6 грудня – ДЕНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
🗓День Збройних сил України встановлений постановою ВРУ 1993 р. Відзначається щорічно 6 грудня.
🇺🇦Девізи на шевронах ЗСУ є важливим засобом самоідентифікації та внутрішньої комунікації, вони виражають цінності військового колективу та втілюють елементи історичної пам’яті.
⚔️Латина у цьому контексті виступає як культурний код, чия лаконічність і символічна урочистість підсилюють смислову виразність девізів та актуалізують тяглість української військової традиції в європейському культурно-історичному просторі, поєднуючи образ сучасного війська з княжими, козацькими та гетьманськими уявленнями про честь і державність.
📜Серед латиномовних девізів вирізняються як історично успадковані формули, так і новітні вислови, створені спеціально для сучасних підрозділів.
🛡На нарукавному знаку 65-ї окремої механізованої бригади зображено козака з мушкетом – один із найдавніших і впізнаваних символів українського збройного стану, відомий з клейнодів та печаток реєстрового козацтва XVI–XVIII ст., зокрема Печатки Війська Запорозького. Девіз Pratum magnum (Великий луг) апелює до уявлення про український степ як простір свободи, самодостатності й козацької військової організації; водночас це давня назва конкретного історико-географічного регіону Приазов’я.
💣Шеврон 26-ї окремої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича, яка базується у м. Бердичів, містить зображення золотої гармати з перехрещеними срібними бердишами – мотив міського герба, що підкреслює регіональну спадковість. Девіз Ultima ratio (Останній довід) походить із європейської військової традиції XVII–XVIII ст., де ним маркували гармати, наголошуючи на артилерії як останньому й вирішальному засобі сили.
🏹26-й окремий стрілецький батальйон має девіз Natus defendere (Народжений захищати). На нарукавному знаку відтворено один із найдавніших гербів Києва: дві руки, що натягують лук. Девіз є сучасним висловом, він водночас утверджує ідентичність захисника як покликання та заохочує до дії, підкреслюючи спадкоємність оборонної традиції.
#цейденьвісторії #латинанавколо #sententiae
🗓День Збройних сил України встановлений постановою ВРУ 1993 р. Відзначається щорічно 6 грудня.
🇺🇦Девізи на шевронах ЗСУ є важливим засобом самоідентифікації та внутрішньої комунікації, вони виражають цінності військового колективу та втілюють елементи історичної пам’яті.
⚔️Латина у цьому контексті виступає як культурний код, чия лаконічність і символічна урочистість підсилюють смислову виразність девізів та актуалізують тяглість української військової традиції в європейському культурно-історичному просторі, поєднуючи образ сучасного війська з княжими, козацькими та гетьманськими уявленнями про честь і державність.
📜Серед латиномовних девізів вирізняються як історично успадковані формули, так і новітні вислови, створені спеціально для сучасних підрозділів.
🛡На нарукавному знаку 65-ї окремої механізованої бригади зображено козака з мушкетом – один із найдавніших і впізнаваних символів українського збройного стану, відомий з клейнодів та печаток реєстрового козацтва XVI–XVIII ст., зокрема Печатки Війська Запорозького. Девіз Pratum magnum (Великий луг) апелює до уявлення про український степ як простір свободи, самодостатності й козацької військової організації; водночас це давня назва конкретного історико-географічного регіону Приазов’я.
💣Шеврон 26-ї окремої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича, яка базується у м. Бердичів, містить зображення золотої гармати з перехрещеними срібними бердишами – мотив міського герба, що підкреслює регіональну спадковість. Девіз Ultima ratio (Останній довід) походить із європейської військової традиції XVII–XVIII ст., де ним маркували гармати, наголошуючи на артилерії як останньому й вирішальному засобі сили.
🏹26-й окремий стрілецький батальйон має девіз Natus defendere (Народжений захищати). На нарукавному знаку відтворено один із найдавніших гербів Києва: дві руки, що натягують лук. Девіз є сучасним висловом, він водночас утверджує ідентичність захисника як покликання та заохочує до дії, підкреслюючи спадкоємність оборонної традиції.
