31 грудня 1869 року було виявлено руїни храму Артеміди в Ефесі, що вважається одним із семи античних чудес світу
Докладніше тут
Докладніше тут
❤10👍3
НОВОРІЧНІ ПОДАРУНКИ
🎄Одним із маловідомих, але принципово важливих витоків європейської традиції обміну новорічними подарунками були давньоримські Календи січня – перше січня за нашим календарем.
🗓Хоча в архаїчній римській традиції рік починався у березні, саме січневі Календи вже з раннього часу виконували роль початку нового року в адміністративному та символічному сенсі: цього дня на посаду вступали консули, оновлювався державний цикл і задавався ритм публічного життя. Цей подвійний порядок був остаточно врівноважений реформою Цезаря, який у 46 р. до н.е. закріпив 1 січня як офіційний початок року.
🏛Римляни були переконані, що початок визначає перебіг усього року, тож прагнули наповнити цей день світлими, сприятливими та символічними діями. Походження цих уявлень пов’язували із сабінською традицією та культом богині Стренії (лат. Strenia), покровительки щасливого початку й добробуту, ототожнюваної з римською Салюс.
🌿Ще за часів Тіта Татія, царя сабінян і співправителя Ромула, з гаю, присвяченого Стренії, у перший день року на Капітолій приносили гілки як знак удачі й доброго передвістя.
🎁За римською традицією, початок кожного місяця та сам акт нового відліку часу уособлювала Юнона Календарна (Iuno Kalendaris). У Календах січня ці уявлення природно поєднувалися з сабінським культом Стренії, надаючи початку року сприятливого сенсу та формуючи підґрунтя новорічного обміну подарунками – strenae, які вручалися в перший день року omnis boni causa (заради усякого добра).
🛍Найдавнішою формою strenae були рослинні обереги – гілочки омели, лавра чи інших священних дерев, покликані відвертати нещастя й забезпечувати процвітання. Згодом до них додали солодощі (фініки, інжир, мед) як побажання радості й приємного перебігу року, а також монети: клієнти приносили їх патронам на знак залежності й пошани, піддані – правителям.
🔤Попри пізніше засудження цього язичницького звичаю християнськими авторами, strenae довго зберігалися в народній практиці. Саме від них походить слово, що через латинську та старофранцузьку традицію дійшло до сучасної французької мови як étrennes – новорічні подарунки; і сьогодні у Франції кажуть offrir les étrennes, продовжуючи звичай, корені якого сягають давньоримських Календ січня.
#цейденьвісторії #міфологія #забобони #свята #календар
🎄Одним із маловідомих, але принципово важливих витоків європейської традиції обміну новорічними подарунками були давньоримські Календи січня – перше січня за нашим календарем.
🗓Хоча в архаїчній римській традиції рік починався у березні, саме січневі Календи вже з раннього часу виконували роль початку нового року в адміністративному та символічному сенсі: цього дня на посаду вступали консули, оновлювався державний цикл і задавався ритм публічного життя. Цей подвійний порядок був остаточно врівноважений реформою Цезаря, який у 46 р. до н.е. закріпив 1 січня як офіційний початок року.
🏛Римляни були переконані, що початок визначає перебіг усього року, тож прагнули наповнити цей день світлими, сприятливими та символічними діями. Походження цих уявлень пов’язували із сабінською традицією та культом богині Стренії (лат. Strenia), покровительки щасливого початку й добробуту, ототожнюваної з римською Салюс.
🌿Ще за часів Тіта Татія, царя сабінян і співправителя Ромула, з гаю, присвяченого Стренії, у перший день року на Капітолій приносили гілки як знак удачі й доброго передвістя.
🎁За римською традицією, початок кожного місяця та сам акт нового відліку часу уособлювала Юнона Календарна (Iuno Kalendaris). У Календах січня ці уявлення природно поєднувалися з сабінським культом Стренії, надаючи початку року сприятливого сенсу та формуючи підґрунтя новорічного обміну подарунками – strenae, які вручалися в перший день року omnis boni causa (заради усякого добра).
🛍Найдавнішою формою strenae були рослинні обереги – гілочки омели, лавра чи інших священних дерев, покликані відвертати нещастя й забезпечувати процвітання. Згодом до них додали солодощі (фініки, інжир, мед) як побажання радості й приємного перебігу року, а також монети: клієнти приносили їх патронам на знак залежності й пошани, піддані – правителям.
