15 грудня – ДЕНЬ ЗАМЕНГОФА
🎉День Заменгофа (Zamenhofa Tago) – це щорічне свято есперанто-спільноти й есперантської культури, яке відзначається 15 грудня, у день народження творця мови есперанто – Людвіка Лазара Заменгофа (1859–1917).
🌐Заменгоф прагнув створити нейтральну й доступну мову, що не належатиме жодній нації. Послідовно відкидаючи зайву складність, він довів її до максимальної простоти. Результатом стала Unua libro (Перша книга), видана 1887 р. під псевдонімом Doktoro Esperanto.
📚Мова есперанто має виразний латинський відбиток, але цей зв’язок не означає простого наслідування граматики чи прямої побудови на основі латини. Латина для есперанто радше стала джерелом «матеріалу», а не «форми».
🔤Значна частина словникового запасу есперанто походить із латини або з романських мов, що постали з неї. Такі слова, як homo (людина), bona (добрий), vivo (життя), tempo (час), впізнавані для кожного, хто має знайомство з латиною чи мовами європейського культурного кола.
🗣Проте Заменгоф не переймав складної латинської морфології з її великою кількістю відмінків, нерегулярних дієвідмін і граматичних родів. Натомість він створив систему, де кожне закінчення має свою стабільну функцію, і де нові значення утворюються за допомогою послідовних і незмінних афіксів. Це забезпечує простоту й передбачуваність – риси, які були принципово важливі для задуму мови як універсального інструмента спілкування.
🏆Латинський вплив проявляється не лише у словнику, а й у загальній ідеї міжнародності. Латина впродовж століть служила мовою науки, духовного й міждержавного спілкування, але залишалася при цьому доступною небагатьом.
❤️Есперанто продовжує цю традицію, однак тлумачить її по-новому: замість привілею – рівність, замість бар’єру освіти – відкритість для будь-кого. Тобто есперанто бере у латини універсалістський потенціал, але застосовує його в демократичному, а не елітарному напрямі.
#деньнародження #цейденьвісторії
🎉День Заменгофа (Zamenhofa Tago) – це щорічне свято есперанто-спільноти й есперантської культури, яке відзначається 15 грудня, у день народження творця мови есперанто – Людвіка Лазара Заменгофа (1859–1917).
🌐Заменгоф прагнув створити нейтральну й доступну мову, що не належатиме жодній нації. Послідовно відкидаючи зайву складність, він довів її до максимальної простоти. Результатом стала Unua libro (Перша книга), видана 1887 р. під псевдонімом Doktoro Esperanto.
📚Мова есперанто має виразний латинський відбиток, але цей зв’язок не означає простого наслідування граматики чи прямої побудови на основі латини. Латина для есперанто радше стала джерелом «матеріалу», а не «форми».
🔤Значна частина словникового запасу есперанто походить із латини або з романських мов, що постали з неї. Такі слова, як homo (людина), bona (добрий), vivo (життя), tempo (час), впізнавані для кожного, хто має знайомство з латиною чи мовами європейського культурного кола.
🗣Проте Заменгоф не переймав складної латинської морфології з її великою кількістю відмінків, нерегулярних дієвідмін і граматичних родів. Натомість він створив систему, де кожне закінчення має свою стабільну функцію, і де нові значення утворюються за допомогою послідовних і незмінних афіксів. Це забезпечує простоту й передбачуваність – риси, які були принципово важливі для задуму мови як універсального інструмента спілкування.
🏆Латинський вплив проявляється не лише у словнику, а й у загальній ідеї міжнародності. Латина впродовж століть служила мовою науки, духовного й міждержавного спілкування, але залишалася при цьому доступною небагатьом.
❤️Есперанто продовжує цю традицію, однак тлумачить її по-новому: замість привілею – рівність, замість бар’єру освіти – відкритість для будь-кого. Тобто есперанто бере у латини універсалістський потенціал, але застосовує його в демократичному, а не елітарному напрямі.