#цейденьвісторії #латинанавколо #sententiae
❤9⚡2👍2💘1
8 грудня 65 року до н.е. народився КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК
📝Пропонуємо вашій увазі український переклад одного з найвідоміших творів поета, авторства студентки 2 курсу ОП «Класична філологія та англійська мова» Сімонової Ксенії.
📜Оригінал тут.
👨Докладніше про самого поета тут.
🏛Про безсмертні рядки Горація в просторі нашого часу тут.
#деньнародження #класикаукнижках #переклад
📝Пропонуємо вашій увазі український переклад одного з найвідоміших творів поета, авторства студентки 2 курсу ОП «Класична філологія та англійська мова» Сімонової Ксенії.
До Мельпомени
Я памʼятник возвів, міцніший міді,
заввишки рівний царській піраміді.
Його ні дощ невситимий не сточить,
ні Аквілон, що знищення урочить,
ні плинність літ, ні часу біганина.
Не весь помру — значна моя частина
уникне Лібітіни. Я крізь роки
зростатиму у славі, аж допоки
у Капітолій сходять разом жрець і діва.
Там, де Авфід реве й шумить бурхливо
і Давн, який сільським народом правив,
лунатиме, що я себе прославив.
Я перший в Рим з Еллади мав наснагу
принести вірш. Цю гордість і звитягу
прийми, і лавром з Дельф зеленим
звінчай моє чоло, о Мельпомено.
📜Оригінал тут.
👨Докладніше про самого поета тут.
🏛Про безсмертні рядки Горація в просторі нашого часу тут.
#деньнародження #класикаукнижках #переклад
❤9👍2🔥2🥰2👏1🎉1🤩1😍1🏆1
9 грудня 1897 року народився БОРИС ТЕН
📅 Борис Тен (справжнє ім’я – Микола Хомичевський) – видатний український перекладач, літературознавець та знавець щонайменше 10 мов, серед яких давньогрецька й латина.
🖋Борис Тен увійшов в історію насамперед як перекладач, завдяки якому античний світ став частиною української культурної свідомості й отримав повноцінне звучання українською мовою.
📚Йому вдалося уникнути сухої книжності й зайвої архаїки – античність у його перекладах постає не як музейний експонат чужої, далекої епохи, а як жива культура, яка звертається до читача його рідною мовою.
📜Перекладаючи твори Гомера, Борис Тен майстерно відтворює гекзаметр, точно передає як зміст, так і поетичний ритм оригіналу. Пропонуємо вашій увазі початок «Одіссеї»:
#деньнародження #переклад
📅 Борис Тен (справжнє ім’я – Микола Хомичевський) – видатний український перекладач, літературознавець та знавець щонайменше 10 мов, серед яких давньогрецька й латина.
🖋Борис Тен увійшов в історію насамперед як перекладач, завдяки якому античний світ став частиною української культурної свідомості й отримав повноцінне звучання українською мовою.
📚Йому вдалося уникнути сухої книжності й зайвої архаїки – античність у його перекладах постає не як музейний експонат чужої, далекої епохи, а як жива культура, яка звертається до читача його рідною мовою.
📜Перекладаючи твори Гомера, Борис Тен майстерно відтворює гекзаметр, точно передає як зміст, так і поетичний ритм оригіналу. Пропонуємо вашій увазі початок «Одіссеї»:
Музо, повідай мені про бувалого мужа, що довго
Світом блукав, священну столицю троян зруйнувавши,
Всяких людей надивився, міста їх і звичаї бачив,
В морі ж багато біди і тілом зазнав, і душею,
Щоб і себе врятувать, і друзів додому вернути.
ἄνδρα μοι ἔννεπε, μοῦσα, πολύτροπον, ὃς μάλα πολλὰ
πλάγχθη, ἐπεὶ Τροίης ἱερὸν πτολίεθρον ἔπερσεν:
πολλῶν δ᾽ ἀνθρώπων ἴδεν ἄστεα καὶ νόον ἔγνω,
πολλὰ δ᾽ ὅ γ᾽ ἐν πόντῳ πάθεν ἄλγεα ὃν κατὰ θυμόν,
ἀρνύμενος ἥν τε ψυχὴν καὶ νόστον ἑταίρων.
