‼️Шановні наші підписники!

☝️ До оголошення результатів залишилося лише два дні. Якщо ви ще не встигли взяти участь – саме час це зробити!

21 лютого 2026 року - ДЕНЬ РЕСТОРАНУ

Проводиться один раз на сезон у третю суботу в лютому, травні, серпні та листопаді.

🍽Слово ресторан (фр. restaurant укріплюючий, відновлюючий < restaurer відновлювати < лат. restaurāre відновлювати) було вперше використане в XVIII ст. паризьким трактирником Досьє Буланже із натяком на відновлення сил відвідувачів, яких він частував відновлювальними бульйонами (bouillons restaurants).

Докладніше тут

22 лютого 1906 року було відкрито ПЕРШИЙ З ТРОЯНСЬКИХ АСТЕРОЇДІВ – АХІЛЛЕС

🔭22.02.1906 німецький астроном Макс Вольф відкрив новий астероїд.

📜У 1907 австрійський астроном Йоганн Паліса запропонував для нього назву (588) Achilles на честь головного героя Троянської війни, описаної Гомером в Іліаді. Ця подія стала відправною точкою для виокремлення нового класу малих тіл Сонячної системи.

🏛Після відкриття інших астероїдів з аналогічними орбітальними характеристиками поблизу точок L4 і L5 Юпітера, з’явилися назви на кшталт Гектор, Пріам, Агамемнон, Патрокл, Менелай.

⚔️Тоді ж сформувався термін «троянські астероїди» й ідея символічного протистояння: об’єкти в точці L4 почали називати на честь грецьких героїв (грецький табір), а в точці L5 – на честь захисників Трої (троянський табір).

🕵️‍♂️Втім, система не обійшлася без історичних винятків: (617) Патрокл опинився в «троянському» таборі, а (624) Гектор – у «грецькому», утворивши своєрідні «шпигунські» позиції по обидва боки міфологічної межі.

🪐З часом з’ясувалося, що троянські астероїди існують і в інших планет – у Марса їх близько 17, а у Землі – 2 підтверджених об’єкти, однак саме Юпітер є їхнім головним «осередком». За останні даними, кількість відомих троянських астероїдів Юпітера становить майже 10 000 і продовжує зростати завдяки сучасним астрономічним спостереженням і великим оглядовим проєктам.

#цейденьвісторії #міфологія #naming

🎉 Результати розіграшу:

🏆 Переможці:
1. Ярослав (@Yaroslav_Pankiv)
2. Daniel (@DanielXplode)
3. анастасія (@tqkpjhgg)
4. Oksana (@oksana_savych)
5. Olena (@HeLeniko22)

✔️Перевірити результати

🎉Щиро вітаємо наших переможців!

🎁Для отримання призів, напишіть нам, будь ласка, на електронну пошту (kappalambda8@gmail.com) або в особисті повідомлення номер і адресу Нової пошти, куди можна відправити подарунок.

🤝За виграшем можна також прийти особисто, попередньо узгодивши час)))

23 лютого 532 року розпочато будівництво СОБОРУ СВЯТОЇ СОФІЇ в Константинополі (Ἁγία Σοφία)

🔥У 532 в Константинополі відбулася подія, яка стала прямим наслідком однієї з найкривавіших міських катастроф пізньої античності. Під час повстання Ніка столиця Візантійської імперії була майже зруйнована: згоріли палаци, храми, громадські будівлі, і серед них – стара базиліка Святої Софії, зведена ще за Феодосія II.

⚔️Після жорстокого придушення заколоту Юстиніан I не просто вирішив відновити втрачений храм, а наказав спорудити щось принципово нове – святиню, яка мала перевершити все, що людство бачило раніше.

📜За свідченнями візантійських хроністів, зокрема Прокопія Кесарійського, 23.02.532 імператор офіційно наказав розпочати будівництво нової Софії, до якого залучив не звичайних зодчих, а видатних учених-інженерів – Анфемія з Тралл і Ісидора з Мілета.

⏳Собор був урочисто освячений 27.12.537, тобто будівництво тривало менше ніж шість років, що для такої масштабної споруди було безпрецедентно швидко.

👑За переказом, увійшовши до завершеного храму, Юстиніан вигукнув: «Соломоне, я перевершив тебе», порівнюючи себе з біблійним царем-будівничим Єрусалимського храму.