#деньнародження #цейденьвісторії
Telegram
Kappa Lambda
26 липня – ДЕНЬ МОВИ ЕСПЕРАНТО
📗 26.07.1887 було опубліковано Unua libro під псевдонімом Doktoro Esperanto – першої книги на есперанто лікаря Л. Л. Заменгофа.
☝️ До цієї події приурочений щорічний багатоденний Всесвітній конгрес есперанто (вперше - у 1905…
📗 26.07.1887 було опубліковано Unua libro під псевдонімом Doktoro Esperanto – першої книги на есперанто лікаря Л. Л. Заменгофа.
☝️ До цієї події приурочений щорічний багатоденний Всесвітній конгрес есперанто (вперше - у 1905…
❤11👍2👏2
Магія паліндрому: АМУЛЕТ із м. НЕА-ПАФОС
🔍Амулет, знайдений під час розкопок стародавньої агори в м. Неа-Пафос на о. Кіпр влітку 2011 р., поєднує єгипетську міфологію з християнськими елементами й свідчить про складний релігійний ландшафт пізньої античності.
🏛Населення цього регіону продовжувало практикувати свої традиційні політеїстичні вірування навіть після того, як християнство стало офіційною релігією. При цьому відбувалися взаємодія та змішання різних традицій, які зберігали й трансформували свої символи.
🔤На одній стороні амулету, датованого VI ст. н.е., вирізьблено 59 грецьких літер, що утворюють паліндром – фразу, яка читається однаково зліва направо й справа наліво:
🔄З іншого боку нанесено кілька зображень, характерних для єгипетської релігії, серед яких муміфікований Осіріс (бог смерті та воскресіння), Гарпократ (бог тиші) та собака з людською головою – кіноцефал, що тримає лапу біля рота, імітуючи жест Гарпократа.
🧿Амулет використовували як магічний оберіг, який захищав власника від злих сил, хвороб і нещасть. Поєднання єгипетських богів та паліндромного напису з ім’ям Яхве посилювало його захисну силу, а сама форма тексту символізувала нескінченність і циклічність дії.
#забобони
🔍Амулет, знайдений під час розкопок стародавньої агори в м. Неа-Пафос на о. Кіпр влітку 2011 р., поєднує єгипетську міфологію з християнськими елементами й свідчить про складний релігійний ландшафт пізньої античності.
🏛Населення цього регіону продовжувало практикувати свої традиційні політеїстичні вірування навіть після того, як християнство стало офіційною релігією. При цьому відбувалися взаємодія та змішання різних традицій, які зберігали й трансформували свої символи.
🔤На одній стороні амулету, датованого VI ст. н.е., вирізьблено 59 грецьких літер, що утворюють паліндром – фразу, яка читається однаково зліва направо й справа наліво:
ιαεω βαφρενεμ ουνοθιλαρι κνιφιαευε αιφινκιραλ ιθονυομε νερφαβω εαι
Яхве, носій таємного імені, лев Ра, безпечний у своєму святилищі
🔄З іншого боку нанесено кілька зображень, характерних для єгипетської релігії, серед яких муміфікований Осіріс (бог смерті та воскресіння), Гарпократ (бог тиші) та собака з людською головою – кіноцефал, що тримає лапу біля рота, імітуючи жест Гарпократа.
🧿Амулет використовували як магічний оберіг, який захищав власника від злих сил, хвороб і нещасть. Поєднання єгипетських богів та паліндромного напису з ім’ям Яхве посилювало його захисну силу, а сама форма тексту символізувала нескінченність і циклічність дії.
#забобони
❤5👍3🔥1🕊1
VOGUE – НА ХВИЛІ МОДИ
📰17.12.1892 р. в Нью-Йорку вийшов перший номер журналу Vogue.
