Григоріанський календар, запроваджений 24 лютого 1582 року папою Григорієм XIII для корекції неточностей юліанського календаря, і сьогодні використовується майже в усьому світі як основа цивільного літочислення.
Докладніше тут
Докладніше тут
❤4👍2
25 лютого 1871 року народилася ЛЕСЯ УКРАЇНКА
📚Леся Українка (Лариса Петрівна Косач; 25 лютого 1871 – 1 серпня 1913) у віці 11-12 років опанувала програму трьох класів гімназії для хлопців; класичних мов її навчав студент Університету Св. Володимира Лебединський.
👨🏫 З дитинства захоплювалась Гомером – читала його не лише в перекладі, але й в оригіналі, а вже в 13 років пробувала перекладати Іліаду, згодом – Одіссею, про що у 1888 згадувала у листах до Драгоманових.
🥲Лейтмотивом поезії Дим, написаній у Сан-Ремо (1903) та сповненій тугою за Україною, є образ диму батьківщини:
📜Цей образ походить з Одіссеї Гомера. У першій пісні Афіна, благаючи Зевса повернути Одіссея на його рідну Ітаку, зазначає:
✍️Пізніше цей образ зустрічається також у Листах з Понту Овідія, де поет згадує Одіссея, який
👉Вислів Et fumus patriae (est) dulcis І дим вітчизни солодкий став крилатим. Він позначає глибоку тугу за рідною землею, найменший знак якої (дим) є дорожчим за найрозкішніше життя на чужині.
#деньнародження #antiquitas #sententiae #класикаукнижках
📚Леся Українка (Лариса Петрівна Косач; 25 лютого 1871 – 1 серпня 1913) у віці 11-12 років опанувала програму трьох класів гімназії для хлопців; класичних мов її навчав студент Університету Св. Володимира Лебединський.
👨🏫 З дитинства захоплювалась Гомером – читала його не лише в перекладі, але й в оригіналі, а вже в 13 років пробувала перекладати Іліаду, згодом – Одіссею, про що у 1888 згадувала у листах до Драгоманових.
🥲Лейтмотивом поезії Дим, написаній у Сан-Ремо (1903) та сповненій тугою за Україною, є образ диму батьківщини:
"Для нас у ріднім краю навіть дим
Солодкий та коханий…" Так колись
Казав старий Гомер […]
"Для нас у ріднім краю навіть дим
Солодкий та коханий…" Без упину
Я думала собі оці слова,
Простуючи в країну італьянську.
📜Цей образ походить з Одіссеї Гомера. У першій пісні Афіна, благаючи Зевса повернути Одіссея на його рідну Ітаку, зазначає:
Одіссей же невтішно
Прагне узріти хоч дим, що над рідним підноситься краєм,
Потім і вмерти готовий
[пер. Бориса Тена]
✍️Пізніше цей образ зустрічається також у Листах з Понту Овідія, де поет згадує Одіссея, який
optat fumum de patriis posse videre focis бажає мати можливість побачити дим вогнів батьківщини
👉Вислів Et fumus patriae (est) dulcis І дим вітчизни солодкий став крилатим. Він позначає глибоку тугу за рідною землею, найменший знак якої (дим) є дорожчим за найрозкішніше життя на чужині.
#деньнародження #antiquitas #sententiae #класикаукнижках
❤13
25 лютого 1836 року Семюел Кольт отримав патент на барабанний пістолет – зброю з обертовим барабаном, що поєднала давню ідею з серійним виробництвом і змінила історію вогнепальної техніки.
Докладніше тут
Докладніше тут
❤5👍4
26 лютого 1878 року ВВЕДЕНО ТЕРМІН "МІКРОБ"
🦠1878 р. у французькій науковій мові з’явилося слово "мікроб". Його запропонував військовий лікар і хірург Шарль-Еммануель Седійо, який прагнув усунути плутанину в термінах для позначення крихітних живих істот. На той час паралельно вживалися десятки назв – бактерії, вібріони, лептотрікси, монади, мікодерми, мікрофіти etc, що постійно спричиняло суперечки між ученими.
🔬Седійо звернувся до одного з найавторитетніших мовознавців XIX ст., філолога й лексикографа Еміля Літтре, автора Dictionnaire de la langue française. У листі, датованому 26.02.1878, Літтре схвалив запропонований термін microbe (фр. microbe < гр. μικρός малий + βίος життя), віддавши йому перевагу як короткому та універсальному позначенню істот, видимих під мікроскопом і здатних до культивування.