🔤Попри пізніше засудження цього язичницького звичаю християнськими авторами, strenae довго зберігалися в народній практиці. Саме від них походить слово, що через латинську та старофранцузьку традицію дійшло до сучасної французької мови як étrennes – новорічні подарунки; і сьогодні у Франції кажуть offrir les étrennes, продовжуючи звичай, корені якого сягають давньоримських Календ січня.
#цейденьвісторії #міфологія #забобони #свята #календар
❤7🎄5
2 січня – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ІНТРОВЕРТА
😌Інтроверт (лат. introvertere повертати всередину) – людина, для якої основним джерелом психічної енергії є власний внутрішній світ, а не зовнішня соціальна взаємодія. Інтроверт може бути комунікабельним і успішним у спілкуванні, але потребує періодів тиші, усамітнення для відновлення сил.
📚У науковий обіг термін увів швейцарський психіатр К.Ґ.Юнг на початку ХХ ст. У праці Психологічні типи (1921) він описав інтроверсію і екстраверсію як два базові способи психологічної орієнтації людини у світі.
🧠Для Юнга екстраверт (лат. extravertere повертати назовні) спрямований насамперед на зовнішні об’єкти, події і людей, тоді як інтроверт – на внутрішні образи, смисли й суб’єктивний досвід.
🌍Сьогодні вчені наголошують, що інтроверсія – не вада, не замкненість, не соціальна недоладність, а одна з природних форм психологічної організації людини.
❓Кого більше серед наших підписників?
Став ❤️, якщо ти інтроверт, став 🔥, якщо ти екстраверт.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
😌Інтроверт (лат. introvertere повертати всередину) – людина, для якої основним джерелом психічної енергії є власний внутрішній світ, а не зовнішня соціальна взаємодія. Інтроверт може бути комунікабельним і успішним у спілкуванні, але потребує періодів тиші, усамітнення для відновлення сил.
📚У науковий обіг термін увів швейцарський психіатр К.Ґ.Юнг на початку ХХ ст. У праці Психологічні типи (1921) він описав інтроверсію і екстраверсію як два базові способи психологічної орієнтації людини у світі.
🧠Для Юнга екстраверт (лат. extravertere повертати назовні) спрямований насамперед на зовнішні об’єкти, події і людей, тоді як інтроверт – на внутрішні образи, смисли й суб’єктивний досвід.
🌍Сьогодні вчені наголошують, що інтроверсія – не вада, не замкненість, не соціальна недоладність, а одна з природних форм психологічної організації людини.
❓Кого більше серед наших підписників?
Став ❤️, якщо ти інтроверт, став 🔥, якщо ти екстраверт.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
❤20👍2🔥2
МІСЯЦЬ СІЧЕНЬ
📅Давньоримський календар спершу складався з десяти місяців і налічував лише 304 дні, без зимового періоду, який вважали часом безмісяччя. Близько 713 до н.е. напівміфічний цар Нума Помпілій додав місяці січень і лютий, щоб рік збігався із сонячним циклом.
🚪Січень отримав назву Ianuarius на честь римського дволикого бога часу, початку й кінця Януса. Попри те що в архаїчному Римі рік починався з березня, саме в січні оновлювався державний цикл. Остаточно цю подвійність зняла реформа Юлія Цезаря, який у 46 р. до н.е. закріпив 1 січня як офіційний початок року.
🎁У перший день року, Kalendae Januariae, римляни приносили медові пироги, солодощі та гроші, бажали одне одному щастя та успіху, вірячи, що ці побажання мають особливу силу.
📜У сучасних європейських мовах назва першого місяця зберегла зв’язок із латинською традицією: анг. January, іт. Gennaio, фр. Janvier, ісп. Enero, нім. Januar, порт. Janeiro, голл. Januari, шведськ. Januari, гр. Ιανουάριος.
#календар #цікаваетимологія #міфологія
📅Давньоримський календар спершу складався з десяти місяців і налічував лише 304 дні, без зимового періоду, який вважали часом безмісяччя. Близько 713 до н.е. напівміфічний цар Нума Помпілій додав місяці січень і лютий, щоб рік збігався із сонячним циклом.
🚪Січень отримав назву Ianuarius на честь римського дволикого бога часу, початку й кінця Януса. Попри те що в архаїчному Римі рік починався з березня, саме в січні оновлювався державний цикл. Остаточно цю подвійність зняла реформа Юлія Цезаря, який у 46 р. до н.е. закріпив 1 січня як офіційний початок року.