#деньнародження #переклад
❤15👍2👏1
🐸 АВГУСТ І ЖАБИ
👑За свідченнями античних авторів, Август вже з дитинства демонстрував свою велич і неабиякий авторитет.
📜Римський історик Светоній (c. 70–130 AD) у творі «Життєпис дванадцяти цезарів. Божественний Август» переповідає таку історію про Августа:
✍️Більшість оповідок про Августа, імовірно, є фольклором або прикрашеними чутками, але вони також показують виняткову репутацію, яку мав Август, або, принаймні, репутацію, яку хотіли створити його пропагандисти.
#anecdota
👑За свідченнями античних авторів, Август вже з дитинства демонстрував свою велич і неабиякий авторитет.
📜Римський історик Светоній (c. 70–130 AD) у творі «Життєпис дванадцяти цезарів. Божественний Август» переповідає таку історію про Августа:
Cum primum fari coepisset, in auito suburbano obstrepentis forte ranas silere iussit, atque ex eo negantur ibi ranae coaxare
Як тільки-но почав говорити, у дідусевому помісті примусив замовкнути надзвичайно галасливих жаб: і кажуть, що відтоді жодна жаба там більше не квакнула
✍️Більшість оповідок про Августа, імовірно, є фольклором або прикрашеними чутками, але вони також показують виняткову репутацію, яку мав Август, або, принаймні, репутацію, яку хотіли створити його пропагандисти.
#anecdota
❤5👍5😁4
11 грудня – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ГІР
🇬🇷Греція – гірська країна. Близько 4/5 території Греції – середньовисотні гори та плоскогір'я. На півночі розташовується скелястий гірський район, увінчаний вершиною Олімп (2917 м), де, за переказами, мешкали дванадцять «олімпійських» богів.
👶Порятунок та раннє дитинство верховного олімпійського бога – Зевса – різні версії міфів пов’язують з різними місцями:
- Ідейською печерою – системою печер, розташованою на схилах гори Іда (2453,56 м) – найвідомішої і найвищої гори на о. Крит. Єдиний вхід до печери розташований на висоті 1538 м.
- Діктейською печерою, розташованою в Диктійських горах на о. Крит на висоті 1024 м. З кінця ХІХ ст. саме ця печера почала асоціюватися з міфом про порятунок Зевса, тому її часто називають Печерою Зевса.
- горою Іда у Фригії (найменш популярна версія).
🤱За віщуванням, Кроноса мав перемогти та позбавити влади його власний син, тому він ковтав кожне народжене його дружиною Реєю немовля. Реї вдалося врятувати свого новонародженого сина Зевса: чоловікові Кроносу вона дала камінь, загорнутий в пелюшку.
⛰За Геосідом, Рея знайшла прихисток з немовлям Зевсом у печері на горі. Там Зевса вигодувала своїм молоком коза Амалтея, ріг якої Зевс із вдячності згодом перетворив на ріг достатку, а її саму – на сузір’я Козорога.
🔊Виховували Зевса Курети (Корібанти) – група міфічних воїнів. Вони ж влаштували дикі, галасливі військові танці перед печерою, щоб гамір не давав Кроносу почути плач немовляти.
Ідейська печера фігурує також в інших міфах. Зокрема, на Іді відбувся суд Паріса. Печеру раз на дев’ять років відвідував цар Криту Мінос, який просив поради у свого батька Зевса.
#цейденьвісторії #міфологія
🇬🇷Греція – гірська країна. Близько 4/5 території Греції – середньовисотні гори та плоскогір'я. На півночі розташовується скелястий гірський район, увінчаний вершиною Олімп (2917 м), де, за переказами, мешкали дванадцять «олімпійських» богів.
👶Порятунок та раннє дитинство верховного олімпійського бога – Зевса – різні версії міфів пов’язують з різними місцями:
- Ідейською печерою – системою печер, розташованою на схилах гори Іда (2453,56 м) – найвідомішої і найвищої гори на о. Крит. Єдиний вхід до печери розташований на висоті 1538 м.