👗Назва видання походить від французького слова vogue (лат. vagari рухатися, плинути < старофр. vogue течія, рух води), яке з часом набуло переносного значення «популярність, мода», тобто те, що «перебуває на хвилі». Саме у цьому значенні слово перейшло в англійську, де vogue стало позначати моду, стиль і загальну тенденцію.
✨Спочатку журнал орієнтувався на аристократичне товариство та публікував матеріали про світські події, культурне життя й звички еліт.
📸Поворотним моментом став 1909 р., коли Vogue придбав медіамагнат Кондé Наст (Condé Nast): видання перетворилося на глянцевий журнал про моду та стиль, почало висвітлювати колекції відомих кутюр’є, підтримувати нових дизайнерів і робити фотозйомку ключовим художнім елементом.
👠Сьогодні Vogue вважають одним із найавторитетніших видань у модному світі – «журналом, що не лише відображає стиль, а й створює його».
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
📰17.12.1892 р. в Нью-Йорку вийшов перший номер журналу Vogue.
👗Назва видання походить від французького слова vogue (лат. vagari рухатися, плинути < старофр. vogue течія, рух води), яке з часом набуло переносного значення «популярність, мода», тобто те, що «перебуває на хвилі». Саме у цьому значенні слово перейшло в англійську, де vogue стало позначати моду, стиль і загальну тенденцію.
✨Спочатку журнал орієнтувався на аристократичне товариство та публікував матеріали про світські події, культурне життя й звички еліт.
📸Поворотним моментом став 1909 р., коли Vogue придбав медіамагнат Кондé Наст (Condé Nast): видання перетворилося на глянцевий журнал про моду та стиль, почало висвітлювати колекції відомих кутюр’є, підтримувати нових дизайнерів і робити фотозйомку ключовим художнім елементом.
👠Сьогодні Vogue вважають одним із найавторитетніших видань у модному світі – «журналом, що не лише відображає стиль, а й створює його».
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
❤10💅4
🏛17.12.497 до н.е. відбулося освячення новозбудованого храму Сатурна на Римському форумі та перше святкування Сатурналій – найпопулярнішого й найрадіснішого свята Давнього Риму
Докладніше тут
Докладніше тут
❤7🎉5👍2
РИМЛЯНИ, ЙДІТЬ… ГРАМОТНО!
Британська комедія Житіє Браяна (англ. Life of Brian) та урок латини під лезом меча
🎬Житіє Браяна (англ. Life of Brian), комедія 1979 р., написана, поставлена й зіграна учасниками комік-групи Monty Python.
🏛У одному з епізодів головний герой картини, мешканець Юдеї Браян, під покривом ночі вчиняє акт вандалізму – виводить на стіні будівлі напис латиною:
🤦♂️Проте його латина виявляється настільки поганою, що фраза з погляду граматики просто не має сенсу:
⚔️За цим заняттям Браяна застає римська варта. Начальник охорони вже готується схопити порушника, але, уважно прочитавши напис, обурюється неграмотністю писаки.
🖌Під лезом меча Браян змушений відповідати на питання про відмінки й наказовий спосіб, доки не виводить правильне речення:
✍️Далі начальник охорони наказує Браянові переписати фразу правильно сто разів, як школяреві за погане домашнє завдання.
👨🏫Ситуація, яка мала б загрожувати Браянові життям, раптово перетворюється на імпровізований урок, де суворий військовий поводиться як педантичний учитель латини, а сам акт вандалізму закінчується мовним тестом.
📺Ознайомитись із описаним епізодом можна тут
🔤Детальний аналіз сцени тут
#класикаукінематографі
Британська комедія Житіє Браяна (англ. Life of Brian) та урок латини під лезом меча
🎬Житіє Браяна (англ. Life of Brian), комедія 1979 р., написана, поставлена й зіграна учасниками комік-групи Monty Python.
🏛У одному з епізодів головний герой картини, мешканець Юдеї Браян, під покривом ночі вчиняє акт вандалізму – виводить на стіні будівлі напис латиною:
Римляни, йдіть додому!