🎁У перший день року, Kalendae Januariae, римляни приносили медові пироги, солодощі та гроші, бажали одне одному щастя та успіху, вірячи, що ці побажання мають особливу силу.
📜У сучасних європейських мовах назва першого місяця зберегла зв’язок із латинською традицією: анг. January, іт. Gennaio, фр. Janvier, ісп. Enero, нім. Januar, порт. Janeiro, голл. Januari, шведськ. Januari, гр. Ιανουάριος.
#календар #цікаваетимологія #міфологія
🎄6❤4👍2
4 січня – ДЕНЬ НЬЮТОНА
🍎День Ньютона – це свято на честь великого вченого, фізика, математика й астронома Ісаака Ньютона (нар. 4 січня 1643 р.), який докорінно змінив наше розуміння світу й зробив неоціненний внесок у науку.
🧠На початку доби великих наукових відкриттів у середовищі інтелектуальної еліти виникла традиція шифрувати власні винаходи й відкриття до моменту їх офіційного оприлюднення за допомогою анаграм (гр. ἀνά через, крізь + γράμμα буква). Суть цього способу полягала в розчленуванні елементів автентичного тексту та створенні нового шляхом рекомбінації знаків.
🔤Слід зауважити, що укладання анаграми з осмисленим змістом було надзвичайно складним мистецтвом, тож більшість учених користувалися спрощеною схемою анаграмування, зазначаючи лише кількість літер.
⚖️Коли Ньютон дійшов висновку, що диференціювання й інтегрування є взаємно оберненими операціями, він зафіксував пріоритетність цього відкриття, побоюючись, що його ідеєю можуть скористатися інші.
📊Закодоване у вигляді латинської анаграми повідомлення мало такий вигляд:
📜Оригінальне речення звучало так:
🔣У цій фразі Ньютон стисло сформулював те, що згодом отримало строгий виклад в основній теоремі математичного аналізу: якщо задано функціональну залежність між змінними величинами, то можна обчислити їхні похідні; і навпаки, за заданими похідними можна відновити самі функції з точністю до сталої.
#цейденьвісторії #деньнародження #цікаваетимологія #класикаукнижках
🍎День Ньютона – це свято на честь великого вченого, фізика, математика й астронома Ісаака Ньютона (нар. 4 січня 1643 р.), який докорінно змінив наше розуміння світу й зробив неоціненний внесок у науку.
🧠На початку доби великих наукових відкриттів у середовищі інтелектуальної еліти виникла традиція шифрувати власні винаходи й відкриття до моменту їх офіційного оприлюднення за допомогою анаграм (гр. ἀνά через, крізь + γράμμα буква). Суть цього способу полягала в розчленуванні елементів автентичного тексту та створенні нового шляхом рекомбінації знаків.
🔤Слід зауважити, що укладання анаграми з осмисленим змістом було надзвичайно складним мистецтвом, тож більшість учених користувалися спрощеною схемою анаграмування, зазначаючи лише кількість літер.
⚖️Коли Ньютон дійшов висновку, що диференціювання й інтегрування є взаємно оберненими операціями, він зафіксував пріоритетність цього відкриття, побоюючись, що його ідеєю можуть скористатися інші.
📊Закодоване у вигляді латинської анаграми повідомлення мало такий вигляд:
6a 2c 2d ae 13e 2f 7i 3l 9n 4o 4q 2r 4s 8t 12v x
📜Оригінальне речення звучало так:
Data aequatione quodcunque fluentes quantitates involvente, fluxiones invenire: et vice versa
🔣У цій фразі Ньютон стисло сформулював те, що згодом отримало строгий виклад в основній теоремі математичного аналізу: якщо задано функціональну залежність між змінними величинами, то можна обчислити їхні похідні; і навпаки, за заданими похідними можна відновити самі функції з точністю до сталої.
#цейденьвісторії #деньнародження #цікаваетимологія #класикаукнижках
❤7👍1🍓1
5 січня 2005 р. було відкрито КАРЛИКОВУ ПЛАНЕТУ ЕРИДА
🔭5.01.2005 р. було відкрито карликову планету Ерида – об’єкт, який не просто поповнив список тіл Сонячної системи, а спричинив справжню наукову революцію й змусив астрономів переглянути саме поняття «планета».