- Діктейською печерою, розташованою в Диктійських горах на о. Крит на висоті 1024 м. З кінця ХІХ ст. саме ця печера почала асоціюватися з міфом про порятунок Зевса, тому її часто називають Печерою Зевса.
- горою Іда у Фригії (найменш популярна версія).
🤱За віщуванням, Кроноса мав перемогти та позбавити влади його власний син, тому він ковтав кожне народжене його дружиною Реєю немовля. Реї вдалося врятувати свого новонародженого сина Зевса: чоловікові Кроносу вона дала камінь, загорнутий в пелюшку.
⛰За Геосідом, Рея знайшла прихисток з немовлям Зевсом у печері на горі. Там Зевса вигодувала своїм молоком коза Амалтея, ріг якої Зевс із вдячності згодом перетворив на ріг достатку, а її саму – на сузір’я Козорога.
🔊Виховували Зевса Курети (Корібанти) – група міфічних воїнів. Вони ж влаштували дикі, галасливі військові танці перед печерою, щоб гамір не давав Кроносу почути плач немовляти.
Ідейська печера фігурує також в інших міфах. Зокрема, на Іді відбувся суд Паріса. Печеру раз на дев’ять років відвідував цар Криту Мінос, який просив поради у свого батька Зевса.
#цейденьвісторії #міфологія
❤7⚡5
OMNIA MEA MECUM PORTO (гр. τὰ ἐμαυτοῦ ἐν ἐμαυτῷ ἀεὶ περιφέρω) Все своє ношу з собою
📜Вислів Omnia mea mecum porto (гр. τὰ ἐμαυτοῦ ἐν ἐμαυτῷ ἀεὶ περιφέρω Все своє ношу з собою) приписується давньогрецькому філософу Біанту, одному з Семи мудреців Давньої Греції. Латинський варіант передає Цицерон у своїй праці Paradoxa Stoicorum.
⚔️За переказами, коли перси захопили грецьке м. Прієну, вони дозволили його мешканцям покинути свої оселі й забрати все, що ті зможуть винести власноруч, без використання возів чи тяглової худоби.
🏃Люди поспішно тікали, обтяжені своїми скарбами, тоді як Біант ішов без вантажу. На запитання перса:
він відповів:
🏛Існує також варіант цього вислову, приписуваний філософу Стильпону, який після руйнування Мегар Деметрієм I Поліоркетом заявив:
✍️Цю версію наводить Сенека Молодший у Epistulae morales (Листи до Луцілія) та трактаті De constantia sapientis (Про сталість мудрого).
‼️Фраза наголошує, що цінність людини визначається не майном, а її духовним світом – знаннями, досвідом і чеснотами.
#sententiae
📜Вислів Omnia mea mecum porto (гр. τὰ ἐμαυτοῦ ἐν ἐμαυτῷ ἀεὶ περιφέρω Все своє ношу з собою) приписується давньогрецькому філософу Біанту, одному з Семи мудреців Давньої Греції. Латинський варіант передає Цицерон у своїй праці Paradoxa Stoicorum.
⚔️За переказами, коли перси захопили грецьке м. Прієну, вони дозволили його мешканцям покинути свої оселі й забрати все, що ті зможуть винести власноруч, без використання возів чи тяглової худоби.
🏃Люди поспішно тікали, обтяжені своїми скарбами, тоді як Біант ішов без вантажу. На запитання перса:
Де твої речі, старче? Ти прожив довге життя і не назбирав багатства?
він відповів:
Усе своє ношу з собою.
🏛Існує також варіант цього вислову, приписуваний філософу Стильпону, який після руйнування Мегар Деметрієм I Поліоркетом заявив:
Omnia mea mecum sunt Усе моє зі мною
✍️Цю версію наводить Сенека Молодший у Epistulae morales (Листи до Луцілія) та трактаті De constantia sapientis (Про сталість мудрого).
‼️Фраза наголошує, що цінність людини визначається не майном, а її духовним світом – знаннями, досвідом і чеснотами.