🤦♂️Проте його латина виявляється настільки поганою, що фраза з погляду граматики просто не має сенсу:
Romanes eunt domus
⚔️За цим заняттям Браяна застає римська варта. Начальник охорони вже готується схопити порушника, але, уважно прочитавши напис, обурюється неграмотністю писаки.
🖌Під лезом меча Браян змушений відповідати на питання про відмінки й наказовий спосіб, доки не виводить правильне речення:
Romani ite domum
✍️Далі начальник охорони наказує Браянові переписати фразу правильно сто разів, як школяреві за погане домашнє завдання.
👨🏫Ситуація, яка мала б загрожувати Браянові життям, раптово перетворюється на імпровізований урок, де суворий військовий поводиться як педантичний учитель латини, а сам акт вандалізму закінчується мовним тестом.
📺Ознайомитись із описаним епізодом можна тут
🔤Детальний аналіз сцени тут
#класикаукінематографі
❤7😁5✍3
19 грудня – OPALIA
🌾Опалії (лат. Opalia) – це давньоримське свято на честь богині Опс (лат. ops достаток, багатство), яка уособлювала родючість землі та матеріальний добробут і була покровителькою урожаю, комор, запасів харчів і зерна.
🍎Opalia відзначалися 19 грудня, у межах зимового циклу свят разом із Сатурналіями. Культи Сатурна й Опс були нерозривно пов’язані, оскільки у римській міфології їх вважали подружжям: Сатурн відповідав за засів, тобто початок процесу, тоді як Опс керувала його завершенням, піклуючись про урожай і збереження плодів.
🙏У цей день римляни молилися Опс про добрий урожай і благополуччя на наступний рік, приносили жертви, виставляли зерно, колосся та плоди як дари, накривали спільні столи й висловлювали подяку за отриманий урожай.
🌱Свято символізувало завершення землеробського циклу та початок нового після зими, нагадуючи про землю як джерело життя.
🪑У цьому контексті Опс часто зображували сидячою на троні: за римським обрядом під час жертвоприношень і молитов землі торкалися лише в сидячому положенні. Такий жест виражав шану до землі й підкреслював зв’язок Опс із родючістю та добробутом.
💰У сучасних європейських мовах на основі лат. ops утворилися численні лексеми на позначення розкоші й матеріального достатку:
🇮🇴англ. opulent розкішний, багатий, opulence розкіш, багатство
🇪🇸ісп. opulencia розкіш, багатство, opulento розкішний, багатий
🇮🇹італ. opulenza розкіш, багатство
🇫🇷фр. opulente розкішний, багатий
🇵🇹португ. opulento розкішний, багатий, opulência розкіш, багатство
🇨🇿чеськ. opulentní розкішний, багатий
#свята #міфологія #цікаваетимологія #antiquitas
🌾Опалії (лат. Opalia) – це давньоримське свято на честь богині Опс (лат. ops достаток, багатство), яка уособлювала родючість землі та матеріальний добробут і була покровителькою урожаю, комор, запасів харчів і зерна.
🍎Opalia відзначалися 19 грудня, у межах зимового циклу свят разом із Сатурналіями. Культи Сатурна й Опс були нерозривно пов’язані, оскільки у римській міфології їх вважали подружжям: Сатурн відповідав за засів, тобто початок процесу, тоді як Опс керувала його завершенням, піклуючись про урожай і збереження плодів.
🙏У цей день римляни молилися Опс про добрий урожай і благополуччя на наступний рік, приносили жертви, виставляли зерно, колосся та плоди як дари, накривали спільні столи й висловлювали подяку за отриманий урожай.
🌱Свято символізувало завершення землеробського циклу та початок нового після зими, нагадуючи про землю як джерело життя.