⛪️Понад тисячу років Софійський собор залишався найбільшим храмом християнського світу – аж до зведення собору Св. Петра в Римі. Він був головною сакральною спорудою Константинополя й важливою частиною імператорського церемоніального простору.

🕌Після завоювання міста османами у 1453 собор перетворили на мечеть. У 1934, за рішенням Мустафи Кемаля Ататюрка, Софію секуляризували та відкрили як музей. 10.07.2020 Державна рада Туреччини визнала цей указ незаконним, після чого за рішенням президента Ердогана Айя-Софія знову отримала статус мечеті.

🏛У 1985 пам’ятку разом з іншими об’єктами історичного центру Стамбула внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

#цейденьвісторії

23 лютого 1886 року американський інженер-хімік Чарльз Голл вперше отримав алюміній електролітичним методом, заклавши основу сучасного промислового виробництва цього легкого, корозійно стійкого й універсального металу, відомого ще з античності як галун.

Докладніше тут

24 лютого 1595 року народився МАТЕЙ КАЗИМИР САРБЕВСЬКИЙ

✒️24.02.1595 народився Матей Казимир Сарбевський (лат. Mathias Casimirus Sarbievius) – один із найвідоміших латиномовних поетів Європи XVII ст., теоретик поезії, професор Віленської академії, яку сьогодні ми знаємо як Вільнюський університет.

🏛Сучасники називали його Horatius Sarmaticus (Сарматський Горацій), і це прізвисько було не компліментом ввічливості, а визнанням майстерності: Сарбевський вважався найвидатнішим ліриком свого часу.

🌿Народився він у Мазовії, навчався та викладав у Вільні, пізніше вдосконалював освіту в Римі, де здобув надзвичайну популярність: його вірші читали в академічних колах, а папа Урбан VIII, сам поет, високо цінував Сарбевського і навіть увінчав його лавровим вінком.

📜Основу творчості становлять латинські оди, елегії, епіграми, у яких поєднуються античні поетичні форми з бароковою експресією та християнською етикою. Він не лише писав вірші, а й осмислював саму природу поезії: трактат De perfecta poesi став одним із ключових поетологічних текстів епохи.

🎓У ансамблі старого Вільнюського університету один із внутрішніх двориків носить ім’я Сарбевського – Sarbievijaus kiemas, а мармурова плита з латинським написом вшановує його заслуги.

MDXCV  MDCXLI
MATTHIAE CASIMIRO SARBIEWSKI S.J.
ACADEMIAE VILNENSIS PROFESSORI POETAE INCLYTO (=INCLUTO) LAUREA URBANI VIII P.M. MANU CORONATO
1595 – 1641
Матею Казимиру Сарбевському, єзуїту,
професору Віленської академії, поету, увінчаному лавровим вінком власноруч папою Урбаном VIII

#деньнародження #латинадовкола

Григоріанський календар, запроваджений 24 лютого 1582 року папою Григорієм XIII для корекції неточностей юліанського календаря, і сьогодні використовується майже в усьому світі як основа цивільного літочислення.

Докладніше тут

25 лютого 1871 року народилася ЛЕСЯ УКРАЇНКА

📚Леся Українка (Лариса Петрівна Косач; 25 лютого 1871 – 1 серпня 1913) у віці 11-12 років опанувала програму трьох класів гімназії для хлопців; класичних мов її навчав студент Університету Св. Володимира Лебединський.

👨🏫 З дитинства захоплювалась Гомером – читала його не лише в перекладі, але й в оригіналі, а вже в 13 років пробувала перекладати Іліаду, згодом – Одіссею, про що у 1888 згадувала у листах до Драгоманових.

🥲Лейтмотивом поезії Дим, написаній у Сан-Ремо (1903) та сповненій тугою за Україною, є образ диму батьківщини:

"Для нас у ріднім краю навіть дим
Солодкий та коханий…" Так колись
Казав старий Гомер […]

"Для нас у ріднім краю навіть дим
Солодкий та коханий…" Без упину
Я думала собі оці слова,
Простуючи в країну італьянську.