🛰З’ясувалося, що Ерида за розмірами майже не поступається Плутону, а за масою навіть перевершує його. Це поставило під сумнів сам критерій «планетності»: якщо Ерида – планета, то чому Плутон було позбавлено цього статусу?
🪐2006 р. Міжнародний астрономічний союз переглянув офіційне визначення терміна «планета», після чого і Плутон, і Ериду віднесли до карликових планет.
🏛Не менш промовистою є й назва цієї планети. Її міфологічне ім’я тонко віддзеркалює роль об’єкта в історії науки: Ерида названа на честь давньогрецької богині чвар і розбрату Ериди (гр. Ἔρις). Така назва виявилася напрочуд вдалою, адже саме відкриття Ериди спричинило гострі наукові суперечки, що «розкололи» астрономічну спільноту.
🌌Супутник Ериди, відкритий у 2005 р., отримав назву Дисномія (гр. Δυσνομία), яка у грецькій міфології уособлює беззаконня та хаос і є дочкою богині. Вибір цього імені ще раз підкреслив символічний вимір відкриття.
#цейденьвісторії #naming #міфологія
🔭5.01.2005 р. було відкрито карликову планету Ерида – об’єкт, який не просто поповнив список тіл Сонячної системи, а спричинив справжню наукову революцію й змусив астрономів переглянути саме поняття «планета».
🛰З’ясувалося, що Ерида за розмірами майже не поступається Плутону, а за масою навіть перевершує його. Це поставило під сумнів сам критерій «планетності»: якщо Ерида – планета, то чому Плутон було позбавлено цього статусу?
🪐2006 р. Міжнародний астрономічний союз переглянув офіційне визначення терміна «планета», після чого і Плутон, і Ериду віднесли до карликових планет.
🏛Не менш промовистою є й назва цієї планети. Її міфологічне ім’я тонко віддзеркалює роль об’єкта в історії науки: Ерида названа на честь давньогрецької богині чвар і розбрату Ериди (гр. Ἔρις). Така назва виявилася напрочуд вдалою, адже саме відкриття Ериди спричинило гострі наукові суперечки, що «розкололи» астрономічну спільноту.
🌌Супутник Ериди, відкритий у 2005 р., отримав назву Дисномія (гр. Δυσνομία), яка у грецькій міфології уособлює беззаконня та хаос і є дочкою богині. Вибір цього імені ще раз підкреслив символічний вимір відкриття.
#цейденьвісторії #naming #міфологія
🔥4❤2🌚1
6 січня – ДЕНЬ ЯБЛУНІ
🧺У Давньому Римі яблуня була однією з найважливіших плодових культур, а яблуневі сади зазвичай оточували вілли й заміські маєтки. Догляд за ними вважався справою майстерності: знання про обрізування, підв’язування, захист від шкідників, правильне розташування тощо можна знайти в аграрних трактатах Катона, Варрона й Колумелли.
🍏Саме цей аспект – культивування, а не дикої родючості – римляни особливо цінували, а яблуня була майже ідеальним деревом: без належного догляду вона швидко вироджувалася.
📜Римляни розрізняли багато сортів яблук, що свідчить про високий рівень садівництва. Пліній Старший у Naturalis historia перелічує десятки різновидів – Appiana, Matiana, Scandiana etc., і описує, звідки вони походять, як довго зберігаються, які кращі для столу, а які для приготування. Яблука їли свіжими, сушили, зберігали на зиму, з них робили солодкі страви й напої.
🍎У символічному вимірі яблуко в Римі означало красу й кохання. Його дарували як знак прихильності, воно фігурує в весільних контекстах і поетичних образах.
🖼У мистецтві яблука часто зображали на фресках і мозаїках, насамперед у Помпеях та Геркуланумі, як частину заможного життя, стабільності й достатку.
🍽Найчастіше саме яблуками завершувалася трапеза звичайного громадянина Риму, що відображено у вислові Ab ovo usque ad mala Від яйця до яблук.
#цейденьвісторії #sententiae
🧺У Давньому Римі яблуня була однією з найважливіших плодових культур, а яблуневі сади зазвичай оточували вілли й заміські маєтки. Догляд за ними вважався справою майстерності: знання про обрізування, підв’язування, захист від шкідників, правильне розташування тощо можна знайти в аграрних трактатах Катона, Варрона й Колумелли.
🍏Саме цей аспект – культивування, а не дикої родючості – римляни особливо цінували, а яблуня була майже ідеальним деревом: без належного догляду вона швидко вироджувалася.