#sententiae
❤7👍3💘2
13 грудня – ДЕНЬ КОНЯ
Буцефал – пліч-о-пліч з легендою
🐴Букефал / Буцефал (гр. Βουκεφάλας бикоголовий) був улюбленим жеребцем Александра Македонського. Арріан (І-ІІ ст.) зазначає, що своїм іменем кінь завдячував особливій формі голови, схожій на бичачу, або, за іншою версією, білій мітці у формі бичачої голови.
🧲Буцефал був дуже норовливим, ніхто не міг його приборкати. Юний Александр помітив, що кінь лякався власної тіні, розвернув його до сонця й впевнено осідлав. З того моменту жеребець став постійним супутником полководця.
🐎Відомо, що Александр вирушив у азійський похід разом із Буцефалом; в бою найчастіше сідав на інших коней, оберігаючи улюбленця. Античні джерела подають різні версії смерті Буцефала, але всі сходяться на тому, що він прожив довге життя, був ровесником свого знаменитого вершника, досягнувши майже 30-річного віку.
✨На згадку про вірного товариша Александр заснував місто Букефалу (гр. Βουκεφάλα) на території сучасної провінції Пенджаб у Пакистані.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
Буцефал – пліч-о-пліч з легендою
🐴Букефал / Буцефал (гр. Βουκεφάλας бикоголовий) був улюбленим жеребцем Александра Македонського. Арріан (І-ІІ ст.) зазначає, що своїм іменем кінь завдячував особливій формі голови, схожій на бичачу, або, за іншою версією, білій мітці у формі бичачої голови.
🧲Буцефал був дуже норовливим, ніхто не міг його приборкати. Юний Александр помітив, що кінь лякався власної тіні, розвернув його до сонця й впевнено осідлав. З того моменту жеребець став постійним супутником полководця.
🐎Відомо, що Александр вирушив у азійський похід разом із Буцефалом; в бою найчастіше сідав на інших коней, оберігаючи улюбленця. Античні джерела подають різні версії смерті Буцефала, але всі сходяться на тому, що він прожив довге життя, був ровесником свого знаменитого вершника, досягнувши майже 30-річного віку.
✨На згадку про вірного товариша Александр заснував місто Букефалу (гр. Βουκεφάλα) на території сучасної провінції Пенджаб у Пакистані.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія
❤6🦄3👍2💘1
15 грудня – ДЕНЬ ЗАМЕНГОФА
🎉День Заменгофа (Zamenhofa Tago) – це щорічне свято есперанто-спільноти й есперантської культури, яке відзначається 15 грудня, у день народження творця мови есперанто – Людвіка Лазара Заменгофа (1859–1917).
🌐Заменгоф прагнув створити нейтральну й доступну мову, що не належатиме жодній нації. Послідовно відкидаючи зайву складність, він довів її до максимальної простоти. Результатом стала Unua libro (Перша книга), видана 1887 р. під псевдонімом Doktoro Esperanto.
📚Мова есперанто має виразний латинський відбиток, але цей зв’язок не означає простого наслідування граматики чи прямої побудови на основі латини. Латина для есперанто радше стала джерелом «матеріалу», а не «форми».
🔤Значна частина словникового запасу есперанто походить із латини або з романських мов, що постали з неї. Такі слова, як homo (людина), bona (добрий), vivo (життя), tempo (час), впізнавані для кожного, хто має знайомство з латиною чи мовами європейського культурного кола.
🗣Проте Заменгоф не переймав складної латинської морфології з її великою кількістю відмінків, нерегулярних дієвідмін і граматичних родів. Натомість він створив систему, де кожне закінчення має свою стабільну функцію, і де нові значення утворюються за допомогою послідовних і незмінних афіксів. Це забезпечує простоту й передбачуваність – риси, які були принципово важливі для задуму мови як універсального інструмента спілкування.
🏆Латинський вплив проявляється не лише у словнику, а й у загальній ідеї міжнародності. Латина впродовж століть служила мовою науки, духовного й міждержавного спілкування, але залишалася при цьому доступною небагатьом.