🪑У цьому контексті Опс часто зображували сидячою на троні: за римським обрядом під час жертвоприношень і молитов землі торкалися лише в сидячому положенні. Такий жест виражав шану до землі й підкреслював зв’язок Опс із родючістю та добробутом.
💰У сучасних європейських мовах на основі лат. ops утворилися численні лексеми на позначення розкоші й матеріального достатку:
🇮🇴англ. opulent розкішний, багатий, opulence розкіш, багатство
🇪🇸ісп. opulencia розкіш, багатство, opulento розкішний, багатий
🇮🇹італ. opulenza розкіш, багатство
🇫🇷фр. opulente розкішний, багатий
🇵🇹португ. opulento розкішний, багатий, opulência розкіш, багатство
🇨🇿чеськ. opulentní розкішний, багатий
#свята #міфологія #цікаваетимологія #antiquitas
❤9👍2🍓1
20 грудня – ДЕНЬ САНГРІЇ
Сангрія – рубіновий смак Іспанії
🍷Сангрія (ісп. sangría < sangre кров < лат. sanguis кров) – це фруктова алкогольна суміш на основі вина, зазвичай червоного, з додаванням шматочків цитрусових, яблук, ягід, інколи бренді або лікеру та легкої ігристої складової – газованої води чи содової.
🩸Назву пов’язують із насиченим рубіновим кольором червоного вина, що за відтінком нагадує кров. Перш ніж набути кулінарного значення, слово sangría вживалося в іспанській мові як медичний термін і означало кровотеча або кровопускання.
🍇Історія напою сягає часів Римської імперії, коли вино змішували з водою, фруктами та спеціями, щоб покращити його смак і зробити безпечнішим для вживання.
🌿Протягом Середньовіччя також існували подібні вина з травами й прянощами, відомі під назвою hippocras; вони вважаються культурними попередниками сангрії.
🥂Найбільшої популярності сангрія набула в Іспанії, а у XX ст., після Всесвітньої виставки в Нью-Йорку 1964 р., поширилася по всьому світу.
🇪🇸Сьогодні це вино має правовий статус у Європейському Союзі: офіційно називати сангрією можна лише напій, вироблений в Іспанії або Португалії; в інших країнах подібні суміші називають aromatized wine cocktail або просто fruit punch with wine.
#цейденьвісторії #naming #antiquitas
Сангрія – рубіновий смак Іспанії
🍷Сангрія (ісп. sangría < sangre кров < лат. sanguis кров) – це фруктова алкогольна суміш на основі вина, зазвичай червоного, з додаванням шматочків цитрусових, яблук, ягід, інколи бренді або лікеру та легкої ігристої складової – газованої води чи содової.
🩸Назву пов’язують із насиченим рубіновим кольором червоного вина, що за відтінком нагадує кров. Перш ніж набути кулінарного значення, слово sangría вживалося в іспанській мові як медичний термін і означало кровотеча або кровопускання.
🍇Історія напою сягає часів Римської імперії, коли вино змішували з водою, фруктами та спеціями, щоб покращити його смак і зробити безпечнішим для вживання.
🌿Протягом Середньовіччя також існували подібні вина з травами й прянощами, відомі під назвою hippocras; вони вважаються культурними попередниками сангрії.
🥂Найбільшої популярності сангрія набула в Іспанії, а у XX ст., після Всесвітньої виставки в Нью-Йорку 1964 р., поширилася по всьому світу.
🇪🇸Сьогодні це вино має правовий статус у Європейському Союзі: офіційно називати сангрією можна лише напій, вироблений в Іспанії або Португалії; в інших країнах подібні суміші називають aromatized wine cocktail або просто fruit punch with wine.
#цейденьвісторії #naming #antiquitas
❤8🍾3⚡1👍1
22 грудня 1216 року Папа Гонорій III затвердив ЧЕРНЕЧИЙ ОРДЕН ДОМІНІКАНЦІВ
📜22.12.1216 р. Папа Гонорій III затвердив новий чернечий Орден, заснований роком раніше іспанським ченцем Домініком де Ґусманом.