📜Римляни розрізняли багато сортів яблук, що свідчить про високий рівень садівництва. Пліній Старший у Naturalis historia перелічує десятки різновидів – Appiana, Matiana, Scandiana etc., і описує, звідки вони походять, як довго зберігаються, які кращі для столу, а які для приготування. Яблука їли свіжими, сушили, зберігали на зиму, з них робили солодкі страви й напої.
🍎У символічному вимірі яблуко в Римі означало красу й кохання. Його дарували як знак прихильності, воно фігурує в весільних контекстах і поетичних образах.
🖼У мистецтві яблука часто зображали на фресках і мозаїках, насамперед у Помпеях та Геркуланумі, як частину заможного життя, стабільності й достатку.
🍽Найчастіше саме яблуками завершувалася трапеза звичайного громадянина Риму, що відображено у вислові Ab ovo usque ad mala Від яйця до яблук.
#цейденьвісторії #sententiae
👍6😍2❤1
6 січня 1822 року народився ГЕНРІХ ШЛІМАН – німецький дослідник, відомий розкопками міфічної Трої, Мікен і Тиринфу.
Докладніше тут
Докладніше тут
❤3👍2
7 січня – ДЕНЬ ТЕМПУРИ
🍤Темпура – це популярна японська страва з морепродуктів та овочів у легкому клярі, обсмажених у фритюрі. Прикметно, що слово 天ぷら (темпура) насправді має не японське, а латинське походження та є рідкісним випадком культурного трансферу між Європою та Азією.
⛵️У XVI ст. португальські місіонери та купці привезли до Японії свої релігійні уявлення й кулінарні практики, зокрема спосіб смаження риби та морепродуктів у клярі – незвичний для японської кухні того часу. Такі страви асоціювалися з днями посту на початку пір року – лат. quattuor tempora (чотири пори), коли вірянам заборонялося споживати м’ясо, але дозволялася риба й деякі інші продукти.
🥢Скорочена назва tempura закріпилася за новим типом страви, спочатку перейшовши в японську як テンプラ катаканою для передачі іншомовної лексики, а пізніше – у гібридному записі 天ぷら, що поєднує смисловий ієрогліф 天 (небо) і фонетичне доповнення.
🎈Цікаво, що обидва варіанти запису не пов’язані безпосередньо ні з релігією, ні з латинським джерелом. Ієрогліф 天 було вибрано не через сакральний зміст, а за його читання, яке відповідає першому складу латинського слова tempora. З часом він набув вторинних асоціацій – у народній уяві темпура стала «легкою», «повітряною», «небесною» стравою.
🥰P.S. Щиро дякуємо нашим студентам-японістам за цікаві паралелі з латиною – docendo discimus (навчаючи, ми вчимося самі).
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
🍤Темпура – це популярна японська страва з морепродуктів та овочів у легкому клярі, обсмажених у фритюрі. Прикметно, що слово 天ぷら (темпура) насправді має не японське, а латинське походження та є рідкісним випадком культурного трансферу між Європою та Азією.
⛵️У XVI ст. португальські місіонери та купці привезли до Японії свої релігійні уявлення й кулінарні практики, зокрема спосіб смаження риби та морепродуктів у клярі – незвичний для японської кухні того часу. Такі страви асоціювалися з днями посту на початку пір року – лат. quattuor tempora (чотири пори), коли вірянам заборонялося споживати м’ясо, але дозволялася риба й деякі інші продукти.
🥢Скорочена назва tempura закріпилася за новим типом страви, спочатку перейшовши в японську як テンプラ катаканою для передачі іншомовної лексики, а пізніше – у гібридному записі 天ぷら, що поєднує смисловий ієрогліф 天 (небо) і фонетичне доповнення.
🎈Цікаво, що обидва варіанти запису не пов’язані безпосередньо ні з релігією, ні з латинським джерелом. Ієрогліф 天 було вибрано не через сакральний зміст, а за його читання, яке відповідає першому складу латинського слова tempora. З часом він набув вторинних асоціацій – у народній уяві темпура стала «легкою», «повітряною», «небесною» стравою.
🥰P.S. Щиро дякуємо нашим студентам-японістам за цікаві паралелі з латиною – docendo discimus (навчаючи, ми вчимося самі).
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
❤11🥰1👏1🤔1👀1
8.01.1836 народився ЛОУРЕНС АЛЬМА-ТАДЕМА
👨🎨Лоуренс Альма-Тадема - нідерландсько-британський художник, відомий своїми полотнами на історичні сюжети.