❤️Есперанто продовжує цю традицію, однак тлумачить її по-новому: замість привілею – рівність, замість бар’єру освіти – відкритість для будь-кого. Тобто есперанто бере у латини універсалістський потенціал, але застосовує його в демократичному, а не елітарному напрямі.
#деньнародження #цейденьвісторії
🎉День Заменгофа (Zamenhofa Tago) – це щорічне свято есперанто-спільноти й есперантської культури, яке відзначається 15 грудня, у день народження творця мови есперанто – Людвіка Лазара Заменгофа (1859–1917).
🌐Заменгоф прагнув створити нейтральну й доступну мову, що не належатиме жодній нації. Послідовно відкидаючи зайву складність, він довів її до максимальної простоти. Результатом стала Unua libro (Перша книга), видана 1887 р. під псевдонімом Doktoro Esperanto.
📚Мова есперанто має виразний латинський відбиток, але цей зв’язок не означає простого наслідування граматики чи прямої побудови на основі латини. Латина для есперанто радше стала джерелом «матеріалу», а не «форми».
🔤Значна частина словникового запасу есперанто походить із латини або з романських мов, що постали з неї. Такі слова, як homo (людина), bona (добрий), vivo (життя), tempo (час), впізнавані для кожного, хто має знайомство з латиною чи мовами європейського культурного кола.
🗣Проте Заменгоф не переймав складної латинської морфології з її великою кількістю відмінків, нерегулярних дієвідмін і граматичних родів. Натомість він створив систему, де кожне закінчення має свою стабільну функцію, і де нові значення утворюються за допомогою послідовних і незмінних афіксів. Це забезпечує простоту й передбачуваність – риси, які були принципово важливі для задуму мови як універсального інструмента спілкування.
🏆Латинський вплив проявляється не лише у словнику, а й у загальній ідеї міжнародності. Латина впродовж століть служила мовою науки, духовного й міждержавного спілкування, але залишалася при цьому доступною небагатьом.
❤️Есперанто продовжує цю традицію, однак тлумачить її по-новому: замість привілею – рівність, замість бар’єру освіти – відкритість для будь-кого. Тобто есперанто бере у латини універсалістський потенціал, але застосовує його в демократичному, а не елітарному напрямі.
#деньнародження #цейденьвісторії
Telegram
Kappa Lambda
26 липня – ДЕНЬ МОВИ ЕСПЕРАНТО
📗 26.07.1887 було опубліковано Unua libro під псевдонімом Doktoro Esperanto – першої книги на есперанто лікаря Л. Л. Заменгофа.
☝️ До цієї події приурочений щорічний багатоденний Всесвітній конгрес есперанто (вперше - у 1905…
📗 26.07.1887 було опубліковано Unua libro під псевдонімом Doktoro Esperanto – першої книги на есперанто лікаря Л. Л. Заменгофа.
☝️ До цієї події приурочений щорічний багатоденний Всесвітній конгрес есперанто (вперше - у 1905…
❤11👍2👏2
Магія паліндрому: АМУЛЕТ із м. НЕА-ПАФОС
🔍Амулет, знайдений під час розкопок стародавньої агори в м. Неа-Пафос на о. Кіпр влітку 2011 р., поєднує єгипетську міфологію з християнськими елементами й свідчить про складний релігійний ландшафт пізньої античності.
🏛Населення цього регіону продовжувало практикувати свої традиційні політеїстичні вірування навіть після того, як християнство стало офіційною релігією. При цьому відбувалися взаємодія та змішання різних традицій, які зберігали й трансформували свої символи.
🔤На одній стороні амулету, датованого VI ст. н.е., вирізьблено 59 грецьких літер, що утворюють паліндром – фразу, яка читається однаково зліва направо й справа наліво:
🔄З іншого боку нанесено кілька зображень, характерних для єгипетської релігії, серед яких муміфікований Осіріс (бог смерті та воскресіння), Гарпократ (бог тиші) та собака з людською головою – кіноцефал, що тримає лапу біля рота, імітуючи жест Гарпократа.