⛪️На початку XIII ст. Церква стикнулася з поширенням єресей, і традиційні монастирі не могли ефективно протистояти цим викликам, адже були пов’язані з великими земельними маєтками та рідко давали переконливий приклад євангельського благочестя.
✝️Домінік був переконаний, що проповідь має бути не лише словесною, а й засвідченою способом життя. Тому він об’єднав братів, готових жити милостинею, ходити від міста до міста й вести богословську дискусію зі своїми опонентами.
📖На відміну від багатьох традиційних чернечих спільнот, домініканці стали жебракуючим орденом, який зосередив свою місію на активній проповіді, розвитку освіти, богословських студіях та підготовці добре вишколених духовних учителів.
🎓Домініканський орден швидко став впливовою силою в європейській культурі: його девіз Veritas (Істина) відображав прагнення до правди й знання. Серед домініканців були такі видатні мислителі, як Тома Аквінський, Альберт Великий та Майстер Екхарт, які визначили розвиток християнської філософії й богослов’я на століття вперед.
🕊Хоча пізніше орден був залучений до інквізиційних структур, його первинна місія була зовсім іншою: проповідувати істину словом і прикладом життя, протистояти єресям через освіту та діалог, а не через примус.
#цейденьвісторії
📜22.12.1216 р. Папа Гонорій III затвердив новий чернечий Орден, заснований роком раніше іспанським ченцем Домініком де Ґусманом.
⛪️На початку XIII ст. Церква стикнулася з поширенням єресей, і традиційні монастирі не могли ефективно протистояти цим викликам, адже були пов’язані з великими земельними маєтками та рідко давали переконливий приклад євангельського благочестя.
✝️Домінік був переконаний, що проповідь має бути не лише словесною, а й засвідченою способом життя. Тому він об’єднав братів, готових жити милостинею, ходити від міста до міста й вести богословську дискусію зі своїми опонентами.
📖На відміну від багатьох традиційних чернечих спільнот, домініканці стали жебракуючим орденом, який зосередив свою місію на активній проповіді, розвитку освіти, богословських студіях та підготовці добре вишколених духовних учителів.
🎓Домініканський орден швидко став впливовою силою в європейській культурі: його девіз Veritas (Істина) відображав прагнення до правди й знання. Серед домініканців були такі видатні мислителі, як Тома Аквінський, Альберт Великий та Майстер Екхарт, які визначили розвиток християнської філософії й богослов’я на століття вперед.
🕊Хоча пізніше орден був залучений до інквізиційних структур, його первинна місія була зовсім іншою: проповідувати істину словом і прикладом життя, протистояти єресям через освіту та діалог, а не через примус.
#цейденьвісторії
❤7👍2
23.12.1672 ВІДКРИТО РЕЮ, СУПУТНИК САТУРНА
🔭23.12.1672 італійський астроном Джованні Доменіко Кассіні відкрив Рею, другий за величиною супутник Сатурна.
🏛Рея (гр. Ῥέα, лат. Rhea) – у міфології давніх греків титаніда, дочка Урана й Геї, дружина титана Кроноса (рим. Сатурн) та magna mater deorum (велика матір богів): Зевса, Посейдона, Гадеса, Гери, Деметри і Гестії.
🪐Кассіні назвав чотири відкриті ним супутники Сатурна (Япет, Рею, Тефію і Діону) Sidera Lodoicea (Зірки Людовика) на честь короля Франції Людовика XIV. Він же запропонував нумерувати їх римськими цифрами від найближчого до найвіддаленішого від планети.
✨Тривалий час астрономи позначали Рею як 5-ий супутник Сатурна (Saturn V). Однак з відкриттям нових об’єктів виникла плутанина в цифрах.