🖼Жінки Амфіси (1887) – одна з найвишуканіших його картин, де історизм поєднується з психологізмом.
📜Сюжет узятий з Життєпису Антонія Плутарха й пов’язаний з культом Діоніса. За переказом, афінські вакханки, доведені екстатичними містеріями до виснаження, заблукали й упали знесилені просто на площі м.Амфіси.
🏺На той час місто, яке входило до союзу з фокейцями, було заповнене їхнім військом. Побоюючись можливих безчинств з боку воїнів, амфіські жінки прийшли на площу, оточили сплячих вакханок, і, попри те, що в античній уяві вони вважалися небезпечними й соціально «неконтрольованими», мовчки взяли їх під свій захист.
🎨Альма-Тадема зосереджується саме на цій миті жіночої солідарності й мовчазного співчуття, вибудовуючи контраст між екстазом і спокоєм, між тілесною вразливістю й моральною силою.
🖌Докладніше про художника тут
#деньнародження
👨🎨Лоуренс Альма-Тадема - нідерландсько-британський художник, відомий своїми полотнами на історичні сюжети.
🖼Жінки Амфіси (1887) – одна з найвишуканіших його картин, де історизм поєднується з психологізмом.
📜Сюжет узятий з Життєпису Антонія Плутарха й пов’язаний з культом Діоніса. За переказом, афінські вакханки, доведені екстатичними містеріями до виснаження, заблукали й упали знесилені просто на площі м.Амфіси.
🏺На той час місто, яке входило до союзу з фокейцями, було заповнене їхнім військом. Побоюючись можливих безчинств з боку воїнів, амфіські жінки прийшли на площу, оточили сплячих вакханок, і, попри те, що в античній уяві вони вважалися небезпечними й соціально «неконтрольованими», мовчки взяли їх під свій захист.
🎨Альма-Тадема зосереджується саме на цій миті жіночої солідарності й мовчазного співчуття, вибудовуючи контраст між екстазом і спокоєм, між тілесною вразливістю й моральною силою.
🖌Докладніше про художника тут
#деньнародження
❤8👍1🎉1
ПАРАФІН
👨🔬Парафін (нім. Paraffіn < лат. parum мало, трохи + affīnis суміжний, сусідній; пов’язаний, дотичний < ad fіnеs до кінців, до меж; досл. «малозв’язаний») – воскоподібна легкоплавка речовина, винайдена 1830 р. німецьким хіміком Карлом фон Райхенбахом. Назва виникла через нейтральність парафіну до більшості хімічних реагентів.
🍎Основною сферою використання парафіну є харчова промисловість: покриття фруктів з метою запобігання їхньому гниттю та забрудненню; парафінуванням пакетів для молока та іншої тари й упаковки; у сироварінні – створення оболонки сирів.
👩⚕️Парафін дуже повільно віддає тепло, що зумовило його широке застосування в медицині (лікування захворювань опорно-рухової та нервової системи, дерматологічних патологій тощо) та косметології (доглядові процедури).
🛢З парафіну виготовляють свічки й пасти для блиску; він незамінний як ізоляційний матеріал для безпечного зберігання лужних металів (натрію, калію тощо).
#abecedarium #цікаваетимологія
👨🔬Парафін (нім. Paraffіn < лат. parum мало, трохи + affīnis суміжний, сусідній; пов’язаний, дотичний < ad fіnеs до кінців, до меж; досл. «малозв’язаний») – воскоподібна легкоплавка речовина, винайдена 1830 р. німецьким хіміком Карлом фон Райхенбахом. Назва виникла через нейтральність парафіну до більшості хімічних реагентів.
🍎Основною сферою використання парафіну є харчова промисловість: покриття фруктів з метою запобігання їхньому гниттю та забрудненню; парафінуванням пакетів для молока та іншої тари й упаковки; у сироварінні – створення оболонки сирів.
👩⚕️Парафін дуже повільно віддає тепло, що зумовило його широке застосування в медицині (лікування захворювань опорно-рухової та нервової системи, дерматологічних патологій тощо) та косметології (доглядові процедури).
🛢З парафіну виготовляють свічки й пасти для блиску; він незамінний як ізоляційний матеріал для безпечного зберігання лужних металів (натрію, калію тощо).
#abecedarium #цікаваетимологія
❤9👍3