🧿Амулет використовували як магічний оберіг, який захищав власника від злих сил, хвороб і нещасть. Поєднання єгипетських богів та паліндромного напису з ім’ям Яхве посилювало його захисну силу, а сама форма тексту символізувала нескінченність і циклічність дії.
#забобони
🔍Амулет, знайдений під час розкопок стародавньої агори в м. Неа-Пафос на о. Кіпр влітку 2011 р., поєднує єгипетську міфологію з християнськими елементами й свідчить про складний релігійний ландшафт пізньої античності.
🏛Населення цього регіону продовжувало практикувати свої традиційні політеїстичні вірування навіть після того, як християнство стало офіційною релігією. При цьому відбувалися взаємодія та змішання різних традицій, які зберігали й трансформували свої символи.
🔤На одній стороні амулету, датованого VI ст. н.е., вирізьблено 59 грецьких літер, що утворюють паліндром – фразу, яка читається однаково зліва направо й справа наліво:
ιαεω βαφρενεμ ουνοθιλαρι κνιφιαευε αιφινκιραλ ιθονυομε νερφαβω εαι
Яхве, носій таємного імені, лев Ра, безпечний у своєму святилищі
🔄З іншого боку нанесено кілька зображень, характерних для єгипетської релігії, серед яких муміфікований Осіріс (бог смерті та воскресіння), Гарпократ (бог тиші) та собака з людською головою – кіноцефал, що тримає лапу біля рота, імітуючи жест Гарпократа.
🧿Амулет використовували як магічний оберіг, який захищав власника від злих сил, хвороб і нещасть. Поєднання єгипетських богів та паліндромного напису з ім’ям Яхве посилювало його захисну силу, а сама форма тексту символізувала нескінченність і циклічність дії.
#забобони
❤5👍3🔥1🕊1
VOGUE – НА ХВИЛІ МОДИ
📰17.12.1892 р. в Нью-Йорку вийшов перший номер журналу Vogue.
👗Назва видання походить від французького слова vogue (лат. vagari рухатися, плинути < старофр. vogue течія, рух води), яке з часом набуло переносного значення «популярність, мода», тобто те, що «перебуває на хвилі». Саме у цьому значенні слово перейшло в англійську, де vogue стало позначати моду, стиль і загальну тенденцію.
✨Спочатку журнал орієнтувався на аристократичне товариство та публікував матеріали про світські події, культурне життя й звички еліт.
📸Поворотним моментом став 1909 р., коли Vogue придбав медіамагнат Кондé Наст (Condé Nast): видання перетворилося на глянцевий журнал про моду та стиль, почало висвітлювати колекції відомих кутюр’є, підтримувати нових дизайнерів і робити фотозйомку ключовим художнім елементом.
👠Сьогодні Vogue вважають одним із найавторитетніших видань у модному світі – «журналом, що не лише відображає стиль, а й створює його».
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
📰17.12.1892 р. в Нью-Йорку вийшов перший номер журналу Vogue.
👗Назва видання походить від французького слова vogue (лат. vagari рухатися, плинути < старофр. vogue течія, рух води), яке з часом набуло переносного значення «популярність, мода», тобто те, що «перебуває на хвилі». Саме у цьому значенні слово перейшло в англійську, де vogue стало позначати моду, стиль і загальну тенденцію.
✨Спочатку журнал орієнтувався на аристократичне товариство та публікував матеріали про світські події, культурне життя й звички еліт.
📸Поворотним моментом став 1909 р., коли Vogue придбав медіамагнат Кондé Наст (Condé Nast): видання перетворилося на глянцевий журнал про моду та стиль, почало висвітлювати колекції відомих кутюр’є, підтримувати нових дизайнерів і робити фотозйомку ключовим художнім елементом.
👠Сьогодні Vogue вважають одним із найавторитетніших видань у модному світі – «журналом, що не лише відображає стиль, а й створює його».
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
❤10💅4
🏛17.12.497 до н.е. відбулося освячення новозбудованого храму Сатурна на Римському форумі та перше святкування Сатурналій – найпопулярнішого й найрадіснішого свята Давнього Риму
Докладніше тут
Докладніше тут
❤7🎉5👍2