🌕Сучасне ім’я цьому небесному тілу дав у 1847 англійський астроном Джон Гершель. Він наголосив, що міфологічні назви вже стали традицією, і запропонував назвати супутники Сатурна на честь його братів і сестер.
#цейденьвісторії #naming #латинанавколо
🔭23.12.1672 італійський астроном Джованні Доменіко Кассіні відкрив Рею, другий за величиною супутник Сатурна.
🏛Рея (гр. Ῥέα, лат. Rhea) – у міфології давніх греків титаніда, дочка Урана й Геї, дружина титана Кроноса (рим. Сатурн) та magna mater deorum (велика матір богів): Зевса, Посейдона, Гадеса, Гери, Деметри і Гестії.
🪐Кассіні назвав чотири відкриті ним супутники Сатурна (Япет, Рею, Тефію і Діону) Sidera Lodoicea (Зірки Людовика) на честь короля Франції Людовика XIV. Він же запропонував нумерувати їх римськими цифрами від найближчого до найвіддаленішого від планети.
✨Тривалий час астрономи позначали Рею як 5-ий супутник Сатурна (Saturn V). Однак з відкриттям нових об’єктів виникла плутанина в цифрах.
🌕Сучасне ім’я цьому небесному тілу дав у 1847 англійський астроном Джон Гершель. Він наголосив, що міфологічні назви вже стали традицією, і запропонував назвати супутники Сатурна на честь його братів і сестер.
#цейденьвісторії #naming #латинанавколо
❤7👍1🔥1
OFELLAE OSTIENSES: м’ясні медальйони з Остії
👨🍳Пропонуємо до святкового столу рецепт страви з книги De re coquinaria римського гурмана Марка Ґавія Апіція.
🍖Ofellae Ostienses (м’ясні медальйони / шматочки по-остієнськи)
🔪Підготуй м’ясо: очисти його від кісток і сухожиль, наріж тонкими шматочками.
🌿Зроби маринад: подрібни перець, любисток, кріп, кмин, лавровий лист та змішай спеції з рідиною (бульйон, рибний або соєвий соус).
🥘Помісти м’ясні шматочки у форму, залий маринадом і добре перемішай.
⏳Залиш м’ясо маринуватися 2–3 дні, щоб спеції глибоко просочили кожен шматочок.
🔥Далі переклади мариноване м’ясо у форму для запікання та приготуй у печі до рум’яної скоринки.
🍷Приготуй соус: подрібни спеції за смаком, додай бульйон і трішки солодкого виноградного вина. Доведи до кипіння й загусти крохмалем до бажаної консистенції.
🍽Полий запечені медальйони гарячим соусом і подавай до столу.
🎉 Смачного!
*Ostienses вказує на походження страви з Остії – портового міста Давнього Риму.
#рецепти
👨🍳Пропонуємо до святкового столу рецепт страви з книги De re coquinaria римського гурмана Марка Ґавія Апіція.
🍖Ofellae Ostienses (м’ясні медальйони / шматочки по-остієнськи)
🔪Підготуй м’ясо: очисти його від кісток і сухожиль, наріж тонкими шматочками.
🌿Зроби маринад: подрібни перець, любисток, кріп, кмин, лавровий лист та змішай спеції з рідиною (бульйон, рибний або соєвий соус).
🥘Помісти м’ясні шматочки у форму, залий маринадом і добре перемішай.
⏳Залиш м’ясо маринуватися 2–3 дні, щоб спеції глибоко просочили кожен шматочок.
🔥Далі переклади мариноване м’ясо у форму для запікання та приготуй у печі до рум’яної скоринки.
🍷Приготуй соус: подрібни спеції за смаком, додай бульйон і трішки солодкого виноградного вина. Доведи до кипіння й загусти крохмалем до бажаної консистенції.
🍽Полий запечені медальйони гарячим соусом і подавай до столу.
🎉 Смачного!
*Ostienses вказує на походження страви з Остії – портового міста Давнього Риму.
#рецепти
❤9👍2🔥1