🔎Його науковий і мовний авторитет забезпечив швидке поширення цього слова в науковій сфері та в повсякденному вжитку. Невдовзі Седійо закріпив новий термін у статті, опублікованій у Comptes rendus de l’Académie des sciences, де "мікроб" був запропонований як узагальнююча назва для мікроскопічних агентів, насамперед патогенних.
👨⚕️Показово, що це сталося майже одночасно з виступом Луї Пастера та його співробітників в Академії медицини з доповіддю про "теорію мікробів", яка остаточно пов’язала ці невидимі форми життя з походженням хвороб.
🧫Саме пастерівська інтерпретація багато в чому зумовила стійкий негативний відтінок слова "мікроб", що зберігається й сьогодні, попри те що сучасна наука розглядає мікроорганізми як ключових учасників кругообігів вуглецю й азоту та фундаментальний чинник існування майже всіх екосистем.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
🦠1878 р. у французькій науковій мові з’явилося слово "мікроб". Його запропонував військовий лікар і хірург Шарль-Еммануель Седійо, який прагнув усунути плутанину в термінах для позначення крихітних живих істот. На той час паралельно вживалися десятки назв – бактерії, вібріони, лептотрікси, монади, мікодерми, мікрофіти etc, що постійно спричиняло суперечки між ученими.
🔬Седійо звернувся до одного з найавторитетніших мовознавців XIX ст., філолога й лексикографа Еміля Літтре, автора Dictionnaire de la langue française. У листі, датованому 26.02.1878, Літтре схвалив запропонований термін microbe (фр. microbe < гр. μικρός малий + βίος життя), віддавши йому перевагу як короткому та універсальному позначенню істот, видимих під мікроскопом і здатних до культивування.
🔎Його науковий і мовний авторитет забезпечив швидке поширення цього слова в науковій сфері та в повсякденному вжитку. Невдовзі Седійо закріпив новий термін у статті, опублікованій у Comptes rendus de l’Académie des sciences, де "мікроб" був запропонований як узагальнююча назва для мікроскопічних агентів, насамперед патогенних.
👨⚕️Показово, що це сталося майже одночасно з виступом Луї Пастера та його співробітників в Академії медицини з доповіддю про "теорію мікробів", яка остаточно пов’язала ці невидимі форми життя з походженням хвороб.
🧫Саме пастерівська інтерпретація багато в чому зумовила стійкий негативний відтінок слова "мікроб", що зберігається й сьогодні, попри те що сучасна наука розглядає мікроорганізми як ключових учасників кругообігів вуглецю й азоту та фундаментальний чинник існування майже всіх екосистем.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
❤4👍1👏1💊1
26 лютого - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ТЕРМОСА
♨️Сьогодні термос позначає ємність для збереження температури вмісту, однак первісно це була назва торгової марки, обрана на конкурсі за влучність, адже грецьке θερμός означає теплий.
Докладніше тут
♨️Сьогодні термос позначає ємність для збереження температури вмісту, однак первісно це була назва торгової марки, обрана на конкурсі за влучність, адже грецьке θερμός означає теплий.
Докладніше тут
❤4🔥2👍1
27 лютого 1932 року ДОВЕДЕНО ІСНУВАННЯ НЕЙТРОНА
📝27.02.1932 британський фізик Дж. Чедвік надіслав до журналу Nature статтю Possible Existence of a Neutron, у якій виклав результати експериментів, що підтвердили існування нейтрона – електрично нейтральної частинки, яка разом із протонами формує ядро атома.
💥Виявлення нейтрона стало переломним моментом для ядерної фізики, зробивши можливим теоретичне й практичне осмислення ядерних реакцій, зокрема поділу ядра, що призвело до створення атомної бомби в 1945.
🔋Назва нової частинки є максимально точною за своїм змістом і походить від лат. neuter ні той, ні інший, нейтральний. Цікаво, що новостворений термін отримав закінчення -on за аналогією до грецьких слів протон (πρῶτον перший) і електрон (ἤλεκτρον бурштин), для яких воно є нормативним.
⚛️Згадки про слово "нейтрон" можна знайти в літературі ще на поч. ХХ ст. у зв'язку з дискусією про природу атома. Відкриття Чедвіка надало цій назві реальний фізичний зміст і завершило формування сучасної моделі атомного ядра.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
📝27.02.1932 британський фізик Дж. Чедвік надіслав до журналу Nature статтю Possible Existence of a Neutron, у якій виклав результати експериментів, що підтвердили існування нейтрона – електрично нейтральної частинки, яка разом із протонами формує ядро атома.
