedarium
🌹Калокагатія (гр. καλοκἀγαθία < καλός хороший, прекрасний, красивий (вживається переважно щодо зовнішності) + ἀγαθός добрий, хороший, шляхетний (позначає моральні якості особистості)) – це давньогрецький ідеал, що втілює гармонійне поєднання фізичних та моральних чеснот.
👨🏫У класичний період Греції калокагатія набула значення етичного, естетичного, соціально-політичного, філософського та педагогічного ідеалу. Вона стала основною метою пайдейї – системи виховання, що мала сформувати досконалого громадянина поліса, здатного служити спільному благу.
🧔🏻♂️З появою софістів термін почали застосовувати також для позначення освіченості й наукових знань. Про значення калокагатії розмірковували Сократ, Ксенофонт, Платон і Арістотель. Згодом ця ідея істотно вплинула на формування уявлень про гармонійно розвинену особистість у культурі Нового часу.
#abecedarium
❤7👍7