📜Цей образ походить з Одіссеї Гомера. У першій пісні Афіна, благаючи Зевса повернути Одіссея на його рідну Ітаку, зазначає:

Одіссей же невтішно
Прагне узріти хоч дим, що над рідним підноситься краєм,
Потім і вмерти готовий
[пер. Бориса Тена]

✍️Пізніше цей образ зустрічається також у Листах з Понту Овідія, де поет згадує Одіссея, який

optat fumum de patriis posse videre focis бажає мати можливість побачити дим вогнів батьківщини

👉Вислів Et fumus patriae (est) dulcis І дим вітчизни солодкий став крилатим. Він позначає глибоку тугу за рідною землею, найменший знак якої (дим) є дорожчим за найрозкішніше життя на чужині.

#деньнародження #antiquitas #sententiae #класикаукнижках

25 лютого 1836 року Семюел Кольт отримав патент на барабанний пістолет – зброю з обертовим барабаном, що поєднала давню ідею з серійним виробництвом і змінила історію вогнепальної техніки.

Докладніше тут

26 лютого 1878 року ВВЕДЕНО ТЕРМІН "МІКРОБ"

🦠1878 р. у французькій науковій мові з’явилося слово "мікроб". Його запропонував військовий лікар і хірург Шарль-Еммануель Седійо, який прагнув усунути плутанину в термінах для позначення крихітних живих істот. На той час паралельно вживалися десятки назв – бактерії, вібріони, лептотрікси, монади, мікодерми, мікрофіти etc, що постійно спричиняло суперечки між ученими.

🔬Седійо звернувся до одного з найавторитетніших мовознавців XIX ст., філолога й лексикографа Еміля Літтре, автора Dictionnaire de la langue française. У листі, датованому 26.02.1878, Літтре схвалив запропонований термін microbe (фр. microbe < гр. μικρός малий + βίος життя), віддавши йому перевагу як короткому та універсальному позначенню істот, видимих під мікроскопом і здатних до культивування.

🔎Його науковий і мовний авторитет забезпечив швидке поширення цього слова в науковій сфері та в повсякденному вжитку. Невдовзі Седійо закріпив новий термін у статті, опублікованій у Comptes rendus de l’Académie des sciences, де "мікроб" був запропонований як узагальнююча назва для мікроскопічних агентів, насамперед патогенних.

👨⚕️Показово, що це сталося майже одночасно з виступом Луї Пастера та його співробітників в Академії медицини з доповіддю про "теорію мікробів", яка остаточно пов’язала ці невидимі форми життя з походженням хвороб.

🧫Саме пастерівська інтерпретація багато в чому зумовила стійкий негативний відтінок слова "мікроб", що зберігається й сьогодні, попри те що сучасна наука розглядає мікроорганізми як ключових учасників кругообігів вуглецю й азоту та фундаментальний чинник існування майже всіх екосистем.

#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming

26 лютого - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ТЕРМОСА

♨️Сьогодні термос позначає ємність для збереження температури вмісту, однак первісно це була назва торгової марки, обрана на конкурсі за влучність, адже грецьке θερμός означає теплий.

Докладніше тут

27 лютого 1932 року ДОВЕДЕНО ІСНУВАННЯ НЕЙТРОНА

📝27.02.1932 британський фізик Дж. Чедвік надіслав до журналу Nature статтю Possible Existence of a Neutron, у якій виклав результати експериментів, що підтвердили існування нейтрона – електрично нейтральної частинки, яка разом із протонами формує ядро атома.

💥Виявлення нейтрона стало переломним моментом для ядерної фізики, зробивши можливим теоретичне й практичне осмислення ядерних реакцій, зокрема поділу ядра, що призвело до створення атомної бомби в 1945.

🔋Назва нової частинки є максимально точною за своїм змістом і походить від лат. neuter ні той, ні інший, нейтральний. Цікаво, що новостворений термін отримав закінчення -on за аналогією до грецьких слів протон (πρῶτον перший) і електрон (ἤλεκτρον бурштин), для яких воно є нормативним.

⚛️Згадки про слово "нейтрон" можна знайти в літературі ще на поч. ХХ ст. у зв'язку з дискусією про природу атома. Відкриття Чедвіка надало цій назві реальний фізичний зміст і завершило формування сучасної моделі атомного ядра.

#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming

27 лютого проводилися ЕКВІРІЇ – римське свято на честь Марса, започатковане Ромулом.

Докладніше тут