💥Виявлення нейтрона стало переломним моментом для ядерної фізики, зробивши можливим теоретичне й практичне осмислення ядерних реакцій, зокрема поділу ядра, що призвело до створення атомної бомби в 1945.
🔋Назва нової частинки є максимально точною за своїм змістом і походить від лат. neuter ні той, ні інший, нейтральний. Цікаво, що новостворений термін отримав закінчення -on за аналогією до грецьких слів протон (πρῶτον перший) і електрон (ἤλεκτρον бурштин), для яких воно є нормативним.
⚛️Згадки про слово "нейтрон" можна знайти в літературі ще на поч. ХХ ст. у зв'язку з дискусією про природу атома. Відкриття Чедвіка надало цій назві реальний фізичний зміст і завершило формування сучасної моделі атомного ядра.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
❤4👍3🔥1
🤸♂️HIC RHODUS, HIC SALTA! ТУТ РОДОС, ТУТ СТРИБАЙ!
🏆Фраза є латинським перекладом кульмінаційного моменту байки Езопа Ἀνὴρ κομπαστής (Хвалько): афінський атлет повернувся з далекої подорожі й стверджував, що здійснив рекордний стрибок у довжину на о. Родос, посилаючись при цьому на численних свідків, які можуть це підтвердити. Один із присутніх відповів хвалькові, що немає потреби питати свідків, слід просто повторити стрибок: Тут Родос, тут стрибай!
📜Вислів обома мовами наводить Еразм Ротердамський у Adagia (Приказках):
📙Перший видавець Приказок Еразма, Альд Мануцій, використав цей афоризм у своїй передмові латиною: після перерахування заслуг автора й видавця, він із самоіронією завершує її цими словами.
🤥Вислів вживається метафорично й використовується для того, щоб закликати когось довести те, чим він вихваляється.
✍️Ілюстрація до байки Езопа Хвалько - з рукопису Медічі (бл. 1480) (Нью-Йоркська публічна бібліотека). Цей кодекс був створений у другій половині періоду кватроченто у Флоренції, під час правління Лоренцо Медічі (1449-1492), який, схоже, особисто замовив цей твір. Уперше з'являється в каталозі бібліотеки Медічі, складеному 1495 р.
#sententiae #anecdota
🏆Фраза є латинським перекладом кульмінаційного моменту байки Езопа Ἀνὴρ κομπαστής (Хвалько): афінський атлет повернувся з далекої подорожі й стверджував, що здійснив рекордний стрибок у довжину на о. Родос, посилаючись при цьому на численних свідків, які можуть це підтвердити. Один із присутніх відповів хвалькові, що немає потреби питати свідків, слід просто повторити стрибок: Тут Родос, тут стрибай!
📜Вислів обома мовами наводить Еразм Ротердамський у Adagia (Приказках):
Hic Rhodus, hic salta!
Αὐτοῦ γὰρ καὶ Ῥόδος καὶ πήδημα!
або, за іншою версією, Ἰδοῦ Ῥόδος, καὶ ἀποπήδησον!
📙Перший видавець Приказок Еразма, Альд Мануцій, використав цей афоризм у своїй передмові латиною: після перерахування заслуг автора й видавця, він із самоіронією завершує її цими словами.
🤥Вислів вживається метафорично й використовується для того, щоб закликати когось довести те, чим він вихваляється.
✍️Ілюстрація до байки Езопа Хвалько - з рукопису Медічі (бл. 1480) (Нью-Йоркська публічна бібліотека). Цей кодекс був створений у другій половині періоду кватроченто у Флоренції, під час правління Лоренцо Медічі (1449-1492), який, схоже, особисто замовив цей твір. Уперше з'являється в каталозі бібліотеки Медічі, складеному 1495 р.
#sententiae #anecdota
❤10👍3
1 березня 86 р. до н.е. РИМСЬКИЙ ПОЛКОВОДЕЦЬ СУЛЛА ВЗЯВ ШТУРМОМ І РОЗГРАБУВАВ АФІНИ
⚔️Захоплення міста відбулося в рамках Першої Мітрідатової війни між Римом і понтійським царем Мітрідатом VI. Афіни під владою тирана Арістіона стали понтійським союзником і фактично вийшли з-під контролю Риму. Сулла оточив місто і (після виснаження грецького гарнізону) взяв його штурмом.
🤝Спроби домовитися дипломатичним шляхом провалилися через позицію Арістіона, який відмовлявся капітулювати. Це вплинуло на подальший хід подій: Сулла не вважав себе зобов’язаним до помірності після взяття міста. Водночас він називав одним зі своїх найбільших досягнень те, що мав можливість спалити Афіни, але утримався від цього.
🏛На тлі масштабного пограбування міста одним з найбільш помітних епізодів стало зняття мармурових елементів з храму Зевса Олімпійського. На момент облоги храм стояв недобудований і містив заготовлені архітектурні елементи великого формату й високої якості. За Плутархом, Сулла забирав колони та інші будівельні деталі для відновлення римського храму Юпітера на Капітолії, який постраждав від пожежі 6 липня 83 р. до н.е.
😱Особливість цього епізоду полягала в його нечуваності з точки зору традиційного грецького й навіть римського ставлення до сакральних споруд. Грабунок цивільного населення під час штурму міста був звичним явищем, але спустошення храму виходило за межі усталених норм: культові будівлі вважалися власністю самого божества, а не громади; саме тому навіть переможці зазвичай утримувалися від їх пограбування.
#цейденьвісторії
⚔️Захоплення міста відбулося в рамках Першої Мітрідатової війни між Римом і понтійським царем Мітрідатом VI. Афіни під владою тирана Арістіона стали понтійським союзником і фактично вийшли з-під контролю Риму. Сулла оточив місто і (після виснаження грецького гарнізону) взяв його штурмом.
🤝Спроби домовитися дипломатичним шляхом провалилися через позицію Арістіона, який відмовлявся капітулювати. Це вплинуло на подальший хід подій: Сулла не вважав себе зобов’язаним до помірності після взяття міста. Водночас він називав одним зі своїх найбільших досягнень те, що мав можливість спалити Афіни, але утримався від цього.
🏛На тлі масштабного пограбування міста одним з найбільш помітних епізодів стало зняття мармурових елементів з храму Зевса Олімпійського. На момент облоги храм стояв недобудований і містив заготовлені архітектурні елементи великого формату й високої якості. За Плутархом, Сулла забирав колони та інші будівельні деталі для відновлення римського храму Юпітера на Капітолії, який постраждав від пожежі 6 липня 83 р. до н.е.
😱Особливість цього епізоду полягала в його нечуваності з точки зору традиційного грецького й навіть римського ставлення до сакральних споруд. Грабунок цивільного населення під час штурму міста був звичним явищем, але спустошення храму виходило за межі усталених норм: культові будівлі вважалися власністю самого божества, а не громади; саме тому навіть переможці зазвичай утримувалися від їх пограбування.
#цейденьвісторії
❤7👍2🔥2
МІСЯЦЬ БЕРЕЗЕНЬ
⚔️Березень у Давньому Римі був точкою відліку всього річного й сакрального циклу. У найдавнішому римському календарі він відкривав не лише рік, а й військовий сезон, що безпосередньо відбито в його назві – Martius (місяць Марса). Весняне оновлення, вихід із зимової бездіяльності та початок воєнних походів збігалися в один сакральний момент.
🏛Березень був часом ритуального "пробудження" держави. Саме в цей час із Регії виносили священні списи Марса – ancіlia, і починали свої процесії salii, жерці-танцівники, озброєні щитами. Їхні ритмічні стрибки, спів і рух містом символізували приведення війська в дію та сакральне очищення простору Риму.
🐎Березневий календар був густо насичений святами. Серед найважливіших: Equirria – кінні перегони на Марсовому полі, які відкривали воєнний сезон; Quinquatrіа (19–23 березня), первісно пов’язані з очищенням зброї та Марсом, а згодом – і з Мінервою; Tubilustrium (23 березня) – ритуальне очищення бойових труб, без яких неможлива була військова комунікація.
🛡Шлюби у березні вважалися небажаними, натомість домінували ритуали, пов’язані з війною, дисципліною та колективною дією. Навіть пізніше, коли початок року перенесли на січень, березень зберіг статус особливого, "старшого" місяця з надлишком архаїчних обрядів.
#календар #міфологія #цікаваетимологія
⚔️Березень у Давньому Римі був точкою відліку всього річного й сакрального циклу. У найдавнішому римському календарі він відкривав не лише рік, а й військовий сезон, що безпосередньо відбито в його назві – Martius (місяць Марса). Весняне оновлення, вихід із зимової бездіяльності та початок воєнних походів збігалися в один сакральний момент.
🏛Березень був часом ритуального "пробудження" держави. Саме в цей час із Регії виносили священні списи Марса – ancіlia, і починали свої процесії salii, жерці-танцівники, озброєні щитами. Їхні ритмічні стрибки, спів і рух містом символізували приведення війська в дію та сакральне очищення простору Риму.
🐎Березневий календар був густо насичений святами. Серед найважливіших: Equirria – кінні перегони на Марсовому полі, які відкривали воєнний сезон; Quinquatrіа (19–23 березня), первісно пов’язані з очищенням зброї та Марсом, а згодом – і з Мінервою; Tubilustrium (23 березня) – ритуальне очищення бойових труб, без яких неможлива була військова комунікація.
🛡Шлюби у березні вважалися небажаними, натомість домінували ритуали, пов’язані з війною, дисципліною та колективною дією. Навіть пізніше, коли початок року перенесли на січень, березень зберіг статус особливого, "старшого" місяця з надлишком архаїчних обрядів.
#календар #міфологія #цікаваетимологія
❤8👍1
3 березня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ СЛУХУ
👂За середньовічною традицією, успадкованою від античності, слух вважали більш розвиненим у тварин, ніж у людини, що відбилося, зокрема, у алегоричних зображеннях П’яти чуттів.
Докладніше тут
👂За середньовічною традицією, успадкованою від античності, слух вважали більш розвиненим у тварин, ніж у людини, що відбилося, зокрема, у алегоричних зображеннях П’яти чуттів.
Докладніше тут
❤4👍3
3 березня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПИСЬМЕННИКА
✍️Свято було засноване в 1986 р. й щорічно відзначається 3 березня. Це день, коли вшановують працю тих, хто створює літературу, формує мову, стиль і спосіб мислення – письменників, поетів, есеїстів і майстрів слова.
🏛На цьому тлі особливо цікаво згадати Петронія – римського аристократа І ст. н.е., якого ми знаємо майже виключно завдяки Тациту. За його свідченням, Петроній належав до кола Нерона і мав репутацію arbiter elegantiae, тобто людини бездоганного смаку.
📚У сучасному сенсі це не був "письменник-професіонал": римська еліта не заробляла літературою, а користувалася нею як інструментом культурного статусу й дозвілля.
📜До нас дійшли лише фрагменти його твору Satyricon: початок і фінал втрачені, середина пошкоджена. Через це жанрова приналежність не визначена остаточно: його називають романом, сатирою у прозі, протороманом, пародійною епопеєю etc.
🔄У Сатириконі проза поєднується з віршованими вставками, висміюванням вад та соціальною карикатурою. Подорож Енколпія, Гітона і Аскіта веде читача через маргінальні прошарки міста: афери, еротичні інтриги, школи риторичної майстерності, таверни й бенкети.
💰Найвідоміший фрагмент – Бенкет Трималхіона, де Петроній розгортає образ нових багатіїв, для яких гроші замінюють освіту, а культурність зводиться до імітацій.
🎬У Новий час, коли виник інтерес до історії роману, рецепція Петронія посилилася. Його вплив помітний у літературній сатирі, реалістичній традиції та навіть у кіно, зокрема у Фелліні.
#цейденьвісторії #класикаукнижках
✍️Свято було засноване в 1986 р. й щорічно відзначається 3 березня. Це день, коли вшановують працю тих, хто створює літературу, формує мову, стиль і спосіб мислення – письменників, поетів, есеїстів і майстрів слова.
🏛На цьому тлі особливо цікаво згадати Петронія – римського аристократа І ст. н.е., якого ми знаємо майже виключно завдяки Тациту. За його свідченням, Петроній належав до кола Нерона і мав репутацію arbiter elegantiae, тобто людини бездоганного смаку.
📚У сучасному сенсі це не був "письменник-професіонал": римська еліта не заробляла літературою, а користувалася нею як інструментом культурного статусу й дозвілля.
📜До нас дійшли лише фрагменти його твору Satyricon: початок і фінал втрачені, середина пошкоджена. Через це жанрова приналежність не визначена остаточно: його називають романом, сатирою у прозі, протороманом, пародійною епопеєю etc.
🔄У Сатириконі проза поєднується з віршованими вставками, висміюванням вад та соціальною карикатурою. Подорож Енколпія, Гітона і Аскіта веде читача через маргінальні прошарки міста: афери, еротичні інтриги, школи риторичної майстерності, таверни й бенкети.
💰Найвідоміший фрагмент – Бенкет Трималхіона, де Петроній розгортає образ нових багатіїв, для яких гроші замінюють освіту, а культурність зводиться до імітацій.
🎬У Новий час, коли виник інтерес до історії роману, рецепція Петронія посилилася. Його вплив помітний у літературній сатирі, реалістичній традиції та навіть у кіно, зокрема у Фелліні.
#цейденьвісторії #класикаукнижках
❤7✍2